У лабіринтах ринку деревини

Лісова реформа в Україні подібно до урагану знесла колишню інфраструктуру лісопромислового комплексу і створила нову. Це насамперед гігантське державне підприємство «Ліси України» (ДПЛУ) та організований чи біржовий ринок.

ДПЛУ відтепер вирішує ВСІ господарські питання, тільки не завжди прозоро, перебуваючи за ширмою ліцензійних бірж. Він не має бізнес-стратегії, власних правил реалізації заготовленої деревини. Немає правил – немає і обов’язків.

Якщо до реформи лісовий ринок автоматично регулювався продавцями та покупцями відповідно до кон’юнктури ринку, то за час дії реформи після позбавлення суб’єктності держлісгоспів цей механізм регулювання був заблокований і ціни зависли на рівні, формально визначеному біржами, а фактично продавцем.

У липні цього року, відзначаючи триріччя своєї діяльності на українському лісовому ринку, на спеціально присвяченому цьому форумі ліцензійні біржі відзначили великі досягнення у торгівлі деревиною завдяки створеному організованому ринку та новим підходам до організації торгівлі. У презентаціях промовців зазначалося, що торгівля деревиною не просто покращилася, а вийшла на новий технологічний рівень. Народний депутат України Богдан Кіцак зазначив, що якщо раніше лісовий ринок України був «Диким Заходом», все було погано, то завдяки Лісовій реформі український лісовий ринок набув сучасного цивілізованого вигляду. Ринок став прозорим, доступним, передбачуваним з рівними можливостями для всіх. Заява досить спірна, більше схожа на вітальну адресу з нагоди запрошення до участі.

Прес-служба ліцензійних бірж особливо наголошує на аналітичній роботі своїх бірж, які постійно публікують індекси середньозважених цін для всіх порід деревини, що реалізуються на ліцензійних біржах, які є основою для формування стартових цін та рекомендуються інвесторам як індикатори для вкладення своїх коштів. Насправді зручно, є динаміка цін, графіки, можна порівняти з європейськими цінами. Ціни, до речі, часто нижчі за європейські. Наскільки вони достовірні, розглянемо нижче.

Раніше лісовий ринок регламентував Держкомітет лісового господарства України, пізніше Держлісагентство під патронажем Міндовкілля і раптом регулятором лісового ринку визначили Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), яка не має жодного відношення ні до лісової галузі, ні до торгівлі круглим лісом. В результаті маємо, що маємо.

Свою діяльність як регулятор НКЦПФР розпочала з видачі ліцензій біржам, відібраним за встановленими критеріями для реалізації деревини на організованому або біржовому ринку. З одного боку, ліцензії є внутрішньою перепусткою на організований ринок, щоб виключити конкурентів, а з іншого боку чимось на зразок індульгенцій на відпущення гріхів. А гріхів, як побачимо нижче, чимало. Якщо бути точним, то вся біржова торгівля необробленою деревиною є гріховною. Тут уже точно потрібна ліцензія, оскільки альтернативою може бути лише повістка до суду.

Вся біда в тому, що круглі лісоматеріали на світовому ринку не є біржовим товаром, який повинен мати властивості однорідності та взаємозамінності. Пиломатеріали є біржовим товаром, а круглі лісоматеріали немає, тому що колоди мають індивідуальні якості та властивості навіть у межах однієї розмірно-якісної групи. Так, колоди, що реалізуються на ринку, можуть мати ознаки «пересортиці», коли їх фактичні якісні характеристики не відповідають заявленим.

Через зазначені вище індивідуальні особливості колод за якістю та властивостями, вони можуть реалізовуватися на аукціонах. Тоді можливо біржі реалізують круглі лісоматеріали все ж таки на аукціонах, помилково називаючи їх біржовими торгами?

Та ні, на українському організованому ринку проводяться біржові торги аукціонним товаром за квартальними та піврічними, а в майбутньому планується і за річними форвардними контрактами (форвардами), оскільки НКЦПФР визначив круглий ліс біржовим товаром.

Самі організатори біржової торгівлі в термінології постійно плутаються: біржова торгівля та аукціони часто звучать як синоніми, хоч різниця між ними суттєва. На аукціоні реалізується готівковий товар, що має індивідуальні якості та властивості (круглі лісоматеріали). Тому до початку продажу він має бути поставлений та оглянутий покупцями. На біржових торгах реалізуються однорідні та взаємозамінні товари (пиломатеріали), які не вимагають огляду та з відстроченою датою поставки (ф’ючерси та форварди).

РЕГЛАМЕНТ біржової торгівлі ліцензійної біржі містить таке визначення: «електронний аукціон є формою біржової торгівлі…». Як визначено, так і робиться. Начебто створено хаос, але керований, у якому можна створити безліч прибуткових схем.

Говорять, що чиновник без схеми, що солдат без рушниці. Біржева торгівля аукціонним товаром озброює чиновників до зубів.

Який товар купує покупець на біржових торгах ліцензійних бірж?

Необроблену деревину згідно з поданою заявкою на конкретний лот, зазначений у біржовому бюлетені.

Як формується лот необробленої деревини у біржовому бюлетені?

Лоти для біржового бюлетеня формуються з урахуванням поданих заявок продавцями необробленої деревини.

Як формуються лоти продавцем для заявок на продаж ще не заготовленої деревини на біржових торгах?

Розрахунковим методом виходу ділової деревини на виділеної для рубання лісосіки, тобто орієнтовно та з обов’язковою похибкою.

Яку деревину відвантажує продавець для забезпечення постачання виграного на біржових торгах лоту?

Що є у нього на складі. Інший просто не дано. Спеціальним сортуванням деревини для забезпечення відвантаження безпосередньо виграних лотів ніхто не займається.

Висновки з короткого аналізу організованого ринку щодо реалізації необробленої деревини

1. Ринок справді організований, але тільки для продавця з метою отримання максимально можливого прибутку.
2. Покупці торгуються не за реальну деревину, а за фантоми (привиди) колод, які малює у своїх заявках на продаж продавець.
3. Переможці аукціонних торгів отримують не ту деревину, за яку вони торгувалися, а ту, яку йому поставить продавець, виходячи зі своїх можливостей та бажання. Важливо не те, що ви купили, а важливе те, що ви отримали.

Деревина може бути кращою, а може бути гіршою, кому як пощастить чи забажає продавець. Та це золоте дно для маніпуляцій. На біржових торгах можна купувати ліс за будь-якою ціною, а отримати за нижчою… бо іншого немає на складі. «Не своїм» можна робити все навпаки, щоб досягти балансу

Таке стало можливим, тому що в ході біржових торгів продаються обіцянки поставити вказаний у біржовому бюлетені товар, які ніколи не виконуються. 

При веденні спотової торгівлі, тобто готівковим товаром (аукціони з попереднім оглядом) або торгівлі за прямими договорами, подібна маніпуляція з реалізованим товаром неможлива. Що очі бачать, те й купую. Просто та ефективно, саме так реалізується необроблена деревина на західному ринку.

Ось у чому справжня причина заборони торгівлі деревиною за прямими договорами. У період її існування торгівля здійснювалася реальною деревиною, а корупцію можна було вважати дитячою витівкою, тепер вона діє по-дорослому. 

Викладені висновки випливають із Регламенту ліцензійних бірж, де вони прозоро та відкрито все виклали. Будь-який бажаючий може вільно ознайомитись на сайті біржі.

У ДПЛУ, щоправда, свій погляд на український ринок деревини.

«Вдалий початок: відбулися перші в історії біржові аукціони на 6-місячні контракти із фіксованою ціною”, – генеральний директор Юрій Болоховець.

Середнє зростання ціни — 35%!

Український досвід формування ринку деревини сьогодні з цікавістю вивчають наші колеги зі східноєвропейських країн. Це той випадок, коли ми навіть дещо випередили деякі країни ЄС», – наголошує Юрій Болоховець.

У 2021 р. за тому ж керівнику, але тоді лісової галузі, зростання цін реалізації необробленої деревини було в 10 разів більше (300%) і вище ні в кого у світі не було. За спекуляцією ми вже попереду всієї планети. Сумнівний привід гордості. Краще б нам такими темпами розвивати деревообробне виробництво. Саме цей індикатор має бути головним для лісової галузі. Завдяки мультиплікативному ефекту доданої вартості держава могла б заробити значно більше на переробці деревини, ніж на спекуляції круглим лісом. Наприклад, у скандинавських країнах круглі лісоматеріали найдешевші в Європі, а лісопродукція, виготовлена ​​з цієї деревини, найдорожча у світі. Тому вся Європа прагне мати там своє представництво.

Але Лісова реформа в Україні, як і раніше, на марші.

Наразі відновилась робота над Проектом Закону України «Про ринок деревини» у Комітеті економічного розвитку Верховної Ради України.

Робоча група з доопрацювання Проекту Закону планує доопрацювати його та прийняти до кінця цього року.

Виникає питання щодо його доцільності. Питання купівлі-продажу товару глибоко та широко викладено у Цивільному кодексі України. Приймати індивідуальні закони щодо окремих товарів недоцільно. Включати до закону зведення правил торгівлі також недоцільно через тривалість, бюрократичність та незручність внесення до нього наступних правок. Але правила торгівлі необробленої деревини потрібні, щоб унеможливити описані вище маніпуляції. Біржові правила торгівлі деревиною не враховують специфіку товару, що реалізується, крім того, це специфічна форма торгівлі. ДПЛУ за три роки існування так і не розробило своїх правил торгівлі заготовленою деревиною. Крім того, воно є зацікавленою особою та наочно виявило себе повною мірою на лісовому ринку.

Правила торгівлі необробленою деревиною найбільш професійно та незаангажовано може розробити Державне агентство лісових ресурсів України, як ніхто інший знає все про деревину. Питання в тому, наскільки воно при цьому буде заангажовано.

Бажання ліцензійних бірж законодавчо надовго закріпити за собою виключне право на реалізацію деревини є значним фактором ризику для розвитку деревообробки, якщо не його кінцем, то початком кінця, тому що головним вектором їхньої діяльності є розвиток спекулятивної торгівлі на користь продавця. За більш ніж три роки роботи, маючи всі можливості для вдосконалення правил торгівлі з урахуванням інтересів покупців, вони працювали виключно на користь продавця, хоча гроші за свої послуги отримували від покупців.

Багато деревообробників розраховують, що українські законодавці врахують досвід Польщі щодо вдосконалення своїх правил торгівлі деревиною та включать оферту до проекту Закону за прикладом польських реформаторів як гарантію на закупівлю деревини відповідно до історії їх закупівель та встановлених критеріїв. Пропоновані ДПЛУ натомість оферти довгострокові контракти ненадійні, дорогі та заморожують великі грошові суми на тривалий час на користь продавця та біржі, тому що їхні інтереси знову на першому місці. За прикладом Польщі ці побажання краще врахувати в окремих правилах торгівлі деревиною.

Можна багато чого врахувати, але ще важливіше зробити. Насамперед розібратися з формами торгівлі. На лаві запасних є в минулому непогані гравці: «Прозоро.Продажи» та ЛІАЦ, які залишили про себе досить хороші спогади. Наприклад, якщо говорити про прозорість торгів, то на Прозорро. Продажі вони прозоріші, ніж на біржових торгах ліцензійних бірж. Так, на Прозорро. Продажі ти бачиш з ким конкретно торгуєшся. Переможець торгів вказується на сайті після закінчення торгів. На недавніх біржових торгах з Львівській області було реалізовано форвард (4000 м3) із сосновими круглими лісоматеріалами по 4000 грн/м3 при стартовій ціні 2700 грн/м3 з постачанням у першому півріччі 2025 р. Ім’я переможця не повідомляється, нібито комерційна таємниця, що свідчить про те, що біржові торги не прозорі та сприяють маніпуляціям, особливо з урахуванням зазначених вище особливостей “біржових аукціонів”.

Крім того, куратори лісової реформи оголосили, що господарські контакти державних підприємств (лісгоспів) із приватними підприємствами під час торгівлі за прямими договорами породжують корупцію, оскільки вони між собою домовляються. Реформатори торгівлю за прямими договорами заборонили та оголосили про перемогу над корупцією. Водночас, ДПЛУ саме пішло на тісні контакти з приватними комерційними біржами, як торгових посередників замість державного торгового підприємства, наприклад, «Прозорро.Продажи», що за їхньою ж логікою дозволяє йому домовлятися і впроваджувати різні схеми, грубо порушуючи усталені форми торгівлі (дивися вище), слідуючи своїй головній меті: отримання максимально можливого прибутку. Із цього випливає, що прихована мета лісової реформи не викоренити корупцію, а її очолити. Тоді все стає на свої місця, помилок немає, йде тестування, процес пішов, запущений механізм набирає обертів.

Усі складнощі на лісовому ринку, як показує багаторічна практика, пов’язані з бажанням деяких чиновників, особливо з категорії «особ, наближених до імператора», взяти під контроль будь-які фінансові потоки, «щоб усім керувати і нізащо не відповідати». Тому насамперед Верховній Раді доцільно не прийняти Закон про ринок деревини, а застосувати закон про притягнення до кримінальної відповідальності за зловживання владою. Без цього жодні, навіть найдосконаліші правила торгівлі деревиною не запрацюють, крім уже встановлених правил “організованого ринку”. Не треба живити ілюзій.