01/10/2024
0Депутат Чернівецької обласної ради Василь Гончар, він же директор Подільського лісового офісу підприємства-монополіста лісогосподарської галузі ДП «Ліси України”, далі ДПЛУ (генеральний директор Юрій Болоховець), з усього видно, вирішив, що з судовою гілкою влади він може робити те саме, як на рідній Буковині робить з виконавчою і представницькою владними гілками. Тобто нагинати і викручувати як йому заманеться. Ніби для нього, Гончара, не існує жодних правил і законів, навіть в судах, окрім його хотєлок.
9 вересня Гончар кинув Верховному суду України свою скаргу на рішення Шевченківського райсуду Чернівців і Чернівецького апеляційного суду, з якими він не згоден і вимагає скасувати. Кажу «кинув», бо касаційна скарга подана без дотримання належних при цьому норм. А саме – з порушеннями строків подачі, без повідомлення мене як відповідача і без (увага!) сплати судового збору у 5,5 тисяч гривень.
Нещасному Гончару, офіційна зарплата якого становить до пів мільйона гривень, забракло грошей на судовий збір!
Попередні два суди, нагадаю, він програв. Судді справедливо відхилили його позови проти мене за мої критичні статті щодо його, Гончара, незадовільної діяльності на високій посаді державного підприємства.
Критика ґрунтувалася, зокрема, на матеріалах Чернівецької обласної прокуратури і ДБР, де слідчі встановили і передали до суду факти розкрадання лісу в промислових масштабах співробітниками Берегометської філії (директор Роман Приказка) ДП Юрія Болоховця.
Порушники завдали державі збитків на 10 млн грн. Значна сума! Грубі гроші осіли в приватних кишенях цього злочинного угрупування, до якого належав лісничий зазначеної філії і ще кілька осіб. А також, безсумнівно, в кишенях тих, хто їх «кришував».
При цьому ні директор філії Роман Приказка, ані директор офісу Василь Гончар не понесли навіть дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання ними своїх посадових обов’язків, серед яких основний – забезпечити охорону державного лісу від крадіїв. А тут крадії – їхні безпосередні підлеглі. Безкарність заохочує до подальших афер з державним лісовим ресурсом. Тим більше, коли ці афери і злочини – під надійним «дахом».
Тож програвши два суди, Гончар вирішив йти на касаційне оскарження їхніх рішень. Має цілковите право.
Але водночас має і обов’язки дотримуватися правил подачі скарг у Верховний суд. Докладно про допущені Гончаром порушення – в тексті ухвали Верховного суду, яка у першому коментарі.
До речі, Гончар, наче якийсь садомазохіст, вперто наступає на одні і ті самі граблі. Бо Чернівецький обласний апеляційний суд також примушував його і адвоката Левицького виправляти їхні помилки при подачі документів на суддівський розгляд. Я навіть особисто пропонувала Гончару, що позичу йому кілька тисяч гривень для сплати ним судового збору.
Загалом дивує, що судді Касаційного цивільного суду, який у Києві, мусять пояснювати Гончару і його ужгородському адвокату Левицькому елементарні речі з практики судочинства.
Яким, питається, чином адвокат Левицький Андрій Олександрович, який не може без порушень подати заяву в суд (у тому числі в першу інстанцію, в документах до якої зумисне перекрутив мої дані, щоб я не отримала вчасно їхній з Гончаром позов!), яким чином він виграв у Юрія Болоховця три десятки тендерів на надання правової допомоги ДПЛУ загальною сумою у більш ніж 10 (десять!) мільйонів гривень, оголошених Подільським лісовим офісом Василя Гончара і Карпатським лісовим офісом його давнього друга і соратника по схемах Ігоря Чебана? За які такі, питається, заслуги і відкати?
Суддя, який розглянув скаргу Гончара на своїх колег, суддів з Чернівців, поблажливо дав йому можливість виправити процесуальні помилки. А їх за весь цей час Гончар з Левицьким наробили безліч.
Дуже сподіваюсь, що такі поважні сокирянські земляки Гончара, як видатні на всю країну юристи нардеп Валерій Божик Божик Валерій і поважний екс заступник генерального прокурора Микола Банчук Микола Банчук нададуть правову допомогу Гончару, і Верховний суд розгляне наш з ним судовий спір щодо того, чи є у високопосадовця державного підприємства Гончара честь, гідність і ділова репутація при численних правопорушеннях в його Подільському офісі з розкраданням на десятки мільйонів гривень національного природного ресурсу, а також коштів державного підприємства через тендерні схеми з тим самим неуком-адвокатом чи столичною фірмою шерифів, «розпил» 20 млн грн через яку припинили співробітники департаменту внутрішньої безпеки ДПЛУ?
Припинили не в останню чергу завдяки журналістському висвітленню зазначеної афери, яку мали провести на об’єктах тої самої Берегометської філії (директор Роман Приказка) і Чернівецької філії (тодішній директор Василь Хащовий, який пішов на підвищення і обійняв посаду заступника Гончара). Я не так давно про це розповідала у своїх статтях, як завжди з документами.
Тому далі будє
