19/07/2024
0Майдан Незалежності у Києві. Конституція України наділяє парламент більшою владою, аніж президентом. Але в військове час баланс був іншим. Фото…Летиція Ванкон для «Нью-Йорк Таймс»
Через розкол президентської партії уряд покладається на колишніх проросійських законодавців, які допомагають йому приймати закони і, за словами опозиції, зводять до мінімуму контроль.
Парламент України перебуває у стані хаосу.
В умовах воєнного стану, коли країна перебуває у стані війни, жодні вибори неможливі для заміни членів, які змінили роботу, вступили до армії, втекли з країни чи звільнилися. Парламент регулярно збирається за відсутності понад 10 відсотків депутатів.
Незважаючи на те, що за законом міністри зобов’язані бути присутніми на слуханнях на виклик, вони іноді не з’являються без наслідків.
Партія президента Володимира Зеленського, яка колись була політичним гігантом, фактично втратила більшість, розпавшись на фракції. Для ухвалення ключових законопроектів вона змушена спиратися на підтримку законодавців, які належали до нині забороненої проросійської партії.
За словами українського політолога Володимира Фесенка, загальна картина така, що парламент відійшов на другий план під час війни і втратив свою важливу роль в українській демократії.
“В умовах військового стану, з нашою централізацією державного управління та кінцем публічної політики, парламент втратив свій вплив”, – сказав Фесенко.
Дисфункція в парламенті та незвичайний альянс між правлячою партією та колишніми членами розпущеної проросійської партії підірвали довіру до уряду, який щосили намагається перезавантажити свої військові зусилля після кількох місяців російського наступу.
За словами критиків, цей плутанин зводить нанівець якусь значну роль парламенту у нагляді за урядовими установами, навіть незважаючи на те, що в Україну вливаються мільярди доларів іноземної допомоги. Звинувачення в корупції чи безгосподарності звучать регулярно: у травні чиновник, який курирував здебільшого фінансоване Заходом відновлення України, подав у відставку, пославшись на погане управління коштами.
Заворушення також посилили критику за те, що в офісі президента зосереджено дуже багато влади, крім того, що вже надано в умовах воєнного стану. Це було в центрі уваги критиків Зеленського від початку війни, коли він об’єднав телеканали під однією державною станцією та обмежив здатність міністрів діяти незалежно.
Президент України Володимир Зеленський виступає у Вашингтоні у липні. Дисфункція українського парламенту завдала шкоди довірі до уряду та посилила критику за те, що надто багато влади зосереджено в офісі президента. Фото…Ерік Лі/Нью-Йорк Таймс
Ніхто не заявляє про серйозні порушення Конституції. Більшість українців, як і раніше, підтримують Зеленського, хоча це число скоротилося, і навіть його критики визнають, що війна вимагає деякої централізації ухвалення рішень.
Той факт, що парламент був скликаний під час війни, вважається успіхом, кажуть деякі законодавці та сторонні аналітики. На початку вторгнення депутати зібралися поспіхом, таємно, а потім швидко розбіглися куполообразною будівлею парламенту в Києві, щоб російська ракета не вбила і не поранила їх усіх одним ударом. Після того, як протиповітряна оборона покращала, відновилися регулярні сесії.
Відповідно до Конституції, парламент України наділений більшою владою, ніж президент. Парламент призначає більшість міністрів і затверджує меншу кількість, яку призначає президент. Він відігравав ключову, незалежну роль у минулих кризах. Але не під час цієї війни.
Частково проблема полягає в тому, що партії Зеленського, яка називається «Слуга народу», самі заважають війни за сфери впливу та міжусобиці.
Розбіжності, що виникли до вторгнення, лише заглибилися. Одностайне голосування, яке сигналізувало про солідарність на початку вторгнення, стало бляклим спогадом. Війна підриває партійну дисципліну; нечесне голосування неохоче терплять.
Наприклад, близько 20 членів парламенту сформували фракцію, опозиційну пану Зеленському; 15 із них формально залишаються у президентській партії.
Наразі у 450-місцевій залі представлено чотири партії: «Слуга народу» Зеленського, «Європейська солідарність», «Батьківщина» та «Голос».
Партія «Слуга народу» здобула більшість місць на виборах 2019 року, які зрівняли парламент із президентом. Вона, як і раніше, має номінальну більшість у 235 місць, але насправді керівництво партії рідко набирає необхідні голоси для ухвалення законів. З більш ніж 5000 голосувань у парламенті у 2022 та 2023 роках партія отримала більшість самостійно лише у 17 випадках, або менш як 1 відсоток голосів, за даними української аналітичної групи «Чесно».
Натомість партія сформувала дивне політичне партнерство із залишками партії під назвою «Опозиційний блок», яка була офіційно розпущена у 2022 році через зв’язки з Росією. Водночас вони ухвалили закон про розширення проекту, критично важливого для військових зусиль України, та формування нагляду за агентствами та правилами, покликаними захищати іноземну допомогу.
Критики цього альянсу кажуть, що він послабив незалежність парламенту, тому що колишні проросійські політики ризикують бути притягнутими до відповідальності за державну зраду та навряд чи зможуть забезпечити ефективний контроль.
Один із законопроектів, ухвалений у грудні, регулює будівельні норми та правила для робіт з реконструкції та викликав критику за включення положень, за які виступають забудовники. Цей законопроект передає деякі дозволи на будівництво від місцевих органів влади до центрального уряду, викликаючи побоювання, що громади будуть позбавлені права голосу щодо того, як витрачаються кошти на відновлення.
Українські новобранці тренуються у червні. Залишки розпущеної проросійської партії допомогли ухвалити закон про розширення призову. Фото…Лінсі Аддаріо для «Нью-Йорк Таймс»
На карту поставлено великі суми на відновлення. За оцінками Київської школи економіки, загальні витрати на відновлення в Україні становитимуть 155 мільярдів доларів.
Минулого місяця «Слуга народу» знову об’єднався з колишніми законодавцями від «Опозиційного блоку», щоб проголосувати за поправки до законопроекту, який визначає повноваження нового агентства фінансового нагляду, який виводить фінансові розслідування зі сфери компетенції внутрішньої розвідки. Розвідувальне управління вже багато років занурилося у суперечки з приводу політично забарвлених розслідувань та корупції.
Зеленському знадобилося створити нове агентство, бо це була одна з вимог Брюсселя у прагненні України вступити до Європейського Союзу, вважає Олександр Заславський, аналітик Агентства законодавчих ініціатив, аналітичної групи у Києві. Таким чином, голосування лише наголосило, наскільки залежним став Зеленський від колишніх проросійських законодавців у ухваленні ключових законопроектів.
Ця неформальна коаліція дозволила партії Зеленського уникнути компромісів із головною політичною опозиційною групою, «Європейською солідарністю», партією політичного ворога Зеленського, колишнього президента Петра Порошенка. Деякі члени інших опозиційних партій та фракцій, поряд із колишніми членами «Опозиційного блоку», також проголосували за ухвалення ключових законів.
Прес-секретар лідера фракції «Слуга народу» у парламенті Давида Арахамії відмовилася від інтерв’ю через графік, а прес-секретар спікера парламенту Руслана Стефанчука не відповіла на прохання про інтерв’ю. В офісі пана Зеленського не відповіли на прохання про коментар.
Також критикують обмеження, які не дозволяють членам опозиційних партій залишати країну для зустрічей з урядами союзників — у той час, коли близько половини бюджету складає іноземна допомога.
Ці обмеження, а також незвичайний альянс із колишніми проросійськими членами партії означають, що «парламент відсторонений від ухвалення рішень», сказав Дмитро Разумков, колишній спікер парламенту, який нині перебуває в політичній опозиції.
“Він приймає рішення, але не має можливості на них вплинути”, – сказав він.
Навіть лідер фракції «Слуга народу» пан Арахамія на початку цього року висловив невдоволення станом установи. У січневій заяві він сказав, що «наближається велика криза».
З’їзд партії Зеленського «Слуга народу» у 2019 році. Партія, як і раніше, має номінальну парламентську більшість у 235 місць. Фото…Сергій Долженко/EPA, via Shutterstock
Юрій Бойко, колишній лідер «Опозиційного блоку», який широко критикують в Україні, сказав, що вторгнення Москви у 2022 році змінило його погляди на Росію і що його увага була зосереджена на підтримці Зеленського під час війни.
«Війна змінила нашу думку», — сказав він про свою колишню підтримку тісніших зв’язків із Москвою.
Він визнав, що «деякі з наших колишніх членів стали зрадниками», але сказав, що ті, хто залишився, працюють над тим, щоб підтримати військові зусилля, голосуючи за закони, що спонсоруються урядом. Цього року, за його словами, було ухвалено 29 законів, які не ухвалили б без підтримки колишніх депутатів від «Опозиційного блоку». Він сказав, що його група не погоджується з урядом з деяких питань податкового та митного законодавства.
Член опозиційної партії «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко стверджує, що конструктивна опозиція в парламенті є важливою навіть під час війни. На його думку, колишні члени проросійської партії цього не надають, бо їм загрожує судове переслідування.
«Несправедливо, що ці люди не переслідуються згідно із законом, і несправедливо, що вони досі перебувають у парламенті», – сказав він. Він вніс законопроект про виключення їх із палати. За його словами, цього не сталося, «бо їхні голоси потрібні» уряду Зеленського.
В результаті, за його словами, «парламент працює як нотаріус, просто ставлячи печатку на тому, що походить від президента».
У репортажі взяли участь Дар’я Мітюк та Марія Варенікова.
