Володимир ГАВРАДА: «Реформатори розтягнуть галузь і ліс по своїх кишенях. Торік тільки з берегометських лісосік недораховано 6 тисяч кубів ділової деревини»

На фото: Володимир Гаврада в Чернігові, на відновленні після боїв на харківському напрямку.

Усі, хто пройшов крізь криваві бої з рашистами, хто пережив біль втрат, жахи війни, усі вони переконані, що там, в тилу, ця війна також повинна усе змінити, випалити неправду і несправедливість. Інакше, здавалося б, і бути не може.

Може.

У перший же день війни Володимир Гаврада, не чекаючи ніяких повісток, не ховаючись за трьома малими дітьми, вже був у лавах новоствореного батальйону, побратимів якого і сьогодні називає другою родиною.

Повернувся до праці в рідне Берегометське лісомисливське господарство, на посаду начальника відділу виробництва, закупівель і збуту, з якої пішов воювати за Україну.

Хоча по факту такого лісгоспу більше не було. В останні дні 2022 року, в рамках затіяної у війну лісової реформи, одне з найбільших в країні за територією лісфонду галузевих підприємств, де до реформи працювало більше 600 спеціалістів, зникло з промислової карти Чернівецької області як самостійна юридична особа і у статусі філії Подільського лісового офісу (директор Василь Гончар) увійшло в єдиний на всю країну держлісгосп-монополіст «Ліси України» (генеральний директор Юрій Болоховець).

Те саме трапилося з усіма лісгоспами країни (за невеликим винятком). Проте основні завдання галузі залишалися незмінними — вирощувати ліс і забезпечувати постачання на ринок якісних лісоматеріалів.

Володимир Гаврада прекрасно знав, як їх виконувати. З родини лісівників, з двома вищими освітами — економічною та інженера лісового господарства Львівського лісотехнічного університету, за 15 років роботи у Берегометському лісомисливському господарстві і 20 років загалом в галузі він пройшов усі виробничі щаблі. Заготовляв ліс, будував в лісфонді дороги, мости, займався логістикою та реалізацією деревини. Але найвищим своїм професійним досягненням вважає розроблену ним систему аналізу виконання сортиментної структури за матеріалами лісовідводів.

Відтак, повернувшись в галузь, проаналізував показники лісозаготівель в Берегометі за воєнні роки. Висновки вразили. Обсяги і сортимент заготовленого лісу явно не збігалися з тим, що пішло на продаж через біржу. Про це доповів керівництву.

Аж тут ДП «Ліси України» здійняло хвилю чергових реформаторських змін. Філії, які накопичили борги, оголосили в ліквідацію, працівників попередили про скорочення.

Борис Гончар особисто обіцяв Володимиру, учаснику бойових дій, обов’язково знайти посаду відповідно до його кваліфікації. «Ніхто без роботи не залишиться», – присягав лісівникам директор Подільського офісу.

Гаврада спочатку вірив обіцянкам. В результаті 31 грудня, за день до нового 2025 року, отримав на руки трудову книжку з позначкою «Звільнений». Не він один. Не зі своєї волі Берегометське лісомисливське господарство вимушені були залишити багато його працівників.

Чому реформаторам виявилися не потрібні в лісовому господарстві досвідчені спеціалісти? Що насправді принесла лісівникам реформа Болоховця? Чим вона, врешті, обернеться державі і галузі?

Відповіді на ці та інші проблемні питання лісопромислового комплексу країни — в розмові з Володимиром ГАВРАДОЮ, екс начальником відділу виробництва, закупівель і збуту Берегометської філії (Вижницький район, Чернівецька область).

– Сподівався, що після фронту в мирній професії на рідному підприємстві буду, як і раніше, застосовувати свій досвід, знання, — зазначає Володимир Гаврада. — Адже запропонована мною система виконання сортиментної структури дозволяє контролювати і навіть перевиконувати плани виходу ділової деревини, ефективно використовувати лісосічний фонд.

– Чому це важливо?

– Поясню докладно. Експлуатаційні ліси надані в постійне користування спеціалізованим підприємствам для ведення лісового господарства. До реформи це були самостійні лісгоспи. З 2023 року увесь державний ліс, призначений для промислового використання, опинився в руках одного користувача — ДП «Ліси України», яке утворило філії на місці ліквідованих лісгоспів.

Кожній філії (як до того лісогосподарським підприємствам) доводять розрахункову лісосіку — скільки можна протягом року зрубати кубічних метрів деревини без шкоди лісовій екосистемі. Це науково обґрунтована цифра.

В залежності від якісного стану лісосіки, із загального її обсягу окремо вираховують сортиментний склад — обсяги ділової деревини і дров за породами і класами якості. А усі кількісні показники фіксуються не лише у матеріалах лісовідводів, а й розписуються посортиментно як по кожній лісосіці, так і в загальній формі плану головного та проміжного користувань.

Виконання сортиментного плану при заготівлі лісу — святе для лісогосподарського підприємства. Це — його максимальні прибутки, для держави — максимальні податки, для деревопереробників — стабільне забезпечення сировиною.

– Треба розуміти, виконання сортиментного плану на основі розробленої вами аналітики ви тримали під своїм контролем в Берегометському лісгоспі як начальник відділу виробництва.

– Саме так. Запровадив аналіз, складав виробничі та сортиментні плани, аналізував процес їх виконання і роками забезпечував контроль за процесом лісозаготівлі.

Опрацьовувалось кожне лісництво, квартал, кожна лісосіка. Доводив кожному лісничому та майстру вихід лісоматеріалів не тільки за сортиментами (ділові чи дров’яні), а й за класом якості по кожній породі.

В кінці року дебет з кредитом по кожній лісосіці і загалом по лісгоспу за матеріалами відводів, лісорубними квитками та сортиментним виходом сходилися ідеально з тим, що було заплановано, освоєно і  фактично отримано від лісозаготівель.

Більше того, при правильній технологічній розробці лісосік та раціональному розкряжуванні зрубаного лісу досягались навіть кращі показники виходу ділових сортиментів. А на естакадах дільниці підготовки сировини, що була структурною одиницею тепер вже не існуючого лісопильного цеху, вдавалося з дров’яної, шляхом викрижівлі, отримати додаткові ділові сортименти (класу Д), які далі поступали в цехи для розпилу на дошку, реалізації якої не було відбою. В середньому за рік об’єм таких «бонусів» становив 1500-2000 м3.

Відтак лісгосп складав реальні фінансові плани прибутків з реалізації зрубаного лісу, бо продавали те, що мали по факту заготівлі. Могли планувати і проводити подальший розвиток підприємства.

Берегометський лісгосп працював на засадах госпрозрахунку. Самі за зароблені нами кошти закуповували техніку, будували лісові дороги, мости, проводили усі лісівничі заходи з відтворення, охорони лісів. При цьому сплачували державі, громадам мільйонні податки, забезпечували роботою сотні людей, зауважте — в гірській місцевості.

Виконання сортиментної структури особливо важливе для деревопереробників. Вони також могли планувати і розвивати своє виробництво, бо ми гарантували їм потрібний обсяг потрібної деревини. Зауважте, підприємці купували товар, який насправді існував.

А головне — в цій системі контролю не могло бути ні сірої, ні чорної деревини.

– В реформованій галузі це і був основний мінус, чи не так?

– Коли після фронту повернувся на роботу, одразу провів аналіз показників лісозаготівлі вже Берегометської філії за 2023 рік. Довів результат директору Роману Приказці. Пояснив, що через невиконання плану за відводами, сортиментної структури філія не може забезпечити деревопереробників виграними ними на біржі лотами. Занижений вихід ділових сортиментів, занижені класи якості. А гроші від підприємців до нас вже зайшли.

Думав виправити ситуацію. Врешті, це моя робота. Але усе обернулося проти мене.

– Як керівники філії і лісового офісу пояснювали розбіжності між показниками лісовідводів і фактично отриманими під час рубок обсягами і сортиментом деревини з лісосік?

– Поганою роботою попередників, чим же ще? Мовляв, Приказці залишили незадовільний лісфонд.

Але ж я знаю, що це неправда. Такі керівники Чернівецького обласного управління як Валерій Кашпор, керівники Берегометського лісомисливського господарства — його багаторічний директор Микола Ракевич, головний лісничий Іван Акришора — були профі в лісовому господарстві. Знали ліс, вміли працювати, бачили картину і відчували глибину малюнка на ній.  А тепер в Берегометі керують два екологи.  Бо вони зручні реформаторам.

– Чим зручні?

– Основна проблема, переконаний, в тому, що у керівників галузі, її структурних підрозділів зникло таке поняття як професійна честь. Вони не думають про ліс. Думають, як зберегти посаду, вгодивши начальству, як взяти гроші з лісу за сумнівними схемами.

Зауважте, сьогодні лісові підрозділи, центральний офіс ДП «Ліси України» подають результат своєї роботи в мільйонах гривень. Такого ніколи не було. Основний наш показник має бути і був раніше — в метрах кубічних: проведених лісозаготівель, планів з реалізації, випуску пиломатеріалів тощо.  Метри кубічні переводяться потім у грошовий еквівалент відповідно до цін на них, а не навпаки.

А тут прийшли в Берегомет керувати два еколога, відбулася реформа — і замість кубічного метра основним виміром роботи став мільйон гривень. Не тільки у звітах. Плани лісничим також доводять в гривнях, зазвичай в сумах, що не відповідають ні виробничим потужностям лісництва, ні взагалі наявному лісфонду.

– Проте філії Карпатського регіону, з Берегометом включно, демонструють зростання обсягу лісозаготівель.

– За рахунок шалених перерубів. Прикриваючись тим, що країні у війну потрібна додаткова деревина. Насправді мета зовсім інша — ті самі мільйони гривень, причому попри касу.

Для цього на лісосіках провели перевідводи чи взагалі змінили ділянки і їх фактичний склад. Під виглядом ніби необхідних, а насправді фіктивних чи то санітарних рубок, чи іншої «допомоги»  лісу під бензопили йде здорова деревина. Це не просто непрофесіонали. Це варварство. Перепрошую – «екологічна біда».

І навіть при перерубах, завдаючи часом непоправну шкоду лісовій екосистемі, в філіях сортиментні плани залишаються, уявіть собі, не виконаними.

Ось у мене дані по Берегомету. При загальному плані заготівлі головного користування на 2024 рік для філії у 86,2 тис метрів кубічних деревини мало б бути 43,5 тис кубів ділових сортиментів. Вже у листопаді лісозаготівля склала 86,5 тисячі кубів. А ділової вийшло на 2,5 тис кубів менше. Вони десь пропали. Тож треба, звісно, довідвести більше дерев, щоб перекрити низький показник виходу ділової деревини. Довідвели (ще 4 тис м3), зрубали — і все одно не вистачило. А мало б стати більше, якщо освоєно  90 тис. м3 лісфонду, логічно?

Така ж ситуація по проміжному користуванню, там довідвели орієнтовно 5 тис м3 додатково, щоб перекрити відсотки звіту… В результаті з усіх видів рубок торік в Берегометській філії до плану не виконано 6 тисяч кубів ділової деревини. Її, власне, не склало б проблемою реально отримати при освоєнні 127 тис. м3  річного лісосічного фонду.

– Певно, по факту ті 6 тисяч ділових кубів таки отримали, просто, виходить, вони пішли наліво повз офіційну статистику?

– Не знаю, де ці куби розчинилися. За руку нікого не зловив. А от недодана на папері до плану ділова

деревина була виставлена на продаж і через біржі реалізована деревопереробникам на умовах

ф’ючерсних контрактів.

– Тобто її продали двічі?!

– Чому ви дивуєтеся? Адже це дуже вигідно продати те, чого вже завідома не існує. В цьому сьогодні сенс роботи галузі.

Потім приватному підприємцю, який придбав «повітряні» куби і перерахував лісівникам кошти, офіційно пояснять, що деревина пішла на військові замовлення, на будівництво фортифікацій. А декого навіть попросять написати лист-відмову від лотів. І сенс Берегометської філії –  створення таким чином штучного дефіциту лісоматеріалів. А дефіцит формує корупційний стіл для бажаючих таки отримати свої чесно куплені на торгах кубометри. Хороший такий, скажу вам, стіл на другому поверсі контори філії, дубовий. Не кожен може там сидіти, лише ті, що пройшли високі щаблі роботи в управлінні лісового господарства та вимушені важко добиратись з Чернівців в Берегомет, щоб підтримати галузь своїм «професіоналізмом». 

Працювати в таких умовах, брати участь в цих схемах не маю жодного бажання. Адже я відповідав за виконання планів — річних, квартальних. Ніколи не мовчав, коли бачив неправду. Та й, врешті, ніхто мені посаду до набутої кваліфікації не пропонував, якраз навпаки. Лісовому господарству такі працівники сьогодні не потрібні.

Отакі результати реформи. Багато людей залишилося без роботи. Важко спрогнозувати, що буде, власне, з самим лісовим ресурсом, пущеним в нещадний розпил. Не одному мені з цього боляче.

– Володимире, що, на вашу думку, може врятувати галузь?

– Приватизація. Тільки приватизація. Ґазда не дасть у себе красти. А реформатори точно порозтягують галузь і ліс по своїх кишенях.

P.S.

Щойно від Чернівецької обласної прокуратури надійшло повідомлення, яке підтверджує слова Володимира Гавради. Щоправда, буковинські прокурори звинувачують в розкраданні державного лісового ресурсу лише одного лісничого Берегометської філії. Хоча зрозуміло, що діяв він у схемі, запровадженій в усій лісовій галузі країни її керівниками-реформаторами.

Дикість ситуації не тільки в тому, що ці реформатори залишаються безкарними, ще й подають в суди на тих, хто викриває їх злочини. Дикість ситуації в тому, що ці злодійські схеми крадіжок державного лісу безбожно розквітли у війну.

«Лісничому повідомлено про підозру у службовій недбалості, що завдала збитків на понад 200 тис. грн

За процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури Чернівецької обласної прокуратури лісничому одного з лісництв ДП «Берегометське ЛМГ» повідомлено про підозру у службовій недбалості (ч.1 ст. 367 КК України).

За даними слідства, підозрюваний не здійснив належного контролю за процесом відведення ділянки для рубки та виконанням лісогосподарських робіт. Внаслідок цього його підлеглі працівники порушили норми лісовідведення, що призвело до вирубки дерев у понад встановлені обсяги.

Збитки, завдані державі, перевищують 200 тис. грн. У ході досудового розслідування лісничий зазначену суму відшкодував.

Заходи з викриття здійснювали слідчі п’ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернівці) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому спільно з працівниками Департаменту внутрішньої безпеки ДП «Ліси України».