Експорт українського круглого лісу

У зв’язку із прийняттям у квітні 2015 року Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді», з
1 листопада 2015 року в України введено заборону на експорт лісоматеріалів у необробленому вигляді, крім сосни, а діяльність щодо здійснення експорту лісової продукції у вигляді круглого лісу опинилась у центрі суспільної уваги.

Намагаючись зменшити незаконні рубки, звести до мінімуму корупцію, підвищити зайнятість та заохотити збільшення виробництва лісової продукції з більш високою вартістю власними підприємствами переробної промисловості державою розпочата заборона експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді. У той же час стандарти, за якими суб’єкти господарської діяльності здійснюють облік заготівлі українського круглого лісу залишились без змін, що сприяє систематичному, навмисному викривленню даних при здійсненні митного оформлення круглого лісу, підгонці категорій круглого лісу під бажані коди Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТЗЕД) для власних цілей окремих осіб.

Згідно зі статтею 68 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року
№ 4495-VI Міністерство доходів і зборів України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здійснює ведення УКТЗЕД, яка у свою чергу складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України круглий ліс при його декларуванні підлягає класифікації на дві основні категорії: паливну деревину (код за УКТЗЕД 4401 10) та діловий круглий ліс (коди за УКЗЕД 440320, 440340, 440390). Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації круглого лісу, поданого до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД, а у разі виявлення під час митного оформлення або після нього порушення правил класифікації видів круглого лісу мають право самостійно класифікувати такі види круглого лісу.
На відміну від Митного кодексу Лісовий кодекс України не передбачає наявності уповноваженого органу влади, який би здійснював ведення української класифікації заготівлі круглого лісу, спостереження та відповідний контроль за правильністю класифікації категорій заготовленого круглого лісу, у тому числі контроль на відповідність діючій системі кодування УКТЗЕД.

Заготівля круглого лісу в Україні ідентифікується як заготівля деревної сировини (лісопродукції), деревини необробленої або ліквідної деревини.
Відповідно до Інструкції з обліку продукції лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки на підприємствах Державного комітету лісового господарства України, затвердженої наказом Держкомлісгоспу України від 19 грудня 2003 року № 205, заготовлена деревна сировина (лісопродукція) включає: деревні хлисти, ділову деревину (сортименти), жердини, деревину дров’яну для технологічних потреб, дрова, хворост та інші види лісопродукції.

Суб’єкти господарської діяльності, що не підпорядковані Держлісагентству, здійснюють групування обсягів заготівлі круглого лісу за трьома основними категоріями: дрова, ділова деревина (сортименти), деревина дров’яна для технологічних потреб. Таким чином сьогодні категорія «деревина дров’яна для технологічних потреб» є основним засобом маніпулювання при здійсненні митного оформлення круглого лісу, оцінки кількісних показників діяльності в галузі лісового господарства.

Даний огляд експорту круглого лісу, що базується на визначеннях Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, міжнародних стандартах статистики лісового господарства, класифікаціях та визначеннях лісової продукції Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО), представляє основні факти та останні тенденції в даних, що відносяться до торгівлі (кількість та вартість) круглим лісом в Україні у порівнянні з іншими країнами світу.

Експорт круглого лісу

Термін «круглий ліс» охоплює весь повалений чи заготовлений іншим чином та вивезений круглий ліс, тобто весь обсяг деревини, включаючи придатні для утилізації природний відпад і відходи лісозаготівель, який був вивезений з лісу протягом звітного періоду. Круглий ліс – загальна категорія до якої входять паливна деревина і діловий круглий ліс (неотесана деревина). Саме за цими категоріями круглого лісу здійснюється формування політики державного управління лісовими ресурсами в країнах ЄС, оцінка планів та прогнозів споживання лісової продукції, формування відповідної цінової політики країни, яка дозволяє в умовах взаємодії факторів внутрішнього і зовнішнього середовища країни визначити ефективну стратегію ціноутворення, розробити тактичні заходи, спрямовані на підтримку цінової стратегії.

Для України ліс не лише складова частина території, а і один із найважливіших сировинних матеріалів, що може забезпечити задоволення не лише потреб населення у дровах, а і динамічний розвиток національної промисловості, будівництва та альтернативної енергії. Разом з цим експорт круглого лісу забезпечує надходження до держави валюти, але відсутність чітких та узгоджених правил державного спостереження, контролю та регулювання торгівлі круглим лісом призводить до того, що Україна, здійснюючи крупні поставки круглого лісу на світовий ринок, заробляє набагато менше від своїх потенційних можливостей та у порівнянні з іншими окремо взятими країнами.

З кожним роком обсяги експорту українського круглого лісу зростали досягнувши у 2014 році рекордного рівня 5294 тис.м3. У 2015 році, за рахунок введення часткової заборони на експорт ділового круглого лісу, загальний експорт круглого лісу України становив 5062 тис.м3, тобто, зменшився порівняно з 2014 роком на 4% та збільшився порівняно з 2006 роком на 77%.
У 2015 році 59% від загальної кількості експорту круглого лісу України становили поставки ділового круглого лісу, решта 41% – поставки паливної деревини (у 2006 році, відповідно 77% та 23%).

Протягом останніх років українські ціни експорту лісової продукції у доларовому виразі мали тенденцію до зниження. Тому, у 2015 році валютні надходження від продажу круглого лісу за межі країни зменшились порівняно з 2014 роком на 28% і становили 231 млн. доларів США.
Збільшення питомої ваги обсягів експорту круглого лісу в загальному обсязі його заготівлі (принаймні, офіційної заготівлі) з 18% у 2006 році до 26% у 2015 році свідчить про те, що серед основних причин зростання обсягів експорту круглого лісу були зменшення його споживання власними користувачами або незаконні руби.

Експорт паливної деревини

Сьогодні Україна імпортує дорогий природний газ, який на відміну від вугілля є одним із екологічно найбільш прийнятних видів викопного палива, у той же час, його добуток та транспортування є величезним джерелом викидів парникових газів (наприклад, метану), а паливна деревина, яка відноситься до відновлювальних джерел енергії та на відміну від природного газу має значно менший вплив на навколишнє середовище, продовжує експортуватись з країни.

Паливна деревина це круглий ліс, що використовується у якості палива в процесі приготування їжі, опалення або виробництва енергії, а також для виробництва деревного вугілля (наприклад, у звичайних і переносних печах для випалювання деревного вугілля) та деревних гранул.
У 2015 році Україна експортувала паливну деревину до 34 країн, а обсяги експорту паливної деревини досягли рекордного рівня 2055 тис.м3, що на 16% більше порівняно з 2014 роком, або у 3 рази більше порівняно з 2006 роком.

Графік 1

Динаміка експорту паливної деревини України
Понад 88% обсягів експорту паливної деревини здійснювалось до країн Європи, найбільше – до Румунії (751 тис.тонн), Польщі (124 тис.тонн), Словаччини (94 тис.тонн), Угорщини (91 тис.тонн), Німеччини (64 тис.тонн), крім того, 163 тис.тонн до Туреччини.
Разом з цим дані про обсяги паливної деревини, задекларовані країнами ЄС як імпорт з України, часто не відповідають українським даним про обсяги експорту до цих країн. Наприклад, за даними міжнародної митної статистики протягом 2015 року з України імпортовано: до Угорщини 85 тис.тонн паливної деревини, до Словаччини – 24 тис.тонн, до Німеччини 68 тис.тонн.

Однією із головних причин невідповідності між даними країн щодо експорту та імпорту паливної деревини є відсутність гармонізованої зі стандартами ЄС української системи опису та кодування обліку заготівлі круглого лісу, що призводить до помилок при прийнятті господарських рішень або збиранні даних для їх обґрунтування, у той же час наслідки від помилок впливають на зростаюче число ланок у сфері заготівлі та обігу круглого лісу.
Середня ціна експорту української паливної деревини у 2015 році становила майже 40 доларів США за тонну проти 52 долари США за тонну у 2014 році. Як результат, при збільшенні обсягів експорту паливної деревини за межі країни в натуральному виразі валютні надходження від її продажу зменшились порівняно з 2014 роком на 13% і становили 59 млн. доларів США.

Упродовж багатьох років Україна є найбільшим у світі експортером паливної деревини та єдиною країною у світі, із експортними поставками понад один млн.м3 щорічно. У 2014 році п’ять найбільших експортерів (Україна, Хорватія, Боснія, Болгарія, Словенія) експортували 1679 тис.тонн, або приблизно
2317 тис.м3, паливної деревини на суму 243 млн. доларів США. Тобто, із п’яти країн, найбільших експортерів паливної деревини, експорт чотирьох (за виключенням України) становив 23% у натуральному вимірі та 72% у вартісному вимірі.

Наявність диспропорції між експортом паливної деревини та її пропозицією є фактом, що обмежує можливості задоволення потреб власних користувачів не лише у дровах, а й у деревній сировині для виробництва деревного вугілля та деревних гранул, які користуються попитом на ринку зовнішньої торгівлі та мають схожі тенденції з експортом паливної деревини. Зокрема, у 2015 році Україна експортувала 121 тис. тонн деревного вугілля, що на 25% більше порівняно з 2014 роком, на суму 37 млн. доларів США, що на 3% менше порівняно з 2014 роком. При цьому, у 2014 році Україна була четвертою, після Індонезії, Китаю, Польщі, у п’ятірці країн найбільших світових експортерів деревного вугілля.

Експорт ділового круглого лісу (неотесаної деревини)

Діловий круглий ліс – загальна категорія, що включає усі сортименти круглого лісу, поваленого чи заготовленого іншим чином та вивезеного з лісу, крім паливної деревини. До складу ділового круглого лісу входять: пиловник та фанерний кряж; балансова деревина, кругла і колота; інші сортименти ділового круглого лісу (наприклад, круглий ліс, що використовується у якості стовпів, свай, жердин тощо).
Системи митної класифікації, діючі в більшості країн, у тому числі й в Україні, не дозволяють отримати офіційні дані щодо експорту (імпорту) ділового круглого лісу в розбивці за різними категоріями кінцевого користування, які вже давно визнані у статистиці виробництва. Для аналізу та міжнародних порівнянь ця товарна група розподіляється на діловий круглий ліс хвойних та листяних порід.

Графік 2

Динаміка експорту ділового круглого лісу України

Упродовж 2006–2014 років в Україні спостерігалась тенденція росту експорту неотесаної деревини хвойних порід, у той же час обсяги експорту неотесаної деревини листяних порід поступово зменшувались.

Експорт ділового круглого лісу хвойних порід

Протягом 2009–2014 років Україна стала одним із найбільших в Європі експортерів неотесаної деревини хвойних порід. Введення заборони на експорт лісоматеріалів у необробленому вигляді сприяло зменшенню обсягів експорту неотесаної деревини хвойних порід у 2015 році, які становили 2563 тис.м3, що майже на 17% менше порівняно з 2014 роком, або у 2,4 рази більше порівняно з 2006 роком. Серед країн призначення української неотесаної деревини хвойних порід Румунія займала перше місце (46%), далі йшли Китай (25%) та Туреччина (16%).
Найпомітнішими змінами в українському експорті ділової деревини хвойних порід у 2015 році проти 2014 року стали різке зменшення поставок неотесаної деревини хвойних порід до Китаю (з 1137 тис.м3 до 634 тис.м3) та збільшення поставок до Румунії (з 868 тис.м3 до 1183 тис.м3).
Ціни реалізації неотесаної деревини хвойних порід упродовж 2006–2015 років не були однозначними, а тому і валютні надходження були значно менше від потенційно можливих.

Графік 3

Динаміка середніх цін експорту, імпорту ділового
круглого лісу хвойних порід України

Валютні надходження від реалізації неотесаної деревини хвойних порід у 2015 році становили 145 млн. доларів США, що на 34% менше порівняно з
2014 роком.
Порівняно з іншою лісовою продукцією експорт ділового круглого лісу відносно невеликий і лише 15–20 країн експортують понад один мільйон м3 щорічно. У 2014 році до п’ятірки найбільших країн експортерів неотесаної деревини хвойних порід входили Нова Зеландія, США, Росія, Канада, Чехія.

Експорт ділового круглого лісу листяних порід

У 2015 році обсяги експорту неотесаної деревини листяних порід становили 444 тис.м3, що на 0,5% більше порівняно з 2014 роком, або у 2,6 рази менше порівняно з 2006 роком. Середня ціна експорту одного м3 неотесаної деревини листяних порід становила 60 доларів США за тонну проти 77 доларів США за тонну у 2014 році. Відповідно, валютна виручка від реалізації неотесаної деревини листяних порід у 2015 році зменшилась порівняно з 2014 роком на 21%
і становила 27 млн. доларів США.
Найпомітнішими змінами в українському експорті ділової деревини листяних порід у 2015 році стали зменшення поставок до Китаю, Румунії, Словаччини та різке збільшення поставок до Туреччини (з 51 тис.м3 до
172 тис.м3).
***
Отже, в Україні розпочалась заборона на експорт ділової деревини, а проблеми державного регулювання ринку лісової продукції залишились, зокрема, механізмів обліку та контролю заготівлі деревини, виробництва та споживання лісової продукції, захисту інтересів держави на зовнішньому ринку та інтересів споживачів на внутрішньому ринку лісової продукції.
Сьогодні, коли усе стає надмірно складним, лісова галузь як ніколи потребує системного бачення, постійного спостереження, аналізу та контролю за рухом лісової продукції, які забезпечать правильне управління лісовими ресурсами та продукцією, що є важливими елементами національної економіки та добробуту, засобами існування мільйонів людей, які залежать від лісу. Тільки офіційна, публічна інформація, чіткий розподіл відповідальності між державою та бізнесом сприятиме тому, що жодне підприємство не буде торгувати собі у збиток, а валютні надходження від експорту лісової продукції будуть прогнозовані та принесуть реальні прибутки державі.

Джерело даних: база даних ЄЕК ООН/ФАО, статистична інформація Держстату.

Автор: Гусєва Наталія