ВИРОЩУВАННЯ ЗАЙЦЯ СІРОГО В НЕВОЛІ? ТАК, ЦЕ РЕАЛЬНО В ЛУБЕНСЬКОМУ ПРИМІСЬКОМУ ЛІСНИЦТВІ!

Если читать между строк, то эта “песня про зайцев” скорее всего прелюдия к очередной приватизации….М.П.

Без захисту та підтримки багатьом нашим українським корінним видам тварин загрожує зникнення.

Під час робочої поїздки по Полтавщині відвідали унікального мисливствознавця Володимира Плєму, який працює у Приміському лісництві філії «Миргородське лісове господарство» ДП “Ліси України“.

Пан Володимир опікується експериментальним вольєром з розведення зайця сірого. На відміну від багатьох інших господарств на Полтавщині, йому реально вдалося почати розмножувати та вирощувати цих чудових тварин. Щороку з вольєра випускають близько 50 голів молодняку.

Оптимальна щільність зайців у дикій природі – близько 30-40 особин на 1 тисячу га мисливських угідь, залежно від їхнього бонітету. Але протягом останніх десятиліть кількість цих тварин лише скорочується. Причин багато. Масове випалювання сухої трави навесні, коли народжуються зайченята. Сільське господарство із використанням широкозахватної техніки та обробки полів хімікатами. Неконтрольоване збільшення популяції хижих тварин, міграція тварин з регіонів, де тривають бойові дії.

Але заєць – не кролик. Розводити їх дуже складно. При вольєрному утриманні сірі дуже вразливі до хвороб закритих територій. Мало кому вдається створити належні умови, щоб запобігти загибелі зайченят.

У чому секрет пана Володимира? Каже, що запорука успіху не лише в щепленні, правильному раціоні, санітарних умовах. Про зайченят треба дбати так, нібито це ваші діти. Наділяти їх постійною увагою та любов’ю. Оберігати від стресу. Миттєво реагувати, якщо виникають перші ознаки хвороби.

Дуже сподіваюсь, що нам вдасться масштабувати досвід Володимира Плєми та його колег. Для початку плануємо створити хоча б один такий вольєр у кожній області.

Команду мисливствознавців Приміського лісництва ми обов’язково матеріально підтримаємо. Величезне задоволення бачити людей, закоханих у свою справу.