28/03/2016
0Ниже текст выступления глубоко уважаемой Валентины Николаевны Токарчук. Она отдала лесу всю жизнь и знает о чем говорит. Однако за временем не упеешь… Конечно, решение коллегии Минагрополитики по созданию Мегалесхоза, о котором говорит Валентина Николаевна, никто официально не отменял, более того оно без изменений перешло в План действий правительства на 2016 год. Однако в последних выступлениях Первого зама Председателя Гослесагентства речь идет о какой то новой, совсем иной модели реформирования. С первым вариантом её объединяет только одно: ни ту ни другую модель никто не видел и не обсуждал. М.П.
Виступ на УІІ З’їзді ФПУ – 24 березня 2016 р. голови Кіровоградської обласної організації профспілки працівників лісового господарства Токарчук В.М.
Шановні делегати та учасники з’їзду !
Тотальне нехтування правами громадян, злочинне збагачення можновладців та олігархів за рахунок знедолення і зубожіння народу, корупція, хабарництво, несправедливий розподіл результатів праці стали причиною обурення спілчан усіх профспілок.
Хочу привернути вашу увагу до катастрофічної ситуації, яка склалась останнім часом у лісовій галузі України, яка до сьогодні ще дивом залишилася в державній власності.
Такої критичної ситуації в галузі, над якою нависла загроза, ще не було.
У жовтні минулого року лісівників шокувала інформація в пресі про презентовану Головою Держлісагентства та схвалену колегією
Мінагрополітики концепцію реформування лісової галузі, яку навіть на багаторазові вимоги лісівників, ЦК профспілки, до сьогоднішнього дня не оприлюднено, її просто ніхто не бачив.
За поясненнями керівника галузі Голови Держлісагентства концепцією передбачається створення на базі існуючих лісогосподарських підприємств (а їх понад 360!) єдиного «МЕГА ЛІСГОСПУ» з централізацією усіх фінансових надходжень, монополізацією права на реалізацію продукції лісу та надання послуг.
Іншими словами, повне ігнорування інтересів територіальних громад і їх бюджетів, на які вже навішано безліч повноважень.
А найголовніше резюме примарної реформи – збільшення армії безробітних.
Проте чітко проглядається зовсім інше.
Спроба Уряду переконати Президента, Парламент, суспільство у малоефективності ведення лісового господарства і необхідності створення єдиного державного підприємства, що в подальшому призведе до руйнації цілісних майнових комплексів та приватизація державних лісів і лісогосподарських підприємств. Звичайно ж, не трудовими колективами, а заможними ділками…
Робота кипить на всіх фронтах.
Ведеться розправа із кваліфікованими кадрами, їх заміна «своїми людьми» – непрофесіоналами, через пристосовану під інтереси керівництва агентства атестаційну комісію.
Пішли, прямо скажемо, злочинним кроком – зініціювали питання про припинення державного фінансування державної галузі і, зокрема, захисного лісорозведення.
Уряд заборонив розробку програми «Ліси України».
А Мінфін відписує, що немає законних підстав для фінансування лісової галузі через відсутність відповідної державної програми.
Як наслідок: на сьогодні у південному і східному регіонах країни значна кількість працівників перебуває у відпустках без збереження заробітної плати, окремі працюють за одноденним робочим тижнем, багато досвідчених працівників, в тому числі і керівників підприємств, звільнилися, а самі підприємства – на межі банкрутства та ліквідації.
Найстрашніше: відсутність фінансування лісівництва з державного бюджету призведе до непоправних екологічних наслідків.
Ліси півдня та сходу виконують суто еколого-захисні функції, тому вони потребують постійного лісогосподарського догляду, охорони від пожеж, самовільних рубок, боротьби з шкідниками, хворобами лісу.
Ліси Херсонщини та інших регіонів півдня України уже горять…
На яких законних підставах кинуто напризволяще тисячі сімей, тисячі гектарів новостворених лісів, які загинуть без лісівничого догляду, а отже в землю буде закопано не один мільйон державних коштів раніше спрямованих на створення цих насаджень, а праця не одного покоління – знищена…
Хто за це відповість?!
Лісовою галуззю керують люди, що не мають профільної лісової освіти та будь якого досвіду роботи в галузі.
Основне їх кредо – це обслуговування тих політичних сил і груп, що привели їх на дану посаду, інтереси яких далекі від стратегічних інтересів держави і народу.
Нинішнє галузеве керівництво переймається в першу чергу, бізнес інтересом, а не вирішенням питання екології країни.
Хочу повідомити Вам:
Профспілка працівників лісового господарства не мовчить – б’є в набат!!!
Практично щотижня відбуваються екстрені засідання Президії ЦК, листи, телеграми від первинок направлені у всі власні інстанції – з вимогами: внести зміни до державного бюджету, профінансувати лісівництво, зберегти ліси України.
Нашу Кіровоградську обласну організацію, як і інші обласні організації профспілки, у всіх вимогах до влади всіляко підтримують обласні міжспілкові органи профспілок.
Останні наші дії:
понад 30 тисяч працівників галузі своїми підписами 26 лютого 2016 року підтримали вимоги профспілки до усіх владних структур:
- не знищувати лісову галузь,
- забезпечити державне фінансування лісогосподарських заходів південного та східного регіонів,
- призначити професійне керівництво лісової галузі,
- забезпечити широке обговорення реформ у лісовій галузі, які б врахували інтереси громадськості, трудових колективів лісогосподарських підприємств, суспільства в цілому, а не тільки представників окремих політичних партій.
На сьогодні реакція влади нульова.
Чого чекати ? Невідомо…
Оргкомітет ЦК профспілки проводить підготовку до проведення всеукраїнських протестних дій.
Маємо надію, що цей уряд не залишиться при владі і нові люди зупинять махінації з лісовою галуззю України.
Шановні учасники з’їзду!
21 березня відзначався Міжнародний День лісів.
Багато добрих слів сказано на адресу працівників лісу – творців зеленого оберегу нашої Землі.
Ліси – це легені планети, це її клімат, кисень, яким ми з вами дихаємо.
В Україні ці легені мають сьогодні гостре запалення від байдужості і непрофесійності очільників галузі.
Неоціненне екологічне, соціальне і економічне значення лісу.
Врешті-решт – це наше з вами національне багатство, а не якоїсь купки людей.
Тож звертаюсь до вас від імені лісівників України підтримати нашу профспілку у справедливій боротьбі за збереження лісу та людей, які ним опікуються від безвідповідальних дій випадкових людей в органах влади.
Сподіваюсь на Ваше розуміння.
І на завершення.
Вношу пропозицію: роботу ФПУ визнати «задовільною».
Пропоную затвердити програмні документи з’їзду.
Хочу підкреслити, що реальне втілення наміченого з’їздом залежить від нас, профспілкових лідерів, і активності ФПУ.
Вважаю, що нам треба відійти від ролі прохачів у відстоюванні інтересів працівників, не треба боятися активних протестних дій.
Саме цього вимагають від нас члени профспілок.
Влада нас не чує!
Вимога у спілчан одна: треба підніматися!
Дякую за увагу!
