Лісомисливські державні господарства району – одні з небагатьох фірм, що стабільно та продуктивно працюють у регіоні. Вони є найбільшими платниками податків та забезпечують роботою значну частину селян.
Одночасно лісгоспи дбають про фауну та флору Карпатських лісів у межах своїх територій. Одним з таких підприємств є ДП «Мокрянське ЛМГ». Тож про підсумки фінансової та господарської діяльності за 3 місяці цього року говоримо з його директором Володимиром КУЦИНОМ.
– Володимире Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, яким видався початок 2016 року для підприємства у економічній сфері?
– Вважаю був вдалим, і підтвердженням цього є економічні підсумки за перші 3 місяці. Так, дещо покращились показники із заготівлі деревини. Адже від усіх видів рубки заготовлено 24908 м3 сировини, що на 133% більше, ніж у попередньому році за аналогічний період. Це дало можливість підприємству продати й більшу кількість деревини. Тож сума від її реалізації зросла до 12,7 млн. грн., що на 178% більше, ніж за відповідний період минулого року. Відтак сплачено й більші податки – більше 5,5 млн. грн. (це на 134% більше, як за перший квартал 2015 року). Відчули покращення й працівники. Середньомісячна заробітна плата зросла на 134% й нині складає близько 5400 грн. За цей період підприємство отримало близько 1,7 млн. грн. чистого прибутку.
– На що буде витрачено ці кошти?
– У першу чергу, на покращення господарської діяльності та на підтримку робітників, у тому числі, на збільшення їх заробітної плати. Також будемо продовжувати оновлювати пошкоджену минулорічним паводком інфраструктуру та будувати нові дороги й мости.
– Чи ця робота вже ведеться?
– Нещодавно завершено реконструкцію двох мостів. Один з них, довжиною більше 17 метрів, знаходиться у Комсомольському лісництві, інший, що має протяжність більше 12 метрів, – у Брадульському. Також оновлено 450 м лісової дороги у Тарасівському лісництві, ще 5 км такого шляху – у напрямку Брадульського лісництва. Тривають ремонтні роботи на лісових дорогах у Краснянському та Мокрянському лісництвах.
– Нові лісові шляхи теж будуєте?
– Безперечно, нині підприємство працює над реалізацією масштабного й багатообіцяючого проекту – будує лісову дорогу у Німецькій Мокрій, що сполучить Тячівський та Міжгірський райони. Цей шлях слугуватиме не тільки для перевезення лісопродукції, а й використовуватиметься у рекреаційних цілях. До речі, паралельно будують цей шлях й зі сторони Колочави, роботи там проводять міжгірські колеги. Наразі наш лісгосп вже збудував 4 км дорожнього полотна, практично два райони вже з’єднані лісовою дорогою.
– Які результати роботи лісової охорони?
– З початку року активізувались крадії лісу. З огляду на складну економічну ситуацію, громадяни намагаються у дечому зекономити й роблять спроби незаконно заготовити дрова. Працівники лісової охорони нещодавно зафіксували випадок незаконної рубки 21 м3 деревини. Сума збитків складає більше 104, 7 тис. грн., матеріали щодо правопорушення передано до Дубівського відділення поліції. Порушник встановлений.
– Лісівники краю зараз активно займаються відновлення лісів. Як проходить ця кампанія у вашому підприємстві?
– Нині проводимо кампанію з лісовідновлення, яка триває з 1 квітня. Вже засаджено молодняком більше 90% лісових масивів від загальної запланованої площі. До лісовідновлювальних робіт залучаємо й учнів, зокрема гуртківців Краснянського шкільного лісництва, які нещодавно, у рамках акції «Майбутнє лісу – в твоїх руках», допомогли зазеленити угіддя Усть-Чорнянського лісництва. Заходи з посадки лісових культур триватимуть до кінця травня. Загалом, заплановано висадити близько 1,3 млн. саджанців різних порід дерев.
– Чим займається єгерська служба у весняний період?
– У зимовий період служба проводила інтенсивну роботу з підгодівлі лісової фауни. А оскільки цьогоріч сніг у горах тримався ще на початку квітня, то єгері продовжили цю роботу й навесні. Крім того, відповідно до вимог FSC лісової сертифікації, нещодавно єгері та майстри лісу провели моніторинг червонокнижних тварин. У основному на території Мокрянського лісгоспу водяться такі види рідкісних тварин, як: бурий ведмідь, рись, дикий кіт, видра, куниця, глухар та інші. Наразі єгері проводять заходи з охорони глухаря, адже у цих птахів триває період токовища. Дбають лісівники й про інших пернатих мешканців лісу. Зокрема, разом з учнями Краснянської та Руськомокрянської шкіл провели акції з виготовлення шпаківень та годівниць.
– Нещодавно Закарпатська обласна рада ввела мораторій на рубку лісів у межах природно-заповідного фонду Закарпаття. Що це означає для Мокрянського лісгоспу?
– На території підприємства знаходяться три заказники: Брадульський – 1026 га, Странзул-задня – 500 га та Керничний – 107 га. У заказниках насадженням більше 100 років, які потребують проведення санітарно-оздоровчих заходів, тут періодично стаються вітровали та буреломи, проводиться боротьба з шкідниками лісу. А у зв’язку з прийнятим на сесії облради рішенням про введення мораторію на рубку лісу у межах природо-заповідного фонду доведеться звертатися за відповідними дозволами до Міністерства. Звісно, оформлення таких документів займе немало часу та додасть зайвих клопотів. Однак без проведення вирубки хворого лісу не можливо запобігти розповсюдженню шкідників та протидіяти зараженню здорових насаджень хворими деревами.
– Які плани на перспективу?
– Намагатимемось працювати ефективно, покращуючи економічні та господарські показники. Сподіваємось, що до кінця літа ліквідуємо всі наслідки тогорічної водної стихії. І безперечно, надалі лісівники виконуватимуть своє головне призначення – дбатимуть про флору та фауну й охоронятимуть природні багатства Карпат.
– Дякую за інтерв’ю. Хай таланить!
