ПРОТОКОЛ Всеукраїнського круглого столу «Правовий режим полезахисних лісових смуг. Хто реальний господар?»

Ниже текст документа. М.П.

ПРОТОКОЛ
Всеукраїнського круглого столу
«Правовий режим полезахисних лісових смуг. Хто реальний господар?»
(Київ, 11 березня 2016 року)

11 березня 2016 року в м. Києві Навчально-науковим інститутом лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України на базі кафедр лісової меліорації і оптимізації лісоаграрних ландшафтів та кафедри дендрології і лісової селекції, громадською організацією «Незалежне експертне партнерство» проведено Всеукраїнський круглий стіл, на якому обговорювались актуальні проблеми полезахисного лісорозведення, законодавчо-нормативного забезпечення імплементації Концепції розвитку агролісомеліорації в Україні, збереження, охорони та ведення господарства в полезахисних лісових смугах.

У роботі круглого столу взяли участь народні депутати України, відповідальні працівники секретаріатів комітетів Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; з питань аграрної політики та земельних відносин; представники Міністерства аграрної політики і продовольства України; Міністерства екології і природних ресурсів України; Міністерства юстиції України; Державного агентства лісових ресурсів України; Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру; керівники департаментів агропромислового розвитку та екології обласних державних адміністрацій; представники громадської спілки "Аграрний союз України"; асоціації фермерів та приватних землевласників; асоціації сільських та селищних Рад; Світового банку; міжнародних організацій; науковці, освітяни та представники засобів масової інформації. Учасники круглого столу представили різні точки зору на сучасний стан полезахисного лісорозведення, законодавчо-нормативне забезпечення імплементації Концепції розвитку агролісомеліорації в Україні, лісомеліоративної освіти і науки.

Ректор університету Станіслав Миколайович Ніколаєнко від імені 30-тисячного колективу вузу привітав учасників зібрання. Він зазначив, що тематикою круглого столу стало життєве питання, що стосується кожного, але, разом із тим, на сьогодні реального господаря лісосмуг немає. Причина – у державній невизначеності, земельній та адміністративній реформі. Власне це і змусило фахівців зібратися за круглим столом та звернутися до органів державної влади. Значущість круглого столу підкреслює той факт, що проведені минулого року два саміти ООН були присвячені збереженню природи. Ректор університету закликав присутніх до діалогу та побажав усім плідної дискусії.

Вітання продовжив директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Петро Іванович Лакида. Він наголосив, що проблема збереження лісосмуг є державною, адже ними вкриті близько півмільйона гектарів земель. А питання їхнього підпорядкування залишається відкритим. Тому звернувся до учасників бути відвертими та конкретними.

Модератор круглого столу – завідувач кафедри дендрології та лісової селекції Юрій Миколайович Марчук – висловив сподівання, що круглий стіл отримає суспільний резонанс. І зауважив, що ми маємо визначитися врешті-решт, чи працюємо у світлі міжнародних конвенцій.

Основний доповідач завідувач кафедри лісової меліорації і оптимізації лісоаграрних ландшафтів Василь Юрійович Юхновський розпочав з того, що Україна – батьківщина полезахисного лісорозведення та має понад 200-річний досвід захисного лісорозведення (перші лісосмуги створені на Полтавщині 1809 року), який визнаний світовою спільнотою і набув поширення в багатьох країнах. Він доводив, що полезахисні лісосмуги позитивно впливають на мікроклімат сільськогосподарських угідь, за рахунок регулювання вологи, температурного режиму, захисту від суховіїв та пилових бур, дозволяють збільшити врожайність зернових культур. Наукою обґрунтовано оптимальні параметри таких насаджень. Після розпаювання земель маємо проблеми з бездоглядністю, засмічуванням, вирубуванням лісосмуг тощо. Мало не щодня отримуємо інформаційні повідомлення про тотальне винищення насаджень та безконтрольну вирубку в комерційних цілях. Біда, що відповідальності за це, по суті, не несе ніхто. Але там, де дбайливий господар, зауважив доповідач, там усе доглянуте. Професор порушив питання дієвості законодавчих документів, що регламентують використання лісових смуг. Так, за роки незалежності прийнято низку законів, постанов, концепцій, проте ефективність їх виконання доволі низька. Та й пропозицій з удосконалення є багато, однак жодна з них детально не опрацьована, а тому не може лягти в основу прийняття рішення. Прикро, що мало уваги приділяється правовому режиму лісокористування, захисному лісорозведенню. Серед ключових позицій названо потребу законодавчо визначити статус полезахисних лісових смуг та статус земель під ними. Крім удосконалення законодавчого поля, доповідач відзначив ще й необхідність підготовки висококваліфікованих фахівців агролісомеліораторів.

Дискусію розпочав заступник директора Департаменту землеробства та технічної політики а АПК Степанюк Віталій Ростиславович, який відзначив важливість проведення Всеукраїнського круглого столу з визначення правового режиму полезахисних лісових смуг. Підтвердив необхідність розвитку агролісомеліорації, як стратегічного напряму екологічної і продовольчої безпеки України. Підтримав ідею модератора зустрічі Марчука Юрія Миколайовича про налагодження постійної комунікативної роботи в частині вирішення питань захисного лісорозведення на базі НУБіП України. Озвучив позицію свого відомства щодо заявленої проблеми. За його словами, питання підпорядкування лісосмуг порушувалося двічі на нарадах але правові питання залишилися не врегульованими. Виступаючий вніс пропозиції:

– Провідну роль у вирішенні питань правової власності полезахисних лісових смуг повинні зайняти органи місцевого самоврядування.
– Створити відповідні економічні механізми заохочення під час передачі земель, що знаходяться під полезахисними лісовими смугами.
– Законодавчо врегулювати умови відповідальності власників таких земель за стан полезахисних лісових смуг.
– Законодавчо призначити відповідну особу чи організацію, яка здійснюватиме контроль.

Заступник начальника управління відділу розвитку сільської місцевості, підприємства та охорони праці Запорізької ОДА Спіцина Людмила Василівна наголосила, що в Запорізькій області ведеться робота щодо упорядкування земельних відносин і вирішення долі полезахисних лісових смуг. Інвентаризація земельних ділянок відбувається наступним чином, вони мають бути зареєстровані із кадастровою оцінкою та присвоєнням кадастрового номеру і отримати право державної власності і лише тоді можуть бути передані у користування. Людмила Василівна запропонувала:
– Внести зміни до Лісового кодексу ст. 134 ч. 2., ст. 65 (лісові насадження, що не належать до комунальної власності віднести до власності місцевих громад) та Земельного кодексу ст. 122 про передачу земель і смуг на них у власність місцевим органам самоврядування, ст. 209 ч. 2, щодо можливості використання коштів, отриманих у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, на проведення інвентаризації полезахисних лісових смуг.

– Внести зміни до закону про землеустрій.
– Створити реєстр ділянок, що знаходяться під полезахисними лісовими смугами, розробити відповідну документацію.
– Забезпечити законодавчі умови відповідальності.

Начальник управління Запорізького ОУЛМГ Полуліх Мирон Семенович звернув увагу на відсутність належного інформування громадськості України з проблем захисного лісорозведення. При створенні полезахисних лісових смуг 1948-1953 рр. мала місце значна пропаганда необхідності здійснення цього заходу. Через відсутність реального господаря (власника) полезахисні смуги страждають від палів стерні, самовільних порубів тощо, а правоохоронні органи не реагують на подібні правопорушення. Відсутність надійного обліку й охорони призводить до пошкодження смуг – завдається шкода ґрунтам і державі. Доповідач вніс пропозиції:
– Підвищити увагу громадських організацій, районних рад щодо питання полезахисних лісових смуг, їх захисної ролі та загального екологічного значення.
– Передбачити кримінальну відповідальність за їх знищення.
– Забезпечити комплексний догляд за смугами, які знаходяться на території сільськогосподарських угідь, полів фермерів чи орендарів.
– Головам селищних рад забезпечити наявність документів про площі сільськогосподарських угідь (га), які знаходяться під захистом полезахисних лісових смуг з наступним правом передачі власникам.
– У підготовці фахівців аграрного спрямування забезпечити вивчення дисципліни «Агролісомеліорація».

Перший заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Юшкевич Христина Василівна. Невизначеність правового статусу полезахисних лісових смуг, відсутність реального власника призводить до сумних наслідків. Має відбутися передача полезахисних лісових смуг постійним землекористувачам. Христина Василівна внесла низку пропозицій:
– Перед оголошенням конкретних пропозицій необхідно провести інвентаризацію полезахисних лісових смуг.
– Вони мають бути закріплені за власниками земель і землекористувачами, які займаються сільським господарством на суміжних землям і надати їх у безоплатну власність (ділянок площею до 5 га) у складі їх селянських, фермерських й інших господарств відповідним громадянам, юридичним особам.
– Надавати у користування на умовах оренди земельні ділянки площею більше 5 га у складі їх селянських, фермерських й інших господарств відповідним громадянам, юридичним особам із встановленням мінімальної плати за землю.
– Надавати у постійне користування лісогосподарським підприємствам земельні ділянки, що безпосередньо прилягають до їх лісових масивів із встановленням відповідного земельного сервітуту для суміжних власників і землекористувачів на безперервний доступ та право проїзду на транспортному засобі для забезпечення належної охорони та догляду за полезахисними лісовими смугами.
– Постійним власникам забезпечити охорону та догляд з відповідною можливістю безперешкодного доступу та проїзду до полезахисних лісових смуг.
– Переглянути частину 4 ст. 122, частину 8,9 ст. 122, частину 9 ст. 25, ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 12 Лісового кодексу України.
Заступник голови Асоціації сільських та селищних рад Поєдинок Микола Сергійович зазначив, що в умовах децентралізації влади посилюється територіальне самоврядування. Підготовлено проект закону змін до Земельного кодексу де запропоновано землі, що знаходяться за межами населених пунктів передати громадам. Доповідач запропонував:
– Забезпечити на законодавчому рівні чітке врегулювання, розділення функцій та відповідальності землекористувачів в питанні лісових та польових доріг, прилеглих територій тощо.
– Знайти господаря полезахисним лісовим смугам. На нашу думку це – місцева громада, яка має чітко врегулювати позицію, навести порядок та контроль за їх станом.
– Наглядові функції залишити за Державним агентством лісових ресурсів, яке мало би можливість координувати програми створення полезахисних лісових смуг, формувати різні пропозиції і контролювати їх цільове використання.
– Необхідно внести зміни до Лісового кодексу. До Земельного кодексу ми вже запропонували, але їх можна розширити.
– Необхідно в обов’язковому порядку посилити кримінальну відповідальність за вирубування, знищення чи пошкодження полезахисних лісових смуг місцевим населенням та іншими особами.

Завідувач відділу Інституту агроекології і природокористування Ковалів Олександр Іванович. У Конституції України приватної власності на землю немає. Має відбутися об’єднання зусиль освітян і громадськості у частині відстоювання положень Конституції України, як основного закону прямої дії ст. 13. Земля, її надра, (додати ґрунти, ліси, полезахисні лісові смуги), атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які находяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади. Виступаючий запропонував «Внести зміни до ст. 13 Конституції України, де необхідно чітко прописати додавши ґрунти, ліси, полезахисні лісові смуги».

Народний депутат України Кучер Микола Іванович. Члени Аграрного комітету Верховної Ради України жодного разу не розглядали питання полезахисних лісових смуг і захисного лісорозведення. Необхідно провести слухання на комітеті з цього приводу. Микола Іванович вніс пропозиції:
– Для швидкого розгляду і затвердження на Верховній Раді України питання полезахисних смуг, їх доцільно об’єднувати і розглянути у контексті з лісовими й польовими дорогами.
– Ні в якому разі неможна допускати продажу землі.
– Законодавчо встановити статус полезахисних лісових смуг, належне збереження та догляд за ними.
– Передбачити державне фінансування на збереження існуючих полезахисних лісових смуг та розвиток захисного лісорозведення.

Начальник управління Кіровоградського ОУЛМГ Ревенко Наталія Олександрівна висловила цілий ряд пропозицій щодо вирішення проблеми з полезахисними лісовими смугами, а саме:
– Провести інвентаризацію земель, зайнятих захисними лісовими насадженнями лінійного типу.
– Провести лісовпорядні роботи та оцінити сучасний стан полезахисних лісових смуг.
– Внести зміни до нормативно-правових актів щодо використання лісових насаджень лінійного типу.
– Розробити систему державного стимулювання відносно створення захисних лісових насаджень лінійного типу.
– Альтернативним джерелом фінансування можуть бути кошти, що надходять від витрат лісогосподарського виробництва, за умови внесення змін до ст. 209 Земельного кодексу України.
– Необхідно виключити полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження зі складу несільськогосподарських угідь земель сільськогосподарського призначення (п. «б» ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України).
– Доповнити ч. 1 ст. 57 (Використання земель лісогосподарського призначення) Земельного кодексу України положенням: що земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями площею до 5 га безоплатно можуть надаватись у власність селянських, фермерських та інших господарств, відповідним громадянам та юридичним особам. Площа більше 5 га надається у користування власникам землі та іншим землекористувачам, які використовують прилеглі земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та мають у підпорядкуванні спеціалізовані підрозділи для ведення лісового господарства із встановленням мінімальної плати за землю.
– Передати у постійне користування лісогосподарським підприємствам земельні лісові ділянки, що безпосередньо прилягають до лісових масивів із встановленням відповідного сервітуту для суміжних власників та землекористувачів на безперешкодний доступ та право проїзду на транспортному засобі для забезпечення належної охорони та догляду за ними.
– Додати до переліку об’єктів, які можуть надаватись у користування без обов’язкового проведення земельних торгів – земельні ділянки, що зайняті полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями (ст. 134 Земельного кодексу України).
– Земельний податок змінити встановленням місцевого збору за використання природних ресурсів місцевого значення (полезахисних лісових смуг), як чинника, що сприяє підвищенню врожаю та охороні земель від вітрової і водної ерозії.
– Внести доповнення до ст. 75-1 Лісового кодексу України (використання корисних властивостей лісів для потреб сільського господарства).
– Створення відповідної служби в районах яка буде регулювати усі процеси пов’язані з полезахисними лісовими смугами.

Начальник управління лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України Романовський Володимир Францович вніс пропозиції:
– Зацікавити й стимулювати землевласника, фермера, користувача тощо у актуальності ведення належного догляду за полезахисними лісовими смугами як з економічної, так і екологічної точок зору.
– Надавати податкові пільги особам, що здійснюють догляд за полезахисними лісовими смугами паралельно виконуючи іншу господарську діяльність.
– Заснування цільових фондів обласного та регіонального значення для створення нових та утримання існуючих полезахисних лісових смуг.
– Надання повноважень контролю органам місцевого самоврядування щодо територій і меж, на яких розповсюджуватиметься господарська відповідальність за створенням та утриманням полезахисних лісових смуг.
– Надання правового статусу існування такого поняття як полезахисні лісові смуги.

Координатор програми «FLEG» Волосянчук Роман Тарасович доповів про основні положення документу «Методика оцінки потенціалу відновлення лісових ландшафтів». Методика визначає важливість лісової компоненти в ландшафті при вирішенні питання заліснення деградованих земель. Виступаючий вніс пропозицію «Врегулювати механізм визначення і використання системи взаємних поступок між конкурентними, режимами землекористування».

Головний лісничий Донецького ОУЛМГ Головченко Павло Олександрович. При управлінні створена робоча група з оцінки ситуації щодо захисного лісорозведення і стану полезахисних лісових смуг на підконтрольних територіях. Значна частина полезахисних лісових смуг постраждала внаслідок бойових дій і потребуватимуть реконструкцій, нажаль реальних площ поки що встановити неможливо через замінування ділянок. Його пропозиції зводилися до наступного:

– Провести інвентаризацію лісових земель підконтрольних територій із залученням місцевих бюджетів.
– Під час інвентаризації провести лісотаксаційні роботи із встановлення всіх показників і намітити лісотехнічні заходи по виправленню стану полезахисних лісових смуг.
– Передбачити створення комунальних підприємств, організацій, які будуть займатись організацією робіт із впорядкування полезахисних лісових смуг.

Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Мартин Андрій Геннадійович відзначив, що проблема правового режиму земель під полезахисними лісовими смугами є частиною більш загальної проблеми використання земель колективної власності, що не були приватизовані після роздержавлення земель колишніх колективних сільськогосподарських підприємств. Проте, не зважаючи на певну недосконалість діючого законодавства, розпорядження вказаними землями може цілком успішно здійснюватися в рамках діючого правового поля. Запропонував:
– Ширше пропагувати практику розпорядження землями під полезахисними лісовими смугами через районні державні адміністрації, відповідно до їх повноважень, визначених ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» щодо передачі у оренду нерозподілених земель колективної власності, шляхом передачі відповідних земель у користування місцевим сільськогосподарським товаровиробникам, які можуть забезпечити їх охорону та найпростіший догляд.

– Взяти до уваги, що передача земель колективної власності у оренду агробізнесу здійснюється райдержадміністраціями без проведення земельних торгів, а також може відбуватися за гранично мінімізованими ставками орендної плати, оскільки вони не є землями державної та комунальної власності, а тому вимоги Земельного та Податкового кодексів України щодо проведення земельних торгів та мінімальних розмірів орендної плати на випадки такої передачі не поширюються.
– Взяти до уваги, що передача у користування земель під полезахисними лісовими смугами може здійснюватися без складних і обтяжливих процедур формування земельних ділянок та їх реєстрації у Державному земельному кадастрі, а також реєстрації права оренди у Державному реєстрів речових прав на нерухоме майно, оскільки при розпорядженні не сформованими у земельні ділянки землями колективної власності доцільно керуватися за принципом аналогії Типовим договором оренди земельної частки (паю) (наказ Держкомзему України від 17.01.2000 № 5) та Порядком реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) (постанова КМУ від 24.01.2000 № 119), що дозволяє реєструвати відповідні договори за простою процедурою безпосередньо у сільських (селищних) радах.
– Власники земельних ділянок, на яких відбулося самозалісення внаслідок тривалого невикористання сільськогосподарських угідь за призначенням, формально після заходів державного контролю (нагляду) мають виконати приписи щодо повернення земель до попереднього використання, а також здійснити відшкодування шкоди, завданої нецільовим використання земель. Передати такі земельні ділянки лісогосподарським підприємствам можна лише у разі добровільної відмови власників від права власності на них. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності, що виділялися як земельні частки (паї), на землі лісогосподарського призначення у даний час законодавчо заборонена.

Консультант проекту «FLЕG» Попков Михайло Юрійович. Розгляд питання захисного лісорозведення слід вести в двох напрямках. Перший – питання поточного збереження полезахисних лісових смуг. Другий – розвиток агролісомеліорації – стратегічна перспектива. Тому основними пропозиціями доповідача стали:
– Відповідно основним стратегіям ЄС необхідно орієнтуватись на нові соціально-економічні перспективи (створення енергетичних плантацій, а також плантацій швидкорослих видів рослин, розвиток агролісомеліорації тощо).
– Вирішити проблему правового статусу дерево-чагарникової рослинності на сільськогосподарських землях.
– Створювати творчі наукові групи, які б мали змогу займатися перспективами розвитку агролісомеліорації конкретних територій з врахуванням новітніх вимог.
– Полезахисні лісові смуги потрібно передавати в приватні руки, або особам які здатні здійснювати належний догляд і збереження.

Завідувач лабораторії лісових культур та агролісомеліорації УкрНДІЛГА, професор Г.Б. Гладун вніс письмові пропозиції, які зведені до наступного:
1. Законодавчо визначити порядок відведення земельної площі для створення завершених систем полезахисних лісових смуг і спростити процедуру передачі земель під лісові насадження залежно від їхнього цільового призначення.
2. Передбачити формування у Державному бюджеті України спеціального цільового фонду, кошти до якого надходитимуть від плати за землю (відповідно до Закону України «Про плату за землю») на першочергові заходи щодо створення систем полезахисних лісових насаджень.
3. Урегулювати організаційно-правові питання щодо використання земель різних форм власності та земель запасу для створення агролісомеліоративних насаджень.
4. Внести зміни і доповнення у відповідні статті до Земельного кодексу України, Лісового кодексу України, Водного кодексу України в частині створення, використання та утримання захисних лісових насаджень лінійного типу.
5. Статтю 103 ЗКУ п. 4 доцільно доповнити словами «Охорона ґрунтів забезпечується створенням на територіях землекористувань різних рівнів систем захисних лісових насаджень лінійного типу, куртинних насаджень та використання захисного впливу існуючих лісів агрономічного значення з доведенням рівня зональної захисної лісистості агроландшафтів до науково обґрунтованих нормативів. На землекористувачах лежить відповідальність за створення екологічно збалансованого середовища агроландшафтів», а п. 5 положенням «Забезпечити надання кредитів на пільгових умовах та субсидій приватним власникам земель, у тому числі фермерським господарствам, які впроваджують та модернізують існуючі системи захисних лісових насаджень лінійного типу у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України».
6. Статтю 205 ЗКУ, яка встановлює регламент економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель, доповнити пунктом наступного змісту «Надавати податкові та кредитні пільги громадянам та юридичним особам, які здійснюють заходи щодо екологічного впорядкування земельних ділянок шляхом створення агролісомеліоративних насаджень (масивних та лінійних форм). Використовувати для цих потреб кошти державного бюджету у межах національних і регіональних програм, залучати кошти для лісорозведення, передбачені Кіотським протоколом і інші джерела, включаючи спонсорські внески і пожертви».
7. Удосконалити кадастрову оцінку лісових захисних насаджень лінійного типу на основі доповнення її вартісною і економічною оцінкою та надати їм особливий охоронний статус, прирівнявши до об’єктів природно-заповідного фонду.
8. Розробити геоінформаційні технології для формування банку даних про площу, меліоративний стан та функціонування оптимізованих систем агролісомеліоративних насаджень та своєчасне планування лісогосподарських заходів.
9. Уточнити нормативи захисної лісистості з урахуванням типів ґрунтів у межах природних зон.
10. Розробити наукові засади переведення захисного лісорозведення на селекційно-генетичну основу.
11. Провести інвентаризацію земель, зайнятих захисними лісовими смугами, захисними та іншими лісовими насадженнями, не наданих у власність або користування.
12. Розробити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок на землях запасу, зайнятих лісами, захисними лісовими смугами з подальшим наданням:
– безоплатно у власність замкнені земельні ділянки площею до 5 га у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств відповідним громадянам та юридичним особам;
-у користування на умовах оренди (полезахисні лісові смуги) земельні ділянки площею понад 5 га у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств відповідним громадянам та юридичним особам із встановленням мінімальної плати за землю;
– у постійне користування лісогосподарським підприємствам земельні лісові ділянки, що безпосередньо прилягають до лісових масивів із встановленням відповідного земельного сервітуту для суміжних власників і земкористувачів на безперешкодний доступ та право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху для забезпечення належної охорони та догляду за захисними лісовими смугами.
13. Після завершення надання у власність або користування захисних лісових смуг, захисних та інших лісових насаджень провести у них лісовпорядкування.
14. Підготувати пропозиції щодо внесення відповідних змін та доповнень до нормативних документів щодо правового статусу захисних лісових смуг.
15. Відновити діяльність державної служби агролісомеліорації з метою планування агролісомеліоративних заходів, контролю за станом захисних лісових насаджень лінійного типу та їх ефективним функціонуванням.

Модератор круглого столу Марчук Юрій Миколайович звертав увагу на необхідність розгляду та вирішення супутніх проблем, як то:
Ринок землі виходить на порядок денний, тому необхідно впровадити запобіжні заходи для збереження полезахисних лісових смуг.
При наявності кадастрової оцінки земель, матеріалів землеустрою, зовсім відсутня оцінка якості земель, що знаходяться під впливом полезахисних лісових смуг.

Як використати кошти на потреби полезахисного лісорозведення, що відраховувалися на консервацію земель?
Нині гостро стоїть питання із природним поширенням лісів на сільськогосподарські угіддя. Цю суміжну проблему доцільно законодавчо вирішити на державному рівні!

Чому немає кримінальної відповідальності за збереження нелегально заготовленої деревини?

Окрім того враховані пропозиції інших установ і підприємств: Київська Черкаська, Херсонська обласні державні адміністрації; Вінницьке, Полтавське, Миколаївське, Харківське, Херсонське обласні управління лісового і мисливського господарства; УкрНДІЛГА (Г.Б. Гладун), які були надіслані електронною поштою.

У результаті обговорення наукової доповіді, обміну думками з проблем полезахисного лісорозведення, сталого розвитку аграрного сектору, учасники круглого столу приймають наступні рекомендації:
1. Рекомендувати Міністерству аграрної політики і продовольства України, комітетам Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; з питань аграрної політики та земельних відносин законодавчо визначити статус полезахисних лісових смуг, як основних засобів сільськогосподарського виробництва та статус земель під ними.
2. Порушити клопотання перед Кабінетом Міністрів України (Міністерством фінансів України) при підготовці Бюджетного Кодексу на 2016-2017 рік і узгодженні його з відповідними комітетами Верховної Ради передбачити виділення необхідних коштів на потреби полезахисного та захисного лісорозведення.
3. Рекомендувати Міністерству аграрної політики і продовольства України, Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у процесі розвитку ринку землі передбачити механізми збереження полезахисних смуг, без права зміни цільового призначення земель під ними.
4. Просити Міністерство юстиції, Державне агентство лісових ресурсів України, комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи внести зміни до Кримінального кодексу України, в яких передбачити кримінальну відповідальність за збереження та переробку нелегально заготовленої деревини.
5. Обласним державним адміністраціям (ОДА), територіальним органам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України вирішити питання щодо закріплення полезахисних смуг: площею до 5 га – за фермерськими господарствами; в областях, де створені агролісгоспи – за даними лісгоспами; надати право місцевим громадам, створеним відповідно до рішення про децентралізацію влади, на передачу в довгострокову оренду полезахисних смуг землекористувачам.
6. Розробити нормативно-правову базу щодо використання та здійснення лісогосподарських заходів у полезахисних лісових смугах, які можуть виконувати створені відповідні госпрозрахункові підрозділи в сільськогосподарських підприємствах (як варіант, комунальні – на рівні районів), або шляхом укладання угод з держлісгоспами, що забезпечить виконання всіх обов’язкових заходів охорони, збереження та догляду за ними.
7. Запропонувати ОДА ввести в штатний розпис департаментів агропромислового розвитку спеціалістів з питань агролісомеліорації. Покласти на них координацію охорони, збереження та догляду за полезахисними лісовими смугами в області.
8. Запропонувати Міністерству аграрної політики і продовольства України внести зміни в «Єдину комплексну стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки», в яких передбачити питання захисту земель від водної та вітрової ерозії й розвиток полезахисного лісорозведення, як одного з основних елементів захисту сільськогосподарських угідь.
9. Запропонувати Міністерству екології і природних ресурсів України, Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру внести зміни до Земельного кодексу України ст. 209 щодо можливості