Новорічний подарунок лісівникам Буковини від лісового реформатора Василя Гончара — звільнення з роботи

Затіяна лісовими реформаторами чергова ліквідація (з 1 січня цього року) галузевих структурних підрозділів дозволить їм виконати два надважливих завдання. Позбутися філій, які завдяки реформі штучно накопичили страшні борги, рубаючи ліс наліво і направо. А також провести кадрову чистку, викинувши в безробіття неугодних лісівників, які дозволяли собі виступати проти реформаторського свавілля. Навіть якщо це досвідчені і шановані працівники галузі з поважних лісівничих династій.

Навіть якщо це воїни ЗСУ, які, залишивши малих дітей, в перші дні війни пішли в боях захищати Україну. Закон гарантує їм збереження робочого місця у відповідності до їх кваліфікації. Але які проблеми для цих реформаторів — гендиректора підприємства-монополіста ДП «Ліси України» Юрія Болоховця, директора Подільського лісового офісу Василя Гончара, керівника Берегометської філії Романа Приказки знехтувати законом — юридичним і моральним?

«Побоювання залишитися без роботи через скорочення штатів — безпідставні. Кожному, хто забажає продовжити працювати у лісі, запропонуємо альтернативу», — запевняв Василь Гончар в одному зі своїх чергових інтерв’ю чернівецькій газеті «Погляд».

В результаті сотні буковинців, чия доля була пов’язана з державними лісгоспами, а потім з державним лісогосподарським підприємством «Ліси України», з 1 січня цього року, з черговою хвилею скорочень, опинилися на вулиці з єдиною запропонованою їм реформаторами альтернативою — податися на біржу праці.

Багато хто зі звільнених вирішив за краще не випрошувати собі посади, а таки покинути галузь, де беззаконня набуло масштабів, катастрофічних для лісового господарства і державного лісового ресурсу. Але вони не припинили з цим беззаконням воювати, як ще недавно воювали з ворогом на фронті.

В наступному своєму журналістському матеріалі (а це буде інтерв’ю з поважним лісівником з Вижниччини) розкажу про істинне обличчя лісової реформи Болоховця-Гончара, її негативні економічні і екологічні наслідки, які вже маємо, про афери реформаторів і про те, якою брехнею вони прикриваються (у тому числі, завдяки окремим місцевим медіа).