Кабмін розгляне подання НАЗК про притягнення Голови Держліагентства Віталія Смаля до дисциплінарної відповідальності за порушення антикорупційного закону

Власне назва статті базується на відповіді (листі) Національного агентства з питань запобігання корупції  № 37-01/70560-24 від 24.09.2024, в якому зазначається, цитую: «Національним агентством було порушено перед Кабінетом Міністрів України питання щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно Голови Держлісагентства Смаля В. І. з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку». Підставою для прийняття даного рішення послужила стаття «Діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції як імітація боротьби з корупцією?» , яка була опублікована на сторінках сайту «Відкритий ліс» 07.09.2024 року. Слід зауважити, що цю статтю направлено електронним зверненням до Кабінету Міністрів України (реєстраційний номер ПР-17765674). В подальшому його переадресовано для надання остаточної відповіді Національному агентству з питань запобігання корупції, яке направило остаточну відповідь № 37-01/70560-24 від 24.09.2024. У відповіді жодних заперечень, викладених у статті «Діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції як імітація боротьби з корупцією?», не подається, хоча мною обгрунтовано підважується законність та ефективність дій таких службових осіб Національного агентства як Олександра Шульги, Дмитра Борика, Антона Антоновича, Юрія Сверби. Прогнозовано, що Національне агентство з питань запобігання корупції мені відмовило у наданні статусу викривача: вказується що я недостатньо обгрунтовав, що  інформація була отримана у зв’язку із професійною, трудовою, громадською або науковою діяльністю. З метою оптимізації статті за посиланням можна ознайомитись з інформацією, що дана інформація власне й була отримана через професійну, трудову, громадську або наукову діяльністю, яка була доведена до НАЗК. Слід зауважити, що Національне агентство з питань запобігання корупції вважало, що я є викривачем від 02.08.2019 р. (лист від 12.01.2021 року 23-04/1873/21), хоча й тоді я піднімав одне й те саме питання – невиконання вимог законодавства щодо платного користування мисливськими угіддями.

Що стосується Голови Держлісагентства Смаля В. І., то мною аргументовано зазначається що протягом 180 днів не розглядались 20 повідомлень, зареєстрованих на Єдиному порталі повідомлень викривачів, що є порушенням вимог ст. 53-2 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: від 02.03.2024 – AAB09363391955, AAC09361484433, BAA09360968427, BBB09363998329, CBB09363821990, CCA09360374830, від 02.07.2024 – AAA19913618027, AAA19913319493, AAB19914185377, ABA19914676598, ACB19913846913, CAA19912294930, від 04.04.2024 р. – BAB12256875164, від 12.06.2024 р. – BAC18193012786, від 08.06.2024 р. BCC17853669719,  від 05.04.2024 р. ABA12342150008, від 16.05.2024 р. BBB15857520188, ACC15858109101, АВС 15858547019, ACC 15858109101.

Через декілька днів після публікації статті «Єдиний портал повідомлень викривачів – імітація боротьби з корупцією?» від 05.08.2024 року 20 повідомлень через півроку відобразились на Єдиному порталі повідомлень викривачів. Про цю новину мені повідомило Державне агентство лісових ресурсів України аж трьома листами: Лист ДАЛР від 14.08.2024 № 14-04/4550-24, Лист ДАЛР від 14.08.2024 № 14-04/4549-24, Лист ДАЛР від 14.08.2024 № 14-04/4548-24.  Але, як бачимо, Національне агентство з питань запобігання корупції не повірило запевненням Голови Держлісагентства Смаля В. І. про те що в Єдиному порталі повідомлень викривачів стався технічний збій і відправило матеріали для його притянення до дисциплінарної відповідальності Кабінету Міністрів України. Зауважу, що фейкова боротьба з корупцією має негативні наслідки не лише від прямого невиконання вимог законодавства щодо плати за користування мисливськими угіддями, але й від моєї дії як викривача. Станом на червень 2022 року  збитки сягнули  227 тис. грн. Детальніше – у статті  Як викривач корупції завдав державі збитків на 227 тисяч гривень.  Можна припустити, що з такими маніпуляціями керівників центральних органів виконавчої влади збитки сягнули 300 тис. грн.

За прикладом Голови Держлісагентства діють також посадові особи Міністерства аграрної політики та продовольства України, не розглядаючи взагалі мої повідомлення про можливі факти корупції, направлені на Єдиний портал повідомлень викривачів. 14.01.2024 року мною направлено три повідомлення ACA05422329588, ACB05421950891, ABA05422587268, і до цього часу відповіді немає. Національне агентство з питань запобігання корупції  листами №130-10/43802-24 від 14.06.2024 та від №37-01/70325-24 від 23.09.2024  повідомляє про те, що ще проводиться перевірка. Я не знаю юридичних тонкощів терміну проведення перевірки, але пропущено всі розумні терміни проведення перевірок. Наслідок такої діяльності НАЗК не забарився. Правовий нігілізм антикорупційних органів призвів до того, що  Міністерство аграрної політики та продовольства України взагалі не надає мені відповіді на мої повідомлення про можливі факти корупції ACA05422329588, ACB05421950891, ABA05422587268  з 14 січня ц.р. Також листом від 03.04.2024 року № 37—01/22291 Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило, що проводиться перевірка Міністерства економіки України стосовно розгляду моїх повідомлень  BCA04715955699, та CBB04714664729. Результатів перевірки досі мені не повідомлено, хоча повідомлення направлено ще 8 січня 2024 року. 

Хочу зауважити, що лише у вересні цього року посол ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила: Протидія корупції — є ключовим моментом приєднання до ЄС, посол США Брінк зауважила: Боротьба з корупцією означає підтримку українських захисників на передовій. На даний час «м’яч на полі Кабміну», який своїми діями повинен довести принцип «нульової толерантності до корупції та невідворотність покарання та боротьбу за європейські ідеали. Боротьба продовжується,  далі буде.