АДВОКАТ ВАСИЛЯ ГОНЧАРА РАЗОМ ЗІ СВОЇМ КЛІЄНТОМ «ЗАСВІТИВСЯ» В СХЕМІ З АУТСОРСИНГОМ, ДУЖЕ СХОЖІЙ НА «РОЗПИЛ» КОШТІВ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Оголошені ДП «Ліси України» цього року багатомільйонні тендери в Карпатському регіоні на надання юридичних послуг за спрощеною під час війни процедурою один за одним повигравало, як і минулими роками, адвокатське бюро «Левицький і партнери» з пропискою в Ужгороді.

Правоохоронці якраз з’ясовують рівень корумпованості керівників структурних підрозділів державного галузевого підприємства-монополіста при укладанні договорів з цією приватною юридичною фірмою.

Не так давно у кількох статтях я докладно розписала на конкретних прикладах і документах кілька способів розкрадання державного лісового ресурсу самими ж лісівниками і формування ними «чорного» ринку лісоматеріалів. А саме – через злощасну пересортницю, коли колоди класу А реалізують за офіційними документами класом Д; за допомогою заниження ціни призначених на експорт пиломатеріалів з лісгоспівських цехів до вартості колод; врешті, через «ліві» рубки в промислових масштабах.

Але галузевим діячам замало грабіжницьких кейсів з деревиною. Вони запускають руку в офіційний бюджет державного лісогосподарського підприємства, що, зокрема, призводить до зменшення сплати податків.

Давно перевірений спосіб його розпилу – укласти з приватними фірмами договори на надання різного роду послуг з подальшим відкотом або іншими способами подяки за перемогу в тендерах.

Основна умова успішної реалізації такої схеми – свої люди в приватних підприємствах, залучених на аутсорсинг. Основна ознака схематозу – централізація послуги в одній фірмі і її якомога ширше масштабування на всю галузь.

За цими ознаками класичним схематозом можна вважати, приміром, негласну вказівку директорам буковинських лісгоспів колишнього начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Сахнюка укладати договори на виготовлення поліграфічної продукції винятково з певною приватною фірмою з його, Сахнюка, рідної Волині.

І хоча в Чернівецькій області безліч друкарень, які за меншу ціну можуть наштампувати лісівникам ще кращі стенди і плакати, – грошовий потік хлинув у Луцьк на конкретне ТОВ. Золота фірма тоді пухла від замовлень з усіх лісгоспів країни. Не дивно, оскільки у Києві держагентством лісових ресурсів керував також волинянин Володимир Бондар.

Проведена (ніби за якоюсь польською моделлю) наступником Бондаря Юрієм Болоховцем лісова реформа взагалі проголосила угоди з приватними фірмами на виконання лісогосподарських та інших видів робіт наріжними для функціонування галузі. До слова, це обернулося масовим скороченням висококваліфікованих спеціалістів, що, у свою чергу, призвело до падіння місцевих бюджетів, які живуть з ПДФО.

Оскільки з ліквідацією лісгоспів весь лісовий і фінансовий ресурс галузі опинився в руках підприємства-монополіста ДП «Ліси України», його генеральний директор, той самий Юрій Болоховець, та управлінці першої ланки на свій розсуд можуть диктувати умови аутсорсингу на сотні мільйонів, призначати виконавців і виплачувати їм винагороду за критеріями, тільки їм зрозумілими.

Недавно саме завдяки журналістам вдалося попередити нецільове використання більше 20 мільйонів гривень за договорами з приватною охоронною фірмою і філіями Подільського лісового офісу ДП «Ліси України» Василя Гончара. Я про це також докладно писала. Фіктивність охоронних послуг на зазначену суму підтвердив департамент внутрішньої безпеки галузевого підприємства. (Невдовзі, до речі, Юрій Болоховець звільнив керівника департаменту Володимира Реймана без пояснення причини).

І ось, з усього видно, – черговий аутсорсинговий схематоз.

Незважаючи на те, що у штаті ДП «Ліси України», більшості його філій є свої юристи на зарплаті, монополіст оголошує тендери на послуги з юридичного консультування і юридичного представництва.

На перший погляд, ніби нічого дивного у цьому немає. У Юрія Болоховця справді зараз навала юридичних проблем і скандалів – з масовим звільненням працівників, розпродажем майна і виробничих об’єктів ліквідованих лісгоспів, оформленням права землекористування, численними скаргами лісозаготівельників і деревопереробників.

Дивним є те, що, за інформацією з сайту Prozorro (див. прикріплений файл), цього року 26 юридичних тендерів на 4,35 мільйони гривень раптом виграє один і той самий їх учасник – приватне адвокатське бюро «Левицький і партнери» з пропискою у м. Ужгород.

Ось переді мною купа договорів на надання юридичних послуг, підписаних, з боку замовника ДП «Ліси України», директорами багатьох філій та директором Карпатського лісового офісу Ігорем Чебаном, який також сидить в Ужгороді, а зі сторони виконавця – адвокатом Андрієм Левицьким.

Суми договорів в діапазоні 160 – 450 тис грн.

Це при тому, що, по-перше, одне підприємство фізично не в змозі забезпечити юридичне представництво такій кількості лісових клієнтів. (Воно і не забезпечує. Як зазначають директори, приміром, буковинських філій, це неодноразово призводило до поразки в судах і фінансових збитків галузевому ДП).

По-друге, однозначно у Львові, Чернівцях, Хмельницькому чи Івано-Франківську є юридичні фірми, нічим не гірші за свого закарпатського колегу. Це я можу засвідчити особисто з результатів роботи Андрія Левицького у забезпеченні судового розгляду позову Василя Гончара проти мене. Пан адвокат з Ужгорода продемонстрував дивовижне незнання процесуальних вимог, що зафіксовано в матеріалах цього унікального суду.

Проте з якихось тільки Болоховцю відомих причин галузеве підприємство-монополіст віддає перевагу саме цьому ужгородському адвокату.

Як свідчить сайт державних закупівель, у пана Левицького багатющий багатомільйонний досвід співпраці з Юрієм Болоховцем, Василем Гончаром та братами Чебанами. Минулий 2023 рік він успішно розпочав з укладання договору з філією «Сокирянське лісове господарство» (директор Олександр Чебан), що входить в Подільський лісовий офіс Василя Гончара, який, у свою чергу, є управлінським підрозділом ДП «Ліси України».

Такі самі договори АБ «Левицький і партнери» укладало (раніше і потім) з іншими філіями Подільського і Карпатського офісів, керівництво яких пов’язане між собою давніми дружніми, родинними і лісовими бізнес зв’язками.

Філії зобов’язувалися виплачувати уподобаній керівниками їх офісів приватній юрфірмі щомісяця 15 тис грн плюс окрему суму за кожну послугу. Цього року, повторю, новими договорами визначена загальна річна сума у 4,3 млн грн адвокату Левицькому, який, за інформацією з відкритих джерел, отримав адвокатське посвідчення лише у квітні 2023 року.

Тому я аніскільки не здивуюся, якщо раптом з’ясується, що саме за рахунок бюджетних коштів відбувалася оплата адвокатських послуг, які надає юрист-«багатоверстатник» Андрій Левицький директору Подільського лісового офісу Василю Гончару (колишньому директору Сокирянського лісгоспу, до речі) у його судах зі мною в його, Гончара, ОСОБИСТИХ інтересах за мої критичні журналістські статті.

В цих статтях – численні приклади беззаконня в лісовій галузі. У тому числі ті, що напряму стосуються повноважень директора Подільського офісу.

Виникає логічне питання: чому раптом державний високопосадовець Василь Гончар з Буковини бере собі у приватній судовій справі адвоката із Закарпаття, по самі вуха зайнятого обслуговуванням лісових філій за тендерними зобов’язаннями? Причому не простого адвоката, а керівника приватної фірми, роками пов’язаної багатомільйонним аутсорсингом з державним підприємством, де Гончар обіймає високу посаду?

Ясна річ, в центральному офісі ДП «Ліси України» відхрещуються від будь-яких корупційних схем на юридичних та інших тендерах.

«Винятково самі філії обирають переможця публічних закупівель, у тому числі на юридичні послуги, – запевняє Наталія Ковач, уповноважена від лісового замовника здійснювати зв’язок з учасниками тендерів. – Філії надають нам пакет документів, серед яких три комерційні пропозиції від різних учасників, і потім самі вирішують з яким адвокатом будуть працювати».

«Це просто маячня, що ми можемо визначати переможця багатомільйонних тендерів і самостійно ухвалювати якісь управлінські рішення. Сьогодні від нас нічого не залежить від слова «взагалі», – пояснюють мені директори філій, які, однак, просять не називати їх прізвищ, бо залишаться без роботи. – Лісова реформа зробила нас безправними. Кожний свій крок, аж до закупівлі олівців, мусимо узгоджувати з вищим керівництвом лісових регіональних офісів і центрального офісу. Наша функція на місцях – безмовно виконувати усі вказівки начальства. Деградація лісового господарства дійшла до того, що працівники галузі бояться ходити на похорони своїх колег, яких ця лісова реформа викинула за борт, бо вони з нею не погоджувалися».

Безумовно, закупівлі лісовим монополістом юридичних послуг – крапля в морі тендерів з такими потужними фінансовими потоками на сотні мільйонів гривень, як оплата послуг лісозаготівлі, будівництво лісових доріг, купівля за один раз кілька сотень новеньких авто преміум комплектації ніби для охорони лісів. Але схема в усіх випадках одна і та сама.

Принаймні, у закупівлі юридичних послуг ця схема проглядається особливо виразно. Зазначу побіжно, що адвокатом директора Сокирянського лісгоспу Олександра Чебана, який подав земельні позови проти семи громад Чернівецької області (я про це недавно писала), виступає один професор з м. Хмельницький, напряму пов’язаний з приватними фірмами – переможницями таких самих аутсорсингових тендерів на Поділлі.

Спеціалісти з відповідних правоохоронних структур з’ясують рівень корумпованості тих, хто організовує і бере участь в аутсорсингових схемах з грошима державного лісового підприємства, які так полюбляє і вихваляє великий лісовий реформатор Юрій Болоховець зі своїми директорами лісових офісів і філій.