06/07/2016
0СЕРЕД мальовничих пагорбів Головного європейського вододілу, у самому центрі Європи, розташувався природний заповідник «Розточчя». Розлогі річкові долини переходять у заболочені улоговини з крутосхилами або платоподібним підвищенням.
На поверхню плоскогір’я часто виходять скельні породи. Річки і струмки, народжуючись на Розточчі, течуть у Чорне і Балтійське моря. Звідси й назва регіону. Своєрідні особливості клімату, геологічної будови Розточчя обумовили формування різноманітних груп лісової та болотної рослинності. Тут накладаються один на один ареали багатьох євразійських видів дерев і чагарників. У Розточчі сформувався рослинний світ, який представляє 80% усього, що росте на території України. Недарма цей заповідник, що розкинувся у Яворівському районі Львівщини, порівнюють із ковчегом Ноя.
Крім височезних сосен, дубів та буків, деревостани заповідника складаються з явора, клена, ясена, липи, граба, вільхи, берези, осики, верби, в’яза, смереки, модрини, ялиці та інших видів. А от у підліску — ліщина, крушина, бруслина, бузина, порічка, калина, терн. На території заповідника налічується понад тисяча (!) видів вищих рослин та майже півтисячі грибів. Тутешній буково-сосновий ліс унікальний — тільки на території заповідника. Навряд чи десь у світі ви побачите такі ліси, які поєднали стільки різних порід дерев. Причому в заповіднику вони збереглись у своєму первозданному вигляді.
А ще в заповіднику можна зустріти косулю, ласку, борсука, свиню дику, лисицю, лісову куницю, зайця-русака, коли ж поталанить — то й лося, оленя лісового, видру річкову, тхора лісового, а може, й хижу рись. Так, з усіх видів хребетних тварин, виявлених у західних областях України, на Розточчі зафіксовано аж 360 (75%), а на території заповідника — 250 (69%).
Рідкісними є тритон гребенястий і ропуха зелена. Два види місцевих змій занесені до Червоної книги України: мідянка європейська (мідного або сірого кольору) та полоз лісовий (з родини вужів).
А скільки ж тут птахів! Тільки співочих 130 видів. Звісно, першість — за солов’єм. Лишень прислухайтесь до його співу. Спочатку неквапливий, а потім легке стукотіння, громовий перекіт — флір-флір… вид-вид-вид… ціі-і-і… А ще ж мелодійні пісні дроздів, розсип дзвіночків зяблика, високі трелі коловодників, кукання зозулі-самця.
Гордість заповідника — орлан-білохвіст, занесений до Червоної книги України. Розмах крил цього птаха становить близько 2,5 м. Живуть тут і два види соколів — сапсан і балабан. Останній — чи не найбільший сокіл, тому використовується як ловчий. Це є однією з причин зменшення його кількості. Сапсан унаслідок погіршення кормової бази також став уразливим.
На території заповідника зустрічається лелека чорний, який під загрозою зникнення, а також лелека білий та чапля сіра.
Тут постійно ведеться науково-дослідна робота з вивчення рослинного і тваринного світу. Нею вже багато років керує заступник директора заповідника кандидат сільськогосподарських наук Галина Стрямець. Основні напрями досліджень — лісівничо-біологічні, грунтово-гідрологічні, ботанічні та макро-біологічні. Колектив заповідника, а це 37 чоловік, вже чимало років очолює Ярослав Бовт.
Функціонує Музей природи Розточчя, який щороку відвідують п’ять тисяч студентів, учнів, шанувальників природи. Лише колекція жуків і метеликів, зібраних ентомологом Романом Філаком, налічує 250 видів, із них 15 — у Червоній книзі України. Провадиться активна еколого-просвітницька робота з молоддю. Традиційними стали акції «День птахів», «День дерева», «День довкілля», учасники яких садять дерева, розчищають джерела, виготовляють і розвішують гнізда.
Свято «Марш парків» об’єднує любителів природи, які розповідають про власні наукові здобутки, виконують авторські пісні, присвячені природі рідного краю. Функціонує гурток «Зелена планета».
Надзвичайно цікаво проходить конкурс поетичних творів школярів, який започаткував лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Роман Лубківський. Діти з усієї Львівщини представляють на конкурс поетичні твори, присвячені переважно Розточчю. Навіть першачки виявляють свою обдарованість словом.
Науковці заповідника підтримують тісні зв’язки з ученими Швеції, Польщі, Австрії, Словаччини, Білорусі, країн Прибалтики… Працюють над створенням міжнародного біосферного заповідника.
Гостям, які прибувають до заповідника «Розточчя», співробітники організовують тематичні екскурсії. Різноманітність ландшафтів та унікальна флора дарують відчуття повного злиття з природою.
