18/03/2016
0Я практически уверен, что очищение лесного хозяйства начнется с Полесья… Все лесники сейчас, так получилось, в грязи, – кто больше , кто меньше… Но может есть исключения? Должны быть… Читайте…М.П.
Здається лише недавно в ДП «Сарненський лісгосп» підбили підсумки роботи за минулий рік, а вже минуло трохи більше місяця. І от знову зібралися лісівники разом на технічну раду під головуванням директора підприємства Сергія Белелі. Обговорили цілу низку питань, серед яких і нові технології в лісогосподарському виробництві.
Про початок лісокультурної кампанії 2016 року та підготовку до пожежонебезпечного періоду вели мову інженери – з лісовідновлення Ольга Глодовська та охорони й захисту лісу Руслан Корж. Варто зазначити, що новачків серед спеціалістів у лісгоспі немає, тож і знань їм не позичати. У строю 7 пожежних автомобілів, 4 бочки з трактором МТЗ, є 70 обприскувачів, в достатній кількості інший пожежний інвентар. Не змінив свою думку директор і щодо призначення шлагбаумів. Як зразок навів Костопільський лісгосп, працівники якого на всіх основних дорогах поставили металеві шлагбауми, забетонували їх і закрили на замок. Саме так шлагбаум виконує свою основну функцію – забороняє в’їзд в ліс, де його не повинно бути в пожежонебезпечний період.
Про виконання всіх лісогосподарських рубок і запланованих заходів на перший квартал інформував інженер лісового господарства Анатолій Шкодич. Нагадав санітарні правила й наголосив на своєчасному вивезенні деревини. А от вивчити насадження, що всихають, встановити причини цього явища й надати рекомендації зможуть науковці, які вже побували в Сарненському лісгоспі на запрошення директора. Сергій Белеля неодноразово наголошував, що вчені повинні сказати своє слово.
Загалом керівник переконаний, що фахівці лісгоспу мають вивчати не тільки все передове в галузі лісового господарства України, а й світі. І якщо є доцільність новинки впроваджувати у виробництво, то обов’язково це робити. Адже сьогодні вже ніхто й не задумується над тим, що сарненські лісівники одними з перших в Україні поставили датчики контролю палива й gps-треки, якими обладнані майже 90 відсотків транспортних засобів підприємства. Лісгосп один із перших запровадив комплексне відеоспостереження. Для спеціалізованих ланок по відводах насаджень в рубку в числі перших придбали електронні вилки, дальноміри, висотоміри, ноутбуки з повним програмним забезпеченням, укомплектовували наборами інструментів для самостійної роботи. Цьогоріч закупили роторну дорожню косарку для догляду за узбіччями новозбудованих лісових доріг. І пріоритет нововведень – ефективне лісове господарство.
Понад годину на техраді слухали запрошеного гостя, за фахом інженера лісового господарства, в минулому таксатора Юрія Вовчанського, який запропонував присутнім свої напрацювання. Його програма полегшує роботу в лісі майстрам лісу, помічникам, лісничим та інженерам лісгоспу. Значно спрощуються й геодезичні роботи, визначення в натурі виділів, їх зйомка, висвітлення на екрані таксаційної характеристики конкретного й суміжних виділів. Камеральні роботи зводяться до підключення смартфону до персонального комп’ютера та друку матеріалів на принтері. Успіх і перевага цієї програми в тому, що її створив лісівник за фахом. Програмний додаток, який пропонує Юрій Вовчанський якраз дозволяє спеціалісту лісового господарства виконувати накладку геодезичної зйомки безпосередньо на цифровій карті, наданій для цього Ліспроектом. При цьому під карту підкладена космічна зйомка місцевості.
А з виробничою програмою на березень 2016 року ознайомив працівників головний інженер ДП «Сарненський лісгосп» Олег Дибач. Подякував за роботу в лютому й акцентував увагу на недоліках, детально зупинився на відсортуванні низькотоварної деревини.
Після завершення теоретичної частини, присутні вирушили по запланованому маршруту в Карпилівське лісництво.
Побачили на практиці
ДП «Сарненський лісгосп» у складних економічних умовах не збавляє темпів у роботі. Побачене й почуте під час поїздки в Карпилівське лісництво підтвердило, що лише комплексний підхід до ведення лісового господарства дає бажаний результат.
Отож першою зупинкою на маршруті стала ошатна садиба лісництва — в усьому відчувалася дбайлива рука господаря. Приємне враження на гостей справила його територія. Оглянули пожежний автомобіль та інвентар для гасіння пожежі. Лісничий Карпилівського лісництва Валерій Власюк показав котельню з піролізним котлом, економним, надійним і простим в експлуатації. Якщо говорити про культуру виробництва, то є навіть телевізор.
Сьогодні Карпилівське лісництво – справжній європейський котедж. А ремонт починався із заміни покрівлі, розповів директор ДП «Сарненський лісгосп» Сергій Белеля. Тепер тут на першому поверсі і кабінет лісничого, й бухгалтерія, й простора кімната для майстрів лісу та зручний санвузол, а на другому – готова службова квартира для фахівця з лісництва. Звернули увагу й на естетичне оформлення будівлі.
Проїжджаючи лісовими дорогами, найбільше зупинок спеціалісти робили біля лісових культур різних років створення. Обмінювались думками щодо якості підготовки грунту, ширини міжрядь, кроку посадки, схем змішування, використання чагарників. Жвава дискусія між спеціалістами проходила з питань природного поновлення та сприяння природному поновленню. Розмірковуючи про лісовідновлення, Сергій Белеля наголосив, що необхідно йти європейським шляхом, збільшуючи обсяги природнього відновлення, при цьому не забуваючи про необхідність своєчасних доглядів.
Можливо, пройде час, і створення лісових культур (штучне лісовідновлення) буде мізерним. У Європі роблять ставку на природні лісовідновлення. Хоча є різні точки зору з цього приводу науковців і практиків. З одного боку, місцевий сіянець дуже відрізнятиметься в перший рік росту від того, що посадили штучно. Насамперед, зовнішнім виглядом, життєздатністю та енергією росту. З іншого, на думку багатьох лісоводів, чимало «самосіву» з часом пропадає. Тож якраз такі практичні семінари, які проводить Сарненський лісгосп, дуже корисні, адже можна відслідкувати зміни на практиці, а не тільки обговорювати їх теоретично.
Цьогоріч у кожному лісництві окремо відпрацюють різні експериментальні схеми з лісовідновлення. А саме, будуть використані комбіновані методи лісовідновлення, що включатимуть посів, посадку з різним кроком, природнє поновлення та сприяння природньому поновленню. Цей експеримент дозволить фахівцям через 5-7 років зробити певні висновки з питань практичного лісовідновлення. Набутим досвідом можна буде ділитися з іншими колегами й навчати молодь, яка приходить на роботу. Якщо не експериментувати, то теоретично розповідати про лісовідновлення можуть усі, каже Сергій Белеля, але показати, як усе відбувається на практиці, зробити порівняння, не буде де й кому.
Зупинились біля ділянки віком 78 років. І хоча насадження, що перейшли 50-літній рубіж дуже рідко вражає коренева губка, тут її не можна було не помітити. Тож запросили сюди науковців аби не тільки подискутувати з цього приводу, а й отримати їхні пояснення й рекомендації.
Побували на ділянці суцільної санітарної рубки, включеної в рахунок головного користування. Зрозуміло, що насадження ослаблюються через різні причини. В першу чергу відбуваються кліматичні зміни: надзвичайно спекотне літо з мінімальною кількістю опадів. І в такому випадку дереву, що росте, необхідної кількості вологи не завжди вистачає. Шкідники, як правило, в першу чергу заселяють ослаблені дерева, нищать їх. Як наслідок, деревина втрачає якість і гине. На жаль, найефективніший метод боротьби – санітарна рубка. І навіть проведення вибіркових санітарних рубок досить часто тільки відтерміновує проведення суцільної, при якій видаляються групи дерев, заселених шкідниками та хворобами. Своєчасне виявлення осередків шкідників, обгрунтоване призначення насаджень в рубку запобігають можливим фінансовим втратам підприємства.
Наступна зупинка – тимчасовий лісовий розсадник. Вражає погляд чимала кількість сіянців сосни звичайної. Спеціалісти обмінялись думками про якість вирощеного посадкового матеріалу. Спеціалісти обмінялись думками щодо агротехніки вирощування посадкового матеріалу з використанням вологонакопичувачів, препаратів проти хвороб сіянців та застосування добрив. Не забули й про старий дідівський метод – використання попелу.
Інженер з лісовідновлення Ольга Глодовська наголосила учасникам наради на необхідності передпосадкового обробітку кореневої системи сіянців таким препаратом як гель MaxiMarin-антихрущ (лісгосп закупив у достатній кількості). Досвід його застосування в господарстві є, а результати відчутні.
У лісових масивах побачили як облаштований мінералізований протипожежний розрив, що запобігає поширенню можливої лісової пожежі. Наголосили на догляді за існуючими протипожежними розривами, виконанням завдань по облаштуванню протипожежних смуг, догляду за існуючими, а також благоустрої рекреаційних ділянок.
Незапланована зупинка на площі 1,3 га у Карпилівському лісництві – тепер майже історична пам’ятка. Ці культури понад 10 років тому посадив майстер лісу Валерій Степанець і його три сини. До речі, один із них, Сергій, працює старшим майстром лісу в Руднянському лісництві.
Практичний семінар для лісівників Сарненщини виявився дуже корисним, за що подякували організаторам і лісничому Карпилівського лісництва Валерію Власюку.
