Головний лісничий — права рука директора

Я конечно согласен: главный лесничий, – правая рука директора, но…по моим наблюдениям, кошелек директора обычно держат в левой…М.П.

Скільки промовистого у короткому слові «ліс»! І немає мабуть такої людини, яка б так чи інакше не спілкувалася з ним. Та є професія – покликана піклуватися про цю несказанну природну окрасу землі. Лісівники – саме ті люди, яким по праву належить доглядати за необ’ємними просторами величавих лісів України.

Житомирщина – найлісистіший регіон нашої держави, тож і не дивно, що саме тут професія лісівника займає чільне місце на ринку праці і часто передається з покоління в покоління. Цілі династії плекають рідні ліси, а серед них і два головних лісничих, які цього року зустріли свої ювілейні три десятка років на цій посаді.

Для лісівників нашого краю їхні імена досить відомі, бо за такий багаж професійних років не одному допомагали, ділилися досвідом, давали поради, навчали. Тож мова сьогодні про них – Георгія Арсентійовича Юзвінського, головного лісничого ДП «Новоград-Волинське ДМЛГ», який 15 червня заокруглив до 30 років свій трудовий стаж, та його колегу – Григорія Михайловича Івасюка, який рівно стільки ж трудиться в ДП «Бердичівське лісове господарство».

Сказати, що природа та ліс – пріоритет у житті Георгія Арсентійовича Юзвінського, замало. Чудовий організатор та керівник, відповідальний та самовідданий, він опікується улюбленою справою понад 40 років. Високо цінує працю колективу – простих, щирих трудівників, що примножують лісові багатства.

ГеоргійЮзвінськийєнащадкомлісівників: батько, дядько, дідтапрадідпрацювалиулісовомугосподарстві. У шкільні роки після занять та на канікулах Георгій допомагав батькові в заготівлі лісового насіння, лікарських рослин, доглядати за лісовими культурами. Тому після закінчення середньої школи особливих питань чи сумнівів щодо обрання професії у юнака не виникало.

Трудовий шлях розпочав у 1969 році лісорубом Городницького лісгоспу. Був і маркувальником лісової продукції, майстром з будівництва доріг, майстром лісу. З 1981 року пішов працювати лісничим у Броницьке лісництво, а з 1986 року і дотепер обіймає посаду головного лісничого ДП «Новоград-Волинське ДМЛГ».

ЗаперіодроботивлісовійгалузіГеоргійАрсентійовичпідготувавчималопрофесійнихкадрів, іззадоволеннямпередаєнабутийдосвідколегам, молоді. А головне – є «правою рукою» директора.

Під його керівництвом та за безпосередньої участі створено понад 1000 га нових лісів, проведено лісовідновлення на площі понад 10 тис. га. Він уміло поєднує трудову та громадську діяльність, є депутатом Новоград-Волинської районної ради.

ГеоргійАрсентійовичактивновпроваджуєновітехнологіїувирощуванніпосадковогоідекоративногоматеріалутауствореннілісовихкультур (крапельнезрошування, вирощуваннясіянціввконтрольованомусередовищі; введенняінтропродуцентіввлісовікультури). ОднимзпершихвУкраїнілісгоспзапровадиввідведеннялісосікспеціалізованимиланкамиіззастосуваннямелектроннихмірнихвилокта GPS-навігаторів.

За вагомий внесок у соціально- економічний розвиток регіону, значні професійні здобутки, багаторічну сумлінну працю нагороджений нагрудними знаками: «Відмінник лісового господарства України», «За довголітню бездоганну службу в лісовій охороні 30 років» та « Заслужений природо охоронець України», а ще відзначений багатьма грамотами.

Та окрім улюбленої роботи не менш важливим для Георгія Арсентійовича є родина. До речі, дружина, Ніна Олександрівна, теж працює в цій галузі вже понад 40 років. Тож можна сміло говорити, що загальний стаж роботи подружжя в лісовому господарстві сягнув 90 років.За цей час народили і виховали двоє діток та вже тішаться онуками.

«Правою рукою» для свого директора у всіх його справах і починаннях є головний лісничий, або як він любить себе називати, лісовий агроном – Григорій Михайлович Івасюк. Ось уже тридцять років працює Григорій Михайлович на цій посаді в рідному Бердичівському лісгоспі. На його рахунку 10 тисяч га посадженого лісу. Сьогодні це вже могутні дуби, яких важко впізнати і самому головному лісничому. Щодня поспішає виробничо-професійна сім’я Григорія Михайловича разом із дружиною Леонідою Іванівною до контори лісгоспу, яка стала їм другою домівкою. Автомобіль Івасюка можна побачити і в Любарі, і в Чуднові, Романові і Чорних Лозах…(бо територія лісгоспу розкидана аж по 4-х районах області). Люблять його ветерани, поважають і звертаються за порадою молоді лісівники. Багатьом дав він путівку в життя, захистив від неприємностей, простягнув товариську руку допомоги. Усяке бувало при виконанні обов’язків – і успіхи, і невдачі. Уміє не зазнаватися від перших, не впадати у розпач від других. Принциповість, діловитість, зібраність і працелюбність – ось основні риси характеру досвідченого лісничого. Уміє працювати і з саджанцями, з лісоматеріалами, і з документами, бо вони – це дзеркало роботи держлісгоспу, за цифрами стоять гектари, кубометри, робочі дні, місяці й роки відданих своїй справі працівника лісу.

Часто буває в школах, середніх навчальних закладах, уміє прищепити любов до природи, зокрема лісу, підростаючому поколінню. Поряд з роботою – і громадська діяльність. За це в подяку неодноразово отримував грамоти та нагороди.

Ось ці два «аксакали» – не лише колеги, а й справжні товариші. Бо тридцять років спільної справи – їхній спільний досвід – це вагомі надбання, які щоденно використовують задля благородної справи – вирощування лісу. І хоча знаходяться вони далеко один від одного, та телефонний зв’язок для них – то повсякдення справа: обговорити, порадитися, поділитися власним досвідом. А для своїх колег вони – справжній приклад для наслідування.

Щасти вам, шановні, у всіх подальших справах і починаннях. Нехай ваша праця буде гідно оцінена наступними поколіннями, задля яких ви віддали своє життя.