12/03/2016
5У волинських лісах “завелися” шкідники, які за три місяці знищують здорове дерево. Про це співробітники Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації повідомили волинським лісівникам на зустрічі у Маневицькому лісництві.
У корі сосни науковці виявили вершинного короїда, який, за словами експертів, швидко розмножується та знищує здорове дерево за дуже короткий час. У лісі взяли пробу деревини та з’ясували причини захворювання. За словами експертів, шкідник поширився на волинські ліси із лісів Житомирщини.
«Він шкодить дерева, заселяючись під кору, веде активне життя, інтенсивно розмножується. Виїдає найперше луб дерева (частина кори – авт), і паралізує систему, з якої подаються всі поживні речовини з крони дерева до коренів», – пояснює старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації Василь Бородавка.
У обласному управлінні лісового господарства повинні вирішити, як боротися із проблемою. Хімічних засобів боротьби на Україні нема. Тому одним із можливих шляхів вирішення проблеми є вирубка лісів, та насадження на їхньому місці нових.
Науковці кажуть, що нові насадження повинні працювати на місці вирубаних дерев вже через 5-7 років.
5 коментарів
buk
Житомиряни мають сумніви, що це саме їхній шкідник гризе волинські ліси. Адже їхній вилітатиме лише в квітні-травні. Та й то, якщо навіть він піде прямо по "варшавці", всеодно по дорозі заверне у рівненські ліси. Як тоді розпізнати, чи це житомирський, чи вже рівненський?
canada
На Волині соснові бори складають 58% усіх лісонасаджень. Приблизно такий же з них річний вихід деревини. Як на мене, то Бородавка з’явився в наших лісах дуже вчасно. Рубати залишилось зовсім мало, тому треба робити наступ на "вершинного короїда" і братися рубати те, що залишилось. Сумніваюсь, що думка бородавки – остання в інстанції і непорушна, як кам’яна брила. А ще мені здається, що з названого вище науково-дослідного інституту настав час видаляти його директора Ткача, а разом з ним – і бородавки, які густо заселили і засмітили українську лісову науку і грають першу скрипку лісових шкідників.
admin
В последние дни я несколько раз говорил с Василием Бородавкой о проблеме усыхания сосны в Полесье. Она относительно нова, реальна и с ней надо что-то делать…Обязательно будем работать дальше и вместе…
На столе за компьютером лежит очень тяжелая и очень красивая книжка "Леса Донетчины" с дарственной надписью Василия. Это самая новая , но далеко не единственная его книга в моей лесной библиотеке…
Мы с Василием Бородавкой давние товарищи и могли бы быть друзьями, просто жизнь разбросала на большие расстояния. У нас есть очень близкие общие друзья, к сожалению рано ушедшие, – Володя Твердохлеб, Андрей Сирык (старший)… Мой последний Ученый Совет в УкрНИИЛХА прошел на МарЛОС: Андрей Сирык прощался с коллективом и передавал свою должность директора Василию, который достойно продолжил традиции легендарного опытного лесничества, с которым связан длинный ряд лесоводов классиков, начиная с Граффа… Как мы хорошо тогда провели время: приобщились к истории, погуляли и от души насмеялись…
Он вернулся из степи на малую родину в связи с войной и семейными обстоятельствами… Захочет сам раскажет о том, что происходило и происходит Мариуполе, Научном и окрестных лесах…
Вы в своем комментарии оскорбляете моего товарища… пишите его фамилию с маленькой буквы, обвиняете в подлости…
Конечно я Вам не верю и читать всё это мне тошно…
Надеюсь УЛ читают умные люди, способные формировать собствненное мнение…
Что касается науки, то она уже давно на скрипке не играет… С недавних пор её любимый инструмент – труба…Кстати подарок АПК… Поскольку инсктрумент новый и очень дорогой, наука его только осваивает… и вообще не играет. Исполняет только свою любимую арию и то а капелло…
canada
Якось не врахував, що ви – такий ніжний і вразливий, як дівчинка. Врахую на майбутнє. В мене теж є хороші відеосюжети щодо вразливих людей, але я, на щастя, не власник подібного інтернет-ресурсу. А щодо тону спілкування, то, враховуючи усі біди і негаразди лісової галузі, за якою стоять ЛЮДИ, ліричний тон тут не лізе . Можливо я де в чому не правий, імпульсивний, навіть грубий, але… Ліс вижив в найважчі 90-ті, коли майстер боявся зайти в ліс з причини розгулу "лісового" криміналітету, вижив і тоді, коли люди отримували зарплату березовим соком, деревиною, прищіпками для білизни, консервацією з ягоди. Сьогодні усі керівники лісистих держлісгоспів аргументують свою хорошу роботу високою зарплатою, прибутками. Але чомусь не весело від цих «досягнень», бо вони «досягаються» виключно за рахунок того, скільки сьогодні сосен і дубів займуть горизонтальне положення. Щоб пиляти ліс, багато розуму не треба. А мені від цього боляче. А в безлісних регіонах люди вже працюють один день в тиждень – понеділок. Про це говорилось позавчора на круглому столі. Мене це дуже вразило. Я виріс на цій землі, тут спочивають кістки моїх батьків, дідів, прадідів і прапрадідів. Я – не безрідний Іван. Тут жити моїм внукам і правнукам. Пам’ятаєте з «Чорнових накидів» Пушкіна:
«Два чувства дивно близки нам,
В них обретает сердце пищу;
Любовь к родному пепелищу,
Любовь к отеческим гробам.
Ось вона, скалка (заноза) в серці… Тому й то ліричні тони під музику Вівальді тут зайві. Вибачте ще раз.
admin
Причем здесь Василий Бородавка? Причем здесь моя "лиричность"? Поверьте быть грубым я тоже могу…
На мой взгляд Вы оболгали и унизили достойного человек, у которого кстати таже любовь "к родному пепелищу" и "отеческие гробы" полагаю не далеко от Ваших…
В моем комментарии две темы "о Василии Бородавка " и "об отраслевой науке". По моему, Вы этого даже не видите.
Между тем, я вижу все то, о чем Вы пишите и во многом разделяю Ваши чувства. Может быть поэтому и продолжаю общение. Только не надо уподобляться Сталину и не замечать "щепок", организуя очередной лесоповал.
Кстати приведенный мною фрагмент из оперы "Борис Онегин" – совсем не лирика…
Comments are closed.