05/03/2016
0Коаліційна угода підписана парламентською більшістю наприкінці листопада 2014 року рясніє реформаторськими обіцянками. Серед 17 розділів – і питання реформування лісової галузі. У документі зокрема зазначено про розподіл функцій держави у сфері лісового господарства, яким до другої половини 2015 року планувалося функції формування політики, контрольні та господарські функції в лісовій галузі розділити для виконання різними органами влади. Утім, про це, як і про багато інших обіцянок, успішно забули.
Натомість, активно взялися за другий підпункт реформування лісової галузі (явно комусь «на руку» – від авт.). У пресі шириться інформація, що наприкінці жовтня 2015 року з’явилася нова реформаторська модель, задекларована Головою Держлісагенства О. П. Ковальчуком та схвалена колегією Мінагрополітики. Нею, відповідно до коаліційної угоди, передбачається створення на базі існуючих державних лісогосподарських підприємств – єдиної державної лісогосподарської структури. При цьому обіцяють використати досвід Польщі, Латвії та інших країн із успішним функціонуванням державних лісогосподарських підприємств. Тобто, передбачається ліквідація усіх лісгоспів, як юридичних осіб, та створення єдиного господарюючого суб’єкта, з централізацією усіх фінансових надходжень, монополізацією права на реалізацію продукції лісу та послуг, що, до речі, суперечить курсу на децентралізацію влади.
І хоча до закінчення терміну виконання лишився один місяць (до 30 березня), утім проект запропонованої моделі до даного часу, навіть на багаторазові вимоги лісівників, не оприлюднений, економічно і юридично необґрунтований і тому не може бути сприйнятий поки що, як професійними і науковими колами, так і громадською спільнотою. Тож лісівники стурбовані такими діями влади і переконані, що ще недавно успішно працююча, самодостатня прибуткова галузь внаслідок невмілого та непрофесійного управління може припинити своє існування.
Як зазначають експерти, лісове господарство справді потребує системних змін. Утім фахівці застерігають, що фінансові й організаційні ризики за умови поспішного, непродуманого, «закритого» способу реформування можуть обернутися втратою не лише керованості, а й професійних кадрів і, як наслідок, погіршення стану лісів.
Суспільство стурбоване тим, що керівництво Держлісагенства не показує жодних економічних викладок, жодних розрахунків свого варіанту реформи. Також досі ніхто не бачив ні проекту статутних документів «мегалісгоспу», ні порядку передачі йому земель, ні правового механізму перерозподілу коштів між підрозділами цього «монстра» (як його вже охрестили в народі), ні порядку реалізації ним деревини тощо. А це остаточно наводить на думку, що всі дії нинішнього керівництва Держлісагентсва під патронатом Міністерства аграрної політики та продовольства України спрямовані на умисний розвал галузі, яка неминуче в майбутньому буде приватизована, і звичайно ж, не трудовими колективами…
Є побоювання, що з метою переконання Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України «в ефективності» запропонованої моделі реформування лісової галузі керівництво Держлісагенства навмисне відмовилося у 2016 році від бюджетного фінансування лісогосподарських заходів (лише 66 млн. грн., для утримання об’єктів природо-заповідного фонду та бюджетних установ, при мінімально граничній потребі для галузі в межах 446 млн. грн.), що вже призвело до повного колапсу на лісогосподарських підприємствах південно-східного регіону України, які залежать від бюджетного фінансування. На сьогодні значна кількість працівників лісового господарства цього регіону перебуває у відпустках без збереження заробітної плати, окремі працюють за одноденним робочим тижнем. Багато досвідчених працівників звільнилися за згодою сторін, а самі підприємства – на межі банкрутства та ліквідації.
Проте, як показує практика, здоровий глузд таки бере гору! Група народних депутатів уже побачили приклад південно-східних областей, і нарешті зрозуміли, що без державної підтримки лісову галузь чекає крах, і ніякі «мегалісгоспи» тут не допоможуть. Тож, за ініціативи нардепа Остапа Єднака, та за підтримки Павелка А.В., Томенко М.В., Кутового Т.В. Соболєва Є.В. та Геращенко І.В. 15 лютого було зареєстровано проект Закону про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо фінансування державних підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України), яким передбачається повернути фінансування галузі.
Аби почути думку власне самих лісівників з приводу запланованого реформування їхньої галузі, ми звернулися до директора ДП «Новоград-Волинське ДМЛГ» Степана Антоновича Нусбаума. «Думка лісівників абсолютно негативна. У документі зазначається, що при реформуванні галузі буде враховано досвід Польщі та Латвії. Утім ми живемо ні в Польщі, і ні в Латвії, і прекрасно розуміємо, що законодавча база України не така досконала, та й законів у нас не так дотримуються, як в цих країнах. Метою реформи визначено підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів, їх охорони, захисту і відтворення за рахунок власних коштів новоствореного підприємства. Але ми це успішно виконуємо зараз. Наприклад, у минулому році на лісовідновлення і лісовирощування нашим лісгоспом було витрачено 5 млн. 600 тис. грн. Так, у цьому ж 2015 році, по державній програмі «Діброва» було створено лісових культур дуба звичайного 95 га, і стальки ж гектарів лісових культур за участю модрини європейської. На протязі останніх п’яти років по цій програмі створено 539 га лісових культур дуба та 583 га лісових культур з домінуючою участю модрини європейської. Ми вкладаємо на це власні кошти, які заробляємо на продажі лісу, а загалом на ведення лісового господарства минулого року підприємство направило 20 млн. грн. Дав би Бог, щоб нам на ці цілі такі кошти з новоствореної структури давали. У мене, як у директора, є великі сумніви щодо цього.
Ніякого роз’яснення щодо механізму створення цього підприємства ми ще не маємо, це все на порядку розмов, чуток, і породжує незрозумілі догадки. Єдине, що ми розуміємо чітко – буде один фінансовий рахунок, на який надходитимуть кошти, а вже звідти нам даватимуть гроші на заробітну плату, паливно-мастильні матеріали, канцтовари, і тому подібне. За ці кошти швидше всього будуть фінансуватися і південні лісгоспи, що абсолютно неправильно: кошти заробляють наші працівники, а їм вони не будуть направлятися. Як так може бути?! Наприклад, у нас працює 600 працівників, вони вкладають свій труд для заготівлі і випуску лісової продукції, а гроші за це будуть отримувати інші.
Тому, щоб не поставити сьогодні «хрест» на лісовій галузі, ми будемо боротися, аби захистити свої інтереси. Наразі підготовлений листи-звернення від лісогосподарських підприємств, науковців, освітян, ветеранів галузі, екологів та представників громадськості з відповідними підписами до всіх вищих ешелонів влади, в яких викладено наше бачення нинішньої ситуації навколо лісового реформування, і до чого це може призвести. У листі ми вимагаємо покласти край череді випадкових людей на керівних посадах Державного агентства лісових ресурсів України та замінити їх на професійно підготовлених спеціалістів з досвідом роботи в лісовій галузі, для яких визначальними є професійність, чесність та порядність. Також пропонуємо внести на розгляд та добитися прийняття Верховною Радою України змін до Державного бюджету України на 2016 рік, які будуть передбачати збільшення видатків за бюджетною програмо 2805060 «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» для здійснення лісогосподарських заходів. А також просимо прислухатися до професійної лісівничої спільноти, науки та громадськості не допустивши проведення економічно та юридично не обґрунтованих реформ, які призведуть до повної руйнації галузі. А також надати право лісівничому та експертному загалу відпрацювати вибір моделі реформування з врахуванням всіх можливих ризиків».
Наразі перші кроки лісівничої спільноти зроблені. Чи почує влада людей, згодом буде видно. А поки що лісівники чекають від органів центральної влади ґрунтовних роз’яснень щодо долі лісогосподарських підприємств, їх трудових колективів, а також сподіваються на прозорі та професійні шляхи реформування галузі.
Газета «Час Плюс
