06/09/2024
18Это интервью было подготовлено Олегом Листопадом и опубликовано в Урядовом Курьере 17 сентября 2014. Практически ровно 10 лет назад. Самому было интересно прочитать, что я тогда думал…М.П.
Олег Листопад: За п’ять років нашого з Михайлом знайомства я не лише зрозумів значення термінів «розрахункова лісосіка» або «бонітет», а й став набагато більше поважати працю лісівників. Справжніх. Бо чимало тих, хто ходить у зеленій формі з дубовими листочками в петлицях, насправді високому званню не відповідають.
— Михайле, чому в суспільстві слово «лісівник» стало лайкою?
— Не згоден з таким узагальненням. Лісівники різні, й ставлення до них у людей теж різне. Але не можна не визнавати, що за роки незалежності збільшилася частка лісівників, які сприймають народний ліс як джерело особистого збагачення. Їх легко впізнати: плазують перед начальством, з підлеглими і залежними поводяться як диктатори, мають нез’ясовно високий матеріальний достаток, не люблять журналістів. Тим лісівникам, хто трудиться чесно, вони не подобаються.
Дедалі більше претензій виникає до самої системи ведення лісового господарства, яка ігнорує інтереси багатьох верств суспільства, що прямо пов’язані з лісом: деревообробників, екологів, жителів сільських регіонів, мисливців. Звідси конфлікти, яких більшає.
— І як же ми до цього дожилися?
— За останні 23 роки радянська планова лісова галузь спробувала, не змінюючись за суттю, пристосовуватися до ринкових відносин. Але… Тій моделі управління та господарювання характерне поєднання в одній структурі функцій ведення господарства, контролю, а іноді й законотворчості. В умовах ринку таке поєднання стає системним корупційним ризиком, наявність якого спричиняє шлейф проблем.
Будь-який працівник державної лісової охорони нині схожий на кентавра, в якого торс представника правоохоронних органів, а круп торговця, що живе за рахунок продажу деревини. Інтереси цих частин тіла протилежні. Звідси внутрішній конфлікт, який є фундаментом багатьох порушень і злочинів.
— Чому систему управління лісами держава не реформує?
— Потребу в цьому почали усвідомлювати ще в 1990-х роках. Проте проведення кардинальних реформ відкладали і підміняли косметичними змінами.
Зовні все було «ОК». Ціна на деревину зростала, економічні показники теж. Ремонтували і будували виробничі приміщення, купували нову техніку, збільшувалася зарплата лісівників… Усе це створювало видимість довгострокового добробуту.
Мало хто помічав, що центральний орган державної влади, покликаний відстоювати загальнодержавні інтереси у сфері лісових ресурсів, займався переважно регулюванням господарської діяльності «своїх» лісгоспів.
Решта проблем — екологічних (структура і стійкість лісів, охорона біорізноманіття, агролісомеліорація й лісорозведення), соціальних (доступ до лісів й лісових ресурсів пересічних громадян), економічних (розвиток великої деревообробної промисловості, захист пов’язаного з лісом малого та середнього бізнесу) — сприймалися як другорядні. Їх розв’язання відкладали на потім. Додайте сюди ще неуважність до ведення господарства в лісах Мінагрополітики, Міноборони, комунальних та інших користувачів.
По суті, державне лісове відомство перетворилося на автономне утворення із власними господарськими інтересами, які відтіснили на другий план стратегічні інтереси держави. Воно само готувало закони і нормативи, само керувало господарською діяльністю лісових підприємств, само себе контролювало, мало власну кишенькову науку. А його прес-служба тим часом створювала красиву картинку «розвитку»… Парадокс у тому, що робити цю картинку було неважко, бо досягнення у розвитку підприємств лісової галузі справді були.
— Чим така однобокість обернулася?
— Проблеми накопичувалися , але говорити про них фахівці, що працюють в лісовому господарстві, не могли, а більше було практично нікому… Вишівська та інша наука зайнялася глобалістикою і написанням дисертацій заради дисертацій, незалежних журналістів, що займаються лісовою тематикою, ставало дедалі менше.
На додачу до цього, починаючи з 2006 року, лісова галузь стала чимось на кшталт розмінної монети в політичних іграх. Її очолювали представники різних партій і владних течій, які здебільшого не мали мотивів для реформування галузі. Вони представляли інтереси своїх партій, але не держави. Приходили ненадовго, не ставили перед собою значних цілей і займалися розв’язанням локальних, переважно економічних, проблем. Більшість лісових керівників цього періоду або зовсім не мали лісової освіти, або не мали належного досвіду роботи за фахом. Усі вони тягли за собою земляків, однокашників, однопартійців (теж неосвічених і недосвідчених), яким віддавали керівні посади у лісовій галузі. Звичайно, працювали ці кадри не на державу, а на «шефа».
На початку 2011 року відбулася символічна подія: в ході чергової державної псевдореформи Комітет лісового господарства перетворили на Агентство лісових ресурсів. Разом з перейменуванням проблеми лісу остаточно відійшли на другий план, головним стало саме використання лісових ресурсів.
До того ж за формування лісової політики і розробку лісового законодавства стало відповідати Міністерство аграрної політики, яке за три роки так і не спромоглося взяти на роботу хоч кількох фахівців, здатних цим займатися. (Нині в Мінагрополітики «за ліс» відповідає двоє чиновників. — О. Л.)
— Саме зі створенням Держагентства лісових ресурсів чимало експертів пов’язують швидке зростання корупції в лісовій галузі. Це так?
— Так. 2011-го галузь відійшла від раніше накреслених планів розвитку, утворився певний вакуум, який моментально заповнила корупція. Це був новий для України вид централізованої, схематичної корупції, керованої з державного Олімпу. Суть основних корупційних схем, нав’язаних лісовій галузі, зводилася до експортної торгівлі за заниженими цінами і перерахування різниці між реальною і заниженою ціною на рахунки в офшорах, контрольованих довіреними представниками влади. Різниця в цінах здебільшого була фіксована: для технологічної сировини — 3, хвойного пиловника — 8, хвойних пиломатеріалів — 15, дубової заготовки — до 100 доларів на кубометрі тощо.
У корупції були й інші щупальці. Це і нав’язування непотрібної продукції за завищеними цінами (портрети Януковича, торговельні павільйони «Лісовичок», дроворуби), і примус працювати лише зі «своїми» продавцями товарів або постачальниками послуг (обладнання для електронного обліку деревини та його програмне забезпечення, поставки паливно-мастильних матеріалів, банківське обслуговування), і примус платити за фіктивні послуги (сертифікація, консалтинг) тощо.
Поширення набула торгівля «хибними статусами»: науковими званнями та ступенями, посадами, нагородами. Цього важкодоказового виду корупції лісова спільнота досі не помічає, хоч він дуже небезпечний, бо здатний на багато десятиліть паралізувати розвиток лісового господарства. Псевдонауковці й псевдозаслужені керівники швидко знаходять спільну мову і здатні успішно саботувати будь-які реформи.
— Дивно, що галузь ще досі не збанкрутувала…
— Звичайно, все, що відбувається, не могло не відобразитися на лісі й лісовому секторі. Нині спостерігаємо неприховані ознаки погіршення стану та якості лісів, падіння обсягів українського деревообробного виробництва майже в усіх сегментах, значну тінізацію лісопиляння. Маємо величезне технічне і технологічне відставання лісового господарства. В галузі немає сучасних виробництв з вирощування посадкового матеріалу, сучасної лісозаготівельної техніки, високопродуктивних лісовозів. Скажімо, в білоруських колег, які ще 15 років тому відставали від нас за рівнем ведення лісового господарства, все це вже давно є!
Однак у ресурсних областях банкрутство лісовим підприємствам не загрожує. За рахунок вирубування та продажу деревини на експорт більшість з них виживе у будь-якій ситуації. Що залишиться нащадкам — це вже інше питання.
А ось на сході та півдні країни економічне становище лісгоспів справді вкрай важке і стає дедалі гіршим. Якщо негативні тенденції збережуться, можливо, що багатьом загрожує банкрутство.
— Як ти оцінюєш перспективи реформування лісової галузі в нинішніх умовах?
— Немає нічого більш деструктивного, ніж реформи заради реформ. Лісівники, як і всі ми, багаторазово переконувалися, що їхнім результатом завжди є погіршення економічної ситуації і дерибан.
Реформи треба готувати професійно, а це вимагає часу. Потрібно мати чітке бачення тієї моделі управління лісами, яку збирається реалізувати влада, а також ретельно прорахувати всі дії. Починати реформи без цього не бачу сенсу. В нинішніх умовах неможливо реформувати окремо взяту лісову галузь. На успіх можна розраховувати тільки в разі реформування всієї системи влади на єдиних базових принципах. Сподіваюся, що після ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС Україна отримала шанс на проведення таких реформ.
Але це буде непросто. Багато років лісова влада здійснювала селекцію та просування кадрів, орієнтуючись на старанність і «порядність», під якою вже давно мають на увазі особисту відданість. Таких фахівців багато, але вони не мотивовані й часто професійно не готові до реформ. Хоч би що вони проектували, все одно вийде відомство з чиновниками, які всім керують, але ні за що не відповідають. Потрібен приплив свіжих кадрів, які мислять європейськими категоріями. Знаю таких людей, але майже всі вони давно пішли з лісової галузі.
— Чи здатне Держлісагентство впоратися із такими завданнями?
— Класична схема реформування передбачає формування національної лісової політики та розроблення законодавчої бази, що забезпечує її реалізацію. Ці завдання покладені на Мінагрополітики, яке, вважаю, не здатне їх реалізувати. Останніми роками законотворча роль міністерства зводиться до підписання нормативів і наказів, фактично підготовлених фахівцями Держлісагентства. Не думаю, що, працюючи в такому стилі, можна підготувати реформи.
Нова лісова влада все ще знайомиться з галуззю. Її представники відкриті для обговорення проблем, але дій, спрямованих на їх розв’язання, не помітно. Тональність публічних виступів лісових лідерів змінюється: дедалі менше говорять про боротьбу з корупцією, дедалі більше — про досягнення лісової галузі. Мене це насторожує. Дуже боюся, що брак ініціативи від Держлісагентства призведе до реформування галузі зверху «теоретиками», які завжди малюють красиві схеми, але зазвичай абсолютно не знають реального життя і галузевої специфіки.
ДОСЬЄ «УК»
Михайло ПОПКОВ. Народився на Далекому Сході. Закінчив лісогосподарський факультет Брянського технологічного інституту. Понад 30 років пропрацював у лісовому господарстві України. Науковий співробітник Інституту агроекології і природокористування. Консультант Світового банку. На волонтерських засадах веде найпопулярніший у професійному середовищі портал «Український лісовод».
18 коментарів
Орловський Віктор
Всіх лісівників хто мене знає зі Святом. Приємні теплі спогади. Великий зімітований стіл на зеленій галявині з траншеєю для ніг по периметру, продуктові подарунки з власного господарства: риба, м*ясо, мед, зерно, горіхи. А ввечорі як звучить мелодія вальса під кронами. Задоволені працівники, повага до керівника. Як все було просто і стабільно. Вірю що традиції відродяться , всім жити і вірити.
ivanmisko
Поздравляю автора и всех причастных к работе сайта з с профессиональным праздником,, Днём лесного работника ,,!!Большое спасибо за Ваш труд ,здоровья ,долголетия и мирного неба !!
Орловський Віктор
Профспілкам вже давно пора діяти, Хоча б заявити по бойкот “Дня працівника лісу” щоб привернути увагу КМ України до негараздів у лісовій галузі
ivanmisko
Діяти потрібно не профспілкам ,в проспілків все добре .
Орловський Віктор
У профспілок не може бути все добре , якщо у трудових колективах пагано, Профспілкових лідерів обирають колективи і доручають їм свої права. Світова практика- профспілки починають….
ivanmisko
У деяких країнах світу ,є дійсно сильні профспілки ,яких колективи обирають ,ключове обирають ,які відстоюють права колективів і яких бояться і власники і представники влади .
В нас голову профспілки не обирають ,а призначають ,а колектив фактично легалізує призначення .А це означає ,що голова профспілки відстоює інтереси не колективу ,а адміністрації яка його поставила ,та дає можливість квот на керівні посади .
На даному сайті є відео ,як Ткачук умовляв колектив Новоград Волинського лісгоспу(найкращого в Житомирській області ) ,підтримати реформу .Подивіться і зробите висновок про профспілковий комітет ,більше того ,після цього виступу Ткачука обрали головою профспілки ,і думаю не для того ,щоб підтримувати колективи .
Орловський Віктор
“В нас голову профспілки не обирають ,а призначають”
Якщо у Вас так то навіщо ці пространні писання про чесність і справедливість,”прежде чем преждевременно отправлять монархов к своим потомкам”, спочатку треба визначитися у своїх маленьких колективах.
ivanmisko
Вибачте ,але не зрозумів що Ви маєте на увазі ?
Можна робити вигляд ,що все добре ,а можна спробувати усвідомити ,що відбувається .Фінансово профспілки залежать повністю від настрою керівника ,і не тільки профспілки така ж сама ситуація з науковцями .Можна довго описувати формальні та неформальні відносини між керівництвом та профспілками ,але те що реакції на скарги від колективів до профспілок відсутні ,і колективи не знають про своє майбутнє говорить само за себе про роботу профспілок (як приклад лісгоспи Чернігівської та Закарпатської обл ).Сьогодні йде неформальне обговорення ,що в майбутньому краще ці кошти які йдуть на профспілки та на товариство ,перенаправити на юридичну компанію ,яка за кошти буде відстоювати права робітників .
Орловський Віктор
У здорових трудових колективах, де працівників цінують за професіоналізм, колектив обирає профспілкового лідера. Так було коли обирали мене і так було коли я був керівником. Можливий і Ваш варіант, особливо у науковців, але не принижуйте трудові колективи, їх право обирати ніхто не відміняв. Масова НЕ ЗГОДА профспілок з реформуванням на місцях, це найбільш цивілізований шлях до змін Зверху.
ivanmisko
Ні я якому разі я не хотів образити Вас чи ще когось .За останні роки багато чого змінилося ,кажуть колись колективи обирали собі керівника ,але то було колись …
Сьогодні ми так наобирались ,що колективів скоро не залишиться .Профспілкові організації ,товариство лісівників, не виконують сьогодні свої основні функції ,і при такій політиці вони відійдуть за непотрібністю ,їхню позицію з годом використають проти них самих ,а залишок колективів підтримає їхню ліквідацію .
Орловський Віктор
Ivan! Якесь непорозуміння. Між колективом і адміністрацією укладається трудова угода, прописуються згідно з типовим договором права і обов”язки, знизу до гори обирають профспілковий актив, обирають штатних працівників галузевих профспілкових комітетів областей і центрального апарату, які і повинні відстоювати права працівників. Як що я не правий -виправте. якщо Ви цього не знаєте, то не вводьте людей в оману. Я не вірю що за вашою логікою”залишок колективів підтримає їхню ліквідацію .”
ivanmisko
Ви говорите про те ,як повинно бути ,а я кажу як є ,і як вважають сьогодні більшість працівників .Я також можу помилятися ,але шукаю для себе відповідь ,чи можна щось змінити чи вже ні .
Стосовно профспілкового комітету врахуйте :
1.Кількість працівників в колективах зменшилась ,і голова профспілкового комітету працює суміжно з основною
професією(у більшості випадків це інженерний працівник ),який повністю залежить від керівника підприємства з багатьох причин ,і виконую волю керівника .А керівнику легко впливати на нього ,така сама ситуація і по лісництвам .
2.Фінансування та допомоги залежать від бажання керівника .
3.Вибір керівників профспілок проходить по команді (це не афішується ,але всі про це знають )
4.Постійно зменшується кількість працівників ,і при цьому зменшується соціальні витрати на колектив та пенсіонерів .
5.Велика різниця в оплаті праці ,ніким і нічим не обґрунтована ,та постійне збільшення навантажень на працівників .Профспілки мовчать .
6.Є історія профспілок за останні роки ,історія скорочень колективів ,історія звернень за допомогою ,історія реакцій на накази керівництва та реорганізацій ,дана історія показує ,що профспілковий комітет втратив свою основну функцію .
Стосовно підтримки в разі ліквідації ,в нас також є історія з держлісгоспами .Працівники підтримали ліквідацію лісгоспів ,тому що адміністрація та директори ,жили в іншому світі ніж працівники ,і себе скомпрометували по відношенню до своїх працівників .
ivanmisko
Честность ,справедливость это всё абстрактно ,многое зависит от идеи вложеной в эти слова .И то что условный честный лесовод этого не понимает ,это его личные проблемы .Никто ведь не подымает вопрос о том кто нами руководит ,а может это люди совсем иного вероисповедания ,культуры и традиции ,а мы и далее будем ждать хорошого руководителя который оценит нашу условную честность .На западе хорошие руководители регулярно получали прививание от своих граждан ,путём преждевременного отправления монархов к своим потомкам .Думаю что нам нужно это усвоить ,нами руководят так ,как мы это позволяем .Нынешняя реформа ,со всеми профсоюзными организациями этому прекрасный пример .
То что Вы пишите о том ,что ранее такого не было ,так лесная коррупция возникла не сейчас ,а то что зазоры были иные ,это не имеет никакого значения .наказания не было ,вот и зазоры выросли .Хотя сама по себе лесная коррупция не вызывает никакой неудовлетворенности в лесных работников ,а вот распределение коррупционной ренты иное дело .
С закрытием переработки можно увидеть цинизм руководителей отрасли ,если невозможно иметь от цехов постоянную коррупционную ренту ,то и цеха и люди более не нужны .Цеха слишком были подсвеченные ,а вот внедрение технологий ,это ново ,можно без всяких экономических обоснований
покупать ,зарабатывать и пиариться .
Кредиты на развитие возможно целесообразно было брать до 2020 года ,а после было увеличение цен в разы ,и денег хватало на все ,наверное результаты работы(особенно размер коррупционной ренты ,а это не сотни тысяч долларов ) стали причиной реформы и возможной будущей приватизации .
repair les
Я дуже шкодую, що реформування галузі в Україні не пішло по Білоруському сценарію, особливо з того моменту коли у них більше десятка високопосадовців лісової галузі “прикрили” за корупцію. І закрили по справжньому. А у нас Сухович , це публічний ляпас не лише державній правоохоронній системі но і всім лісівникам, які працювали чесно.
popkov
Рывок лесного хозяйства РБ был обеспечен двумя кредитами по 40 млн. долларов Всемирного Банка. Аналогичный кредит (тоже 40 млн.USD)был подготовлен для Ивано-Франковской области Украины. Марчук, исполнявший тогда обязанности Председателя Госкомлеса похоронил его также, как и проект по торговле углеродными квотами. Зачем он это сделал до сих пор точно не знаю: то ли из трусости, то ли из подлости…
Я знал Федора Лисицу, тогда заместителя Министра лесного хозяйства РБ. Он присел на пять лет за ерунду… Жильё себе с использованием средств предприятий отремонтировал… У нас у всех дворцы, плюс на жену или маму что- нибудь обязательно оформлено: гостинница, магазин, заправка, склады или гараж с лесовозами… В Украине по белорусским меркам надо всё руководство пересажать…
Вижу как разумно белорусские коллеги развивают деревообработку, включая биоэнергетику и деревянное домостроение Нам это все оказывается не нужно… Никак не могу узнать кто подвиг Болоховца в войну начать массово продавать цеха… Впрочем что ждать от этого Царя Гвидона (помните номер 95 квартала в исполнении нынешнего гаранта), если он в лучшем лесхозе страны директора уволил, назначив на его места начальника цеха из Нежина (говорят кум), а главного лесничего у которого училась вся Украина, сначала перевел мастером, а затем вынудил уволиться??? Кстати, в этом же лесхозе появился главный инженер (тоже вроде из Нежина) и ведущий инженер л.к. из Семеновского лесхоза Черниговской области. И это ведь творят по всей Украине при полной поддержке профсоюза и ТЛУ, которым лесники дружно платят…за борьбу с кумовством и коррупцией…
Кстати о РБ. Об идеологах в лесхозах Вы тоже жалеете? В Украине больше намного свободы и для меня это очень важно…
repair les
Дійсно, те що нині робиться в галузі жахає. Огидніше те, що про порушення, схеми, корупційні діяння говорять багато і факти висвітлюють, однак нічого не змінюється. Навпаки, новий керівник виявляється гірше попереднього. Це якесь національне прокляття.
Навіть коли до керівництва приходять на словах і публічних справах таки вже “чесні, патріотичні, активні”, а на справді шкоди державі завдають більше любого короїда. На що тільки люди перетворюються добравшись до державного кориться?
Ну не було колись такого в галузі. Тому і прогнози майбутнього лісової галузі у мене не хороші. Якби не лісгоспи АПК то і професійне свято працівника лісового господарства слід скасувати. Бо не стало державного лісового господарства, є ДП “Ліси України”. А це не одне й те саме. Тому українськи ліси чекає багато комерційних рішень і мінімум державних.
popkov
Спасибо! Вы мне мотивацию даете и жизнь продлеваете… И это не шутка… Надеюсь ещё поговорим….
ivanmisko
Такое впечатления что интервью было взято в этом году ,настолько всё высказанное остаётся актуальным а разговор открытым .В современном мире с большим потоком информации ,в котором как бы все всё знают и нечего не понимают ,такие живые разговоры являются источником истины о настоящем ,а не ложном .Ведь всё о чём здесь идёт речь ,можно смело применять не только на другие отрасли ,но и на саму государственность .
Проблемы 10 летней давности ,которые автор подымает ,остались не решенными ,более того ,то что было проблемой когда то ,сейчас стало нормой .Но пугает иное (то что в больном организме ,не может быть здорового органа это как бы понятно ),организм самостоятельно не может справится с болезнью ,функции организма постепенно атрофируются ,и организм погибает .
Спустя 10 лет мы видим лесное хозяйство -симулякр ,в котором ничего от лесного хозяйства не осталось ,под этот симулякр подбираются кадры ,постепенно уничтожая остатки напоминающие когда-то ,,живую,,отрасль .Любой более мене грамотный лесовод понимает ,что всё в лесном хозяйстве идёт к краху ,но тем не менее нужно подводить черту ,делать анализ и задаваться вопросами .Я предлагаю дать себе ответы на следующие вопросы .
1.Кого сегодня представляет администрация лесного хозяйства, чьи интересы она отстаивает .Это очень важно ,потому что свою политику оно строит от интересов своих заказчиков .Это могут быть граждане ,будущее поколение ,Украинские или зарубежные олигархи ,властные интересы ,комплексный подход из разных заказчиков ,или иное .Ответивши на этот вопрос можно понять чего ждать от администрации ,и как дальше с ними работать .
2.Какой вопрос для себя решает администрация ,Даной реформой .Почему забрали юридический статус в предприятий ,почему было сделано объединение предприятий ,и почему в планах оставить ,одно юридическое предприятие на область .
3.Почему следующее поколение более кровожадно чем предыдущие,старейшины смотря на сегодняшние зазоры со своими 3 долларами неверно кусают себе локти .
4.Почему лесоводы не видят ежегодное уменьшение количество сотрудников ,которое на сегодняшний день не предельно .
5.Как так сложилось в государственном и народном имуществе ,что общим благом распоряжается одна группа людей на своё усмотрение ,а все остальные никаким образом не могут повлиять на происходящие события .
6.Является ли правильным ,обоснованным ,и не коррупционным взятие кредитов ,установление программного обеспечения за иные средства ,внедрение без экономического анализа окупаемости технологий ,покупка дорогих автомобилей иностранного производства .
7.Является ли коррупцией внедрение технологий без экономического обоснования ,коррупционные схемы сегодня очень трудно отслеживать в связи с новыми возможностями .Это в первую очередь электронные активы ,которые практически на сегодняшний день не отслеживаются .
8.Можна ли назвать директора офиса коррупционером с заплатой 500 тыс грн в месяц ,в сравнении с мастером 9 тыс грн ,и это всё в предприятии которое является государственным .
9.Сколько денежных средств потрачено на борьбу с коррупцией за 10 лет (автомобили ,программное обеспечение ,бирки ,рейды ,отдельные службы ,трекеры ),сколько сотрудников за эти деньги могли содержать свои семьи .
10.Нужно ли нам реформируя отрасль
двигаться в сторону Евросоюза ,не делаем ли мы ошибку копируя их лесное законодательство .Ведь мы многого не знаем ,то что их законодательство защищает бизнес ,это известно ,но что делать простому работнику в условиях традиций нашей страны не известно .
11.Не является ли освобождение денежных средств ,путём сокращение сотрудников ,новой схемой заработка.
12.Почему просмотр успехов условного Болоховца или Сахнюка ,превышают 11 тыс ,а просмотр даного материала всего 168 челов .Если вся отрасль хочет так жить и работать как они то понятно ,если нет, то не очень .Именно такие материалы дают нам понять ,что мы идём не тем путём .И что будут последствия любых наших действий ,или бездействий ,в не зависимо от нашего желания .
13.Лес тоже исчерпываемый ресурс ,и об этом нужно помнить ,тем более что мы ни последнее поколение .
Может у кого будут ещё вопросы ,присоединяетесь .
Comments are closed.