16/03/2016
0Отличный видеоряд к этому сообщению подготовила Светлана… Я позволил себе сгруппировать снимки…и посмотреть на них не читая текста…Что получилось выделено синим. Предупреждаю – это просто шутка, хотя тема очень серьезная. Ещё раз приглашаю всех к её профессиональному обсуждению. М.П.
На Волині виявлено осередки захворювання сосни звичайної. Для вияснення причин Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства запросило науковців державного підприємства “Поліський філіал УкрНДІЛГА”.
Минулоріч вчені дослідили лісові масиви п’яти лісгоспів ВОУЛМГ – ДП «Ківерцівське ЛГ», ДП «Камінь-Каширське ЛГ», ДП «Камінь-Каширськагроліс», ДП «Любешівське ЛМГ та ДП «Прибузьке ЛГ». Цього року наукова експедиція з проблем вияснення причин всихання сосни продовжила роботу у ДП «Городоцьке ЛГ», “Маневицьке ЛГ”, “Колківське ЛГ”.
Робота науковців триває, хоча її перші результати вже вражають — загальна площа лісової території, що потерпає від шкідників, на сьогодні становить більше півтори тисячі гектарів! А це для лісівників є вагомим приводом для занепокоєння. Адже коли дерево захворіло, пізно його рятувати, деревина стає непридатною для ділового використання – синіє і втрачає якісні показники. “Ліс потрібно рятувати!” — такий однозначний підсумок зробили і лісоводи, і науковці.Усвідомлюючи гостроту проблеми, керівництво Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства організувало виїзну нараду-експедицію у лісомасиви, що найбільш вражені шкідниками. Зокрема відвідали ділянки у Колківському лісництві — кв. 4 вид 28, пл.4,1 га (10 С, 63 роки, ср. висота – 23, сер. діаметр – 28, В2ДС, повнота – 0,65); кв. 15 вид 8, пл. 3,4 га (10 С, 80 років, ср. висота – 21, сер. діаметр – 30, В2ДС, повнота – 0,7) та Граддівському — кв. 64 вид 62, пл. 2,5 га (10 С, 63 роки, ср. висота – 21, сер. діаметр – 28, В2ДС, повнота – 0,8); кв. 23 вид 30, пл. 0,4 га (10 С, 53 роки, ср. висота – 21, сер. діаметр – 24, В2ДС, повнота – 0,6); Кв. 33 вид 84, пл. 0,5 га (10 С, 53 роки, ср. висота – 20, сер. діаметр – 24, В2ДС, повнота – 0,7). Аби до цієї проблеми привернути суспільну увагу, окрім директорів державних підприємств, головних лісничих, інженерів із захисту та охорони лісу участь в нараді-експедиції взяли представники всеукраїнських, обласних газет, національного радіо, Волинської облдержтелерадіокомпанії, каналу ICTV та ін.
Ученый открыл глаза практикам… Вот…вот.. и вот…
За словами старшого наукового співробітника ДП «Поліський філіал УкрНДІЛГА» Василя Бородавки, для території присутній комплекс шкідників і пов’язаних із ними хвороб. Йдеться про короїда вершинного, лубоїда соснового, синю соснову златку, короїда шестизубого (стенографа), рагія ребристого, кореневу губку й інших. Декотрих із цих шкідників, за визначенням автора підручника «Комахи України» Василя Козака, раніше у поліських лісах навіть для наукових досліджень не просто було знайти. Тепер їх присутність масова і спричиняє непоправну шкоду лісові. За існуючими поглядами, це негативне явище головно зумовили зміни клімату. Останні десять років клімат достатньо змінився. Зокрема впродовж останніх кількох років спостерігається підвищення температурного режиму, знижується рівень грунтових вод. А обезводнення призводить до ослаблення дерев. Певні види шкідників чудово пристосувалися до таких умов, навіть змінили стретегію життєдіяльності.
Присутність різноманіття шкідників, на думку Василя Бородавки, призводить до поширення судинного мікозу. При заселенні сосен короїдом вершинним синява поширюється згори донизу. Пробні зрізи підтвердили це.
— Зокрема синю соснову златку дуже полюбляють дятли, — розповідає Василь Олександрович. — Тому тим, хто помилково вважає що, мовляв, лісівники обчісують дерева для того, аби потім їх зрізати чи зрубати, пояснюю: це дятли в такий спосіб працюють по синій златці.
Практики сначала удивились, так как вот .. и вот у них испокон веков…
Но им объяснили… что надо смотреть тщательней: на вот и вот…
…а также прозрачно намекнули, что это ВАЖНО… в том числе для них лично…не поймут будет то и потом то…
Деякі шкідники псують дерево знизу, при цьому верхня його частина виглядає здоровою — крона зелена, жива. Але це тільки на перший погляд. Насправді ці дерева, на жаль, вражені шкідниками і вже приречені на всихання. За словами дослідників, окремі ділянки з допомогою шкідників “згоряють” упродовж 2 місяців. Ось чому, на переконання природозахисників, вкрай важливо вчасно приступити до дій. Василь Бородавка дав рекомендації, як діяти у кожному конкретному випадку. Щоб урятувати хоча б частину деревини хворих деревостанів потрібно за найкоротший термін провести санітарні рубки, деревину вивезти для переробки, а хвою і рештки кори спалити. Інакше є загроза зараження інших лісів, зокрема і так званих недоторканих «дерев майбутнього», які знаходяться у безпосередній близькості з хворими.
После этого у всех появился огромный интерес к теме… и, преодалев брезгливость, лесники посмотрели "врагу в лицо"..
На переконання в. о. начальника ВОУЛМГ Олександра Кватирка, важливо зарадити розповсюдженню цих шкідників, а відтак і попередити всихання здорових деревостанів, використати частину деревини хворих сосен для господарських цілей.
В конце дня все прониклись важностью момента и решили: Смерть вредителям… Они не пройдут..
“Проблема назріла не за один день, — зазначив Олександр Михайлович. — Її наслідки вже відчули в Київській, Житомирській, Рівненській областях. Вважаю за потрібне об’єднати зусилля у боротьбі зі шкідниками. Зокрема по нашому управлінні у найкоротший термін після цієї наради буде розроблено карти-схеми найбільш вражених ділянок, на котрих здійснюватиметься пильне спостереження за хворими деревами. Це дасть можливість побачити межі розповсюдження шкідників, пов’язаних з їх діяльністю хвороб, а разом із тим — застосувати певні міри.”
Для розв’язання проблеми волинські лісівники намірені продовжувати тісну співпрацю з працівниками “Рівнелісозахист” (державне спеціалізоване підприємство проводить обстеження ділянок і надає дозволи на проведення суцільних санітарних рубок на території області), науковцями, а також залучатимуть до цієї роботи громадськість.
