08/04/2016
0На фото: Олександр Твердохліб, генеральний директор «MOST-Україна»
– Як тимчасова заборона на експорт круглих лісорматеріалів твердих листяних порід, що набрала чинності 1 листопада 2015 року, вплинула на вітчизняні деревообробні підприємства з точки зору постачальника деревообробного обладнання?
– Наша компанія спеціалізується на обслуговуванні деревообробних підприємств інструментом для деревообробки з 2004 року, а з 2007-го є ексклюзивним представником компанії «Wood-Mizer» в Україні. З того ж таки 2007-го ми займаємося продажем, сервісом та обслуговуванням обладнання «Wood-Mizer». Нині нашими клієнтами є як приватні підприємці, так і промислові деревообробні комбінати в усіх областях України. Зворотний зв’язок з ними в процесі співпраці свідчить про те, що мораторій мав сприятливий резонанс у сенсі сподівань на полегшення процесу постачання круглого лісу для деревообробних підприємств. Проте на практиці постала низка проблем, які потрібно врегулювати процедурно, на урядовому рівні.
– Як у віддаленій перспективі мораторій на експорт круглих лісоматеріалів може вплинути на обсяги переробки деревини в Україні?
– Сам мораторій, за умови його дотримання, може докорінно змінити усю деревообробну галузь і стати поштовхом до зростання ВВП усієї країни. Судіть самі: загальна площа лісового фонду України становить 10,8 млн га. Лісистість території країни – 15,6%. Запаси деревини сягають 1,74 млрд. м3 – це 5-те місце в Європі. Частка лісового експорту в загальнонаціональному експорті протягом останніх 20 років постійно зростає: ,6% в 1998 р., 3,8%, в 2000 р. й 11,6 % в 2014 році. Станом на 2015 рік фактично кожна 8-ма гривня, яку Україна отримала з експорту, зароблена продажем круглого лісу. Щороку від 90 до 97% всього експорту деревини припадає на круглий необроблений ліс. Тільки уявіть: щороку в Україні заготовляють 1,7 млн м3 круглих лісоматеріалів, з яких переробляють лише 200–300 тис. м3. Решта – на експорт як сировина. Нині є близько 10000 деревообробних підприємств, які й обробляють той мізерний відсоток вирубуваного лісу. Якщо бодай половина вивезеного сировиною лісу оброблятимуть в Україні, то ми говоримо про створення сотень тисяч нових робочих місць для операторів обладнання, технологів, менеджерів, логістів, обслуговуючого персоналу тощо.
Чи спостерігаєте Ви збільшення інтересу до лісопиляльного обладнання на ринку після введення мораторію?
– Зараз відчутно зросла кількість запитів на обладнання, на якому можна якісно обробляти круглі лісоматеріали. Зважаючи на те, що ця заборона – лише перший етап на шляху до повноцінного розвитку деревообробної галузі України, можна сміливо прогнозувати, що надалі, за умови дотримання попереднього плану, попит лише зростатиме. Вимоги до вітчизняних експортних пиломатеріалів, особливо у європейських країнах, надзвичайно високі, а обладнання для первинної обробки деревини в Україні у здебільшого не здатне забезпечити необхідної якості. Тому деревообробники, які націлені на європейські ринки, почали активно рухатись у напрямку вдосконалення технологічного процесу на своїх підприємствах та інвестувати коршти у верстати, які здатні створювати конкурентоспроможний продукт в достатньому об’ємі.
– Нині ширяться чутки, про відміну мораторію. Тим паче, вони зараз законодавчо матеріалізувалися…
– Це закономірний процес, оскільки усі ринки України, і деревообробний, в тому числі, дуже повільно реагують на економічні тенденції і є інертними. Про мораторії, терміни і етапи введення їх в дію було відомо вже давно, але тільки одиниці підприємств зреагували і почали нарощувати виробничі потужності – більшість залишилась інертною. Тепер ця більшість постала перед проблемою: наразі неможливо обробляти круглі лісоматеріали в достатніх для задоволення клієнтського попиту обсягах. А нарощення виробничих потужностей означає: пошук обладнання, облаштування виробничих приміщень, впровадження і модернізація процесів виробництва, пошук, підбір і навчання персоналу – а це все потребує інвестицій і часу. Саме тому ініціювання відміни мораторію я вважаю закономірним згідно з простим законом фізики: на кожну дію є своя протидія.
– Якщо мораторій відмінять, то чи варто вживати інших заходів щодо обмеження експорту кругляка з метою його переробки вітчизняними підприємствами, наприклад введення експортного мита?
– Якщо ми говоримо про розвиток держави загалом, як повноцінного учасника світової спільноти, то ми першочергово повинні вживати усіх можливих заходів, щоб Україну перестали сприймати лише як сировинний додаток Європи чи будь-якої іншої країни. Мораторій – це перший серйозний крок до економічного розвитку держави, який може дати реальні результати. Відміна мораторію – це однозначно крок назад. Альтернативою мораторію могло би стати введення експортного мита на необроблені круглі лісоматеріали у розмірі, який вирівняє собівартість української сировини із європейською. Україна має усі можливості, щоб розвинути деревообробку і зробити її однією з основних промислових галузей держави на рівні з аграрною чи металургійною. Тому я вважаю, що неприпустимо нехтувати цими можливостями в умовах сучасних українських реалій.
P.S Цей коментар є частиною статті, яку газета “Деревообробник” опублікує наступного тижня.
