05/07/2024
0Науковці Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України Олександр Сошенський та Світлана Білоус взяли участь у XXVI світовому конгресі IUFRO World Congress, який проходив з 23 по 29 червня у місті Стокгольм (Швеція).
Всесвітні конгреси IUFRO (International Union of Forest Research Organizations), які проводяться раз на 5 років є одними з найбільших світових подій, пов’язаних з лісами. Вони збирають понад 3 000 учасників, включаючи науковців, урядовців, представників промисловості, неурядових організацій та громадянського суспільства з усіх регіонів світу. Всесвітні конгреси IUFRO є міждисциплінарними та включають всі напрямки пов’язані з лісами. Такі конгреси є майданчиком для вчених і зацікавлених сторін для обговорення технічних і соціальних питань, пов’язаних з дослідженнями, розробкою політики та управлінням в галузі лісового господарства.
Перший конгрес IUFRO відбувся в 1893 році, через рік після заснування IUFRO. Відтоді конгреси зазвичай проводяться кожні п’ять років у різних частинах світу. Конгрес на пленарному засіданні є також генеральною асамблеєю членів IUFRO.
Цьогорічний конгрес IUFRO World Congress 2024 об’єднав провідних вчених, дослідників та експертів з усього світу з метою обговорення найновіших досягнень і тенденцій у галузі лісового господарства і деревини. XXVI Всесвітній конгрес IUFRO зібрав 4271 учасника зі 102 країн світу. Він став глобальним форумом для обміну знаннями, перспективами та баченням між науковцями з широкого спектру дисциплін, а також для діалогу з молоддю, політиками, лісоуправлінцями, представниками бізнесу та організаціями громадянського суспільства.
Зміна клімату, втрата біорізноманіття, забруднення довкілля та зростаюча соціальна несправедливість є одними з найгостріших криз, з якими стикається світ сьогодні. Подолання цих взаємопов’язаних криз вимагає рішучих і справедливих дій, і кожен повинен взяти на себе відповідальність у своїй сфері впливу.
Ключові запити до світової наукової спільноти цьогорічного конгресу:
- Посилення стійкості лісів та адаптації до зміни клімату;
- Підтримувати та примножувати соціальні цінності лісів для сталого розвитку суспільства;
- Розширення ролі лісів та лісової продукції у відповідальній циркулярній біоекономіці;
- Трансформувати науки, пов’язані з лісом, для майбутнього.
Окрема секція на конгресі була присвячена Україні – сесія Т4.20 “Управління безпекою та стійкістю лісів і лісового господарства, що постраждали від збройних конфліктів та кліматичної кризи: Минулий та майбутній внесок лісової науки” (Managing Safety and Resilience of Forests and Forestry affected by Armed Conflicts and the Climate Crisis: Past and Future Contribution of Forest Science). Модерували сесію Павло Кравець, науковий співробітник Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації та Олександр Сошенський, доцент кафедри лісівництва. Сесія була присвячена досвіду та рішенням щодо управління лісами та лісової політики під час і після війни. Презентовані доповіді присвячені наступним питанням:
- Адаптація управління лісовим господарством до сучасних викликів;
- Методи і технології ідентифікації та картографування небезпечних лісових територій, що постраждали від військових конфліктів;
- Технології розмінування та реабілітації лісових ландшафтів;
- Соціально-економічні аспекти ведення лісового господарства в зонах збройних конфліктів;
- Використання дистанційного зондування та геопросторових технологій для моніторингу стану, динаміки та продуктивності лісів;
- Боротьба з пожежами та шкідниками;
- Прогнозування довгострокової динаміки лісів під впливом зміни клімату та воєнних дій;
- Оцінка впливу на екосистемні послуги лісів у зонах військових конфліктів.
Сесія розпочалася зі згадки про міжнародний форум який передував організації сесії – “Форум з питань лісової науки та освіти в Україні: Потреби та пріоритети співпраці”, 21-22 листопада 2023 року, IIASA, Лаксенбург, Австрія. Форум було організовано спільно IIASA, НУБіП України та IUFRO. За результатами форуму було розроблено дорожню карту підтримки української науки та освіти (див.: https://iiasa.ac.at/policy-briefs/apr-2024/forest-science-and-education-in-ukraine-priorities-for-action).
Під час відкриття сесії Президент IUFRO Джон Парротта (Dr. John Parrotta) нагородив професора Сергія Зібцева за його видатну відданість підтримці та розвитку лісових досліджень та освіти в Україні шляхом сприяння міжнародному співробітництву на посаді Голови Українського форуму з лісової науки та освіти.
Сесія складалася з двох підсесій:
- Вплив збройного конфлікту на ліси та лісове господарство;
- Післявоєнна відбудова, в рамках якої було представлено 11 усних доповідей.
Основні результати сесії
- Збройний конфлікт створює комплексний руйнівний вплив не лише на ліси та лісове господарство, а й на людей та інфраструктуру. Негативні наслідки війни призвели до масового вирубування лісів вздовж лінії фронту, деградації лісів через обстріли, механічні пошкодження, ландшафтні пожежі та інші порушення, пов’язані з війною, зниження стійкості лісів до зміни клімату та пожеж, а також зменшення екосистемних послуг, у тому числі накопичення вуглецю.
- Прямими наслідками збройного конфлікту в Україні є руйнування лісових екосистем, значне збільшення кількості лісових пожеж та забруднення значної території нерозірваними боєприпасами, що обмежує можливості ведення лісового господарства, а також управління лісовими пожежами.
- Такі території не піддаються контролю з боку лісівників. Необхідні цілісні рішення за участю місцевих адміністрацій та компетентних органів влади в контексті зростаючої ролі лісів для забезпечення дровами, рекреації та недеревної продукції.
- Дослідження та науковий супровід прийняття управлінських рішень мають ґрунтуватися на науково обґрунтованих даних, результатах дистанційного зондування.
- Завдяки міжнародному співробітництву в Україні стали доступними послуги з ландшафтного пожежного моніторингу та консультування, а також ДЗЗ-інвентаризації (див. веб-сайт REEFMC https://nubip.edu.ua/node/9087/2 ).
- Забруднення лісів боєприпасами є головною проблемою післявоєнного відновлення. Пріоритетними для розмінування є села, сільськогосподарські угіддя, а вже після них – ліси. У цьому контексті все більшого значення набуває адаптивне ведення лісового господарства з додатковими заходами контролю і навчання. Одним із запропонованих рішень для адаптації системи управління лісами в Україні є виключення територій, забруднених боєприпасами, що не вибухнули, зі сфери сертифікації FSC доти, доки вони не будуть очищені від боєприпасів, що не вибухнули.
- Широке залучення зацікавлених сторін до підготовки та прийняття рішень щодо мінімізації ризиків для лісокористувачів та місцевого населення є важливим фактором підвищення безпеки людей та розвитку демократичних практик.
- Міжнародне співробітництво є важливим для інтеграції української лісової науки та освіти з європейськими та світовими інституціями, що сприяє розвитку нових проектів, спрямованих на вивчення впливу війни на ліси та лісове господарство, а також їх відновлення.
- Трансформація лісокультурних підходів до наближеного до природи лісівництва має супроводжуватися моніторингом лісів та розробкою адаптивних практик реагування на зміну клімату.
- Підтримка молодих науковців залишається дуже важливою. У цьому контексті важливо реалізувати пропозиції, викладені в документі “Лісова наука та освіта в Україні – пріоритети для дій” (https://iiasa.ac.at/policy-briefs/apr-2024/forest-science-and-educationi…).
- Незважаючи на надзвичайну ситуацію, українські вчені-лісівники продовжують свою місію. Для збереження потенціалу лісової науки в Україні необхідна постійна підтримка міжнародних та національних організацій, донорів та дослідницьких програм.
Детальний звіт за результатами сесії – sites/default/files/u184/iufro-world-congress-2024-session-t4.20-armed-conflicts-agenda-abstracts_1.pdf
Збірник сесій та тез – sites/default/files/u184/iufro_2024-list_of_sessions-1-1.pdf
