26/05/2016
0От себя могу сказать одно – "умнички , горжусь и надеюсь"… М.П.
До дня науки в Україні в головному корпусі Київського національного університету ім. Тараса Шевченка відбулась урочиста церемонія нагородження лауреатів Премії Президента України.
Однією з найкращих наукових розробок 2015 року визнано наукову роботу «Біотехнологія розмноження та вирощування рослин родини Вербові для енергетичних плантацій». Автори цієї роботи – лауреати престижної премії Світлана Білоус і Оксана Чорнобров – молоді вчені-лісівники Національного університету біоресурсів і природокористування України та біолог Юлія Кругляк із Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України.
Наукова розробка Світлани Білоус, Оксани Чорнобров і Юлії Кругляк має вагоме теоретичне й практичне значення для розвитку лісової біотехнології, біоенергетики та лісового господарства. У науковій роботі колективом авторів досліджено морфологічні, генетичні, анатомічні, фізіологічні та біоекологічні особливості рослин родини Вербові. Створено ефективну біотехнологію їх розмноження, яка дозволяє впродовж року одержувати оздоровлені генетично-однорідні рослини-регенеранти за стислий цикл культивування.
Уперше отримано ряд гібридних рослин родини Вербові та зроблено їх морфологічний опис. Здійснено порівняльне оцінювання теплотворної здатності деревини окремих таксонів верб та встановлено їх потенційну придатність для використання у відновлюваній енергетиці.
Група молодих вчених поєднала дослідницькі традиції академічної та університетської науки і показала ефективність роботи у спільних творчих колективах і спроможність до створення інноваційних розробок.
Світлана Білоус – кандидат біологічних наук, працює доцентом кафедри дендрології та лісової селекції ННІ лісового і садово-паркового господарства
НУБіП України і займається проблемою розроблення біотехнологій розмноження деревних видів, у тому числі окрему увагу приділяє розмноженню багатовікових дерев, які мають унікальне історико-культурне та природоохоронне значення.
Оксана Чорнобров – одна з перших випускників лісогосподарського факультету НУБіП України, хто захистив кандидатську дисертацію з біотехнології (сільськогосподарські науки). На сьогоднішній день вона працює завідувачем науково-дослідної лабораторії біотехнології рослин у ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція» і досліджує особливості розмноження деревних видів для отримання високоякісного садивного матеріалу для лісового і садово-паркового господарства.
Світлана Білоус і Оксана Чорнобров, ще студентами, свій науковий шлях розпочали в проблемній науково-дослідній лабораторії фітовірусології та біотехнології НУБіП України, де опанували сучасні методи досліджень та отримали перший досвід роботи з науковими приладами й біотехнологічним обладнанням. Молоді дослідники проходили стажування за кордоном, мають зарубіжні публікації та вітчизняні патенти.
Кандидат біологічних наук Юлія Кругляк – наразі є науковим співробітником відділу дендрології Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка Національної академії наук України. Під науковим керівництвом доктора біологічних наук Горєлова Олександра Михайловича взяла участь у створенні більше 10 швидкорослих гібридів верб. На сьогодні є куратором колекції «Садових жасминів і дейцій».
Спільна наукова робота протягом усього 2015 року проходила конкурсний відбір не менше чотирьох рівнів, зокрема в Міністерстві освіти і науки України та Комітеті з Державних премій України в галузі науки і техніки. Після громадського обговорення наукових робіт та на основі рішення і подання Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки Президент України Петро Порошенко підписав Указ № 705/2015 Про присудження щорічних премій Президента України для молодих вчених для відзначення кращих дослідників у 2015 році.
За умов недостатнього фінансування науки в Україні важко говорити про високу конкурентоздатність вітчизняної науки в світі, оскільки для українських вчених забезпечення наукоємним обладнанням і реактивами частіше залишається неподоланою проблемою. Проте своїми дослідженнями молоді вчені доводять наукову спроможність створення продуктивних гібридів верб та розробки сучасних біотехнологій розмноження деревних видів.
Звичайно, для впровадження наукових розробок в реальний сектор економіки потрібна принципова зацікавленість виробництва. На таких інноваційних принципах в Європейському союзі реалізують програму підтримки дослідницьких проектів «Горизонт-2020». Тож хочеться сподіватися, що в Україні скоро реально запрацюють механізми співпраці науки і виробництва для збільшення конкурентоздатності, особливо лісової галузі.
