Данііл Маландій: Шкода існуючої моделі біржових торгів та включення її до Проекту Закону 4197-Д.

            На даний час проведення електронних біржових торгів необробленою деревиною дозволено (не виключно) Законом України “Про товарні біржі”, ст. 2 якого деревина без конкретизації зазначена як біржовий товар. Виключно біржовим товаром (Деревина(лісоматеріали)) визначено  у зміні до Постанови КМУ 1433 від 30.12.2021 р. за №834 від 26.07.2022 року. Право на випуск такої Постанови КМУ має через ч.5 ст. 5 ЗУ «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки». Сама форма торгів – аукціон –  як технологія біржових торгів визначено виключно у Постанові Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  №380 від 10.06.2021 року, яка є підзаконним нормативно-правовим актом та стосується виключно Товарних бірж. Слід зазначити, що лісоматеріали необроблені як об’єкт власності постійних лісокористувачів у відповідності до ч.2 ст. 19 Лісового кодексу України – не обмежені в цивільному обігу, тобто можуть бути відчужені на користь іншого субєкта цивільно-правових відносин у будь-який незаборонений Законом спосіб.

            Привертає увагу, що розуміння біржової торгівлі лісоматеріалами існуючими організаторами і регулятором істотно відрізняється від загальносвітових стандартів, а також порушують норми українського законодавства.

            Торгівля проводиться не за допомогою брокерів та брокерських контор, а безпосередньо через біржу, залучаючи так званого “Агента” – незалежного суб’єкта підприємництва, який діє від власного імені, не є учасником біржових відносин, виконує функцію інформаційного супроводжувача та отримує окрему винагороду за рахунок Покупця. При цьому всі фінансові зобов’язання щодо біржі стосуються виключно Покупця. Продавець не виплачує ніяких комісій, гарантій ні на користь біржі, ні на користь Покупця навіть в разі несумлінного виконання своїх  зобов’язань. При цьому Покупець не має будь-якої іншої можливості отримати доступ до лісоматеріалів, ніж долучитися до біржових торгів.

При цьому відповідними Положеннями Міністерства захисту довкілля України останнє визначене як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, який, серед іншого, забезпечує формування та реалізує в межах повноважень, передбачених законом, державну політику у сфері лісового та мисливського господарства (п. 3 розд. 1 Положення).

У відповідності ч. 2 ст. 9 ЗУ “Про товарні біржі” передбачено обов’язкове погодження Правил товарної біржі з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері. На сьогоднішній день жодною товарною біржею, що проводить операції з лісоматеріалами, ця вимога не виконана. Регулятор – НКЦПФР – факт даного порушення не фіксує. При цьому спеціалісти Міністерства до розробки Законопроекту “Про ринок деревини”не долучаються, що ігнорує  вимоги п.4 розділу 4 Положення про Мінзахисту довкілля та природних ресурсів, а саме: Міністерство погоджує проекти законів, інших актів законодавства, які надходять на погодження від інших міністерств, центральних та місцевих органів виконавчої влади, готує в межах повноважень, передбачених законом, висновки, зауваження і пропозиції до проектів законів, інших актів законодавства, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, та проектів законів, внесених на розгляд Верховної Ради України іншими суб’єктами права законодавчої ініціативи.

Висновок: Станом на теперішній час під виглядом біржової торгівлі реалізований протиправний механізм руху лісоматеріалів від постійних лісокористувачів до суб’єктів деревообробного сектору. Органи влади своїх повноважень при цьому не виконують, і фактично своїми діями здійснюють прикриття для організаторів схеми. При цьому Споживачі лісоматеріалів свідомо поставлені в нерівні, а в деяких випадках і дискримінуючі умови як сторона зобов’ язання, яка може бути безпідставно оштрафована на користь біржі, не впливає на якість обслуговування, вимушена погоджуватись на умови співпраці з біржами, які спричиняють збитки та незручності.

Самі угоди, укладені на біржі, порушують норми ст. 3 ЗУ “Про товарні біржі”.

Включення норм, що стосуються біржової торгівлі до Законопроекту “Про ринок деревини”, тягне за собою намір організаторів легалізувати протиправний механізм та  уникнути відповідальності.