Мисливське господарство – сучасний стан, ризики та виклики

29 лютого відбулося засідання розширеної колегії Держлісагентства, в ході якого підсумували роботу лісової та мисливської галузі за 2023 рік та окреслили плани і завдання на цей рік.

З доповіддю на тему: “Мисливське господарство – сучасний стан, ризики та виклики” виступив президент Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь Віктор ЧЕРВОНИЙ.

Очільник Асоціації Віктор Червоний, зокрема, зазначив:

– Ключова проблема українського мисливства – неналежне сприйняття державною владою цієї важливої галузі й блокування окремими політиками та керівниками центральних органів виконавчої влади нормотворчих ініціатив, спрямованих на європейську інтеграцію мисливської галузі України.

Дуже сподіваюсь на те, що епідеміологічна ситуація, яка склалась в державі через заборону полювання, поширення сказу та АЧС змусять чиновників переглянути своє ставлення до мисливського господарства в цілому та полювання зокрема. В тому числі йдеться про затвердження Лімітів та Норм відстрілу, зняття заборони на проведення полювання в регіонах, де не ведуться бойові дії, що в свою чергу рекомендовано рішенням ДНПК при КМУ.

Через заборону полювання, мисливські господарства втратили практично єдине джерело фінансових надходжень та вимушені в своїй більшості згорнути роботи з охорони мисливських угідь та підгодівлі дичини.

Під час реформи лісового господарства, система управління та контролю в галузі мисливського господарства зазнала повного краху. Ми фактично втратили інститут районних мисливствознавців. І це, мабуть, один із найбільших викликів, які стоять перед м.г. в поточному та наступних роках. Я б сказав, що це стратегічний виклик.

До речі, в Держлісагентстві, органі, який реалізує державну політику в галузі м.г. скоротили Управління мисливського господарства до Відділу. Нині його чисельність довели до 7 осіб.

Зрозуміло, що в період війни та повоєнної відбудови розраховувати на підтримку державою м.г. нам не приходиться, треба терміново змінювати законодавство, створювати мисливську варту, підпорядковану місцевій владі, як правоохоронну структуру по прикладу багатьох європейських країн, яка там утримується за рахунок користувачів мисливських угідь. Але питання треба вирішувати комплексно, надавати право і користувачам розвиватись, заробляти кошти, а не лише вішати на них нові й нові фінансові зобов’язання.

Другий виклик – це кадровий голод у галузі та підготовка фахівців. Треба законодавчо зобов’язати користувачів м.у. мати в кожному господарстві мисливствознавця.

Третій, або рівний по значимості з першим – це несприйняття суспільством та владою, з подачі так званих зооактивістів, самого полювання і мисливців, як таких. Ніхто з них не згадує про м.г., як природоохоронну галузь, вінцем якої є саме полювання. Вони розказують про гуманну Європу, де не вбивають ні лисичок, ні котиків, не кажучи вже про козуль та оленів, а про мисливців говорять, як про живодерів.

Паплюжачи мисливство, зооактивісти, чомусь, не згадують про те, що більше 100 тис. мисливців взяло участь у Силах оборони країни від агресії рф. Що мисливське господарство в Європі визнана одним з найефективніших інструментів природоохоронної діяльності. До речі, FACE, членом якої є наша Асоціація, є найбільшою природоохоронною організацією в Європі.

Не вирішення вищенаведених питань у короткостроковій перспективі призведе до втрати важливого сектору господарювання у галузі відновлювальних природних ресурсів, руйнування системи мисливського господарства, громадського інституту мисливства, зниження обороноздатності країни та загострення епізоотичної ситуації.

Віктор Червоний назвав поточні виклики мисливській галузі на 2024 рік:

1. Полювання заборонено практично в усіх регіонах України. Тут я сподіваюсь, що у регіональної влади вистачить здорового глузду переглянути свою позицію. І деякі зрушення вже є. В багатьох регіонах, хоч і зі значним запізненням, але дозволили регулювання чисельності хижака, а в Черкаській та Миколаївській областях навіть повноцінне полювання.

2. Через повну заборону полювання чисельність лише лисиці зросла більше ніж у 4,5 рази. Їхню щільність не просто бажано, а необхідно регулювати. До цього закликають Україну і міжнародні експерти з ФАО та ВООЗ, Держпродспоживслужба України. Але більшість ОВА блокують це питання.

Спостерігається поява та збільшення нетипового, інвазійного виду, але вкрай небезпечного для України хижака – шакала. Почастішали напади хижаків й на людей. За останній час зафіксовано кілька летальних випадків. Окрім цього хижаки є резерватом зоонозних хвороб, таких, як сказ, ситуація з розповсюдженням якого невпинно набирає обертів.

Почастішали випадки нападів і бродячих собак на місцевих мешканців.

3. За офіційною інформацією від Держпродспоживслужби, меморандум про співпрацю з якою має наша Асоціація, кількість виявлених неблагополучних пунктів щодо сказу в Україні за 2021–2023 роки складає: в 2021 р. – 640 пунктів, в 2022 р. – 469 та в 2023 р. – 1086 відповідно. Збільшилось у три рази. У 2023 році ДПСС було проведено 821 дослідження диких тварин на сказ. У 248 зразках патологічного матеріалу від загиблих диких тварин виявлено вірус сказу, що становить 30,2% позитивних зразків на сказ від досліджених.

За 2021 рік проведено кампанію з пероральної імунізації диких м’ясоїдних в України на території 435,6 тис км2, використано 10,89 млн доз вакцини. У 2022 році імунізація не проводилась. У 2023 році проведено кампанію з пероральної імунізації диких м’ясоїдних на території 118,7 тис. км2, використано 3,42 млн доз вакцини. Зменшилась в 3 рази порівняно з 2021 роком.

Ситуація з африканською чумою свиней стає все напруженішою. Починаючи з жовтня 2023 року кількість випадків зараження АЧС росте у геометричній прогресії. Так за офіційними даними ДПСС у 2021 році зафіксовано 32 випадки захворювання на АЧС, у 2022 р. – 18 та у 2023 – 94 відповідно. Порівняно з 2022 року кількість випадків збільшилася у 5,2 рази.

4. Вчасне затвердження Міндовкіллям Лімітів та Норм добування мисливських тварин.

5. Не зважаючи на воєнний стан, заборону відвідування лісів в більшості областей країни, введення комендантської години в нічний час, кількість браконьєрів збільшується. Адже всі ці заборони виконують лише законослухняні громадяни. Для злочинців, навпаки, відсутність в угіддях охорони – допомагає чинити правопорушення. Мисливські угіддя вже майже ніхто не охороняє.

Враховуючи виклики, які виникли перед мисливською галуззю, Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських господарство ставить перед собою наступні Завдання на поточний рік:

1. Співпрацювати з Міндовкіллям щодо термінового погодження ними проєкту Стратегії розвитку мисливського господарства України до 2030 року та направлення його до Кабміну. Саме прийняття цієї Стратегії на державному рівні дозволило б проводити реформування галузі у відповідному західним стандартам руслі. Нині Стратегія суттєво вихолощена і заблокована Міндовкіллям вже понад пів року.

2. Розробити проєкт принципово нового Закону «Про мисливське господарство і полювання» з врахуванням нового національного законодавства про обіг земель сільськогосподарського призначення, організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій, реформи лісової галузі тощо, а також ключових принципів Європейської хартії полювання та біорізноманіття, із залученням до підготовки законопроекту головних партнерських міжнародних організацій, які провадять діяльність в галузі мисливства та охорони природи.

3. У співпраці з Міндовкіллям та Держлісагентством забезпечити своєчасне затвердження Лімітів та Норм добування мисливських тварин. Нагадаємо, що сезон полювання за Законом має відкритись 1 травня.

4. Продовжити співпрацю з командуванням ГШ ЗСУ та ОВА щодо зняття заборони відкриття полювання в областях, де це можливо. Нами були проведені відповідні зустрічі й направлені листи. Досягнуто певного порозуміння.

5. Допомагати мисливцям-воїнам та їхнім родинам. Вшановувати пам’ять мисливців-героїв, які віддали своє життя за Україну. Залучати міжнародні організації до цієї допомоги.

6. Доводити деструктивність і протидіяти ініціативам та законопроєктам зооактивістів та інших громадських, так званих, природозахисних організацій, які ставлять за мету: занести вовка до Червоної книги; обмежити регулювання чисельності диких хижаків; заборонити вилучення в мисливських угіддях здичавілих собак та котів і, взагалі, декларують прагнення знищити мисливську галузь в Україні.

7. Популяризувати перспективний напрямок – вольєрне та фермерське розведення диких тварин з метою повоєнного відновлення тваринного світу України, врегулювавши це у новому Законодавстві.

8. Шукати шляхи щодо визначення нанесеної агресією рф шкоди фауні України та мисливській галузі країни. Післявоєнне відновлення тваринного світу. Напевно в цих питаннях ми, як ніколи, потребуємо методичної та правової допомоги наших європейських колег. Асоціація веде перемовини з FACE щодо створення з їхньою допомогою Моніторингового центру. З цього приводу FACE має звернутись до Єврокомісії за відповідним фінансуванням.

9. Продовжити працювати над запровадженням професійного свята працівників та спілчан мисливської галузі (День мисливства) й заслуженим визнанням державою виняткової ролі мисливської спільноти в протистоянні російським окупантам. Нині ця колективна ініціатива також блокується Міндовкіллям.

10. Відновлювати історичну спадщину та розвивати сучасну мисливську культуру, в першу чергу її фундаментальні складові. У зв’язку з цим, на цей рік Асоціацією, разом з партнерськими установами та організаціями, вже заплановано та розпочато роботи з написання й затвердження Кодексу українського мисливця, а також гімну, маршу та зразків національного парадного однострою.