06/10/2024
0Президент України Володимир Зеленський залишає зал засідань разом із співробітниками та співробітниками служби безпеки після закритої зустрічі із законодавцями у Капітолії США 26 вересня. (Том Бреннер/Getty Images)
З моменту візиту США Україна перебуває у тривожному підвішеному стані — вона покладається на Сполучені Штати як на свого головного союзника, але не впевнена, як довго триватиме ця підтримка.
Понад тиждень після того, як президент України Володимир Зеленський представив вищим посадовим особам США свій «план перемоги» про те, як покласти край війні з Росією, деталі стратегії і те, як вона була сприйнята, залишаються туманними, і Київ намагається заручитися додатковою міжнародною. підтримкою лише за місяць до виборів у США.
Адміністрація Зеленського досі тримала у секреті пункти плану перемоги, яким поділилася з президентом Джо Байденом та іншими високопосадовцями, але, ймовірно, це залежить або від прискореного членства в НАТО, або від обов’язкових гарантій безпеки з боку західних партнерів України.
Поїздка, яку українські офіційні особи розглядали як ключову нагоду для Зеленського переконати Сполучені Штати у тому, як підтримувати Україну в майбутньому, не знайшла відгуку у Вашингтоні. Байден дотримувався своєї позиції щодо заборони наданих США ракет більшої дальності для завдання ударів по території Росії, а Зеленський опинився під політичним перехресним вогнем, оскільки впливові республіканці в основному критикували або нехтували ним. Зустріч з кандидатом у президенти від Республіканської партії Дональдом Трампом — перша зустріч Зеленського з початку війни — була поспішно організована після того, як Трамп спочатку заявив, що не планує зустрічатися.
На цій фотографії, опублікованій прес-службою президента України, Зеленський та кандидат у президенти від Республіканської партії Дональд Трамп тиснуть один одному руки у Нью-Йорку 27 вересня. (AFP/Getty Images)
Дії Зеленського щодо США посилили своєрідну тривожну невизначеність, в якій зараз перебуває Україна на шляху вперед, покладаючись на Сполучені Штати як на свого головного союзника в озброєнні проти Росії, але не знаючи, як довго триватиме ця підтримка, оскільки увага до війни слабшає вже третій рік та з новою ескалацією на Близькому Сході.
“Ніхто не планує кидати Україну, але Україна зараз точно не входить до трійки головних питань для США”, – сказав політичний експерт із Києва Микола Давидюк. «І, можливо, це пов’язано з недостатньою підготовкою та розумінням того, з чим США мають справу прямо зараз, але схоже, що вона була на кілька ступенів нижчою, ніж під час своїх попередніх візитів».
Кандидат у президенти від Демократичної партії Камала Харріс зустрічається із Зеленським у Вашингтоні 26 вересня. (Деметріус Фріман/Вашингтон Пост)
Зеленський матиме ще один шанс представити план перемоги наступного тижня на зустрічі Контактної групи з оборони України в німецькому Рамштайні, на якій буде присутній Байден. Після того, як Зеленському не вдалося зняти обмеження на ракети, Київ може отримати іншу допомогу під час конференції в Німеччині, сказав західний дипломат, який говорив на умовах анонімності.
Зокрема, за словами дипломата, країни НАТО розглядають способи надати Україні конкретніші кроки для майбутнього членства в альянсі, хоча, ймовірно, все ще не дотягують до термінових дій, про які просив Київ.
Питання для українських чиновників полягає в тому, що президентські вибори в США, що насуваються, і нова адміністрація, незалежно від їх результату, ставлять під сумнів майбутню допомогу Україні в галузі безпеки. Команда Зеленського намагалася переконати Байдена підтримати план перемоги, щоб зміцнити спадщину Байдена до його терміну. Але Білий дім навряд чи вдасться до будь-яких дій, які можуть бути непопулярними, щоб не поставити під загрозу кампанію Камали Харріс, заявили чиновники.
Хоча Зеленський та його уряд неодноразово заявляли, що поступка української землі Росії, яка зараз окупує понад 20 відсотків території країни, буде приречена на провал, прості українці демонструють велику готовність до переговорів, які призведуть до тимчасових компромісів щодо територіальної цілісності — за умови, що членство НАТО або гарантії безпеки від союзників є частиною угоди. – розповів Антон Грушецький, директор Київського міжнародного інституту соціології, який проводить опитування щодо настроїв людей.
“Не буде ситуації, за якої абсолютна більшість визнає окупацію їхньої території”, – сказав Грушецький. «Але українці готові до формату, який відклав би повне повернення тих чи інших територій на майбутнє лише за умови, що буде якийсь фактор безпеки».
Громадські настрої змінилися, оскільки Україна боролася на полі бою протягом останнього року, а люди, віддалені від фронту, зіткнулися із віяловими відключеннями електроенергії через бомбардування енергосистеми Москвою. Росія повернула собі ініціативу наступу на лінії фронту, у той час як Україна поспішає поповнити свої поріділі лави мобілізаційною кампанією.
Несподіване вторгнення України до Курської області Росії цього літа стало піднесенням морального духу всередині країни та заявою союзникам України про те, що вона все ще здатна до перемог на полі бою. Але цей наступ значною мірою зайшов у глухий кут, тоді як Україна продовжує втрачати позиції у своїх східних регіонах, включаючи місто Вугледар на початку цього тижня.
Вид з повітря на Вугледар, місце важких боїв між українськими та російськими військами у Донецькій області, 10 лютого 2023 року. (Лібкос/AP)
Оскільки війна все більше схожа на патову ситуацію, підтримка з боку західних партнерів України також була стриманішою.
“У 2023 році були великі надії, але в 2024 році багато розчарувань, і незрозуміло, що буде далі – це факт”, – сказав Олексій Гончаренко, депутат парламенту від опозиційної партії “Європейська солідарність”.
Гончаренко сказав, що переможний план Зеленського навряд чи міститиме якийсь революційний елемент, і цю думку підтримав західний чиновник в Україні, заявивши, що в ньому немає нічого дивного. Українці розраховують на велику підтримку з боку своїх союзників у вигляді більшої кількості зброї, членства в НАТО та, якщо можливо, додаткових санкцій проти Росії.
«Якби Захід дав нам максимальну кількість допомоги, Україна могла б вже сьогодні здобути перемогу у повному розумінні цього слова», – сказав він. “Те, що ми отримуємо, постійно обмежене”.
