13/03/2016
0Размещаю доклад Василия Юрьевича Юхновского, задавший тон обсуждению проблемы полезащитных полос на круглом столе в НУБиП. М.П.
Шановні учасники Круглого столу!
Сьогоднішнє дійство відбувається у надзвичайно напружений період, період бурхливих політичних, економічних та соціальних перетворень. Україна потребує захисту – потребують захисту і полезахисні лісові смуги, які є унікальним творінням агролісомеліоративної науки і практики.
Ми пишаємося тим, що Україна є Батьківщиною полезахисного лісорозведення із своєю більш ніж 200-річною історією. Адже на Полтавщині вперше в історії землеробства застосовано лісові смуги для захисту сільськогосподарських культур на полях від несприятливих явищ степового клімату.
Слайд 2. Полезахисне лісорозведення має свою теорію, основою якої є перетворювальний (пертинентний) вплив лісової рослинності на прилеглі території. Адже лісові асоціації змінюють не тільки кліматичні показники на територіях, які вони займають, а й діють за законами лісової пертиненції у горизонтальному та вертикальному напрямах.
Дальність ефективного захисту лісової смуги визначається відстанню від смуги із навітряної і завітряної сторін, у межах якої суттєво знижується дія несприятливих природних чинників.
Слайд 3. Зона до 30 Н вважається зоною ефективного агрономiчного впливу, оскільки тут ще суттєво (на 10–20%) відбувається позитивний вплив лiсонасаджень на елементи мікроклімату. У цій зоні суттєво поліпшуються температурний, гідрологічний, едафічний, вітровий режими.
Агролісомеліоративною наукою визначено оптимальні параметри лісових смуг. Найефективнішими вважаються смуги вузькі, шириною від 7,5 до 15 м, продувної конструкції. Саме за таких умов проходить оптимальне вітрорегулювання і рівномірний снігорозподіл Слайд 4.
Слайд 5. Інтегральним показником позитивного агроклiматичного впливу лiсових смуг на польовi угiддя є пiдвищення врожайностi сiльськогосподарських культур на 10–20%, шо в перерахунку на зернові становить 4 ц/га, а на озиму пшеницю – 4–5 ц/га.
В системi лiсових смуг коефiцiєнт використання фотосинтетичної активної радiацiї зернових культур зростає на 10–90%, а урожайнiсть зерна – в 1,5–2 рази порiвняно з вiдкритим полем. Суттєво поліпшується і якість зерна – збільшення білка, ферментів тощо.
Слайд 6. Врожайність зернових культур на типових чорноземах Лісостепу під меліоративним впливом лісових смуг збільшується на 5,8 ц·га-1. Українським НДІ ЛГА розроблені прибавки врожаю для основних с.-г. культур для різних природно-кліматичних зон.
Загалом, простежується тренд впливу лісосмуг на врожайність. Чим суровіший клімат, том вища (у відсотковому значенні) прибавка врожаю.
Історичний аспект. Найінтенсивніше полезахисне лісорозведення стало розвиватися у ХХ ст., коли загрозливі посухи, масштабні пилові бурі та катастрофічні неврожаї набули небачених досі масштабів. Так, у неврожайні 1921, 1932, 1933 та 1947 роки посушливий період супроводжувався масштабними пиловими бурями, які повністю блокували функціонування багатьох галузей народного господарства, завдаючи величезних збитків.
Слайд 7. А що робиться за кордоном? У США проблеми захисту аграрних угідь захисними насадженнями розпочали розв’язувати на початку минулого століття. Після тривалих та нищівних пилових бур, відомих під назвою «Пиловий казан» у 30-х роках, американський Конгрес ухвалив «Проект лісівництва степових штатів» щодо створення вітроломів і лісових смуг. Загалом створено близько 600 тис. га) лісових смуг.
У Північному Китаї в 50-х роках було ініційовано крупні проекти щодо створення лісових смуг для захисту полів від пустельних вітрів і пилових бур. Нині темпи робіт із захисного лісорозведення в Китаї залишаються інтенсивними. Вважається, що створення на площі понад 7,7 млн. га захисної лісової «Великої зеленої стіни» є найбільшим всесвітнім екологічним проектом. Завдяки збільшенню захисної та загальної лісистості встановлено тенденції позитивних змін у регіональному кліматі посушливих регіонів Китайської Народної Республіки.
Слайд 8-11. Програми розвитку смугового лісорозведення було прийнято в Австралії, Канаді, Новій Зеландії, Південній Америці, Данії, Німеччині, Голландії й інших країнах з розвиненим сільським господарством.
Отже, полезахисне лісорозведення стало обов’язковим і незамінним елементом у сучасних системах землеробства, що забезпечує необхідні екологічні умови для успішного виробництва сільгосппродукції в сучасних агроландшафтах.
Слайди 12. Для захисту, управління та планування ландшафтів в Європі створена Європейська ландшафтна конвенція, яка ратифікована Україною. У контексті зазначеної конвенції першим пунктом щодо загальної практики ведення лісового господарства є узгодження планів лісівництва та загальних планів землекористування. Це те ж що стосується смугових насаджень, які відіграють не тільки економічну функцію, а й створюють екологічний каркас агроландшафтів, збільшують біорізноманіття, здійснюють кліматорегулюючий вплив на довкілля тощо.
Слайди 13. Європейці розглядають ліси і рідколісся (нагадую що одним із елементів рідколісся є ПЛС) як невід’ємним атрибутом екологізації територіального планування та землекористування. Також ліс, і особливо лісосмуги, розглядаються як стратегічний елемент ландшафту, підтвердженням чого є нинішня ситуація на сході України.
Слайди 14. Існують планувальні підходи для різних типів ландшафтів. Більше цього у Європі широко розвинуто агролісівництво – це сільськогосподарське господарювання на аграрних територіях з використанням різних видів лісових насаджень, що виступає одним із елементів органічного землеробства Слайд 15. У Європі функціонує Європейська федерація агролісівництва European Agroforestry Federation Слайд 16. На жаль Україна ще не є членом асоціації, але є надія що в цьому році вона стане. Зрушення у цьому плані вже відбуваються.
Слайд 17. Унаслідок дії як природних факторів (рельєф, клімат), так і посиленого антропогенного впливу, зокрема незбалансованого навантаження на агроландшафти, має місце стійка тенденція до інтенсифікації посух, суховіїв, дефляції та ерозії ґрунтів, що призводить до збільшення площі деградованих земель та інших негативних наслідків в агросфері.
Вітрова ерозія щорічно поширюється на площі понад 6 млн. га, а в роки з пиловими бурями – до 20 млн га. Все частіше пилові бурі мають не локальний, а зональний рівень, як, наприклад, буря 2007 р., на площі 125 тис.км2, або майже 20% південної території України.
Слайд 18. Пил з українських полів загрожує Європі писалося у статті, опублікованій в журналі Atmospheric Chemistry and Physics, 24 березня 2007 року хмара пилу, яка сформувалася над полями південної України, завдяки сильному вітру пройшла через Словаччину, Польщу, Чехію, досягла Німеччини і навіть Британії. У цих країнах були зафіксовані пікові концентрації частинок – від 200 до 1400 мікрограмів на кубічний метр, при тому, що зазвичай середня концентрація пилу в європейських країнах становить 50 мікрограмів на кубометр.
Коли вчені почали вивчати супутникові знімки, вони помітили червону пляму над півднем України 23 березня, яке швидко розширювалася. Загальна маса пилової хмари, що виникла над висохлими полями недалеко від греблі Каховського водосховища в нижній течії Дніпра становила щонайменше 60 тисяч тонн, що еквівалентно понад 600 вагонів піску. Звичайна пилова буря піднімає в повітря близько 70 тонн чорнозему з гектара в годину.
Слайд 19. Попередні розрахунки показують, що для досягнення нормативів полезахисної лісистості необхідно додатково створити полезахисних і стокорегулювальних смуг на площі близько 785 тис. га..
Слайд 20. У результаті останньої земельної реформи, сільськогосподарські угіддя передані у приватну власність (розпайовані), а полезахисні лісосмуги, які не підлягали паюванню, лишились в складі земель запасу або загального користування на балансі селищних рад. Полезахисні лісонасадження потенційно є землями сільськогосподарського призначення, але не сільськогосподарськими угіддями.
Нині на землях, не наданих у власність та у постійне користування знаходиться 318 тис. га полезахисних лісосмуг, у сфері управління Мінагропроду – 115 тис. га.
В непереданих лісосмугах охорона, догляд та поновлення не здійснюються, наслідком чого стає їхня руйнація та втрата ними захисних функцій
Слайд 21.. Внаслідок зрідження насаджень самовільними рубками розвиваються процеси задерніння і ущільнення ґрунтів, поява порослевої і чагарникової рослинності. Часто лісові смуги стають місцем для випасання худоби, звалищ сміття, розсадниками бур’янів, страждають від пожеж під час паління стерні тощо Слайд 23.. Відсутність лісівничого догляду призводить до того, що лісові смуги втрачають аеродинамічні та вітроломні властивості.
Слайд 24. Останнім часом посилилося масове вирубання лісосмуг. Про це свідчать публікації в пресі, репортажі на радіо і телебаченні. На Інтернет сайтах щоденно іде інформація про варварське знищення захисників полів. Лише за останні два тижні Український лісовод опублікував низку інформаційних повідомлень щодо цього питання.
Слайд 25. «ВОВКИ» У ЛІСОСМУГАХ 13/02/2016 – 320 перегл.
На Дніпропетровщині фермери подали спільний депутатський запит, голові райдержадміністрації та начальнику поліції про «тотальне винищення лісосмуг, що небезпечною недугою розповзається по сільрадах Синельниківського району і вже набрало масштабів масового лиха».
«Під сокиру» передусім потрапляють дерева твердих порід — акація, дуб. Тут же, на місці «розправи» з ними, колоди ріжуть на поліняччя. Решту, гілля та обрізки, кидають де попало: в кращому разі — купами вздовж лісосмуг, та частіше врозсип на сільськогосподарських угіддях. «після дроворубів довкілля набуває вигляду, як після смерчу, а воднораз знищуються гектари посівів озимої пшениці і ріпаку». Тобто посадки рубають, а тріски розлітаються на всю округу!
На Чернігівщині варварським способом, безконтрольно рубають лісові смуги і використовують у комерційних цілях. Про це 29 лютого, під час наради повідомив заступник голови Чернігівської ОДА Арсен Дідур. «Лісовий фонд області включає ліси і лісосмуги уздовж траси. У результаті розпаювання, землі пороздавали, а лісосмуги залишились нічийні. Зараз їх просто варварським способом, безконтрольно, не платячи податків, не насаджуючи взамін – рубають і використовують у своїх комерційних цілях».
Наголошено, що є 2 шляхи вирішення цього питання: на законодавчому рівні закріпляти їх за держлісгоспами, за обласними агролісами, або передавати лісоохоронним землекористувачам, які знаходяться поруч.
У Менському районі затримано групу «лісорубів», які незаконно вирубували дуби у снігозахисній лісосмузі біля автодороги Мена – Максаки. На місці події також було виявлено вантажний автомобіль, який був заповнений стовбурами спиляних дерев, та 11 свіжих зрізів дуба.
Слайд 26. Дещо розвіємо сумну картину. Там, де є дбайливий господар – відношення до лісових смуг бережливе. Так, на землекористуванні ТОВ “Кищенці” Маньківського району Черкаської області, управляючим якого є підприємець з Голландії, у всіх лісових смугах розчищені узлісся, гілки узлісних дерев підрізані до 4-м висоти. І хоча в середині лісової смуги рубки догляду не проводилися, лісові смуги набули ефективних конструкцій.
Як позитивний приклад відношення до полезахисного лісорозведення, зазначимо, що у Дніпропетровській області передано у власність агроформуванням лісові смуги на площі 5460 га, решта смуг площею 36,5 тис.га не передана власникам, але знаходяться під охороною товариств, які взяли в оренду земельні ділянки у власників земельних паїв і фактів знищення лісових смуг в області немає. У Волинській області головним розпорядником спеціальних коштів обласного бюджету на консервацію деградованих земель шляхом створення захисних лісових насаджень є головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації. В його штаті є відділ з питань ведення лісового господарства та агролісомеліорації. Турботу про лісові смуги виявляють аграрії південних регіонів.
Слайд 27. Невже нічого не робилося для того, щоб виправити ситуацію? Ні, за роки незалежності прийнято низку прекрасних законів: «Про меліорацію земель», «Про формування загальнодержавної екологічної мережі», «Постанови КМ». Проте Ви всі прекрасно знаєте, яка ефективність виконання цих законопроектів ти та їх доля.
Слайд 28. Майже кожен рік відбувалися наради, круглі столи, конференції, на яких надавалися пропозиції, приймалися рішення проте суттєвих зрушень не зроблено. Зовсім недавно питання розвитку агролісомеліорації розглядалося на науковій раді з проблем лісознавства і лісівництва в інституті агроекології і природокористування.
Велику надію агролісомеліоратори покладають на прийняту у 2013 р. «Концепцію розвитку агролісомеліорації в Україні». Пів-року тому нами і науковцями УкрНДЛГА внесено пропозиції щодо Плану дій першої черги, ключовим пунктом якого є імплементація нормативно-правового забезпечення Концепції.
Слайд 29. Існує багато пропозицій щодо виходу з ситуації, що склалася (провести інвентаризацію лісових смуг, відродити лісомеліоративні службу та ін.) Проте жодну з них, належним чином не опрацьовано і не може служити основою для прийняття рішень. Правовий режим полезахисних лісосмуг детально законодавством не врегульований. Деякі вимоги містить законодавство лише щодо обмеження рубок лісу цієї категорії.
Кримінальний кодекс України не містить спеціальних складів злочину, що посягає на правовий режим полезахисних природних смуг. Знищення або пошкодження полезахисних лісосмуг створює підстави для застосування кримінальної відповідальності за умови, що відповідний злочин вчинений із застосуванням вогню чи іншим загальнонебезпечним способом.
Шановні колеги! Ми, представники агролісомеліоративної науки, достеменно знаємо як оптимізувати системи захисних лісових насаджень в агроландшафтах, розробити нормативи лісистостей, конструктивні особливості насаджень, технології їх створення, лісівничий догляд і багато багато іншого.
Ми мало уваги приділяли законодавчим питанням лісомеліоративних насаджень, земельних відносин, закріпленні полезахисних насаджень за землекористувачами, правовому режимі лісонасаджень тощо. Ситуація сьогодення заставляє нас працювати і в цьому напрямі.
Я вдячний всім присутнім за прислані рекомендації щодо виправлення ситуації, що склалася навколо полезахисного лісорозведення. Ми їх опрацювали і роздали Вам у проекті рішення Круглого столу. Тому дозвольте на всіх не зупинятися, а лише на ключових.
Нам необхідно законодавчо визначити статус полезахисних лісових смуг, як основних засобів сільськогосподарського виробництва та статус земель під ними. Це головний лейтмотив нашого Круглого столу.
У процесі розвитку ринку землі (а готується відповідний закон) передбачити механізми збереження полезахисних смуг, без права зміни цільового призначення земель під ними.
Важливим завданням сьогоднішого форуму є вирішення питання щодо закріплення полезахисних смуг за землекористувачами.
Провести інвентаризацію лісових смуг. Це пропозиція майже всіх учасників. Для цього необхідно внести зміни до Земельного кодексу України ст. 209 щодо можливості використання коштів, отриманих за зміну цільового призначення земель, на проведення інвентаризації полезахисних лісових смуг.
До визначеності статусу земель, зайнятих під полезахисними лісовими смугами, обласним державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування, екологічній інспекції посилити охорону захисних лісових насаджень від самовільного вирубування та пошкодження.
І на останок, я як педагог вболіваю за лісомеліоративну освіту. Ми не зможемо планувати, формувати, управляти високопродуктивними лісоаграрними ландшафтами, якщо не підготовимо висококваліфікованих фахівців. Тому вносимо рекомендацію вищим навчальним закладам, які готують фахівців зі спеціальностей лісове господарство, агрономія, геодезія та землеустрій передбачити вивчення дисциплін агролісомеліоративного спрямування з віднесенням їх до блоку нормативних.
Вважаю, що решту пропозицій Ви доповните у своїх виступах.
Хочу завершити доповідь словами основоположника буддизму – Гаутами.
Ліс – це особливий, незмірно добрий і безконечно щедрий організм, який не просить нічого для підтримки свого існування й великодушно розсипає продукти власної життєдіяльності, він бере під захист усі живі істоти й пропонує затінок навіть лісорубові, який губить його.
Сказане Гаутамою відноситься і до полезахисних насаджень. Не дамо варварам ХХІ століття знищити полезахисні лісові смуги, які за висловлюванням видатного лісівника агролісомеліоратора, є восьмим чудом Світу, запорукою одержання високих і стабільних врожаїв, екологічною і продовольчою безпекою України!
Дякую за увагу!
