С рубками – через чур (так ухаживать надо только за деревьями, которые имеют шанс дожить до 80-100 лет: у 70% на снимке этого шанса нет. Но это лучше, чем ничего… Просто …болезни роста….пережитки социализма…), а в остальном отлично. Вспоминается Дашевское охотхозяйство в которое лично меня тянет каждую весну. М.П.
Як наголосив на червневому виїзному засіданні колегії обласного управління лісового та мисливського господарства начальник ВОУЛМГ Бондар А.О., виїзні засідання – дієва форма управління: кожний держлісгосп, аналізуючи побачене у колег, намагається не гірше зробити на підпорядкованому підприємстві.
Директор ДП «Хмільницький лісгосп» Ющинський Т.В. підтвердив слова очільника лісівників області: “Мабуть, за останні 20-30 років у Хмільницькому держлісгоспі не зроблено стільки, як за 3 місяці підготовки до виїзного засідання колегії…”. Мабуть, доля істини у сказаному є. Адже держлісгосп відноситься до так званих “грабових”, з переважною більшістю малоцінних порід дерев. А тому й фінансові можливості обмежені. Але все побачене учасниками колегії у Хмільницькому держлісгоспі свідчить і про бажання хмільницьких лісівників покращити ситуацію, і про виявлені можливості для реалізації різноманітних проектів. А зроблено чимало. В Уладівському лісництві побудовано парниково-тепличне господарство з крапельним зрошуванням. Облаштовано, відремонтовано адмінприміщення Козятинського, Уладівського, Літинського, Широкогребельського лісництв. Впорядковано лісові розсадники в Літинському і Широкогребельському лісництвах. На території адмінприміщення самого держлісгоспу створено лісівничо-екологічний просвітницький пункт з широким набором наочних матеріалів про флору і фауну Вінниччини, Хмільницького держлісгоспу. Цей пункт уже став улюбленим місцем відпочинку відпочивальників навколишніх хмільницьких санаторіїв. В самому адмінприміщенні організовано цікаві фотовиставки з життя трудового колективу “Бережіть флору і фауну рідної України”. Тут змонтовано експозиції з історії держлісгоспу, про керівників держпідприємства у післявоєнні роки, про ветеранів лісового господарства. Особливе місце відведене вінницьким зубрам, адже саме на території ДП “Хмільницький лісгосп” базується найбільша в Україні популяція зубра європейського. У Козятинському, Літинському і Широкогребельському лісництвах обладнано лісівничі еколого-просвітницькі центри. У Широкогребельському лісництві збудовано вольєр для напіввільного утримання дикого кабана. Родзинкою держлісгоспу є енергозабезпечення мисливського будиночка за допомогою сонячних батарей. Учасники виїзного засідання гідно оцінили стан оглянутих лісових культур дуба звичайного, горіха чорного, модрини європейської. У ці місяці підготовки до виїзного засідання трудовий колектив проявив свої найкращі якості: згуртованість, вміння працювати, бажання змінювати ситуацію на краще. Відчутні позитивні зміни в держлісгоспі розпочалися після призначення директором у травні 2005 року Поліщука Віктора Анатолійовича, який нині працює директором ДП “Тульчинське ЛМГ”. Нинішній директор Ющинський Т.В., призначений у листопаді 2008 року, налаштований оптимістично, з бажанням працювати творчо і ефективно.
ДП “Хмільницький лісгосп” розташоване в північно-західній частині Вінницької області на території чотирьох адмінрайонів: Хмільницького, Літинського, Калинівського та Козятинського. Площа земель лісового фонду – 21846,3 га, мисливські угіддя – 17563 га. До складу лісгоспу входить шість лісництв: Козятинське (3122 га), Уладівське (4354 га), Літинське (5719,2 га), Хмільницьке (2568,8 га), Березнянське (1924,2 га),
Широкогребельське (4158,1 га). У 1924 р. на базі збільшених Хмільницького і Гущинецького лісництв створено Гущинський радлісгосп, до складу якого було включено шість лісництв – Березнянське, Хмільницьке, Уладівське, Іванівське (колишнє Янівське) і Літинське. Хмільницький лісгосп (колишній Янівський, пізніше Іванівський) організовано у 1930 р. на базі лісових масивів колишнього Гущинського радлісгоспу. У 1937 р. при зміні границь адміністративних районів УРСР до Хмільницького лісгоспу з Житомирської області перейшли дві лісові дачі: “Сестринівська” і “Пляхова”, на базі яких було організовано Козятинське лісництво. До цього лісництва, площею 1299 га, була приєднана Черепашинська дача (767 га), яка розташована на території Калинівського району. У серпні 1960 р. Янівський лісгосп переіменовано в Іванівський, а Янівське лісництво – в Іванівське.
Відповідно до рішення виконкому Вінницької обласної Ради народних депутатів від 02.11.1962 року №621 і наказу по Вінницькому обласному управ- лінню лісового господарства і лісозаготівель від 01.12.1962 року №320 Іванівський лісгосп був пе- рейменований на Хмільницький. Адмінапарат лісгоспу було переведено з с. Іваново Калинівського району в м. Хмільник. Особливістю держлісгоспу є велика строкатість у показниках лісистості адмінрайонів, які входять до зони діяльності підприємства: Хмільницький – 8,4%, Літинський – 17,1%, Калинівський – 12%, Козятинський – 4%. Середній приріст на 1 га лісових земель – 3,7 м3. Середній запас деревини – 250м3 на 1 га. Середній вік насаджень – 63 роки. Твердолистяні породи складають 90,3% від покритої лісом площі.