11/07/2016
6Вищий господарський суд України ще у жовтні 2015 року прийняв остаточне рішення в судовому спорі щодо витребування у приватного підприємства із користування майже 600 га лісу в Корюківському районі.
Цим судом залишено в силі рішення судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позову прокурора і повернення державі земель лісового фонду.
Підставою для звернення до суду стало виявлені порушення незаконного використання суб’єктом господарювання лісового масиву вартістю понад 5 млн грн.
При цьому користування природним ресурсом не мало правового підґрунтя. Будь-які дозвільні документи в підприємства були відсутні, а його доводи про перехід права користування від колишнього колективного сільськогосподарського підприємства зібраними у справі доказами спростовано.
З’ясовано, що КСП ліквідовано, а фактичний користувач лісу його правонаступником не являвся, тому природне багатство використовувалося підприємством незаконно.
Водночас, з метою перешкоджання та затягування реального виконання рішення суду щодо повернення лісу в державну власність, відповідач неодноразово оскаржував дії та рішення державних виконавців.
Господарським судом Чернігівської області 05.07.2016 визнано необґрунтованою та відхилено скаргу відповідача на дії працівників державної виконавчої служби, що було перешкодою для виконання рішення суду.
6 коментарів
Popovich_Pavel
Юристи вони такі – як хочуть так і повертають дишло закону. Наприклад: http://zakon3.rada.gov.ua/rada/show/v0057555-03, а ще осісьо: http://zakon3.rada.gov.ua/rada/show/v6_60555-00, а також оніно: http://zakon3.rada.gov.ua/rada/show/v0156555-01. Было ваше, стало наше. Учитесь, студенты.
Ісаченко
Павле Борисовичу, дякую за відповідь і принагідно вітаю Вас з вчорашнім святом Петра і Павла. В історії з лісами АПК багато див і чудасій, а якщо сказати точно – злочинів, які завдали державі, конкретним регіонам і підприємствам величезні збитки, але досі залишаються безнаказанними. Наказ Кириленка і Самоплавського від 2000 року, Вами процитований, це початок великого злочину проти народу України, оскільки постраждав у першу чергу народ – загалом і зокрема, в особі конкретних селян лісистих областей – Карпат і Полісся у першу чергу. Стверджую і писала про це у своїх статтях: Самоплавський з Кириленко – злочинці. Їхній спільний наказ порушує низку законів України і цілковито спотворює Земельну реформу (яка, до слова, так і не завершена). Ці посадовці (досі, до речі, видаюсь із себе видатних діячів і верзуть таку нісенітницю, що соромно і смішно слухати), так от ці злочинці будуть відбиватися п. 1.2 свого спільного наказу-2000, де ключовим є слово "БУЛИ", а саме: передачу новоствореним держспецлісгоспам земель лісового фонду, які БУЛИ у користуванні КСП. Але суть у тому, що на момент появи наказу та його хвацького виконання облрадами і облдержадміністраціями ці землі ПЕРЕБУВАЛИ в законному користуванні КСП. Цей злочин Самоплавського і Кириленка вщент зруйнував агросектор лісових районів Карпат і Полісся. А це сотні сіл, тисячі родин. Він відбувся зі згоди прокуратури. Тепер прокуратура шукає скалки, далі не помічаючи колод.
admin
Я думал от Риббентропа с Молотовым начнете…
Ісаченко
Понимаю. Жарко. Хочется сказать что-то умное в ответ, а выходит – бабская комунальная кухня.Забыла, извините, что умное здесь должен говорить только админ. Все остальные – мелко копают. Бывает.
admin
Исторически на Буковине, преобладала церковная (церковного православного фонда), государственная (где-то 30%) и частная собственность на леса. В конце 18 века многие крупные частные владельцы уступили леса крестьянам, образовав тем самым внушительную прослойку мелких частных собственников, которые, как могли, вели лесное хозяйство влоть до 1939 года. Всё поменял пакт о котором я упоминал. Многие потомки частных собственников леса живы и имеют на руках все документы, подтверждающие их право на лес. Однако, от идеи реституции, в отличии от всех тех постсоветских стран, которые ныне входят в ЕС, Украина отказалось, хотя в Западной Украине эта идея жива до сих пор. Леса были нациолизированы и переданы либо комбинатам, либо колхозам и совхозам (точную последовательность смены всех этих совнархозов и нархозов я не помню, а искать лень). Изначально, после 1991 года действовал запрет на распаевание лесов с.-х. предприятий, поэтому после того как большинство колхозов распались, было принято решение о котором Вы говорите… Конечно решались эти вопросы на Президентско-Парламентском уровне.
Всё шло по спирали..красные придут грабят…белые придут грабят…немцы придут – грабят…ну а насчет желто-блакитных – Вам виднее…
На мой взгляд, при таком подходе, борьба за историческую справедливость, логично должна привести Черновицкую область в состав Румынии… или, если хотите, древней Дакии… Просто любопытно было узнать на какую глубину собирается "копнуть" историю земельной собственности знаменитая и талантливая журналистка.
Впрочем у истории свои инструменты. Обратите внимание: как не крути – а лес из Черновицкой области (Буковина),как и 150 лет назад, идет в Сочаву (область за собой ещё и половину сосны с остальной Украины подтянула), а из Закарпатья (Северная Венгрия) в Венгрию и Австрию. Основную прибыль, как и раньше, получают "исторические собственники". Отторгнутые в 1939 году области по сути остаются сырьевыми колониями…"материнских государств".
Ну а искать виноватых я Вам не мешаю. Флаг в руки…и ВПЕРЕД…, но… На мой взгляд, куда продуктивнее искать выход из нынешней ситуации…
Наши с Виталием работы по проблеме с.-х лесов я Вам уже высылал. Было ещё много разных докладных, записок и отчетов. Ниже то, что под рукой на УЛ:
http://www.lesovod.org.ua/node/514
http://www.lesovod.org.ua/node/73
Безусловно, сегодня, в свете децентрализации, проблема должна быть переосмыслена.
Ісаченко
Хто скаже, як можна зупинити маячню, яку постійно тиражують прес-служби обласних прокуратур? Можливо, це собі дозволяє і генпрокуратура. Чесно, я намагалася говорити зі своїми колегами у цьому відомстві, де ніби працюють дипломовані юристи. Але що ж це за юристи, які не знають законів? У них якась пошесть брехати щодо володіння і користування земельними ділянками. Чи можемо ми взагалі говорити про правову державу, якщо прокуратура не розрізняє ці базові речі? Підприємець, про якого бреше Чернігівська прокуратура (це нормально?!), у будь-якому разі не змінював форму власності тих 600 га лісу, на які намагався повернути собі право користування. Вони залишалися у державній власності. Ніхто у держави нічого не забирав, а отже і не було що повертати. Але головне питання навіть не у цьому. Де, питається, були прокурори у 2000-х, коли Кириленко з Самоплавським в порушення усіх законів дали відмашку і обради з облдержадміністраціями незаконно позабирали ліси у діючих на той час і успішних правонаступників колгоспів. Для багатого на чорнозем Херсона це не грало жодної ролі. А для АПК гірських районів Карпат це була загибель, бо там ліси, а не рілля були основою сільського господарства. Одним незаконним злочинним рішенням перевернуто економіку цілого регіону, знищено багатющі сільгоспгосподарства, бо їх позбавили землі, занепали села, покалічені родини, людські долі. А прокуратурі – пофіг усе це! Прокурорських протестів не було. Зате тепер вони – сміливі, вони повертають державі землю. Їх самих треба судити. Для початку, за постійну брехню.
Comments are closed.