ООН у боротьбі з безкарністю в Україні

Викриття журналістами наймасштабніших схем шахрайства в прокуратурі з набуттям статусу інвалідності та отримання неправомірної вигоди у вигляді фіктивних пенсій доводить той факт, що в країні немає правоохоронної системи й що до злочинних схем залучені:

– працівники прокуратури, які набули статус інвалідів та отримають виплати з пенсійного фонду;

– працівники медичних комісій, які оформлюють фіктивні експертизи;

– працівники пенсійного фонду, які призначають пенсії за фіктивними експертизами;

– судді, які виносять рішення про призначення або збільшення розміру фіктивних пенсій;

– працівники НАЗК, які заплющують очі на пенсійні виплати в деклараціях держслужбовців, що працюють і мають вік 30-40 років.

Очевидно, що в країні немає правоохоронного органу, який був би в змозі розслідувати ці та інші злочини держслужбовців. По всій країні діють неправомірні обшуки та арешт майна, маски-шоу, які спрямовані на збагачення представників силових структур. Бізнес вимушений організовуватися для протидії злочинній діяльності перевертнів у погонах. Прикладом такої організації є #МАНІФЕСТ42.

Ані зустрічі з генеральним прокурором Андрій Костін, ані зустрічі в Офіс Президента України не привели до жодного результату, свавілля силовиків триває. Розв’язувати цю проблему можуть лише західні фахівці, які довели свою спроможність у своїх країнах та країнах, які звернулися до них за допомогою.

Саме за такою допомогою в ООН має звернутися президент Зеленський. Яскравий приклад роботи Міжнародної комісії ООН по боротьбі з безкарністю був продемонстрований у Гватемалі. Комісію очолив генпрокурор Іспанії Карлос Кастресана. За його участю було заарештовано понад 150 чиновників Гватемали, включаючи експрезидента Альфонсо Портільо, трьох колишніх міністрів внутрішніх справ, чотирьох генералів армії, трьох директорів національної поліції.

У 2017 році в Україні була створена Міжнародна антикорупційна консультативна рада (МАКР), яка діяла під егідою Антикорупційна ініціатива ЄС. У склад МАКР увійшли:

Карлос Кастресана

Іспанія

Працював адвокатом, суддею у кримінальних справах, слідчим суддею і прокурором. Працював у прокуратурах Барселони та Мадрида, а також у спеціалізованій прокуратурі з боротьби з обігом наркотиків та в антикорупційній прокуратурі. У 2005 році він став суддею Верховного суду Іспанії.

Анка Журма

Румунія

Пані Анка Юрма є радником генерального прокурора Національного антикорупційного директорату (НАД). З грудня 2002 року до березня 2017 року вона була генеральним прокурором Відділу міжнародної співпраці НАД. На цій посаді пані Юрма працювала з питаннями, що входили до компетенції НАД (корупція і шахрайство в ЄС)

Джованні Кесслер

Італія

2011-2017 – Генеральний директор OLAF (Європейського управління з питань запобігання зловживанням і шахрайству). Джованні Кесслер – італійський прокурор. Він працював прокурором у судах із кримінальних справ міст Тренто, Больцано та у Відділі боротьби з мафією на Сицилії з 1986 до 1998 року. Пан Кесслер займався питаннями організованої злочинності, корупції та фінансових злочинів.

Драго Кос

Словенія

Нині Драго Кос є головою Робочої групи з боротьби з хабарництвом у міжнародних комерційних операціях ОЕСР, співголовою Національного антикорупційного комітету у сфері оборони в Україні та радником Антикорупційного агентства Косово. Пан Кос був міжнародним уповноваженим і головою Спільного незалежного комітету з моніторингу й оцінки антикорупційної діяльності (КМО) в Афганістані.

Даніель Телесклаф

Князівство Ліхтенштейн

Даніель Телесклаф є головою Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням коштів (Moneyval). Він є громадянином Швейцарії та юристом за професією. З 2012 року пан Телесклаф є директором Відділу фінансових розслідувань (ВФР) Ліхтенштейну. Одночасно з цим, він також очолює національну робочу групу з протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.

Джеспер Хйортенберг

Данія

Джеспер Хйортенберг є заступником Генерального прокурора Данії. Представник Данії у низці комітетів та робочих груп ЄС та Ради Європи з 1994 р. Брав участь у проектах, пов’язанних з правосуддям в інших країнах, зокрема, у Литві, Румунії, Китаї.

Восени 2017 року Карлоса Кастресану було запрошено до участі у конкурсі на посаду аудитора Національного антикорупційного бюро України. Кастресана погодився, проте через внутрішні політичні розбіжності Верховна Рада так і не розглянула це питання.

Сьогодні НАБУ оголосило набір юристів без досвіду роботи, і зрозуміло, що вони будуть не в змозі подолати найстрашнішу корупцію в Європі, якою пронизані усі правоохоронні органи, а також усі органи виконавчої влади України. Масштабне розкрадання грошей з пенсійного фонду, з бюджету, який фінансується західними партнерами не знаходить відповідної реакції з боку НАБУ.

Єдиний вихід – запросити вищеназваних осіб до співпраці та надати західним прокурорам усі повноваження для подолання корупції в Україні. “Це реально внутрішній ворог” – нарешті президент Зеленський помітив головного ворога України, але інструмент боротьби знаходиться поза межами України. Пане Президенте, потрібно його використати!