23/05/2016
0Дружба лісівників Волині та Польщі триває вже багато років. І ось нещодавно польська делегація вчергове після тривалої перерви відвідала Волинь. Ініціаторами зустрічі стали голова комітету «Польсько-українського клубу бізнесу» Торгової палати в Варшаві Зенон Кічка та представник комітету міграції та працевлаштування Польсько-Української промислової палати у Варшаві Олександр Романюк. Під час спільної конференції йшлося про зміцнення співпраці між лісівниками сусідніх держав. Представники консульства, делегація Регіональної Дирекції Панствових Лісів у Щеціні Республіки Польща, керівництво та спеціалісти Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, директори державних лісогосподарських підприємств, бізнесмени ділилися проектами, сподіваннями та напрацьовували плани співпраці. Окрім наради в управлінні лісового та мисливського господарства, відбулося ознайомлення представників польської делегації із роботою Маневицького та Городоцького лісгоспів.
Віце-консул Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку Марек Запуp зауважує: «Поляки дуже зацікавлені у співпраці з Україно, те ж саме можна сказати й про українську сторону. Лісівництво – дуже велика господарка. Тут можна говорити і про переробку деревини, і про підготовку розсадників, і залучення техніки, і навчання для українських лісівників. Говоримо і про залучення інвестицій на Волинь, адже краще переробляти деревину на місці, ніж возити в іншу державу. Але ми можемо лише сприяти. Все – у руках бізнесменів, місцевих лісівників».
Польські лісівники презентували волинянам досвід ведення лісового та мисливського господарства, охорони праці, сертифікації лісів, використання лісогосподарської та лісозаготівельної техніки на прикладі лісопідприємств Західнопоморського воєводства та лісгоспу у Берлінику (Республіка Польща).
Перший заступник директора з розвитку Регіональної дирекції державних лісів у Щеціні Марія Бжозовська розповідає: «Польська лісова галузь свого часу також пережила реформи. Звичайно, й ми робили певні помилки. Але маємо і здобутки. Готові поділитися ними із колегами з України. Ми вже давно працюємо разом. Українці тривалий час застосовують знання, отримані від польських колег».
У Польщі відсоток лісових насаджень становить 30,8. Це – одна третя країни. Середня лісистість Європи 32%, відтак польські колеги зауважили, що рухаються в напрямку нарощення лісистості, – до цього і навіть більшого рівня.
«У Польщі абсолютна площа лісів 9,5 мільйонів гектарів, – продовжує Марія Бжозовська. – В Україні дещо більше, – майже 10. При цьому Україна є більшою територіально, тут більш родючі ґрунти, тому лісових земель менше, адже території використовуються у сільськогосподарському процесі. Відсоток лісів, які перебувають у державній власності Польщі становить 71, ще недавно було 82. Решта – приватні. Натомість в Україні майже всі ліси перебувають у державній власності. Приватні ліси на території нашої держави з’явилися, коли відбулося заохочення вирощувати ліс на дуже пісних землях. Виділяли дотації. Тоді багато приватників вирішили займатися цим бізнесом, скориставшись допомогою від ЄС. У той час видавали 1 600 злотих (більше 10 тис. грн) на один гектар лісу, а також надавалися саджанці, добрива, огорожі і таке інше. Крім того, 1% Польщі становлять громадські ліси, а також ліси, які підпорядковуються органам самоврядування, фізичним та юридичним особам. Важливо те, що після війни можливість запасати ліс становила 140 куб м на гектар. Сьогодні – 247 куб м на га. Продуктивність лісів дуже зросла».
Об’єми можливих заготівель у Європі становлять 112 куб м на гектар, тому Польща на фоні Європи виглядає вражаюче. Це пов’язано з раціональним управлінням лісовим господарством, а також із аналізом ґрунтів та висадкою тих дерев, які будуть найбільш продуктивними саме на цих землях. Бездумно нічого не робиться.
«Можу сказати, що нас раніше були справді проблеми, адже в гірських районах, наприклад, переважною рослиною є ялини, при чому ці ялини були висаджені з насіння різних країн Європи і не так давно почалося захворювання цих дерев, – спілкується з колегами з Волині пані Марія. – Особливо у лісах, які характеризуються таким мішаним походженням. Ще донедавна ми зустрічалися з ситуаціями, коли на якісних, дуже продуктивних ґрунтах всаджувалися сосни, в той час, коли там мали б рости листяні дерева. Тоді ми мали дуже поганої якості сосну, замість того, аби вирощувати добрі листяні дерева!». Сьогодні вже в усіх державних лісах Польщі проведені ґрунтовні дослідження земель і лісівники достеменно знають, що та на яких територіях треба висаджувати, аби це було продуктивно та корисно. Це лише один із аспектів, який треба брати на озброєння українським лісівникам.
«Мене дуже цікавить робота польських лісівників у розсадниках. Робота з насіниною, вирощування саджанця і пересаджування його у ліс. Догляд за молодняками, лісовими культурами, а також захист лісів від пожеж, ведення мисливського господарства. Маємо максимально попрацювати і все корисне взяти для себе», – зауважує начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко.
«Ми приїхали не для того, щоб навчити чомусь українських та волинських лісівників, – зауважує голова комітету «Польсько-українського клубу бізнесу» Торгової палати в Варшаві Зенон Кічка. – Ми хочемо вчитися один в одного навзаєм. Інша справа, що у Євросоюзі розпочинається новий проектний період на 2014-2020 роки. Зараз лісам приділяється велике значення як у сфері захисту навколишнього середовище, екології, так і в питанні соціальному, туристичному. Сподіваємося, Євросоюз відкриється й для України. Лісівники отримають додаткове фінансування. Але для цього потрібно добре підготуватися. Попрацювати. Різниця у фінансуванні у новому періоді буде у тому, що кошти будуть цільовими та вимагатимуть більш системного підходу до роботи. Важливо також налагодити співпрацю між лісгоспами та бізнесом, лісгоспами та організаціями, що займаються охороною навколишнього середовища, лісгоспами та організаціями, які займаються охороною здоров’я. Для підготовки до проектів потрібні спеціалісти у сферах, про які говоримо. Вже не секрет, що Україна буде отримувати від Євросоюзу все більше коштів, тому не можна марнувати часу.
Три роки на Волині працює польсько-український бізнес-клуб. Будь-які питання, які стосуються співпраці із польським лісовим господарством будуть обговорюватися тут та акумулюватися за допомогою Надії Садовської, яка керує роботою структури, на усю Польщу. Олександр Романюк займатиметься оперативною стороною діяльності. Треба починати включатися в спільну роботу: від навчання до продажу техніки, від сертифікації до різних заходів, які будуть тут потрібні для розвитку лісового господарства. Маю досвід реалізації майже 30 проектів. Так, справа не з легких, але для України це шанс, і ми готові допомагати».
Як зазначають польська і українська сторони, міжнародна конференція стала продовженням давньої співпраці, яка через певні об’єктивні причини свого часу зупинилася на півдорозі.
Начальник відділу лісового господарства Волинського ОУЛМГ Олександр Бабеляс зауважує, що вже досить давно волинські лісівники переймають досвід польських колег. Спочатку це була сертифікація лісу, досвід у впровадженні електронного обліку, який на сьогодні вже практично втілено.
«Лісівники Польщі мають чому навчити українських лісівників, бо ми пройшли схожий шлях. Але ми теж готові вчитися, – підсумовує перший заступник директора з розвитку Регіональної дирекції державних лісів у Щеціні.
Оксана ЧУРИЛО
Фото автора
«Лісовий вісник» №5. Травень. 2016р.
