03/02/2025
2Перша зустріч Наглядової ради ДП “Ліси України” підтвердила початок корпоратизації та зростання міжнародної суб’єктності підприємства.
В ДП “Ліси України” відбулась перша зустріч з членами нещодавно сформованої Наглядової ради підприємства. Про це повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“З початку лісової реформи я мріяв про справжнє корпоративне управління. Професійне, незалежне, сформоване за міжнародними стандартами. Дуже щасливий, що ця мрія здійснилася. Кабміном затверджено три незалежних члени Наглядової ради ДП “Ліси України” та один представник держави. З появою Наглядової ради компанія отримала більший рівень суб’єктності. Це ще один крок на шляху до майбутньої корпоратизації та перетворення держпідприємства у компанію міжнародного зразка“, – зазначив Юрій Болоховець.
За його словами, перед “Лісами України” дуже складні виклики, але з формуванням Наглядової ради команда компанії стає значно сильнішою. Незалежні члени ради представляють Латвію, Фінляндію та Канаду – країни з дуже високим рівнем ведення лісового господарства.
“Робертс Стріпніекс фактично створив державну компанію “Ліси Латвії”, яка є визнаним прикладом прозорого та дуже ефективного управління державними лісами. Маркіян Витвицький має безцінний досвід диджиталізації лісового господарства Канади. Янне Харьюнпяя — справжній гуру міжнародних фінансів. Олексій Кучер — досвідчений юрист, який понад три роки очолює Державну регуляторну службу та володіє глибокою експертизою у нормативній сфері. Я вдячний колегам за їхню позитивну оцінку того, що було зроблено командою “Лісів України” за останні два роки. За налаштованість на командну роботу. За високу мотивацію та готовність інвестувати свій час, сили та досвід у розвиток компанії“, – заявив Юрій Болоховець.
Водночас Робертс Стріпніекс, який двадцять років поспіль очолював акціонерну компанію “Державні ліси Латвії” заявив, що пишається тим, що приєднався до команди “Лісів України”.
За його словами, у підприємства є два стратегічно важливих умови для розвитку. Перша – це політична воля для змін, адже будь-яка реформа стикається з опором старої системи. Друга – це сильна команда, яка взяла на себе відповідальність за реформу.
“Ніхто не знає, як це складно провести реформу і побудувати компанію окрім тих, хто це реалізував. Я пишаюсь вашою командою, яка змогла сформувати в Україні цивілізований ринок“, – зазначив Стріпніекс, додавши, що у Латвії процес становлення державної лісової компанії зайняв дуже багато років.
2 коментаря
ivanmisko
Не будет ни какой революции ,а будет шляхта и быдло ,12 часовой рабочий день и 6 дневная рабочая неделя ,увеличения налогов ,цифровой контроль и уменьшение социальных услуг .Банкет шляхты ,за счет так называемого народа .
Народ не субъектен ,и в своей массе тёмен и алчен .В борьбе за власть его использует часть правящего класса ,но только в борьбе внутри правящего класса ,а не между классами .Кто то из народа может объяснить логично почему ,он /народ восстал когда-то против Кучмы ,к примеру .
То,что когда-то в нас называлось коррупция, в Европе это бизнес ,и по большому счету все эти схемы /ширмы они от туда ,и прозорро также .Хотя разница в ценах на прозорро , досягнет до 30 процентов больше чем в сети магазинов .
Мы ведь предлагая себя Европе ,подписали множество соглашений с международными глобальными организациями ,которые созданы не для поддержания блага народа проживающего на территории Украины ,а для представления ,и внедрения чьих то интересов .И лесное хозяйство не будет исключением ,думаю оно упростится ,с последующим внедрением различных технологий ,эффективность которых сомнительна ,но даст возможность кому-то на этом зарабатывать .Само лесное хозяйство в таком виде ,как представлено на сайте ,на время исчезнет ,хотя оно уже исчезло .
timb
Вираз обличчя у головного лісового реформатора на фото як перед стратою і не вселяє оптимізму в успіх підприємства. Мрія про корпоратизацію здійснилася на тлі «стогонів лісників та деревообробників». Верхи у шоколаді, низи у повному лайні. По-науковому це називається конфліктом інтересів. Конституційні права деревообробників забезпечення сировиною повністю ігноруються, оскільки ДПЛУ робить ставку отримання максимально можливого прибутку. Сировина будь ласка, але за супер ціною. Чим вища ціна, тим вона ринкова. З цієї причини зниження ціни вважається антиринковим актом, що організаторами торгів не практикується, незалежно від кон’юнктури ринку. Регулятором лісового ринку виступає НКЦПФР, яка нічого не тямить ні в деревині, ні в специфіці торгівлі круглими лісоматеріалами. Адміністраторами торгових майданчиків виступають 4 приватні комерційні ліцензійні біржі, що реалізують державну деревину за своїми регламентами купівлі-продажу необробленої деревини на біржових торгах. Тобто, продаються ф’ючерси ще не заготовленої деревини, яка ніколи не відповідає фактично відвантаженій. При цьому правилами торгівлі порядок приймання-передачі реалізованої продукції та взаєморозрахунків не передбачено. Встановлений 1% комісійного збору за надані послуги при централізації реалізації деревини забезпечує ліцензійним біржам річний прибуток у сотні мільйонів гривень, а в період ажіотажного попиту до 1 млрд. грн. Чим вища ціна, тим вищий збір від комісійних послуг. Крім того, ліцензійні біржі оперують великими грошовими сумами покупців у вигляді гарантійних внесків на своїх рахунках, що забезпечує додатковий дохід. Прямий конфлікт інтересів.
Ліцензійним біржам як адміністратор торгового майданчика є альтернатива – державний торговий майданчик Прозорро. Продажі, по-справжньому прозорий, зі значно меншим комісійним збором, що виключає корупційні ризики і здатний замінити всі ліцензійні біржі, як справжні, так і майбутні.
Вибір ДПЛУ приватних ліцензійних комерційних бірж як своїх торгових майданчиків також сприяє появі корупційних ризиків для ДПЛУ. Наявність корупційних ризиків для українських чиновників є явним спонукальним мотивом, щоб скористатися ними. З чого можна зробити висновок, що вибір не був випадковим. У результаті на так званому «організованому ринку» створено хаос у реалізації круглих лісоматеріалах, що дозволяє отримувати неправомірний надвисокий прибуток продавцю та організаторам торгів на шкоду розвитку деревообробної галузі для малого та середнього бізнесу.
Усвідомлюючи відсутність нормативно-правового обґрунтування встановленого організованого ринку необробленої деревини, реформатори намагаються узаконити його через прийняття Законопроекту № 4197-д, переклавши таким чином відповідальність на вищий законодавчий орган України – Верховну Раду. Таким чином, ситуація на ринку деревини набуває вибухонебезпечного характеру. Порушення прав деревообробників переводить проблему з економічної сфери до політичної. Кажуть, Велика Французька революція почалася з невинної ради королеви страйкуючим замість хліба їсти тістечка. Як відомо, революція, що спалахнула незабаром, закінчилася для всіх плачевно. У нашому випадку замість деревини за ринковою ціною пропонується деревина за спекулятивною ціною, багатьом просто недоступною. Тож встановлені громадянські права краще все ж таки не порушувати. Краще не допустити пожежі, ніж потім її гасити. Вже лісники повинні це розуміти найкраще.
Comments are closed.