Прокуратура і ДБР таки займуться Івано-Франківською обласною радою щодо можливих ознак криміналу у її рішеннях з комунальними лісами

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності за їх невиконання. Тим паче повинні
нести відповідальність за свої дії високопосадовці місцевого самоврядування, які свідомо порушують вимоги закону, завдаючи шкоди територіальним громадам, позбавляючи їх значних матеріальних активів.
На ім’я керівників обласної прокуратури та територіального управління ДБР спрямований лист за
підписом депутата Івано-Франківської облради Тараса Виноградника (на фото), голови постійної
комісії з питань захисту прав людини, законності та правопорядку (фракція ПП «Всеукраїнське
об’єднання «Платформа громад»).
Тарас Виноградник переконаний, що факти, виявлені ним при аналізі ухвалених облрадою рішень з земельно-лісових питань, можуть свідчити про вчинення її службовими особами діянь, які
підпадають під ознаки кримінальних правопорушень у ч.2 ст.197-1 та ч.3 ст.363 ККУ.
А отже він звертає увагу правоохоронців на те, що є усі підстави розпочати досудове розслідування за виявленими ними фактами в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України.

• Пане депутат, схоже, ця заява на захист законних майнових прав та інтересів громад області
  стала з Вашого боку останнім аргументом, аби припинити беззаконня з комунальними
  землями лісогосподарського призначення?
• Так. Вичерпано усі інші можливості довести керівництву нашої облради, що рішення, які вже
  ухвалені щодо комунальних лісів і які запропоновані зараз на розгляд найближчої сесії,
  призначеної на 18 жовтня, не відповідають законодавству України.
  З усією відповідальністю заявляю, що Івано-Франківська обласна рада присвоїла собі статус
  власника комунальних земель, у тому числі лісових. Адже закони нашої держави визначають
  територіальну громаду суб’єктом власності на комунальні ділянки, в межах якої вони
  знаходяться.
  У своїй заяві я детально розписав всю нормативну базу щодо комунальної землі.
  Обласні ради, справді, можуть від імені громад розпоряджатися (не володіти!) землями
  спільності власності. Але тільки в тому випадку, якщо громади через рішення своїх місцевих
  рад сформували на них спільну часткову власність і уповноважили обласну раду представляти їх інтереси. Жодних таких рішень громади нашої області не ухвалювали. Автоматичного виникнення спільної власності на комунальні землі не існує.
  Івано-Франківська обласна рада, всупереч законним правам громад, заволоділа земельними
  ділянками, до яких не має відношення. Принагідно наголошу, що такої категорії земель, як
  землі запасу обласної ради, нинішній і попередній Земельний кодекс не передбачають.
  Самовільне зайняття земельної ділянки є кримінальним правопорушенням, як і зловживання
  владою з метою одержання неправомірної вигоди.
  Як керівник постійної комісії облради з питань законності і правопорядку не можу дозволити
  таке зухвале порушення законодавчих норм з боку керівництва, президії облради. Право власності є непорушним з часів Давнього Риму. Ця норма записана також в нашій Конституції, Цивільному кодексі. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
• Однак погодьтеся, у обласної ради є більше можливостей, аніж у місцевих рад, в цілому
  ефективно використовувати комунальний лісовий ресурс, отримувати максимальний
  економічний зиск з нього на користь громад і області загалом?
• Це розповсюджений і дуже упереджений погляд на місцеве самоврядування. Звичайно,
  депутатському корпусу місцевого рівня почасти бракує в достатній мірі економічних, правових знань. Але сьогодні, в рамках реформи децентралізації владних повноважень, є безліч консультаційних організацій, здатних допомогти громадам вирішувати їх нагальні питання.
  Заперечує висловлену вами тезу і сама Івано-Франківська обласна рада. Приміром,
  призначивши себе власником більше 8 тисяч лісових гектарів, переданих облрадою у 2001
  році у користування Надвірнянському спецагролісгоспу, обласні депутати попередніх
  скликань умудрилися довести цей лісгосп до банкрутства.
  Це при тому, що облрада як засновник комунального галузевого підприємства «Івано-
  Франківськоблагроліс» зобов’язана була тримати ситуацію під контролем і вчасно її
  виправити. Адже лісгосп зник не через незадовільну роботу чи нестачу виробничих активів.
  Його задушили штрафними санкціями і зростаючим податковим боргом.
  Сьогодні керівництво облради, не маючи на те жодних прав, роздає на свій суб’єктивний
  розсуд землі збанкрутілого агролісгоспу, цілковито ігноруючи їх законних землевласників –
  Надвірнянську і Переріслянську громади.
• В чому конкретно полягає суб’єктивність дій голови облради Олександра Сича і його
  заступника Миколи Палійчука при вирішенні подальшої долі лісів збанкрутілого
  Надвірнянського спецагролісгоспу?
• Почнемо з того, що, як вже йшлося, облрада взагалі не має права вирішувати такі питання. За
  законом, передача в користування комунальних земель лісогосподарського призначення
  належить органам місцевого самоврядування тих громад, на території яких ці лісові землі
  знаходяться.
  Однак наразі зазначені ділянки зареєстровані в Держреєстрі речових прав за обласною
  радою. Це тривала процедура – судове оскарження цього протизаконного запису і
  повернення даних реєстру в правове поле держави.
  Тож Надвірнянська громада, у відповідності до ухвалених облрадою вимог і правил, створила
  своє комунальне лісогосподарське підприємство і офіційно звернулася листом до голови
  Олександра Сича передати їй у власність без малого 3 тисячі га надвірнянського
  комунального лісу.
  Такий самий лист надійшов голові облради від Переріслянської громади.
  Проте проект рішення, який запропоновано до розгляду на сесійному засіданні, вражає своїм
  цинізмом і цілковитим нехтуванням усіх можливих законів, включаючи неписані закони
  поваги до громад.
  За задумом керівництва та відповідальних працівників апарата облради, ми, депутати,
  повинні проголосувати за передачу зазначеним громадам у власність лише десятої частини
  від наявних на їх території комунальних земель лісогосподарського призначення. Причому це
  переважно зарослі чагарниками ділянки, ніяк не придатні для рекреаційного і туристичного
  бізнесу, який лісівники пропонують громадам на них розвивати.
  А на справжні надвірнянські комунальні ліси, які дають прибуток, прийдуть господарювати
  підпорядковані облраді Коломийський і Богородчанський спецагролісгоспи. Подвійні стандарти та фарисейство у цій ситуації – незаперечний факт. Адже у червні обласн рада преспокійно передала 912 гектарів Надвірнянського спецагролісгоспу у власність Івано-Франківській громаді в особі її міської ради. Хоча не мала це робити з кількох причин. Одна з них – лісові гектари опинилися в користуванні аграрного комунального підприємства, далекого від лісового господарства. Схоже, майже тисяча гектарів лісу стали тоді таким собі дарунком, яким обмінялися між собою члени однієї політичної сили. На сесії під час обговорення цього питання я напряму запитав голову облради, а чи немає тут раптом політичного лобізму? Остаточне вирішення проблем з комунальними лісами області ще попереду, і ми повинні при цьому керуватися не політичними кулуарними домовленостями і суб’єктивними уподобаннями, а винятково буквою закону.

Світлана Ісаченко,
журналістка, спеціально для «Відкритого лісу»