Анатолій Бондар: «Лісівники Вінниччини понад два десятиліття успішно забезпечують обраний стратегічний курс з підвищення продуктивності дубових лісів та збагачення їх породного складу»

С большим уважением отношусь к работе лесоводов Вииничины. Согласен с их выводами по схемам и густоте, приветствую внимание прочим ценным твердолиственным. Однако должен заменить, что:

• ориентирование на выращивание 500-600 кбм дуба на га к возрасту спелости – больая ошибка. Надо ориентироваться на запас 250-300 кубом при выходе фанкряжа и крупного пиловочника 1 сорта – около 70%. Ориентировка на повышение запасов -это пережиток валовой экономики развитого социализма. Выращивая дуб надо максимизировать конечную рыночную стоимость древостоя, для чего повыения качества и размеров стволов значительно важнее повышения общего запаса;
• показанная на заглавном фото "сплошная" обрезка сучьев – это производное излишнего энтузиазма, либо показухи и безхозяйственности. Эту процедуру надо делать не более, чем у 150-200 лучих деревьев на га: вся остальная работа – деньги на ветер, хотя для развития мускулатуры – полезно;
• вряд ли стоит вводить черешню в дубовый древостой рядами и и тем более делать поголовную обрезку. Лучше вводить её редким пунктиром в ряды дуба (или куртинами) и оставлять не более 20-30 лучших деревьев на га за которыми можно и поухаживать.

В целом по дубовым культурам Винницкая область лучшая в Украины и заслуга Анатолия Емеьянеовича здесь огромная. Однако труд вложенный в выращивание молодняков легко перечеркнуть, оставив дуюбняки без правильнонго ухода… Об этом пора задуматься.

Першого березня 2016 року відбулося засідання колегії Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства, на якому підведено підсумки лісокультурного і лісогосподарського досвіду попередніх років та визначено стратегічні пріоритети розвитку лісового господарства області.

Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Бондар А.О., відкриваючи колегію, щиро подякував трудовим колективам усіх держпідприємств лісового господарства області за високоефективну плідну роботу в 2015 році, наголосив, що першочерговим завданням лісівників завжди були, є і будуть лісовідновлення та лісорозведення з досягненням оптимальної лісистості, охорона лісів, підвищення їх продуктивності та цінності, раціональне використання лісових ресурсів, захисних функцій та корисних властивостей лісів, що є лісівничою суттю галузі.

Адже все проходить: революції, реформи, реалізація, а ліси залишаються! І наступні покоління гідно оцінять сьогоднішню роботу лісівників Вінниччини!

Наша область є полігоном в умовах Поділля передового досвіду з підвищення продуктивності лісів та збагачення їх породного складу.
На Вінниччині, де дубові насадження складають 80% площ лісових угідь, – найкращі умови вирощування дуба. В межах України Поділля має найбільш сприятливі кліматичні та грунтові умови для розвитку і росту цінних аборигенних порід. В межах цього регіону насадження дуба звичайного займають близько 318 тис. га, з них майже 50% зростає у Вінницькій області – 152 тис. га.

Високі виробничі показники лісівників Вінниччини напряму пов’язані з науково обгрунтованими підходами до ведення лісогосподарської і лісокультурної справи. Найбільша увага приділяється питанням підвищення продуктивності, товарності насаджень, поліпшення їх екологічних функцій, невиснажливого використання лісових ресурсів, формування біологічно стійких високопродуктивних насаджень.

Лісівниками Вінниччини розроблено теоретичні основи й методи створення та вирощування високопродуктивних штучних дубових насаджень з участю інтродукованих і аборигенних лісових порід.

З метою підвищення продуктивності та покращення породного складу лісових насаджень протягом останніх 20 років державні лісогосподарські підприємства управління впроваджують у виробництво власні, науково обгрунтовані, нові технології створення та вирощування лісових культур:

– лісові культури створюються стандартним посадковим матеріалом з прямим стовбуром;
– розміщення посадкових місць в основному через 3-4 м х 0,5-0,7 м. При таких схемах посадки є можливість в достатній кількості визначити перспективні дерева (дерева майбутнього) і вести господарство на отримання високоякісної деревини;
– при створенні лісових культур до їхнього складу вводяться листяні породи: горіх чорний, черешня звичайна, груша звичайна, берека лікувальна, бархат амурський, гікорі білий, гікорі гіркий, а також шпилькові: модрина європейська, модрина японська, псевдотсуга. Всі ці породи вводяться чистими рядами до 20 – 25 % загальної кількості посадкових місць.

Лісові культури дуба звичайного за участю гікорі гіркого у 35-річному насадженні, створеному з ініціативи Бондаря А.О.

У 2015 році із 1336 га створених лісових культур 650 га створено за участю горіха чорного!

Дотримується висока агротехніка вирощування:
     – посадка сіянців здійснюється на розпушену смугу в створений гребінь та обов’язкове проведення 3-4-кратного механізованого догляду в перші роки вирощування.

Це дає можливість у віці стиглості досягти запасу не 290 м3 а біля 500-600 м3 деревини на одному гектарі.

Про вірність обраної технології засвідчує дослідження значної кількості високопродуктивних насаджень з запасом стовбурової деревини від 450 до 550 кубометрів на 1 га у віці стиглості.
З метою формування ділового стовбура, починаючи з 2-3 – річного віку, проводиться догляд за формою стовбура і крони головних лісотвірних порід, не дивлячись на те, що посадковий матеріал сортується ще при викопуванні в розсаднику.

Проведення під час прочищення доглядів за формою стовбура та крони шляхом видалення сучків і частини живих нижніх гілок дуба звичайного у 11-річному насадженні

Особливу увагу приділено проектуванню лісових культур.

До кожної лісової ділянки лісівники застосовують виважений, позбавлений шаблону, індивідуальний підхід!

Позитивний досвід дає те, що проекти лісових культур лісогосподарських підприємств обов’язково розглядаються в обласному управлінні та затверджуються на рівні начальника управління.

Ось для прикладу. З метою підвищення продуктивності лісів та збагачення їх породного складу використовується найбільш поширена схема розміщення лісових культур: ширина міжрядь – в основному 3-4 метри, в ряду відстань між сіянцями – 0,5-0,7 м, схема змішування – 3рДз1рГхч 3рДз1рЧш 3рДз1рГшз, дуб звичайний, посаджений з горіхом чорним, черешнею, грушею. Деревина черешні досягає стиглості у віці 50-60 років, коли уже сформоване насадження. При проведенні прохідних рубок черешню забираємо з насадження рядами, одночасно збільшується площа живлення дерев та створюються сприятливі умови для максимального приросту деревини дуба звичайного.

Лісові культури горіха чорного, вік – 12 років

Зі зменшенням ширини міжрядь збільшується число ділових дерев. За нашими даними, кількість ділових дерев в культурах складає: 6 м – 64%, 4 м. – підвищується до 71%, 3 м – до 82%, 2 м – 91%. В прямій залежності від числа ділових дерев дуба в часткових культурах знаходиться запас та вартість стовбурної деревини. Зі зменшенням ширини міжрядь з 6 до 2 метрів в часткових культурах віком до 92-107 років підвищується вартість деревини дуба до 167%, насадження в цілому – до 152%.

Що стосується економічної сторони, то сьогодні середня вартість створення 1 га лісових культур при ширині міжрядь 3-4 метри складає 6 тисяч гривень, що майже вдвічі більше, ніж при ширині міжрядь 6 метрів (3,5 тис. грн.).

Але в подальшому в стиглих насадженнях з шириною міжрядь 3-4 метри ми матимемо змогу отримати вдвічі-втричі більше високоцінної стовбурової деревини реалізаційною вартістю до 480 тис. грн. на 1 га, (з розрахунку ціни знеособленого кубометра деревини), а при вирощуванні більш цінних та якісних сортиментів, ціна буде додатково підвищуватися, що окупить всі витрати на створення (реалізаційна вартість деревини при 6-метрових міжряддях становить 280 тис. грн. на 1 га).

Формування майбутніх високопродуктивних насаджень – процес багаторічний. Значним резервом у лісовідновленні є більш широке використання природного поновлення. Тому природне відтворення лісів – пріоритетний напрямок роботи лісової галузі. Природні насадження продуктивніші та біологічно стійкіші, ніж штучні. Підприємствами закладено біля 70 пробних площ по вирощуванню дубових лісів природнім шляхом, але, на жаль, позитивний результат маємо лише по декількох ділянках.

Весна 2016 року для лісівників Вінниччини є черговим екзаменом, до якого готуються вже за 2-3 роки з часу заготівлі лісового насіння, висівання його в розсадниках, вирощування стандартного посадкового матеріалу. Нелегкими на сьогодні є процедури відведення земель для створення лісових культур, виготовлення на них правовстановлюючих документів. А тут чергове випробування – відсутність належного фінансування. Держпідприємства лісового господарства Вінниччини у 2015 р. створили 1336 га лісових культур на ділянках, які вийшли з-під рубок головного користування, 56 га – захисних насаджень, провели природне поновлення на площі 74 га.

У 2016 році держлісгоспи області мають створити 1195 га лісових культур на землях держлісфонду і 250 га нових захисних насаджень. Природне поновлення складе 65 га. Таким чином буде створено 1510 га лісів.

Варто підкреслити, що саме плідна співпраця з органами місцевого самоврядування й державної виконавчої влади в питаннях досягнення оптимальної лісистості посприяла збільшенню у 2016 році площі захисних насаджень до 250 га проти 56 га у минулому році.

Для виконання лісокультурних робіт в найбільш сприятливі агротехнічні терміни держпідприємствами вже підготовлено необхідну техніку, людей, посадковий матеріал, якого вирощено близько 12 млн. шт. Можна з впевненістю сказати, що вінницькі лісівники у 2016 році головне завдання, поставлене державою, виконають: в короткі терміни лісокультурної компанії будуть закладені якісні ліси майбутнього, на високому рівні буде проведено Всеукраїнську акцію «Майбутнє лісу – в твоїх руках»!

Бершадські лісівники створюють лісові культури з вологонакопичувачем

Лісівники Вінниччини мають багатий досвід вирощування якісних високопродуктивних лісів майбутнього. Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Бондар Анатолій Омелянович наголошує:

– Наш багаторічний досвід вирощування дубових насаджень яскраво свідчить, що при попередніх схемах створення неможливо мати високопродуктивні дерева й отримати достатню кількість високоякісних стовбурів, які у віці стиглості дали б не 220—290 кубометрів деревини на 1 га, а 600 кубометрів.

З метою підвищення продуктивності та покращення породного складу лісових насаджень на протязі останніх 10 років державні лісогосподарські підприємства Вінниччини впроваджують у виробництво науково обгрунтовані нові технології створення та вирощування лісових культур:
– лісові культури створюються з розміщенням посадкових місць 2х0,5, 3х0,5, 4х0,5 метри, при таких схемах посадки є можливість в достатній кількості визначити перспективні дерева (дерева майбутнього ) і вести господарство на отримання високоякісної деревини;
– при створенні лісових культур до їхнього складу вводяться горіх чорний, черешня звичайна, груша звичайна, берека лікувальна й бархат амурський. Усі ці породи вводяться чистими рядами до 20 – 25 % загальної кількості посадкових місць.

Дотримується висока агротехніка вирощування:
– посадка сіянців здійснюється на розпушену смугу в створений гребінь;
– обов’язкове проведення 3-4 кратного механізованого догляду в перші роки вирощування.

У цій важливій справі дрібниць не може бути. Тому що багато факторів впливають на вирощування якісних лісів: підготовка грунту, заготівля районованого якісного насіння, вирощування посадкового стандартного матеріалу, строки посадки, використання запасів вологи в грунтах, догляди за лісовими культурами відповідно до технологічних карт. І кожен держлісгосп вніс свою долю в спільний досвід.

Лісівники ДП «Бершадський лісгосп», щоб досягти максимально можливої приживлюваності саджанців дуба звичайного, розробили систему якісної підготовки грунту і використання гелю – вологонакопичувача «MaxiMarin» для збереження вологи в корінні саджанців. До науково-дослідницької роботи щодо дослідження впливу гелю на приживання, ріст і розвиток дуба звичайного вони залучили (що особливо приємно й повчально) членів учнівського лісництва «Юні друзі лісу» Сумівської ЗОШ I-III ступенів Бершадського району.

Особливу увагу приділили підготовці грунту, яка проводиться у декілька прийомів, з урахуванням особливостей рельєфу – схилів до 15 градусів та високої степені задерніння. Восени, в кінці року, що передує року посадки, створюються наорні тераси агрегатами у складі тракторів МТЗ-82, Т-74, в залежності від схилу з плугом ПН 3-35.

В цьому ж році проводиться фрезерування у 2 чи більше слідів фрезою ФЛУ -08, агрегатованою із трактором МТЗ – 82. Тераси формуються по горизонталях, або з незначним відхиленням від них, щоб отримати вирівняну до горизонту поверхню, шириною один метр і більше, глибоко розпушену, яка стримує та поглинає поверхневі стоки, накопичуючи вологу.

Ранньою весною проводиться підновлення дисковим культиватором КЛБ 1,7 або фрезою ФЛУ – 08, залежно від того, наскільки за зиму перегниває дернина.

Сіянці перед посадкою старанно перебираються, коренева система формується однакової довжини (20-25 см), обробляється вологонакопичувачем „Максимарин-гель”, збагаченим мікродобривами та мікроелементами.

Посадка проводиться механізованою саджалкою СЛЧ-1, агрегатованою з трактором МТЗ-82. Агрегат обслуговує ланка в складі 4-х чоловік. За світловий день такий агрегат створює до 2,5 га лісових культур.

В подальшому догляд проводиться культиватором КЛБ – 1.7. Агрегатом досягається підтримка грунту в рихлому стані та достатнє бокове освітлення. В перші три роки в рядах проводиться ручне прополювання.

Ефективність даної технології проявляється в інтенсивному рості молодих насаджень, їх стійкості до природних факторів – посухи, великих температур, до яких прогрівається грунт на схилах.

Усі держлісгоспи області використовують досвід роботи лісівників ДП «Бершадський лісгосп»по підготовці грунту для посадки лісових культур з гелем-вологонакопичувачем.

Адже час показав, наголосив Бондар А.О. на березневій колегій обласного управління лісового та мисливського господарства, що якісна підготовка грунту за новою технологією приносить великий економічний ефект. Наприклад, за цією технологією весною 2010 року Ободівським лісництвом на прийнятих землях Бирлівської сільської ради були створено лісові культури з головною породою дуб черешчатий (16 га), сосна звичайна (5 га) та енергетичну плантацію акації білої (5 га). Приріст дуба за перші три роки в середньому склав 45 см за рік, сосни – 35 см за рік, акації – 2,2 м. І на другому році культури акації білої були переведені в покриту лісом площу!
Тісне поєднання науки й практики приносить економічну користь лісівникам

Прес-служба Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства
2016-03-04

http://www.wood.vn.ua/?action=razdel&page=26&id_news=836