14/03/2024
0Почитайте для общего развития. Характерно то, что первый суд ДП “Леса Украины” легко выиграло. Правда, произошло это в Ічнянском районном суде Черниговской области… Это как раз там, где недавно 250 благородных оленей выпустили…М.П.
Постановавід 10.03.2024 по справі 733/1917/23ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 733/1917/23 Суддя (судді) першої інстанції: Карапиш Т.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді – Єгорової Н.М.,
суддів – Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови, –
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2023 року позивач – ОСОБА_1 звернувся до Ічнянського районного суду Чернігівської області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, яким просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 31 жовтня 2023 року №000026, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 січня 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.
Апелянт звернув увагу суду на те, що ОСОБА_1 є директором Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, водночас вантажовідправником є Філія “Рокитнівське лісове господарство” Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, а тому є уповноваженою особою вантажовідправника в розумінні ч. 3 ст. 132 КУпАП.
Додатково зазначив, що визначаючись щодо суб`єкта відповідальності згідно з ст. 132-2 КУпАП, як уповноваженої особи вантажовідправника, відповідач виходив з інформації наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції – скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, постановою від 31 жовтня 2023 року № 000026 накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за порушення ч. 3 ст. 132-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 34 000,00 грн, посилаючись на те, що 13 вересня 2023 року о 05:40 год. під час здійснення габаритно-вагового контролю на 16 км + 200 м а/д Т-1811 Клесів-Михалин-Березне-Антонівка під час зважування вантажного автомобіля Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , встановлено, що вантажовідправником є Філія “Рокитнівське лісове господарство” ДП “Ліси України” до ТТН ЮЛА № 441628 від 12 вересня 2023 року внесено відомості про масу вантажу, що не відповідає фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 20 %, але не більше 30 % включно.
З товарно-транспортної накладної серії ЮЛА № 441628 від 12 вересня 2023 року вбачається, що автомобільним перевізником є ФОП ОСОБА_2 , вантажовідправником деревини є ДП “Ліси України” Філія “Рокитнівське лісове господарство” Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, вантажоодержувачем є ТОВ “Українські Лісопильні”.
Підставою для складення постанови від 31 жовтня 2023 року № 000026 слугували довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 13 вересня 2023 року №0077316 та акт від 13 вересня 2023 року № АР021291 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Вважаючи протиправною постанову про накладення адміністративного стягнення, позивач звернувся до суду з позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що до адміністративної відповідальності притягнуто особу, яка фактично не вчиняла адміністративне правопорушення та не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 132-2 КУпАП, докази вчинення відповідачем адміністративного правопорушення відсутні.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 132- 2 КУпАП внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб-підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправників у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків включно, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб-підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправників у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені(зазначені)відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків включно,- тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб-підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб – підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За диспозицією вказаної норми на вантажовідправника вантажу покладається відповідальність за внесення (зазначення) ним відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не вчиняв адміністративне правопорушення та не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 132-2 КУпАП, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про автомобільний транспорт” від 05 квітня 2001 року №2344-ІІІ, вантажовідправник – фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.
Статтею 51-1 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що вантажовідправник має право на: передачу вантажоперевізнику для перевезення; відшкодування збитків, що виникли внаслідок втрати чи пошкодження вантажу. Вантажовідправник зобов`язаний: вносити до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж відомості про масу або габарити вантажу, а також повне найменування вантажоодержувача та автомобільного перевізника(прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті або відмітку у відповідному полі в ID-картці),прізвище, ім`я, по батькові, номер посвідчення водія, а також інші відомості, визначені законодавством; надавати перевізнику необхідні документи на вантаж, що містять достовірну інформацію; здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків підчас перевезення вантажів; відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення вантажів.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” (ЄДРПОУ 44768034) у розділі “Дані про відокремлені підрозділи юридичної особи” значаться філії, зокрема Рокитнівське лісове господарство.
Статтею 95 ЦК України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, діють на підставі затвердженого нею положення.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 04 грудня 2023 року по справі 571/1519/23 (набрало законної сили 14 січня 2024 року) встановлено, що відповідно до Положення про філію “Рокитнівське лісове господарство” ДСГП “Ліси України”, затвердженого наказом ДСГП №74 від 16 грудня 2022 року, філія “Рокитнівське лісове господарство” ДСГП “Ліси України” є відокремленим підрозділом державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”. Керівництво філією здійснює директор, який приймає на роботу та звільняє з роботи працівників філії згідно зі штатним розписом, укладає, змінює та розриває трудові договори, приймає рішення з питань оплати праці та робочого часу працівників, , вирішує інші кадрові питання в межах, встановлених законодавством, Статутом цим Положенням на наказами Генерального директора Підприємства.
Відповідно до інформації розміщеної на сайті Відкритий ліс (https://www.openforest.org.ua/246672/#google_vignette) положення про філії ДП “Ліси України” є аналогічними.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року по справі №733/2167/23 (набрала законної сили 06 березня 2024 року) п. 3.1 Положення про філії державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” передбачено, що філія є відокремленим підрозділом підприємства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені підприємства та в його інтересах, здійснює делеговані функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності підприємства.
Пунктом 11.5 Положень визначено, що контроль за дотриманням філією законодавства, розпоряджень, наказів, інструкцій та інших внутрішніх документів підприємства і методичне забезпечення діяльності філії здійснюють відповідні структурні підрозділи підприємства в особі їх керівників та уповноважених ними осіб самостійно або за наказом Генерального директора підприємства.
Як визначає Статут ДП “Ліси України” підприємство в порядку, встановленому законодавством, цим Статутом та внутрішніми документами має право утворювати на території України та за її межами філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами (пункт 4.8).
Управління підприємством здійснюється Генеральним директором, який підзвітний Органу управління (пункт 8.2).
Як встановлено судом та не заперечується сторонами керівником Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” є Болоховець Ю.В.
Згідно з товарно-транспортною накладною серії ЮЛА № 441628 від 12 вересня 2023 року, вантажовідправником є Філія Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, керівником якого є Болоховець Ю.В.
Статтею 279-5 КУпАП передбачено, що у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2,частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності – за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
Статтею 132-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу, що накладається на спеціального суб`єкта – уповноважену посадову особу вантажовідправника.
Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення зв`язані недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до службових обов`язків.
Отже, відповідно до Положення про філію, філія має печатку зі своїм найменуванням, відкриває рахунки в установах банків, керівництво філії відповідно до статуту Підприємства та положення здійснюється директором Філії, який здійснює поточне керівництво та управління діяльністю філії, відповідно до планів, затверджених Підприємством. Керівники філій наділені організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а тому є посадовими особами.
Філії уповноважені на укладення договорів купівлі-продажу необробленої деревини між керівниками філій ДП “Ліси України” з вантажоодержувачами.
Водночас, філії не є окремими юридичними особами ні в силу закону, ні згідно Статуту та Положень, тому, виходячи з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань уповноважені особи Укртрансбезпеки відповідно до положень ч. 1 ст. 279-5 КУпАП при складанні актів правильно встановили відповідальну особу вантажовідправника – Болоховця Ю.В.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази визначення позивачем, як керівником ДП “Ліси України” іншої відповідальної особи Філії “Рокитнівське лісове господарство” в межах спірних правовідносин чи надання таких доказів контролюючому органу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при постановленні рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, що стало підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду – скасувати.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, –
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті – задовольнити повністю.
Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 січня 2024 року – скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови – відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді Є.О Сорочко
Є.В. Чаку
