29/04/2024
0На таку тему днями пройшла прес-конференція, яку організували зооактивісти на чолі з В. Борейко (КЕКЦ).
Всі тези, які звучали на цьому збіговиську, як завжди, суцільна маніпуляція – ІПСО в його класичному вигляді.
Чого варте посилання Борейка на статистику і зроблені ним висновки, що буцімто вовків в Україні знищують:
«За 20 років відбулося скорочення популяції на 30%: у 2000 р. в Україні було 2800 вовків, у 2005 – 2600, в 2017 – 2300, у 2018 – 2100 і у 2020 – тільки 2000… Знищення вовків підтверджено офіційно…»
На справді ж популяція вовка в Україні при активному регулюванні його популяції була стабільною більше 10 останніх років і складала близько 2000 особин. І це лише в мисливських угіддях, адже обліки в природно-заповідному фонді не проводились. Разом з тим, на думку науковців у ПЗФ може мешкати ще біля 1000 голів вовка. Більше того за два роки заборони полювання, його популяція в мисливських угіддя зросла до 2900 особин, тобто на 50%. А якщо додати ще популяцію ПЗФ, то можна з впевненістю стверджувати, що нині в Україні йдеться про майже 4000 вовків.
Нагадаємо, що популяція вовків в усіх країнах ЄС разом взятих, складає близько 20 тис. і Єврокомісія почала бити на сполох, ініціюючи зменшення його охорони і збільшення управління цим хижаком.
В. Борейко продовжує маніпулювати, говорячи, що Україна не виконує Бернську конвенцію, за якою вовк занесений до списку №2 і повинен охоронятися. Але КЕКЦовий директор приховує від суспільства, що для нашої країни є виключення в Конвенції і вовк не підлягає охороні, тим більше – заповідності.
Зооактивістка А. Серпінська не посилаючись на жодні факти та докази заявила, що в Україні відбувається масовий відстріл вовків і вони зникають.
Ця «захисниця» вовків хоч уявляє собі, якої шкоди вовки завдають господарствам та чого варте добування вовка? Скільки знань, часу, сил і коштів потрібно для вистеження одного хижака? В Україні вже майже не залишилось мисливців-вовчатників, які володіють відповідними знаннями, тому говорити про якийсь вовчий геноцид – є відвертою маніпуляцією.
Ще одна вовколюбка М. Суркова заявила:
«Ми спільно хочемо змінити законодавство, щоб внести вовка до мисливського виду, а найкраще, звісно – до Червоної книги».
Після цього В. Борейко черговий раз витяг зі свого чумадану «емоційну фішечку», яка завжди 100-відсотково спрацьовує на психіці пересічного громадянина. Зі словами «Мисливці катують вовків капканами» він виклав на стіл свої іржаві капкани з минулого століття та почав ними лякати присутніх.
Це апогей пресухи, який ввів в екоекстаз усіх присутніх шанувальників вовка. Головна роль у цьому хорор-перформенсі відводилась Сурковій та Борейку, які клацали зубами і капканами, ламаючи уявні кінцівки. Обличчя «головного еколога» світилось від щастя та задоволення. Вистава вдалась…
Нагадаємо, що відповідно до ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство» використання капканів на полюванні ЗАБОРОНЕНО і за це передбачена відповідальність. Але зооактивістам на це плювати, бо вистава працює.
Наші коричневі «друзі» також не втратили можливість розкачати зраду, переконуючи всіх у тому, що в Верховній Раді України є мисливці, які начебто блокують всі «зоозахисні» законопроєкти.
На жаль ми так і не почули від них прізвищ цих загадкових мисливських лобістів. А так хотілося б познайомитись з цими загадковими Zorro-хантерами.
Ще одна «біда» зооактивістів, як виявилось, – мисливці, які розповсюджують фейки про вовків, лисиць, кабанів і тому їм дуже складно проводити зміни «на краще».
Біда у нас одна – фейки розповсюджують виключно зооактивісти, адже гранти не пахнуть, тому всі засоби файні, навіть якщо вся ця діяльність є антидержавною та антиприродною.
На останок головний ідеолог вовчої заповідності, який багато років співає мантри про вовка, який охороняє країну від хвороб, харчується кавунами та захищає всіх від кровожерливих мисливців підсумував: «Треба змінювати мислення суспільства, і тоді, воно натисне на депутатів і вони вже не будуть лобіювати оці мисливські примхи, а будуть до нас дослухатися».
Тож хотілося б звернутись до суспільства, щоб кожен українець, замислився та сам зробив висновок: «Хто тут вовк, а хто продався за капусту?».
