14/01/2025
08 січня 2025 р. приблизно 90 учасників круглого столу, які представляли всі регіони та групи учасників лісового ринку України, висловили настільки суперечливі думки та пропозиції, що законодавцям практично неможливо їх врахувати під час підготовки Законопроекту «Про ринок деревини» до другого читання. З іншого боку, доопрацьована версія Законопроекту вкаже на справжні мотиви та головного бенефіціара майбутнього Закону «Про ринок деревини». До речі, чому “ринку деревини”? Це ж речовина, а не продукція. Синонім «необроблена деревина» – термін також невдалий та аморфний. Правильніше і точніша назва законопроекту звучала б: «Про ринок круглих лісоматеріалів». Саме так називається в аукціонних бюлетенях товар, що реалізується.
Деревина – це речовина, що міститься між корою та серцевиною дерева чи чагарника. Круглі лісоматеріали як лісопродукція класифікуються відповідними стандартами на круглі лісоматеріали, які також мають бути зазначені у графі найменування продукції. Раніше обласні товарні біржі постійно вказували на аукціонних бюлетенях посилання на відповідні стандарти. Ліцензійні біржі цього не роблять, з чого можна припустити, що будь-яка деревина є товаром, а судячи з цін реалізації, то вона до того ж дуже рідкісних і дорогих порід. У встановленій практиці організованої торгівлі так воно і є, поставляється будь-яка деревина, яка є на складі продавця. Як бачимо, неточність формулювань викликає хаос дій у практичній діяльності. А визначення ринку як «організованого» викликає неприємні асоціації.
Усіх так званих стейкхолдерів Законопроекту «Про ринок деревини» № 4197-д можна розділити на три групи:
- Прибічники біржової торгівлі деревиною, які включають представників ліцензійної біржової торгівлі, керівництво лісової галузі, ДПЛУ, великі деревообробні підприємства та його асоціації;
- Прихильники оферти, що включають представників деревообробників малого та середнього бізнесу та їх асоціації;
- Прихильники вільної торгівлі круглими лісоматеріалами, які включають у тому числі і ГО «Відкритий ліс», на основі підзаконних актів, розроблених органом виконавчої влади, який відповідає за проведення лісової політики в країні.
1. Мета прихильників біржової торгівлі деревиною – законодавчо закріпити за ліцензійними біржами виключне право на організацію та проведення біржових торгів щодо реалізації круглих лісоматеріалів, заготовлених ДПЛУ, а в перспективі та іншими власниками лісів. Правові основи біржової торгівлі докладно висвітлив у своєму виступі член ГО «Відкритий ліс» Данило Маландій. У ході лісової реформи «реформатори» завбачливо внесли низку поправок до Закону України «Про товарні біржі», завдяки яким «Деревина (Лісоматеріали)» стали в Україні вважатися біржовим товаром. Фактично це стосується всієї лісопродукції, крім композитних матеріалів (клеєний брус, фанера, ДВП). З цього випливає, що круглі лісоматеріали на біржових торгах можна продавати «в темну», тобто без попереднього огляду товару покупцем, оскільки деревина ще не заготовлена, наприклад, у вигляді ф’ючерсів або новішого біржового трактування, у вигляді деривативів.
Для біржового товару це цілком природна процедура, оскільки біржовий товар стандартний, повторюваний та взаємозамінний. Але тільки не круглі лісоматеріали, які біржовим товаром не є.
На аукціонах продається лот із круглими лісоматеріалами умовно-розрахункової номенклатури, а фактично відвантажується зовсім інша номенклатура. Насправді це може виглядати так. Переможець аукціону придбав лот, наприклад, із сосновими круглими лісоматеріалами зі стартовою ціною 2800 грн/м3 за ціною 4000 грн/м3, а фактично отримав колоди за ціною 4500 грн/м3, виходячи з фактичної наявності колод на складі продавця та збільшення обсягу колод вищої якості та великих діаметрів. Різниця в ціні закупівлі та фактично відвантаженої лісопродукції може коливатися в різних межах, але вона буде присутня завжди. Недобросовісні відправники вантажу з метою отримання незаконного прибутку мають можливість до партії з діловою деревиною додавати колоди промислової деревини, але за ціною діловою.
Таким чином, маніпуляції при біржовій торгівлі круглими лісоматеріалами може бути як через невідповідність реалізованого товару встановленої формі торгівлі, і наслідком шахрайства. Якщо співробітники КМУ та НКЦПФР цього не знали, то вони профнепридатні, якщо знали, але допустили, то вони зловмисники.
Тепер, з такою самою проблемою зіткнулися народні депутати, тоді як прихильники біржової торгівлі свій вибір уже зробили: якщо не можна, але дуже хочеться, значить можна. Тим більше, маючи високу протекцію, судячи з швидкості та стрімкості лісової реформи.
Настає черговий акт лісопромислової трагедії – законодавче закріплення захоплених силовим методом позицій. Далі корпоратизація, приватизація та облаштування лохотрону для міжнародних інвесторів. Але можливі варіанти.
2. Прихильники оферти. Для малих і середніх деревообробних підприємств, які страждають від постійної нестачі деревини для переробки на тлі різкого скорочення заготівлі деревини, створення штучного ажіотажного попиту та неконтрольованого зростання цін, положення про оферту було шансом останньої надії на певну подібність стабільності виробництва в умовах постійно високих цін незалежно від кон’юнктури ринку.
Але оферта, яка була присутня в першоначальній версії Законопроекту 2021 р. до кінця 2024 р. із Законопроекту було видалено як непотрібний рудимент. Нібито вона морально застаріла і на зміну їй прийшов реєстр підприємств деревообробки, відповідно до яких і для яких проводитимуться першочергові торги. У всякому разі, так заявив один з медійних і фейкових експертів світлого біржового майбутнього, що настає.
Але це вже було, але не працювало раніше в кращі часи. Невже це запрацює зараз, на тлі падіння вдач і розквіту корупції?
До речі, а що таке оферта у практичному плані? Це коли від кожного виробника за виробничою спроможністю, а сировину при цьому вони отримають у рівних пропорціях по 50% від попереднього обсягу переробки за середньозваженою ціною. Щось на кшталт сировинного соціалізму. Не халява, звичайно, але халявники, які не мають жодного власного виробництва, виявляться в перших рядах претендентів на оферту, що послужить профанацією самої оферти.
Саме відсутність положення про оферту і стала головним каменем спотикання в обговоренні Законопроекту. У запалі дебатів ніхто не звернув уваги інші численні деталі, у яких ховався справжній диявол.
Наприклад, на те, що Законопроект «Про ринок деревини» № 4197-д, по суті, був замінений на Законопроект «Про біржовий ринок деревини» у запалі дискусійних пристрастей ніхто не звернув особливої уваги на цей факт. Оферта, подібно до сонячного затемнення, затьмарила все. З ухваленням Законопроекту № 4197-д у тому робочому варіанті, який негласно гуляє в інтернеті, малий та середній деревообробний бізнес приречений на вимирання. На підставі прийнятого закону цінова гільйотина ліцензійних бірж миттєво прибере з ринку більшу частину малих і середніх підприємств, саме претендентів на оферту і таким чином питання з нею закриється.
Лісова реформа змінила вектор розвитку лісової галузі. В арсеналі ліцензійних бірж є інструменти, які могли б замінити оферту, але біржі цього не хочуть. Нема бажання і у власника заготовленого лісу. Зате є одна, але полум’яна мета, що об’єднує обох бізнес-партнерів – отримання максимально можливого прибутку, для досягнення якого, судячи з реально практиці, що розвивається, всі засоби хороші. А як сказав британський профспілковий діяч і публіцист Томас Джозеф Даннінг: «Немає такого злочину, на який би не пішов капітал заради 300 відсотків прибутку».
Чи можуть власник заготовленої деревини та організатори торгів домовитися з покупцями про надання будь-яких бонусів на шкоду своєму прибутку? Питання риторичне. Благодійність не входить до кола їхніх інтересів. Тільки бізнес та нічого особистого. Якщо ж змінити створену модель організованої торгівлі, то оферта може не знадобитися. У цьому плані цікаво ознайомитись із пропозицією щодо реформування торгівлі круглими лісоматеріалами прихильниками третьої групи.
3. Прихильники вільної торгівлі круглими лісоматеріалами виступають проти законодавчого регулювання лісового ринку, віддаючи перевагу регулюванню ринку підзаконними актами органом виконавчої влади, який відповідає за проведення лісової політики держави. Це простіше, професійніше, оперативніше та ефективніше. Так вона здійснюється у країнах Заходу, так вона здійснювалася в Україні до лісової реформи.
Суть концепції вільної торгівлі круглими лісоматеріалами зводиться до такого.
Оскільки круглі лісоматеріали не є біржовим товаром, то товарні біржі для реалізації круглих лісоматеріалів і не потрібні. Як кажуть, «менше народу, більше кисню», у сенсі прибутку для виробників. Товарні біржі спочатку залучалися щодо аукціонів з реалізації круглих лісоматеріалів, виступаючи у ролі ліцеторів аукціонних торгів, пізніше вони виступали у ролі адміністраторів власних електронних торгових майданчиків (ЕТП) чи орендарів ЭТП ЛИАЦ.
У 2019 р. розпочався експеримент з реалізації круглих лісоматеріалів через ЕТП «Прозорро.Продажі» відповідно до Постанови КМУ № 1178 від 4.12.2019 р. Перспективний експеримент не був завершений у зв’язку з лісовою реформою, що почалася, і перенесенням торгів на ліцензійні біржі. У зв’язку з тупиковим вектором розвитку біржової торгівлі круглими лісоматеріалами для деревообробної галузі виникає доцільність завершити розпочатий раніше експеримент. До речі, «Прозорро.Продажі» перебувають у перших лавах боротьби з корупцією. Лісовій галузі пройти через чистилище «Прозорро.Продажи» це рівнозначно процедурі вигнання нечистої корупційної сили.
Торгівля круглими лісоматеріалами, заготовленими ДПЛУ, може здійснюватися через ЕТП, що адмініструється державною компанією «Прозорро.Продажі». Це усунуло б конфлікт інтересів продавця та покупців, знизило б необмежене зростання цін за рахунок проведення триетапного аукціону, що обмежує і часто не працюючого верхньої цінової межі реалізації товару.
Для підвищення відповідальності учасників аукціонних торгів та формування реальної ринкової ціни можна внести до правил торгівлі відповідні доповнення.
Наприклад, учасник аукціону за стартової ціни на партію лісу 2000 грн/м3 придбав її за 4000 грн/м3, але цю партію не викупив у встановлений термін (тиждень), а минуло вже 15 днів. У такому разі він має сплатити грошовий штраф за прострочений час (15 дн. -7 дн.) згідно з обліковою ставкою НБУ (13,5%). При цьому він втрачає 5% гарантійний внесок, що йде до доходу держави, а не викуплена партія лісу виставляється повторно на аукціонні торги. При цьому, такий учасник аукціону несе фінансову відповідальність на наступному аукціоні. Так, якщо той самий учасник на наступному аукціоні виграв партію лісу за ціною 2100 грн/м3, то реально він має додатково заплатити +1900 грн/м3, тобто. різницю між його попередньою «переможною» ціною та поточною, тобто. ті ж 4000 грн/м3. Це з одного боку дисциплінує учасників аукціонних торгів, а з іншого боку сприяє формуванню реальної ринкової ціни на ліс. Відповідно, підвищиться і відсоток виконання аукціонних договорів. Знизиться і необґрунтоване зростання цін реалізації, а відповідно підвищиться і цінова доступність деревини для більшої кількості споживачів.
Торгівля круглими лісоматеріалами, що імпортуються, або інших власників також може здійснюватися за прямими договорами через трейдерів. Ця деревина може бути дорожчою за державну, але мати свої бонуси. Наприклад, розстрочка оплати поставлених лісоматеріалів, що може створити конкуренцію державній деревині, що реалізується.
Роздрібна торгівля деревиною регулюється окремим розділом правил торгівлі круглими лісоматеріалами.
На зміну жорстко детермінованій та спекулятивній торгівлі може прийти справді справедлива та чесна та вільна торгівля круглими лісоматеріалами. Вище було описано лише частину потенційних можливостей вільної торгівлі, реальні можливості якої значно більше.
Тим часом обставини складаються так, що доленосне рішення щодо торгівлі круглими лісоматеріалами нині залежить від народних депутатів. Парадокс полягає в тому, що настав випадок, коли неприйняття Закону має більш прогресивне значення, ніж його ухвалення.
