Підсумки 2024: велике інтерв’ю з головним лісівником Волині та Рівненщини Кватирком

З Олександром Кватирком ми востаннє спілкувалися у 2017 році, коли він рік пробув на посаді тоді ще начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства (нині – Філія «Поліський лісовий офіс»). Зараз ми знову домовилися про зустріч, щоб обговорити, яких змін зазнала лісова галузь за цей період.

В інтерв’ю журналістам сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» очільник лісівників на Волині та Рівненщині розповів про реформу, результати року, що минув, ситуацію з незаконними рубками, бурштином та допомогу Силам оборони.

– Олександре Михайловичу, розпочну з базового: яких змін галузь зазнала за цей рік? І що далі?

– Дійсно дуже багато змінилося. Думаю, читачам відомо, що галузь реформується. І це не просто зміни, а реальні трансформації. Починаючи зі структури, форми управління та завершуючи корпоративними підходами.

Вже запрацювала єдина на дві області Філія «Поліський лісовий офіс». Таких в Україні 9. Філії (лісгоспи) як адміністративні одиниці ліквідовані, а ключові струтурні одиниці – лісництва – напряму підпорядковані тепер уже єдиній регіональний філії.

Для координації роботи лісництв у філії діятимуть надлісництва. У Волинській та Рівненській областях таких 16.

Фахівці профільних відділів (лісове господарство, виробництво, охорона, фінанси, кадри, закупівлі та інші) з ліквідованих філій переведені до нової регіональної.

Для координації роботи лісництв створюються надлісництва – 16 на наш офіс. Але на відміну від директорів лісгоспів, надлісничі не керують, а координують їх діяльність.

Така трансформація для нас несе ще більше відповідальності, але водночас спрощує здійснення контролю. Тобто фактично в Офісі вже є відділи, які в своєму напрямку чітко виконують завдання та все аналізують. Не просто збір даних, а реальна робота та, повторюся, відповідальність.

– Раніше у ДП «Ліси України» говорили і писали, що за мету ставили скоротити чисельність саме адмінапарату. Так і відбулося?

– Особливо відчутно це сталося зараз, в результаті реалізації другого етапу реформи – створення єдиної філії на дві області. У нас було 19 філій. У кожній – чималий адміністративний апарат, починаючи від директора і керівників за напрямками. Зараз все спростилося. Ці люди переважно перейшли у штат за тими ж напрямками у філію, хтось змінив сферу діяльності. Кожному, хто хоче залишитися і працювати, пропонується альтернатива.

Ми маємо вакансії. Виявилося, що у нас не вистачає людей, готових працювати безпосередньо в лісі.

Звісно, є категорія невдоволених. Але я думаю – і це з часом врегулюється.

Реальна реформа не може відбутися безболісно. Інакше це буде просто імітація змін.

– Тоді заплануємо наступну зустріч уже. Щоб знову обговорити зміни. Як думаєте, за рік чи швидше це стане помітно?

– Думаю, швидше. Вже результати першого кварталу 2025-го року покажуть багато. А піврічні підтвердять.

– А які нинішні результати? Пропоную розпочати з економічних показників, зокрема рентабельності та реалізації.

– В основному на сьогодні ми маємо рентабельність на рівні 22%. Для порівняння: у 2023-му цей показник становив 21%, а в 2022-му – значно нижче.

Тут додаткова аналітика буде навіть зайва.

За 2023 рік прибуток сягнув майже 1 мільярд гривень. За минулий рік прогнозується на цьому ж рівні. Це на порядок більше, ніж у часи до реформи.

І все це підтвердження того, що обрана стратегія – правильна та дієва.

Що саме вплинуло? Запроваджені підходи та нововведення: перш за все, цифровізація ключових напрямків, яка спрямована на посилення контролю, продажі та закупівлі через Прозоро, правильне спрямування інвестицій та розподіл ресурсів.

В умовах повномасштабного вторгнення ми на 100% виконуємо плани, забезпечуємо реалізацію та сплату податків. Фактично все, що запланували, виконуємо.

Наприклад, план реалізації вдалося виконати в повному обсязі. Споживачам реалізували лісоматеріалів на понад 4,4 млрд гривень.

З часу старту реформи вдалося завершити процес формування прозорого ринку деревини зі зрозумілими для всіх правилами. Формуємо і якісний ринок заготівельних послуг.

– А чи змінилися умови для ведення бізнесу?

– Для бізнесу, для приватного деревообробника – ситуація в нашому регіоні зараз досить сприятлива. Так, я розумію, що через війну є проблеми з нестачею людей, з нестабільними ринками збуту та нестабільною ціною, але із сировиною проблем точно немає. Звичайно, переробника ніколи не буде влаштовувати вартість деревини. Деревообробник завжди буде казати: «Хочу дешевший ліс». Але ціну формує ринок. Коли немає попиту, ціна падає автоматично. І навпаки: росте попит – росте і ціна.

– Перейду до ще одного гострого питання. Зростають потреби у деревині. Війна триває. Чи вистачить сировини і для переробників, і для фортифікацій?

– Дійсно непросте питання на майбутнє. Навіть не беруся щось передбачити. Тут однозначно зайвою буде паніка. Як і не можна заспокоювати – говорити, що хвилюватися не варто, всім всього вистачить. Тому що потреби на оборону неможливо передбачити. Але так щодо усіх ресурсів в країні, не лише лісу. Війна поглинає багато з того, що можна було б спрямувати на розвиток та потреби бізнесу. На жаль. Це ми всі розуміємо.

Скажу, що є.

Ми з 2014 року відправляємо деревину на потреби оборони. Наші ресурсні області в частині забезпечення деревиною стали основою при будівництві споруд фортифікації, в минулі роки – на забезпечення населення Півдня та Сходу дровами паливними.

А останні три роки – масштаби значно зросли. Ми весь цей час справляємося на 100%.

Так, були ситуації, що збігалися великі партії для потреб оборони з необхідністю виконання аукціонних договорів. Але загалом такі питання швидко врегульовуються.

Цього року на потреби ЗСУ ми відправили деревини на понад 150 мільйонів гривень. Це більше 65 тисяч кубічних метрів. Було, що ми за тиждень постачали по 6 тисяч кубів.

– Запитаю про ще одну проблему для лісу. Нещодавно на сторінці Поліського лісового офісу інформували, що триває робота із виявлення та припинення незаконних рубок, а також діяльності пилорам та копачів бурштину на Рівненщині. Який стан справ зараз із цим?

– Кожен майстер лісу, лісничий та загалом лісова охорона разом із рейдовим групами щодня несуть службу та виконують роботу з виявлення незаконних рубок. Затримують лісокрадів, фіксують порушення. За цей рік вже склали більше тисячі протоколів.

Якщо говорити про цифри, то у 2024-му в філіях Офісу виявили незаконних рубок на понад 37 млн грн завданої шкоди. Знову ж – це зробили рейдові групи, лісова охорона.

Щодо роботи пилорам, я вважаю, ситуація на Волині та Рівненщині контрольована.

Тут уже ведеться спільна робота правоохоронних органів, лісівників, громад.

– Ще одне гостре питання, особливо для Рівненщини – а яка зараз ситуація із бурштином?

– Це питання ми вже перевели із розряду гострих – у чітко контрольовані. Зараз як на Рівненщині, так і на Волині – видобуток бурштину легальний. На Волині працює одне комунальне підприємство – «Волиньприродресурс». На Рівненщині – декілька, які отримали ліцензії і працюють через сервітути (законний спосіб отримати певну площу лісфонду для видобутку бурштину, – ред.).

Якщо коротко, все працює так: після отримання дозволів на запит компанії ми знеліснюємо ділянку. Далі компанії видобувають копалини, рекультивують територію, а тоді ми знову заліснюємо – засаджуємо ті площі, на яких видобували бурштин.

Щодо нелегальних копачів, то на Рівненщині є одиничні випадки. За цей рік вилучено понад 20 помп, затримані порушники. Лісівники досить дієво у цьому напрямку працюють спільно з поліцією. Правоохоронці відповідно порушують кримінальні справи.

Зараз кардинально інша ситуація на Рівненщині, якщо порівнювати, наприклад, з 2015 роком. Тоді там була масштабна проблема. Загалом незаконним видобутком бурштину на Рівненщині – це тільки в межах лісфонду – пошкоджено більше 4,5 тисячі гектарів. Вдумайтеся, площа всього Рівного лише трохи більше шести тисяч гектарів! Для порівняння і усвідомлення масштабів – на Волині пошкодження – менше 16 гектарів. І всі землі давно відновлені. Ці два роки ми попрацювали і на Рівненщині – це території Сарненської, Рафалівської та Клесівської колишніх філій.

Ділянки різних категорій ушкодження. Частково на них уже відбулося природне відновлення. Є площі, де була можливість провести мінералізацію ґрунту і заліснювати, над чим ми активно працювали з весни 2023 року. Зараз ми вже всі ті площі відновили – там росте молодий ліс.

А є ділянки, де ще десятки років лишатимуться так звані місячні пейзажі – ті, де ушкодження ґрунту найглибші і вчасно не проведено рекультивацію. Над їх відновленням лісівники працюватимуть усі найближчі роки.

– Якщо вже згадали про відновлення знищених лісів. Останні роки постійно на слуху тема самосійних лісів та їх порятунку. Яка із цим ситуація на Волині?

– Це питання ми піднімаємо ще з 2016 року. Адже через законодавчу неврегульованість фактично спостерігали, як масово знищуються молоді ліси, які не мають такого статусу. Під приводом передачі земель під сільгоспугіддя місцеві «бізнесмени» примудрялися заробляти на нелегальній деревині.

Останніми роками і справді питання зрушило з мертвої точки. ДП «Ліси України» започаткували міжнародну програму Forest recovery, активна робота з громадами, постійна публічна комунікація. На Волині таких площ загалом 5,5 тисяч гектарів. Передані в розпорядження держави зараз 733 га. Така ситуація поки.

Назву в цьому напрямку приклад проведеної роботи на Рівненщині. Так званий Селянський ліс. Це колишні колгоспні землі. У 2000-х роках 6 тис. га цих лісів перейшли в постійне користування держави, завдяки чому частину угідь вдалося зберегти. Проте доля майже 10 тис. га залишалася невизначеною. У цей час ліси піддавалися масштабним незаконним рубкам.

У квітні цього року розпорядженням голови ОВА залишки Селянського лісу були передані під охорону Рафалівської філії. З того часу ми проводимо інвентаризацію лісових угідь. Понад 480 тис. пнів на території 10,1 тис. га. Вдумайтеся: це понад 3,4 млрд грн завданих збитків, які вже передано до поліції.

От і відповідь – звідки на ринку нелегальна деревина. Зараз там постійні патрулювання лісової охорони. Вже значно менше, але досі фіксуються випадки незаконних рубок.

Ці площі також необхідно відновити. І це займе не один рік. І це суттєві ресурси. Наразі триває процес оформлення речових прав, а також необхідно провести лісовпорядкування. Проте вже наступної осені ми плануємо розпочати роботи з лісовідновлення.

– Але ж ці насадження досить часто вже навіть не є лісом. Хто все ж має відповідати і взятися за їхнє відновлення? Теж ДП «Ліс України»?

– Так, ми беремо на себе всі витрати та подальші зобов’язання. Що насправді досить недешево для підприємства. Ми провели попередні розрахунки. От для прикладу: підготовка ґрунту для подальшого відновлення вартуватиме більше півтори тисячі гривень за гектар. Посадка лісових культур на гектарі – це ще плюс більше 5 тисяч гривень. Потім один догляд за культурами – це ще понад тисяча за 1 гектар. А таких на рік треба не менше 5. Все залежить від умов зростання. На багатших ґрунтах – необхідно ще більше доглядів. Потім догляди за молодими насадженнями. Охорона, протипожежні заходи і так далі. Не буду більше заглиблюватися. Якщо в середньому порахувати, вартість відновлення 1 га лісу до отримання перших прибутків (а це 30-40 років) – зараз вартує більше 40 тисяч гривень.

Однозначно: не всі ділянки знищенні повністю. Є площі, де ліс відносно збережений, на 50, навіть 70%. Там будуть інші витрати. Але вони будуть всюди.

Це я ще не врахував вартість виготовлення документації. Словом, необхідні суттєві інвестиції.

Але головне, що ліс вдасться зберегти.

– Чим ви пишаєтеся?

– З початку війни ми створили благодійний фонд. З його допомогою купуємо все необхідне для наших лісівників, які доєдналися до лав ЗСУ. Забезпечуємо волинські бригади та бригади, які звертаються. У партнерстві з закордонними друзями.

Окрім того, є й загальноукраїнська «Спілка воїнів-лісівників України. Вони роблять дуже багато.

Зараз воює 278 лісівників із наших філій. Ще 56 вже демобілізовані.

Я дуже хочу подякувати цим людям. Вони завжди будуть на особливому рахунку, тому що роблять неймовірне для всіх нас і заради нас.

А також хочу подякувати загалом колективу, адже з початку вторгнення жодна людина з адмінапарату не поїхала за кордон. Усі лишились тут. З 24 лютого до сьогодні ми не покидали роботу.

– Ви згадали, що допомагаєте своїм працівникам, які доєднались до лав ЗСУ. Скажіть, будь ласка, яка це саме допомога?

– Ми періодично зв’язуємося з нашими працівниками. Намагаємося закрити всі озвучені потреби. Та й навіть не озвучені – ми й самі вже часто добре розуміємо, що саме потрібно.

Родини військових також намагаємося максимально підтримувати. Допомагаємо родинам наших загиблих Героїв, відвідуємо їх постійно. Згідно з колективним договором, діти до 18 років отримують середню заробітну плату батька. Це наша корпоративна політика.

Це те найменше, що можемо зробити зараз. І робимо.