Індикатори ведення мисливського господарства

Днями в Державному агентстві лісових ресурсів України підвели підсумки роботи лісової галузі за I півріччя 2024 року. На розширене засідання колегії було запрошено і Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь (ВАМКМУ). На заході піднімалось питання мисливського господарства, зокрема обліків чисельності мисливських тварин та обсягів їх добування.

Про обліки, як основні показники стану мисливської галузі розповів начальник Відділу мисливського господарства та полювання Держлісагентства Володимир КАЛЕНІЧЕНКО.

Рахуй та прогнозуй

– Нині повний аналіз чисельності мисливських видів тварин зробити не можливо. Воєнні дії, заміновані території, відсутність зобов’язань подавати таксаційні звіти у користувачів угідь та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ)… – все це призводить до браку інформації та неможливості прорахувати щось наближене до нинішніх реалій, – зауважив Володимир Каленіченко. – А без інформації про реальну чисельність дичини не спрогнозуєш заходи з охорони, відтворення, біотехнії та обсягів раціонального використання популяцій. Врешті решт не можна скласти бізнес-план та розрахувати витрати та доходи господарства.

Довідково:

За даними Держлісагентства під час цьогорічних зимових обліків в Україні користувачі мисливських угідь нарахували 277,7 тис. голів копитних, що на 13% більше, ніж у 2023 році та на 22%, ніж у 2021-му. Найбільше копитних у Поліському регіоні.

Щодо хутрових звірів, то цьогоріч їх нарахували майже 1,7 млн голів, що на 7% більше ніж у минулому році. Ця стійка тенденція темпу росту хутрових, насамперед, відбувається за рахунок стрімкого росту хижих видів (вовків, лисиць, шакалів).

Птахів мисливських видів налічується більше 12,5 млн, а це більше на 23,5% ніж нарахували у 2021 році. Але варто розуміти, що ці данні не містять інформації від ПЗФ, адже вона нам не доступна. Чи проводиться, в загалі, таксація в ПЗФ – це велике питання.  

У 2024 році на підгодівлю дичини користувачами угідь було витрачено 42,5 млн грн, на охорону угідь – майже 34 млн грн. І це при тому, що жодних державних дотацій чи надходжень від послуг полювання вони не отримують вже третій рік через заборону. Користувачі кажуть, що довго так тривати не може.

У зонах Полісся та Карпат мешкають такі потенційно цікаві для мисливського господарства види лісової або борової дичини, як глушець, тетерук та орябок. Ці види занесені до Червоної книги з 1994 року і підлягають суворій охороні. Але як їх охороняти не регулюючи чисельність хижаків, яких за останні три роки в цих регіонах збільшилось з 78 тисяч голів до 110 тисяч, або на 40%. Тим часом чисельність глушця, тетерука і орябка, відповідно, зменшилась на 10,5 тис. голів або на 33%. Варто зауважити, що до 2022 року ця динаміка була протилежна. 

Що із зайцем?

За даними користувачів м.у. нині в Україні налічується майже 1,3 млн особин зайця сірого – найпопулярнішого виду серед мисливців. Популяція його останні роки – стабільна. Але потенційна чисельність довговухого в наших угіддях – як мінімум 3 мільйони голів. Гальмує цей приріст – діяльність агровиробників, застосування хімікатів та широкозахватної сільгосптехніки, ну і звісно – збільшення хижаків, здичавілих собак, котів та розвиток браконьєрства. Все це, маючи тотальну заборону на полювання і відвідування угідь мисливцями, відрегулювати неможливо. 

Добування буває різне

Володимир Каленіченко вважає, що завдяки тому, що полювання на копитних та певні види хутрового звіра відбувається за ліцензіями та у присутності користувача, дані звітності про ці мисливські види можна вважати більш-менш достовірними. Звичайно не можна виключати зловживань, коли на одну ліцензію добувають три голови, але тим не менше.

А от достовірність обліків добування за відстрільними картками, особливо сезонними (хутровий звір та перната дичина) викликає великий сумнів.

Щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання, яка має виконувати функцію джерела звітності для Держлісагентства – її не виконує. Мисливець зобов’язаний вносити дані про результати полювання у картку – самостійно. Переважна більшість приносить ці картки в управління для заміни – у серпні, напередодні відкриття наступного сезону полювання. В результаті інформація про показники добування неліцензійних видів не потрапляє до офіційної статистики і звітність обліків чисельності дичини зводиться навесні.

Тому можна вважати, що лише показники добування ліцензійних видів є достовірними. За цими даними в останні роки відсоток добування оленів від затверджених лімітів складає лише 50%, козулі – 75%, кабана – менше 50%. І це – неприйнятно. З таким підходом мисливські господарства ніколи не вийдуть, навіть, у «нуль». Вони приречені на довічну збитковість. В країнах ЄС за таке ставлення до реалізації лімітів – карають фінансово, зменшують та позбавляють лімітів на наступні сезони.

Що з полюванням у цьому сезоні?

– Завдяки зусиллям та наполегливості начальника Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Олега Ткача, а також керівництву та користувачам Миколаївської області, відкриття полювання у цьому сезоні вже відбулось. Є інформація, що керівництво ще кількох областей теж розмірковують над такою можливістю, – повідомив начальник мисливського Відділу Держлісагентства. – Загалом, Наказ Міндовкілля про ліміти та норми використання мисливських тварин на мисливський сезон 2024/2025 погоджений для 693 користувачів (65%). Зокрема, 89 користувачів – з ДП «Ліси України», 150 користувачів – з УТМР, 454 – інші мисливські господарства. Ліміти погоджені на добування 1088 голів оленя шляхетного, 766 голів – плямистого, 88 ланей, 15 765 козуль, 19 муфлонів, 8883 кабанів. Загалом лімітів – на 26,6 тис. копитних. Лімітами передбачено добування 5,6% оленя шляхетного від його загальної чисельності, 12% – оленя плямистого, 3,4% – лані, 7,7% – козулі, 20% – кабана, 1,7% – муфлона. Загалом – 9,6%, що значно менше ніж за нормативами. Але навіть цей, мізерний ліміт, малоймовірно що вдасться реалізувати хоча б частково.

Чому все так?

На думку фахівців Держлісагентства основні проблеми достовірності обліків чисельності та добування пов’язані з:

1. Війною на території України, що ускладнює проведення обліків чисельності дичини.
2. Великими витратами матеріальних та фінансових ресурсів.
3. Браком фахівців.
4. Демотивацією користувачів мисливських угідь.
5. Не досконалістю механізмів обліків.

Що робити далі

Начальник Відділу мисливського господарства та полювання Держлісагентства Володимир Каленіченко запропонував ряд заходів, які, на його думку, можуть позитивно вплинути на якість інформації щодо чисельності мисливських тварин та обсяги їх добування.

Встановлення чіткої процедури, термінів проведення обліків та подання достовірної інформації користувачами мисливських угідь до державних органів, дасть можливість аналізувати та перевіряти обрахунки лімітів добування та встановлювати диференційовані норми добування в залежності від регіону і сезону. Також встановлення чіткого порядку інформування державних органів, зменшить час реагування на виникнення епізоотичних загроз.

По-перше, необхідно затвердити Правила обліку чисельності та обсягів добування мисливських тварин. Прийняття цього нормативного документу чітко врегулює порядок подачі інформації та проведення первинного і державного обліків чисельності та добування мисливських тварин. Встановлення переліку методів та способів первинного обліку чисельності тварин, з яких користувачі мисливських угідь зможуть вибирати найбільш придатні для них, в залежності від регіону, природної зони, видів тварин, наявності людських ресурсів та матеріально-технічної бази.

По-друге. Потрібно створити новий механізм узагальнення даних про добування у електронному форматі, а також подання звітів обліків та добування. Створення електронного кабінету користувача і мисливця вже давно на часі. Це дасть змогу не лише спростити узагальнення даних у мисливському господарстві, а й полегшить роботу спеціалістів.

По-третє. На часі переглянути видові нормативи приросту і оптимальної чисельності видів мисливських тварин у розрізі лісорослинних зон. Допомога наукових інститутів профільного напрямку буде сприяти отриманню реальних результатів діяльності галузі, ефективності ведення, управління та розвитку мисливського господарства.

І останнє. Не менш важливим є проведення інформаційних заходів для користувачів мисливських угідь та мисливців щодо важливості здійснення обліків. Насамперед, потрібно усвідомити, що правдива, цілісна картина, як обліків чисельності, так і обсягів добування, дасть змогу переконувати суспільство та органи влади у важливості та потенціалі мисливської галузі.