07/04/2016
0Любовь к офшорам и им подобным регионам не минула и "руководящих работников государственной лесной охраны".Украина является наверное единственнй страной Европы, где государственные лесные предприятия торгуют на внешних рынках в значительной мере через посредников, в том числе и офшорных. Использовались (-ються?) офшорные счета, в том числе панамские и для сбора "мзды" за фиктивные маркетинговые услуги. В свете последних высказываний Президента эта тема, многие аспекты которой хорошо изучены правоохранительными органами, вероятно встанет на повестку дня. В предверьи – следите за развитием событий. М.П.
PanamaPapers показав, що в Україні немає публічних спеціалістів, які б об’єктивно, доступно і чесно змогли б пояснити усі за та проти офшорного скандалу та участі перших осіб у ньому. Можливо такі спеціалісти і є, але вони або не публічні або уже зайняли одну зі сторін конфлікту.
Було б правильно, якби хтось зі ЗМІ чи НГО, замовив аналіз ситуації із офшором Президента, без емоцій, виключно букви закону. Наразі є дві кардинальні точки зору: Президент ні в чоу не винен і винен у всьому. Суб’єктивність проти емоцій.
Тому пропоную зачекати, доки з’явиться такий коментар. А поки що Президенту нічого боятись, окрім сумлінь совісті. Адже юридичних інструментів його покарання сьогодні не існує. Звичайно це вдарить по його персональних рейтингах, а ще більше по іміджу України закордоном, але з посади його ніхто не зніме, хоч і затьмарить шанси другого терміну.
Але давайте поглянемо на конфлікт зі сторони. Адже включно із сьогоднішнім днем, ми розглядаємо PanamaPapers суто як внутрішньодержавний скандал організований проти Президента, хоча природа події загальносвітова.
Глобальний мотив
Кількість виведених коштів в офшорні гавані стала критичною і це спровокувало війну проти офшорів на світовому рівні. Зрозуміло що перші кроки такої боротьби доволі сірі, адже дані отримані в результаті взлому. Плюс ми не знаємо ні замовників, ні реальних мотивів такої операції.
Також ми не знаємо важливого моменту, опубліковані прізвища – випадкові чи підібрані за певним логічним принципом. Наприклад в Росії, уже публікують матеріали, де пов’язують Сороса, боротьбу Рокфеллерів проти Ротшильдів та багато інших світових змов.
Але пресу та громадськість більше цікавить моральна та політична сторона, бо в основі скандалу лежить не взлом бази даних реєстратора, а ухилення видних політтиків, бізнесменів та спортсменів від сплати податків.
Рамон Фонсека виданню Financial Times – скандал PanamaPapers – назвав полюванням на відьом. Зрозуміло що йому неприємно бути тим, з кого почали боротьбу із офшорними гаванями, де сьогодні покояться вкрадені, кримінальні та анонімні кошти.
Тож виникає питання чи несуть юридичну відповідальність компанії реєстратори за діяльність компаній які вони реєструють?
Швидше за все ні! Юридичні інструменти вибудувані таким чином, що як заявив уже згадуваний Рамон Фонсека, він може спати спокійно. Плюс його порівняння, яке він наводить виданню FT про виробника автомобілів, який не несе відповідальності за водіїв, цілком логічне із юридичної точки зору.
Підтвердженям даного факту служить – більш ніж 50-ти річна практика користування офшорами.
Але чи дотримувались реєстратори усіх стандартів при ресєтрації своїх клієнтів? Адже багато хто із клієнтів не може пояснити походження коштів, у декого воно взагалі корупційне, або навіть кримінальне.
Викликає сумнів достовірність та поверхневість даних, які надавали клієнти, а точніше їх юридичні представники. Наприклад, в одному із листів Порошенка називають Прем’єр міністром, наче б то помилка у 5-ть літер, але різниця колосальна. Це викликає запитання про якість решти персональної інформації.
Моральні аспекти
Теоретично можна погодитись із містером Фонсека, про те що кожен має право "бути загубленим чи прихованим", і можливо для цього є легальні юридичні інструменти. Але це аж ніяк не відноситься до політичних лідерів, які виставлють на загальний огляд свою порядність, чесність та моральність.
Лідери країн, які будують офшорні імперії, а в той же час закликають цивілізований світ інвестувати в їх країну, а місцевий бізнес чесно спачувати штучно роздутий податковий кейс – нещирі та аморальні.
Нажаль український політичний клас так і не зрозумів за що весь світ осуджує таких як вони: не за те що три офшорні компанії не внесені в декларацію, а за те що вони приховують прибутки. Не можна сьогодні говорити про реформи та боротьбу із бідністю, не сплачуючи податки. Точно так же не можна говорити про те, що офшор це інструмент захисту від рейдерства, а в той же час всіма силами гальмувати реформу правосуддя в своїй країні.
Підводячи підсумок, слід сказати, що перша хвиля ПанамаГейт це краштест на моральність. А у випадку політиків, на відповідність принципам, які вони публічно декларують.
Наступна хвиля офшорних скандалів буде юридично-фінансовою, коли будуть виявлені точно такі ж компанії, точно тих же політиків. Але уже із відмитими коштами та корупцйними капіталами. Звісно що схеми будуть дещо складнішими, але тим не менш очевидиними. Старт слід сприймати виключно як попередження, а далі буде важче.
Гибель офшора и наш с вами мир
5 апреля, 18:03
ВИТАЛИЙ ПОРТНИКОВ
Глобальной экономике не нужны возможности нарушения общих правил — иначе она попросту начинает буксовать.
То, что украинский интерес к глобальному журналистскому расследованию исчерпывается попытками понять, что нарушил Порошенко и есть ли российский паспорт у Труханова — это по-нашему, факт. Мы никогда не хотим замечать подлинных последствий происходящего и привычно сосредотачиваемся на наших родных частностях.
А ведь самое главное — это то, что офшоры буквально "раздевают". Раздевают так, как за несколько лет до этого "раздевали" гарантировавшую полную анонимность банковскую систему целого ряда европейских стран — и добились успеха, между прочим, тоже с помощью таких вот "утечек". А сейчас пришло время офшоров. Всем было давно известно, что офшоры существуют на границе между дозволенным и запрещенным, между законом и беззаконием — и никогда не возможно до конца понять, где заканчивается честный бизнес и начинаются преднамеренные или непреднамеренные нарушения.
Сейчас всему этому приходит конец. Естественный. Потому что глобальной экономике не нужны возможности нарушения общих правил — иначе она попросту начинает буксовать, иначе беззаконие распространяется с одной страны, вовлеченной в общий рынок, на все остальные. И дело не в Путине, не в Асаде, не в Месси. И даже не в Порошенко. Дело — именно в правилах. Когда основатель Центра по расследованию коррупции и организованной преступности Дрю Салливан говорит о том, что предложенные к публикации документы изменят мир, он именно это и имеет в виду.
Причем это не конец. Все только начинается. Обнародована база документов только одной юридической фирмы, а всего по миру их около двух тысяч. И еще очень многим придется столкнуться с обнародованием своих баз данных. И еще очень многим политикам и знаменитостям придется морщиться и уходить в отставку или тень. Так будет ровно до того момента, пока офшоры не сдадутся и не станут прозрачными регистраторами честно заработанного. Потому что против офшоров — если вы еще не поняли — играют не только журналисты. Против офшоров играют могущественные государственные структуры, которые не могут подобраться к серым зонам законным способом и используют свободу слова в качестве отмычки. Да, цинично — но работает. Всегда срабатывало — и на этот раз тоже не подведет.
Что в результате? А в результате мир просто станет лучше. Потому что вовлеченные в офшорные схемы элиты быстро поймут, что больше прятаться негде. И для сохранности капитала нужно менять собственные страны — чтобы в этих странах можно было безопасно заниматься бизнесом, хранить деньги, регистрировать предприятия.
Если вас интересует, какой мир изменится — как и обещал это накануне публикации результатов расследования Салливан — то я отвечу вам: изменится наш с вами мир.
http://glavred.info/avtorskie_kolonki/gibel-ofshora-i-nash-s-vami-mir-363474.html
