Кожен рік-рік лісів. Конкурсна робота: публікаціі Олександра Дейкалюк (газета «Трудівник Полісся»)

Ниже приведен текст двух статей Александра Ивановича  Дейкалюк поданных на конкурс. Позднее я размещу ссылку на тексты в формате pdf (c фотографиями). Просьба к авторам, по возможности присылать фотографии отдельно. М.П.

ВОГОНЬ КОРДОНІВ НЕ ВИЗНАЄ

Виїзне засідання колегії обласного управління лісового та мисливського господарства й навчання вогнеборців – обидва ці заходи були поєднані та відбулися нещодавно на базі ДП «Славутське лісове господарство» за участі керівництва ОДА, головного управління ДСНС у Хмельницькій області та його структурних підрозділів; чергових караулів 18-ї м.Славута, 7-ї – м.Нетішин, 13-ї – м.Ізяслав, 21-ї м.Шепетівка державно-рятувальних частин, а також 24-го державного пожежно-рятувального поста смт Білогір’я; керівництва й працівників нашого лісгоспу та Славутського РЕМ.

Того дня до Славути також прибули перші заступники голів РДА та виконкомів міських рад Хмельниччини, керівники обласних відомств, представники державних і комунальних лісокористувачів, начальники управлінь, головні спеціалісти з питань цивільного захисту населення, керівники окремих підприємств, організацій і установ, представники ЗМІ

Посушливе літо минулого року (кажуть, 130 років такого не було!) значно підвищило пожежну безпеку в лісових масивах України. Пожежонебезпечний період – з квітня по жовтень – для лісівників, зокрема нашої Хмельниччини, став буквально спекотним. Особливо її північного регіону, як найбільш залісненого легкозаймистими хвойними породами дерев, що у спеку перетворюється на «грімучу суміш».
Пригадаймо хоча би наймасштабнішу лісову пожежу, котра торік палахкотіла 2-3 вересня на сусідній Ізяславщині: вогонь охопив майже 40га угідь лісокомунального підприємства, користувачем якого є місцевий підрозділ об’єднання «Хмельницькоблагроліс» поблизу с.Хотень Другий. Його кордони межують зі Славутчиною та входять у 30-кілометрову зону спостереження Хмельницької АЕС. Відтак, димова завіса на кілька днів «накрила» населені пункти не тільки Ізяславщини та Славутчини, а й сусіднього Острозького району Рівненщини.

Для ліквідації лиха було задіяно 35 одиниць пожежної та спеціальної техніки Державної служби з надзвичайних ситуацій із 9 районів нашої області, 120 чоловік її особового складу, понад 80 працівників лісових господарств, місцевої пожежної охорони, військовослужбовці тощо.
А загалом, як зазначалося на засіданні колегії Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, що відбулося нещодавно, торік на територіях підприємств управління було ліквідовано 46 пожеж, які охопили 410 гектарів лісів. Із них найнебезпечніших верхових, які спопеляють усе на своєму шляху, – на 81га, менш небезпечних, низових, в яких гинуть трава, кущі, дрібні насадження, – на 307га, та підземних, тобто загорянь торфовищ, – на 22га. Звісно, крім флори, у вогні гине й фауна…

До речі, верхових і підземних пожеж в нашій області не траплялося протягом попередніх 23 років. Пригадаймо: одна із таких торік тривала з 26 по 28 серпня на Славутчині – на території Старокривинської сільради, де горіло торфовище.

На засіданні колегії, де слухалося питання готовності підприємств управління лісового та мисливсього господарства до роботи в пожежонебезпечний період поточного року, його очільник Віталій ЛІСОВИЙ наголосив на першочерговому завданні підлеглих – ретельній підготовці до цього періоду. Також рішенням колегії було заплановано проведення комплексного тактичного навчання з ліквідації умовної лісової пожежі, що «виникла» у 30-у кварталі Партизанського лісництва ДП «Славут-ське лісове господарство».

«Організація розгортання та управління силами і засобами Шепетівського зведеного загону головного управління ДСНС під час гасіння лісової пожежі. Відпрацювання питань взаємодії із відомчими підрозділами лісового господар- ства» – такою була тема практичних навчань, які пройшли на території Крупецької сільради – однієї з найбільш заліснених на Славутчині.

Учасники навчання передусім ознайомилися із зразково-облаштованим наметовим містечком, яке заздалегідь розгорнули неподалік від Стриган працівники ГУ ДСНСУ, де спочатку відбувся огляд особового складу підрозділів Шепетівського зведеного загону. Тут також були представлені засоби керування силами реагування і організації пожежогасіння, його матеріально-технічне забезпечення (спецавтомобілі, засоби зв’язку); медико-біологічне та психологічне забезпечення; їдальня і польова кухня, де всі охочі мали можливість почастуватися смачною кашею, та ін.
Сюди учасники заходу прибули автобусами, а далі пішим ходом попрямували в напрямку стаціонарного дитячого оздоровчого табору «Лісова пісня», де розмістився пункт накопичення сил і засобів пожежогасіння Крупецької сільради. Там уже вишикувалася добровільна пожежна дружина, очолювана сільським головою Валерієм Михалюком (до речі, у недалекому минулому – офіцером служби цивільного захисту, а нині – майором запасу). Валерій Анатолійович продемонстрував присутнім первинні засоби пожежогасіння, що перебувають на озброєнні активістів-вогнеборців: лопати, бензопилу, систему оповіщення населення, план його евакуації, та розповів про форми й методи їх роботи.

Далі – знову автотранспортом – учасники навчання дісталися однієї з водойм – лісового озера, де їм було продемонстровано момент водозабору з нього пожежним спецавтомобілем та подальшою подачею води до місця умовного загоряння в лісопосадці. Після чого всі вирушили до найближчої високовольтної лінії електропередач, де працівники державної лісової охорони і Славутського відділення ПАТ «Хмельницькобленерго» продемонстрували такий протипожежний захід як розчистку санітарної зони ЛЕП від рослинності.
Наступне, а, по суті, останнє практичне заняття було максимально наближене до реальної низової пожежі. За тактичним задумом, вона «виникла» внаслідок типової ситуації – через необережне поводження з вогнем відпочиваючих у 30 кварталі Партизанського лісництва ДП «Славутське лісове господарство».

Власне, саме заняття проходило на місці рубки головного користування площиною з футбольне поле, де й знаходилися, так би мовити, імпровізовані «гарячі точки» у вигляді кількох великих куп відходів деревини: соснового гілляччя й сухостою, які зайнялися практично водночас. Швидкому розповсюдженню вогню сприяв сильний вітер, через що утворилася загроза переходу низової пожежі у верхову.
Оперативно до місця надзвичайної події першою прибула добровільна пожежна дружина нашого лісгоспу – біля 30 чоловік. Лісівники діяли злагоджено: за допомогою ранцевих вогнегасників розпиленими струменями води та спеціальних хлопавок, лопат вони намагалися локалізувати загоряння. Але через сильний вітер, який перешкоджав їм, повсюди виникали нові вогнища, а через високу задимленість важко було орієнтуватися. Тож на допомогу дружинникам прибули автоцистерни. За допомогою колісних тракторів МТЗ-82 із плугами рятувальники успішно ліквідували кромку пожежі по всьому периметру порубу, щоби не допустити розповсюдження вогню на більшу площу.
Вітер ніби вщух, розігнавши хмари, сонце пригрівало, тому на умовному «полі бою» стало ще спекотніше. А вогонь місцями саме набирав сили, хоча подекуди вже диміли недогорілі купи соснового гілляччя, погашені спільними зусиллями ліквідаторів пожежі. Зрештою, у бій з вогненною стихією вступили основні сили, задіяні в навчанні: пожежно-рятувальні підрозділи зі Славути, Ізяслава, Шепе- тівки, Нетішина та Білогір’я. Вони оперативно проклали від своїх автоцистерн рукавні магістралі до пожежі: на момент прибуття сюди першого підрозділу її загальна площа становила понад 300 квадратних метрів. Води в ході її гасіння пожежні не шкодували – працювали на совість, з гарантією, аби грунт на місці вогнищ було просякнуто не менш, ніж на 5см!

Злагодженими діями рятувальників і лісівників пожежу було ліквідовано. Тож про неї нагадували лише залишки гілляччя, що вже навіть не диміли. Проведення практичних відпрацювань засвідчило високу професійну майстерність та злагодженість дій сил пожежогасіння.
На цьому практичне навчання вогнеборців було завершено – бойові розрахунки їх відбули до своїх пожежних депо, а спостерігачі – до офісу Славутського лісгоспу, де невдовзі розпочалося вищезазначене засідання колегії, котре відкрив заступник голови Хмельницької обласної державної адміністрації Володимир КАЛЬНІЧЕНКО. Далі про стан готовності державних лісогосподарських підприємств до весняно-літнього пожежонебезпечного періоду поінформував начальник Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства Віталій ЛІСОВИЙ.

– Ми повинні чітко усвідомити відому істину: легше запобігти пожежі, ніж потім боротися з нею! Тому постійно зміцнюємо матеріально-технічну базу наших підприємств. Приміром, торік, на виконання доручення голови Держлісагентства №53 від 15 червня 2015р., оновили засоби для боротьби із лісовими пожежами, у т.ч. й автопарки, витративши 7млн гривень. Зокрема, було змонтовано 2 пожежоспостережні вежі, 2 лісопожежних модулі, відремонтовано 4 пірси пожежних водойм, придбано 9 тракторів та ін. Крім того, в лісових масивах облаштували мінералізовані смуги, протипожежні розриви, додатково встановили шлагбауми, здійснювали постійний догляд за ними, на що було витрачено 3млн грн. Уже в поточному році всі наші підприємства з початком пожежонебезпечного періоду активізували профілактичну роботу: поновили мінералізовані смуги – передусім уздовж автомобільних доріг і навколо пожежонебезпечних лісопосадок, особливо молодників хвойних порід; відорали лісові масиви від сільгоспугідь – полів, де є загроза виникнення підпалів рослинних залишків, і т.д.

Разом із тим, ще багато протипожежних заходів перебуває в стадії виконання. Нам необхідно посилити агітаційно-роз’яснювальну роботу серед населення, наголошуючи на важливості дотримання Правил пожежної безпеки під час перебування в лісах: регулярно виступати на радіо, телебаченні та в друкованих ЗМІ. Спеціальним рейдовим бригадам, сформованим із працівників держлісгоспів, поліції, підрозділів МНС, в особливо небезпечний літній період слід постійно патрулювати у лісових масивах, надто – в місцях масового відпочинку населення, – наголосив керівник.

Заступник голови Хмельницької обласної державної адміністрації Володимир Кальніченко у своєму виступі, зокрема, зазначив, що за прогнозом синоптиків з початку травня на всій території області очікується суха й спекотна погода. У зв’язку із відзначенням у першій декаді місяця травневих свят, зросте відвідування населенням місць масового відпочинку в парках, лісових масивах та біля водойм. Відтак, збільшиться ризик травмування людей і виникнення пожеж.

Особливу небезпеку в цьому відношенні становлять такі природні об’єкти північного регіону області як Голубі озера в Славутському та озеро Святе – в Ізяславському районах, що знаходяться в масивах хвойних лісів. Тому, з метою охорони життя і здоров’я відпочиваючих, профілактики пожеж, протягом цього періоду головам сільських і селищних рад, об’єднаних територіальних громад, керівникам лісових господарств слід створити безпечні умови в місцях масового відпочинку громадян на природі й організувати тут чергування відповідальних посадових осіб, а також мобільних оперативних груп із працівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підрозділів ГУ ДСНС, Національної поліції, лісогосподарських підприємств, екології та природних ресурсів.

Володимир Ілліч також звернув увагу керівництва обласного об’єднання «Хмельницькоблагроліс», його структурних підрозділів – лісокомунальних підприємств на місцях, сільських рад щодо їх вкрай низької забезпеченості пожежною технікою та відповідним інвентарем. При тому, що в їх користуванні перебуває 29% лісового фонду області! Треба негайно виправити ситуацію, аби не допустити пожеж у лісовому фонді, як це було торік на Ізяславщині, зазначив промовець.

У виїзній нараді на базі Славутського лісгоспу також взяли участь начальник ГУ ДСНС в області, генерал-майор цивільного захисту Едуард БРАТКО, начальник управління з питань цивільного захисту населення ОДА Євген ДАНИЛЮК, начальник облуправління Держпраці Олексій ГЛУШАКОВ, генеральний директор об’єднання «Хмельницькоблагроліс» Іван ВОЛІВОЦЬ, голова Славутської РДА Богдан МАРШУК та голова Славутської районної ради Леонід РАДЗИВІЛЮК.

Олександр ДЕЙКАЛЮК, фото автора.

ЩО ЗАЛИШИМО НАЩАДКАМ?

Лист до редакції

Таким був основний лейтмотив нещодавнього засідання Громадської ради при райдержадміністрації, присвяченого актуальному питанню – вирубці лісів у районі (публікація в «Трудівнику Полісся» №21 від 21 травня п.р.).

«…Несповна задовольнившись інформацією керівника ДП «Славутський лісгосп» Віктора Сапожніка, члени Громадської ради продемонстрували відеофільм, знятий з гелікоптера, де було зафіксовано ділянки суцільних вирубок лісонасаджень, розташованих на території нашого району», – написала газета.

Добре, що В.В.Сапожнік запропонував Громадській раді «…вже найближчим часом виїхати на ці та інші ділянки, аби на місці розібратися, якому відомству вони належать і чому саме там було здійснено вирубку дерев…»

Також є сподівання, що така комісія відвідає й ставичанський ліс та визначить, кому він належить. З радістю і болем у серці слід зазначити, що зусиллями ставичанців насаджено, вирощено, доглянуто гарних два лісових масиви – із сподіваннями на добру пам'ять нащадкам. Та не так сталося, як гадалося. Колись красива зелена оаза сьогодні контрастує із жахіттям безгосподарності, спричиненим систематичною вирубкою райспецлісокомунальним підприємством «Ліс».

Ви не побачите в ставичанському лісі хоч які-небудь натяки на господарську діяльність! Складається враження, що це підприємство займається лише імітацією відновлення лісових насаджень. На вирубаних ділянках панує хаос дикої природи.

Про яку господарську діяльність інформував Громадській раді керівник «Лісу» С.М.Остапчук – з публікації не відомо. Прикро, що Громадська рада поспіхом «… насамкінець засідання» заслухала директора підприємства «Ліс», «…який коротко проінформував про діяльність очолюваного ним підприємства». Крапка!

Але вже і те добре, що є Лесине «без надії таки сподіватись», тож ставичанці сподіваються на виїзне засідання Громадської ради, щоб практично подивитись на цей «броунівський рух» в ставичанському лісі не з екрана, чи то пак – гелікоптера.
Від імені мешканців с.Ставичани – О. СКОК,

О. ЗАХАРЧУК.

ЛІС – ЦЕ ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ

Отримавши цього листа, редакція “ТП” вирішила, не гаячи часу, відвідати саме ставичанський ліс разом із директором районного спеціалізованого лісокомунального підприємства «Ліс» Сергієм ОСТАПЧУКОМ і його головним лісничим Юрієм КЕРМАЧЕМ, – оскільки виїзне засідання Громадської ради в лісові угіддя Славутчини й, зокрема, Ставичанської сільради найближчим часом не планується…
Перед тим, як побувати в лісових угіддях Ставичанської сільради, ми поспілкувалися із її очільником – Віталієм Гуменюком, який охарактеризував взаємовідносини, що склалися між підприємством «Ліс» і сільрадою, наступним чином: «Цим підприємством створене одне робоче місце для жителя сільради, що працює лісником. Щодо відрахувань, тобто всіляких платежів, які надходять до сільбюдждету з боку РЛСП «Ліс», то вони невеликі.

Тобто, щороку наш сільбюджет завдяки наявності даного підприємства поповнюється приблизно на 10тис.грн. Допомагає підприємство – в межах можливостей і компетенції – сільраді, місцевій школі, сільському клубу – деревиною, забезпечує дровами об’єкти соціальної сфери села. Ось щойно ми домовилися із керівництвом «Лісу» про допомогу в ліквідації старих великих дерев на кладовищі.

Сільська рада, у свою чергу, також завжди йде назустріч підприємству, приміром, у питаннях поліпшення стану доріг комунальної власності та ін. Тобто, маємо цілком нормальні взаємостосунки. До речі, від мешканців сільради до виконкому ніколи раніше не надходили будь-які скарги на це підприємство».

Отримавши таку відповідь, ми разом із керівниками «Лісу» й головою сільради попрямували старенькою «Ладою» (де – розбитою грунтівкою, де – громадським пасовищем) до об’єкта нашого інтересу – виділу №14 кварталу №23 Ставичан- ського лісу. Тут, на лісовій ділянці площею 2га, РЛСП «Ліс» нещодавно завершило суцільну санітарну рубку деревостану.

Ще на підході до нього – а пробиралися туди ми крізь молоденькі лісонасадження порубу – кинулися у вічі декілька ділянок доволі високорослих всохлих ялинників: такий собі «рудий ліс» у мініатюрі (див.фото вгорі).

Як розповів С.М.Остапчук, проблема всихання масивів ялини європейської виникла ще наприкінці 20 століття. Вже тоді почалося ослаблення ялинових насаджень в основному через збільшення двоокису сірки в атмосфері та підкислення грунту. Негативна дія цих чинників посилилася накопиченням в грунті азотних сполук. Спочатку вони відігравали роль добрива, сприяли підвищенню продуктивності деревостанів. Але згодом накопичення азоту, порушення співвідношення між його амонійною та нітратною формами, призвели до дисбалансу в мінеральному живленні дерев і подальшого підкислення грунту, відтак – деградації ялинників.

Головною причиною слід назвати глобальне потепління, що призводить до зростання сонячної радіації, зміни лісівничо-екологічних умов і відповідно – до різких, контрастних змін у складі та розвитку рослинного покриву, вологості поверхневих шарів грунту, що особливо відчуває коренева система ялини.

Ще одна причина інтенсивного всихання ялинників як з’ясувалося в ході розмови, пов’язана з лісогосподарською діяльністю в минулому, коли ялини висаджували не в її ареалі. Тобто, у невідповідних лісорослинних умовах, непридатних для цього грунтах (ялина, як і сосна, полюбляє піщані грунти). І нарешті, назвемо ще одну причину масової загибелі ялинників – техногенне забруднення атмосфери та грунту внаслідок широкомасштабної глобальної діяльності людини: випадання кислотних дощів, утворення аерозолів, нагромадження в грунті оксидів і важких металів, отрутохімікатів, які застосовуються в агросфері, інших шкідливих речовин, що потрапляють у лісове середовище. А на додачу ще – інтенсивний розвиток фітохвороб та поширення ентомошкідників.

Згубний вплив усіх вищеназваних чинників і призводить до інтенсивного всихання 30-40 річних ялинників, що ми й побачили, зокрема, на прикладі ставичанського лісу. Притому, що вік їхньої стиглості вдвічі більший.

– Як же боротися з цією бідою? – запитали ми в керівника-фахівця лісової справи.

– Є кілька шляхів подолання даної проблеми. Доцільним видається проведення в сухих, відмерлих деревостанах, де кількість уражених дерев перевищує 25% від загального запасу, призначати суцільні санітарні рубки, натомість створювати мішані лісопосадки. Саме так, як ми це зробили торік на порубці колишнього всохлого ялинника, котрим зараз йдемо. Ви бачите тут розсаду як сосни, так і різних листвяних порід дерев. Сподіваємося, що десь через півтора десятка років тут височітиме молодий ліс».

Так, у розмовах, ми нарешті дісталися ділянки, де щойно завершилася суцільна санітарна рубка ще одного всохлого ялинника впереміш із сосниною. За невеликим діаметром розкряжованих стовбурів видно, що це ще не старі, стиглі, дерева, а доволі молоді – не більше 30-40 років. Відтак, діловою деревиною їх аж ніяк назвати не можна – усе це лише дрова, акуратно складовані у штабелі. Окремо лежать купи гілляччя: не пропаде, у домашньому селянському господарстві все згодиться.

– Тут, після того, як ділянку буде очищено від деревини, також плануємо посадити молодий ліс, – каже Юрій Кермач.
Цікавлюся, в обох керівників лісокомунального підприємства, щодо наявності відповідного дозволу на проведення суцільної санітарної рубки на цій лісовій ділянці.

– Звісно, такий дозвіл ми маємо. Його нам було надано торік у грудні Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства на предмет проведення у 2015 році суцільних санітарних рубок на загальній площі 9,5га лісонасаджень нашого підприємства, зокрема 2га ставичанського лісу. Цей дозвіл було видано на підставі акта, складеного 19 грудня минулого року комісією в складі провідного інженера-лісопатолога ДСЛП «Вінницялісозахист», головного спеціаліста відділу лісового та мисливського господарства Хмельницького ОУЛМГ, мене та Ю.П.Кермача, після проведення попереднього лісопатологічного обстеження насаджень, на предмет проведення суцільно-санітарної рубки, що належить нашому підприємству, на загальній площі 9,5га.

Конкретний висновок вищезазначеної комісії по кварталу №23 ставичанського лісу: в даному лісонасадженні площею 2га спостерігається зараження дерев стовбуровою гниллю, частковий вітровал. В результаті аналізу було встановлено, що дерева, які тут підлягають рубці, складають 67% від наявної кількості, з них сухостійних – 23%. Тому, враховуючи такий лісопатологічний та санітарний стан насаджень, керуючись пунктами 7 та 10 санітарних правил України, вищезазначена комісія визнала за необхідне провести тут суцільну санітарну рубку, із наступним створенням лісових культур.

– Ліс – це живий організм. Він народжується, зростає, старіє, бува – хворіє та відмирає. Тому, звичайно, першочергове завдання нас, лісівників, – зберігати ліси, охороняти їх. Але маємо й інше – економічне: лісозаготівлі є базисом формування власних коштів підприємства, знову ж таки, для розширеного відновлення лісів і сталого розвитку будь-якого лісового господарства, у т.ч. й нашого, в якому нині працює 45 чоловік, середньомісячна заробітна плата котрих становить 2950грн. Лише у першому кварталі п.р. нами заготовлено 3790м куб лісопродукції (ділової, техсировини та дров), якої реалізовано на суму 1млн 123,6тис. грн. З цієї суми нараховано податків та інших платежів: до державного бюджету – 235тис. грн, до місцевих бюджетних фондів – 104,4тис. При цьому протягом вказано періоду, нами було пройдено рубками 34,4га лісонасаджень, а здійснено садіння й висівання лісу з метою його відновлення на площі 34,6га.

Користуючись нагодою, хочу подякувати керівництву районної ради та ДП «Славутське лісове господарство» за надання дієвої допомоги нашому підприємству у вирішенні виробничих питань. Окремо звертаюся до мешканців краю: ставтеся з розумінням і повагою до нелегкої та кропіткої праці лісівників. Наш спільний громадянський обов’язок – берегти природу і, перебуваючи в лісі, неухильно дотримуватися Правил пожежної безпеки, не смітити й не нищити рослинність. Лише об’єднавши зусилля, ми зможемо зберегти зелені шати для наших нащадків, – зазначив насамкінець директор РЛСП «Ліс» Сергій Остапчук.

А на завершення нашого вояжу, як і належить в ході журналістського розслідування, ми зустрілися з одним із підписантів листа, котрий покликав нас у дорогу – головою ветеранської організації с.Ставичани, у минулому – директором місцевої загальноосвітньої школи Олексієм Івановичем Захарчуком, якому й розповіли про результати нашої поїздки та подякували за активну життєву позицію.

Наша довідка

▼ Районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство «Ліс» (надалі – РСЛП «Ліс») створене за рішенням п’ятнадцятої сесії VI скликання Славутської районної ради 15 грудня 2000 року. Загальна площа земельних ділянок лісового фонду, наданих у постійне користування підприємству, становить трохи більше 2409 гектарів.
▼ Підприємство здійснює свою діяльність згідно з Конституцією, Цивільним, Господарським, Лісовим кодексами України, іншими нормативними актами, Статутом підприємства.
▼ РСЛП «Ліс» є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах казначейства та банках. Підприємство працює за принципами повного господарського розрахунку, самофінансування та самоврядування.
▼ Засновником РСЛП «Ліс» є Славутська районна рада. Управління підприємством здійснюється відповідно до Статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання майна.

Олександр ДЕЙКАЛЮК, фото автора.
На фото (зліва направо): С.М.Остапчук, В.В.Гуменюк та Ю.П.Кермач; квітує в ставичанському лісі іван-чай…