08/04/2024
0Про охорону та заповідання вовка в Україні зооактивісти говорять вже багато років. Один з основних лобістів цього питання – борейківський кекц. Він постійно на своїх ресурсах публікує дописи і світлини російських «ахотніков» в неадекватному стані із заголовками на кшталт: «В Україні різко зменшується чисельність вовків. Скоро їх потрібно буде вносити до Червоної книги». Цим він не обмежується, сам зміст публікацій – теж маніпулятивний, де викривлюється реальність і підмінюються поняття. Зооактивісти весь цей час системно готували свідомість людей до головної мети.
І ось наприкінці минулого року, тему охорони вовка почали пушити з новою силою. 18 жовтня зооактивісти організували пресконференцію, на якій публічно заявили, що вони в найкоротші терміни мають намір заборонити полювання на вовка для чого готують відповідні зміни до законодавства. Не дивно, що цю декларацію відкрито підтримало і Міндовкілля в особі першого заступника міністра Олександра Краснолуцького.
Вся ця активізація та метушня навколо сіроманця відбувається недаремно, більш за все, на горизонті замайоріли великі гранти, а гроші, як то кажуть: «Не пахнуть…».
Обіцянки за пів року перетворились на документ у вигляді законопроєкту, який днями оприлюднило Міндовкілля під пафосною назвою: «… внесення змін до законів України в частині імплементації положень актів права Європейського Союзу (acquis ЄС) щодо збереження тваринного і рослинного світу».
Розробником цього «вовчого законопроєкту» виступає Міндовкілля, хоча всі добре розуміють, чиї вуха з нього стирчать. Так-от, у Повідомленні про оприлюднення проєкту вони заявляють, що зміни, передбачені цим документом сприятимуть збереженню вразливих видів дикої фауни. Виявляється вовк в Україні – вразливий вид. Уявляєте? Безглуздість цих заяв підтверджують і офіційні дані державної статистики, які демонструють, що за останні років 10, кількість вовка в Україні, не дивлячись на її регулювання, є сталою – близько 2000 особин. Більше того, за період воєнного стану і заборони полювання, його популяція зросла майже на 50% аж до 2900 особин. Такої кількості вовків, як зараз, у нас не було вже давно. Натомість наші «зелені друзі», у тому числі на вищезгаданій пресконференції, без будь яких наукових досліджень, заперечуючи статистику і здоровий глузд, переконують всіх у протилежному. Вони, буцімто, візуально, з диванів, не бачать вовків у лісі, тому роблять висновок, що його чисельність в Україні не більше 500 особин, вовк зникає і його треба негайно охороняти.
Цей трюк – нічим не підтверджені «дані» зменшення популяції та ярлик «зникаючий вид», у зооактивістів спрацьовував вже кілька разів. Використовуючи саме ці маніпуляції у червоній книзі опинився і лось, і байбак.
«Зелений механізм» простий, як двері: Спочатку запускається потужна медіа-кампанія, яка переконує чутливе суспільство в необхідності охороняти буцімто зникаючий вид. Відомо, що чим більша брехня, тим більше в неї вірять. Наступний крок – тиск підготовленої чутливої армії прибічників «зоозахисту» на владу, зокрема, на Міндовкілля. І нарешті, отримавши народну підтримку і владне лобі, вони голими руками беруть комісію з червоної книги, проштовхують будь-який проєкт закону та виграють всі суди.
І якщо хтось з опонентів вовколюбів, зокрема мисливська спільнота та фермери, вважає, що час на підготовку до опору ще є, то ви глибоко помиляєтесь. Механізм запущено давно і вовчий проєкт знаходиться на етапі завершення.
А для тих, хто небайдужий до цього питання і кому цікаво, як саме зеленята будуть «рятувати» вовка, пропонуємо наш короткий аналіз вовчого законопроєкту.
Не дивуйтесь, але охорону вовка в цьому проєкті замаскували під права ЄС і збереження тваринного та рослинного світу. На початку цього документу йдеться про те, що всі, хто утримує і показує живих диких тварин мають називатись «зоологічний парк». Вони зобов’язані отримувати ліцензії та сплачувати відповідні збори. Не виключно, що під цей соус можуть потрапити і мисливські вольєри та ферми з розведення мисливських тварин.
Далі у законопроєкті йдеться про рослинний світ і нарешті про зміни до Закону «Про мисливське господарство та полювання».
Отже, на яких змінах наполягають наші зооактивісти мисливцям. У частині п’ятій статті 17 виключити слово «вовка»; у частині першій статті 20 у пункті 2 виключити слова «та шкідливих»; у назві 33 статті виключити слова «та шкідливих», у частині першій виключити слова «вовків» і «котів», у частині другій виключити слова «вовка», частину третю виключити, у частині четвертій виключити слова «вовків» та «котів» і «здійснюється без спеціального на це дозволу протягом року».
Простими словами, зооактивісти через Міндовкілля намагаються заборонити єгерській службі регулювати чисельність вовка впродовж року, що нині є їх службовим обов’язком. Також вони хочуть виключити можливість добувати вовка мисливцям, які мають дозвіл на полювання на інші мисливські види тварин. Виходячи з цього і єгерям, і мисливцям добувати вовка можна буде лише придбавши відстрільну картку. Але це лише початок, в процесі слухань та доопрацювань законопроєкту вовк може з легкістю взагалі втратити статус мисливського виду та згодом занесений до червоної книги.
Що стосується бродячих котів і терміну «шкідливі тварини» любителі собачок і котиків прагнуть взагалі видалити із мисливського законодавства. Їх не турбує, що здичавілі коти в мисливських угіддях наносять значної шкоди птахам, у тому числі, червонокнижним. Якісь подвійні стандарти.
Але це ще не все. Законопроєктом передбачено ще один «бонус» для мисливців – заборона полювання з арбалетами та луками. Хтось скаже: «Та у нас цих лучників можна порахувати на пальцях однієї руки – невелика втрата». Можливо. Але полювання саме з цією зброєю активно розвивається в ЄС, Канаді, США… Недаремно ж у розвинених країнах приділяють так багато уваги цьому напрямку, популяризують його, збільшують строки полювання для лучників, зменшують вік у якому вже можна полювати з луком та арбалетом. Це тому, що цей вид полювання – більш природний, лояльний до тварин, дає їм більше шансів, врівноважує сили мисливця і дичини. Але це тема окремої розмови, якщо вона, звичайно, ще буде актуальною після ухвалення цих заборон.
Тож резюмуємо.
Зооактивісти останній час, враховуючи європейський шлях України почали більше маніпулювати цим і робити ставки на те, що вони займаються імплементацією законодавства ЄС. В усьому цьому важко розібратись простій людині і зооактивісти користуються цим, заробляючи гранти. Щодо вовчого законопроєкту, то законодавчі акти ЄС не містять заборон щодо регулювання чисельності шкідливих тварин, зокрема вовка та бродячого кота, використання на полюванні арбалетів та луків. Але нас переконують у зворотному.
Зелені заяви, що в усіх країнах ЄС вовк під охороною і там всі щасливі, теж не відповідає дійсності. Популяція вовка в ЄС відновилась, почала створювати проблеми і в останні роки там за нього серйозно взялись. Європейська комісія, враховуючи постійні скарги громадян, звернення громадських організацій, на основі останніх наукових даних про збільшення чисельності вовків та їх вплив на природу та людину, розглядає зниження міжнародного статусу вовка із «суворо охоронюваний вид» до просто «охоронюваний», що дасть можливість регулювати його чисельність.
Отже, на нашу думку, підстав для будь-яких заборон щодо регулювання вовків та бродячих котів в Україні – НЕМАЄ.
Доведено, що заборони та стягнення не діють, якщо вони не зрозумілі й не підтримуються місцевим населенням, адже в цивілізованих країнах давно канули в літа чисто «заборонні форми охорони природи». На зміну їм прийшли методи охорони, шляхом усвідомлення, які базуються на об’єктивних даних управління популяціями.
Зооактивісти в очах цивілізованого світу виглядають нині, як аборигени епотажно-сенсаційно-конфліктних методів охорони природи, які здаються примітивними, але на жаль такими, що впливають на суспільство та владу, яка приймає необдумані, безпідставні, антидержавницькі, руйнівні для природи і людей рішення.
Мисливська спільнота може попередити результати цих дій, але для цього потрібно бути більш активними, об’єднаними, рішучими. Переконувати та доносити до громад та можновладців згубність таких проєктів та їх негативний вплив на майбутнє країни.
Тож закликаємо мисливців, користувачів мисливських угідь, громадські мисливські організації, наукові профільні інститути, які розуміють з якими проблемами стикнеться галузь і країна в цілому після прийняття такого законопроєкту, направити свої зауваження до 19 квітня 2024 року на адресу Міндовкілля: вул. Митрополита В. Липківського, 35, м. Київ, 03035, tabolina.s@mepr.gov.ua, тел.: (044) 206-30-82.
Посилання на законопроєкт: ПОВІДОМЛЕННЯ про оприлюднення проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України в частині імплементації положень актів права Європейського Союзу (acquis ЄС) щодо збереження тваринного і рослинного світу України»
