Володимир КАЛЕНІЧЕНКО, начальник Відділу мисливського господарства та полювання Держлісагентства розповів на Всеукраїнській семінар-нараді, яка пройшла у Львові, про загальний стан мисливської галузі та її перспективи:
– На даний час в мисливській галузі України нараховується 1118 користувачів мисливських угідь, 86 з яких, нині знаходяться на тимчасово окупованих територіях (3,4 млн га).
Не дивлячись на складну ситуацію в країні більшість користувачів намагаються виживати та виконувати свої зобов’язання. Цьогоріч були проведені обліки де це можливо і 693 користувача подали проєкти Лімітів на добування дичини, розраховуючи на сезон полювання 2024-2025 рр. Ми всі сподіваємось і працюємо над якнайшвидшим погодженням Лімітів та Норм добування і дозволом ОВА щодо регулювання чисельності мисливських видів цього сезону.
Разом з тим, Відділ мисливського господарства та полювання Держлісагентства зробив аналіз, який свідчить про те, що 12% з поданих проєктів Лімітів – належать користувачам державної форми власності, 21% – УТМР, але переважна більшість – приватники. Це дає нам підстави стверджувати, що підготували та подали Ліміти близько 70% державних та така ж частка користувачів інших форм власності. В УТМРі цей показник – лише 50%. Розумію, що в Товаристві переважна більшість угідь – водно-болотні та польові, але тим не менше, вважаю, що УТМР може демонструвати й кращі показники чисельності копитної дичини.
Я знаю, що існує ще одна проблема, яка стосується Лімітів. Вона пов’язана з приховуванням користувачами справжньої кількості дичини. І на цю думку наштовхує аналіз та порівняння даних обліків наших користувачів та господарств країн ЄС, які в угіддях з подібним бонітетом мають в кілька разів вищу щільність дичини. Чому користувачі подають не правдиві данні – у кожного своя мотивація, але якщо ми не змінимо підходів до цього, не станемо більш відкритими, то підтримки держави і суспільства мисливській галузі не бачити.
Разом з тим галузі потрібні зміни, у тому числі законодавчі. Першочергове законодавче завдання, яке стоїть перед нами – це остаточне погодження Стратегії розвитку мисливського господарства, яка погоджена вже всіма відомствами, окрім Мінфіну. Нам треба довести, що наміри цього документу не передбачають фінансування з держбюджету, а краще – навпаки.
Другий важливий документ – це Наказ «Про затвердження Правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування», який після погодження, легалізуватиме обліки. А це дуже важливо для отримання тих самих Лімітів і регулювання чисельності дичини.
Перед нами стоять виклики і не законодавчих змін. Наприклад – діджиталізація, яка нині є дуже актуальною. Ми запустили пілотний проєкт оцифровування карти мисливських угідь Миколаївської області. Над цим напрямком нині, на наше прохання, працює Укрдержліспроєкт. Передбачається, що на цифровій мапі буде позначено межі угідь, відтворювальні ділянки, місця для змагань і притравки собак, контакти користувача тощо. Всі ці данні будуть доступні у мобільному застосунку кожному мисливцю і користувачу. Це буде корисно, як для прорахунків, наприклад Лімітів, так і для зручності мисливця, який зможе швидко і легко отримати будь-яку інформацію про користувача та угіддя, наявну дичину, забронювати полювання та послуги, прокласти маршрути тощо.
Але це в перспективі. А в цьому році, ми дуже розраховуємо на полювання, що нам вдасться погодити Ліміти і Норми добування вже влітку. Але чи буде відкрите полювання в тій чи іншій області, вирішуватимуть облвійськадміністрації і багато що залежатиме, в першу чергу, від активності мисливців, користувачів угідь та громадських організацій. І якщо ми – мисливці, хочемо побачити полювання в цьому році, то працювати з ОВА потрібно вже зараз. Ми маємо доносити до суспільства, що мисливське господарство – це не лише полювання, а полювання – не розвага, а як кажуть австралійські мисливці: «Полювання – це стиль життя, яке робить людей щасливими!»

1 коментар
oleg1965
Стиль життя, розвага, інтереси – це синоніми. І власне ці визначення роблять людину щасливою.
Comments are closed.