Ліси все ще без керівника

Тривала тяганина довкола звільнення начальника управ­ління лісового господарства області Володимира Грицайчука і призначення нового керівника дедалі більше починає набирати ознак детективної історії.

Кілька місяців поспіль люди, які називають себе громадськими активістами, періодично вимагали звільнення Володимира Грицайчука з посади. Йому, як правило, успішно вдавалося уникати зустрічі з ними, проте, коли у Києві було прийнято остаточне рішення про відставку Грицайчука, активісти врешті-решт заспокоїлися. Тим часом, кілька груп впливу розпочали серйозну боротьбу за призначення своєї людини на посаду керівника. Кілька тижнів тому керувати Рівненським управлінням до проведення конкурсу Держлісагенство призначило Віктора Романюка, який до цього працював головним інженером у Костопільському держлісгоспі. Після цього ситуація, можна сказати, стабілізувалася. Але, як стало відомо «Віс­тям Рівненщини», Віктор Романюк напередодні Великодня потрапив у аварію, отримав складні ушкодження, нині перебуває у лікарні і навряд чи найближчі місяці зможе повернутися до виконання своїх обов’язків. З Києва ж, з Держлісагентства, тим часом надійшла невтішна новина – жоден із п’яти претендентів на посаду начальника Рівненського управління лісового господарства, які подали свої документи на конкурс, не пройшов.

Їхні імена не озвучуються, проте перевірені джерела кажуть, що серед претендентів було і кілька в. о. директорів лісгоспів Рівненщини. А в одному із судів нашої області невдовзі розглядатимуть позов Володимира Грицайчука до Держлісагентства щодо його незаконного звільнення. Розгляд цієї справи теж може затягнутися не на один місяць.

Нині лісгоспи працюють у звичному режимі. Обов’язки начальника управління виконує Сергій Івашинюта. Уже не перший рік лісівники краю перебувають у стані очікування. Усі говорять, що буде реформування галузі, але яке — ніхто не знає. Довгий час були впевнені, що за основу начебто буде взято польський досвід, хоча потім, кажуть, від нього відмовилися. Як відомо, нині лісгоспи Рівненщини є самостійними структурними одиницями і бюджетоутворюючими підприємствами на території того чи іншого району. Є небезпідставні побоювання, що внаслідок реформування вони перестануть бути самостійними одиницями, і всі фінансові потоки будуть прямувати виключно на Київ. Так що досі стабільна галузь може опинитися на межі занепаду. Дуже хочеться, щоб ці сумні прогнози так і залишилися лише прогнозами.