Григорій Гомель: “Плакали усі, жінки, чоловіки, воїни. І квіти, море квітів”…

У цей вівторок село облетіла страшна звістка, на війні загинув Гутік Владислав Сергійович. На початку 2000-х я з дружиною працювали в Ялтушківському лісництві разом з батьком Владислава, Сергійом Іллічем. Він тоді працював майстром лісу, а потім у себе посадив сад і зайнявся приватними справами. В лісництві також проходила практику Ірина Петрівна Шмирко, майбутня дружина Сергія, мати Владислава, яка пізніше стала бухгалтером лісництва і яка тепер там так і працює. Я добре знав батьків Сергія Іллю та Ольгу, адже не раз приїздив до них до дому, запитував батька за Сергія. То був хороший, добродушний чоловій, часто хворів, але завжди щиро про щось розповідав, сидячи на лавочці біля воріт. Тому я зателефонував до Сергія і запитав, що сталося. Він відповів, що його син Вадим загинув поблизу села Красногорівка, Донецького напрямку від удару безпілотника. Я його запитав, як таке могло бути, адже його вік на війну не відправляють, лише добровольців, на що він мені сказав, що Владик сказав: «Якщо не я, так хто?». Я подумав, що колись так говорив Василь Стус. Мене запитала моя дочка, звідки у Владислава був такий патріотизм і героїзм. Я кажу, що від виховання, від тата і мами. Можливо від того його діда Ілька, який жив і говорив правду, щиро, так як його внук. Від батька, який всю війну волонтерить, від природи, від лісу, від того, що він українець.

Вчора Владислава Гутіка провели в останню дорогу усім селом, усіма навколишніми селами, працівниками колишнього Жмеринського лісгоспу. Плакали усі, жінки, чоловіки, воїни. І квіти, море квітів. Дорога встелена квітами. Квіти ніби вбирали у себе то горе, страждання і сльози рідних і близьких. На прощанні, біля нас, стояла жінка мого, уже не молодого віку з великим букетом чорнобривців. Вона той букет несла і до церкви, де відспівували священники Героя і далі з людським потоком квітів, які як і люди цього дня страждали.

Страшна війна з дикунами забирає найкращих патріотів і в той же час породжує ще більшу ненависть до ворога. Ця війна триває вже сотні років. Останні сто років вона нам принесла три голодомори і три війни. Це третя, найстрашніша війна на території нашої України.

Минуло вже десять років, як під Слов’янськом загинув Андрій Коган, десантник 95-ї бригади, красивий, високий був хлопець, кулеметник, мав би бути майбутнім програмістом. Він перший прийняв бій ворожих танків біля ставка Слов’янська у червні 2014 року, підбивши один танк рашистів. До того він не раз телефонував моєму сину, з яким разом вони навчалися і жили в одній кімнаті гуртожитку. Коли сина в хаті не було, то слухавку брав я. Він говорив: «Дядя Гріша, давайте поговорім, у меня єсть час» і ми довго з ним розмовляли на різні теми. Добряча була дитина. Подумки листаю у пам’яті ці десять років і згадую скільки пішло на небо наших найкращих хлопців і дівчат, це тільки тих що я знаю, наших рідних та близьких нам людей. Які орли, соколи. Вже рік минув як біля Бахмута, села Кліщівки загинув Богдан Микуліч, випускник НУБіП, інженер-лісовод. Тепер щодня його згадую і думаю, як таке могло статися в 21 столітті. Як якийсь нікчема вже більше як десять років тримає у напрузі усю націю. Кожен день тато й мама, дід і бабця, родичі переживають за своїх рідних, що на війні, кожен день не сплять по ночах, залишали і залишають свої домівки. Чому так?

Чому операція в Іраку «Буря в пустелі» тягнулася з 17 січня по 28 лютого 1991 року з використанням 1000 літаків і завершилась повним розгромом іракської армії і визволенням Кувейту, демонстративним витягуванням диктатора з бункера, а чому нам ледве за десять років видавили із себе з великим трудом, великими муками і застереженнями лише 6 літаків F-16 ? Ви там дивіться не зачепіть бункер біснуватого путлера, ви можете стріляти лише на своїй території. В цей минулий понеділок над моєю головою пролетіло 6 крилатих ракет, одну із них вспів зфотографувати. Вони летіли з далеких російських лісів. То їм можна, а нам зась.

Чому війна в Югославії 1999 року тягнулася два місяці? Чому лівійського Каддафі за збитий один літак ліквідували в 2011 році за пару днів, а путін керує світом і сьогодні, погрогуючи ядерною зброєю? Що нам з того, що Клінтон на камеру плаче і розповідає, що був не правий , коли нам викручував руки, вимагаючи віддати ядерну зброю. Як таке може бути, коли здорові мужики Обама, Трамп, Байден бояться плішивого путлера, молі. «Моль» і «Окурок», так називали путлера в школі КДБ його однокурсники, а ще у нього була зі своїми такими ж друзями любима забава, псувати повітря в автобусі. Як могло бути, що лідер найпотужнішої держави світу Трамп міг сказати путлеру: «Роби в біса, що хочеш»? Як можна було говорити таке пітерському жуліку, злочинцю.

Пе́рша світова́ війна́ була в Європі від 28 липня 1914 до 11 листопада 1918 року, в якому брало участь 38 держав. Тобто була чотири роки. Дру́га світова́ війна́ тривав від 1 вересня 1939 року до 2 вересня 1945 року. У війні взяло участь понад 60 країн. Приблизно тривала шість років. В Україні війна триває вже десять років і кінця, краю їй не видно. Щодня люди гинуть, що це твориться, на що перетворився світ, куди він дивиться?

Останні світові новини: …. Від розв’язання історичних проблем з Польщею залежатиме польська згода на членство України в ЄС сказав Дональд Туск…. Україна стікає кров’ю, а поляки хочуть ритися в історії.

…Орбан заявив, що Україна більше не являється суверенною державою…

…..Сполучені Штати поки що не дозволяють Силам оборони атакувати Росію далекобійними засобами ураження.

Про це заявив офіційний представник американського міністерства оборони Патрік Райдер. Генерал-майор на брифінгу в Пентагоні наголосив: його країна не воює з Російською Федерацією.

“Ми не воюємо з Росією. Ми не прагнемо конфлікту з Росією. Ми просто підтримуємо демократичну країну… і надаємо можливість захистити себе”, – сказав Райдер.

….”Ми відправили здебільшого оборонну зброю, зараз ми збираємося відправити нову батарею Samp-T, яка є оборонною і не може бути використана на російській території. Ми повторюємо, що ми не перебуваємо у стані війни з Росією, НАТО не перебуває у стані війни з Росією, тому для Італії позиція залишається незмінною – використовувати нашу зброю на території України”, – підкреслив очільник італійського МЗС.

Історія рухається по спіралі….

 

Матеріали цього сайту доступні лише членам ГО “Відкритий ліс” або відвідувачам, які зробили благодійний внесок.

Благодійний внесок в розмірі 100 грн. відкриває доступ до всіх матеріалів сайту строком на 1 місяць. Розмір благодійної допомоги не лімітований.

Реквізити для надання благодійної допомоги:
ЄДРПОУ 42561431
р/р UA103052990000026005040109839 в АТ КБ «Приватбанк»,
МФО 321842

Призначення платежу:
Благодійна допомога.
+ ОБОВ`ЯЗКОВО ВКАЗУЙТЕ ВАШУ ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ 

Після отримання коштів, на вказану вами електронну адресу прийде лист з інструкціями, як користуватись сайтом. Перевіряйте папку “Спам”, іноді туди можуть потрапляти наші листи.