01/03/2016
0Лютий місяць на півдні Одещини дуже рідко нагадує зиму. Вже тепло і сонячно. Для Вилківського лісництва ДП «Ізмаїльське ЛГ» спокійне життя закінчується. Вже було декілька випадків загоряння очерету в Дунайських плавнях.
Так і цього разу. 23 лютого 2016 року о 15 00 спостерігачем лісництва було виявлено дим та спалахи вогню. Горіли плавні. Вітер стрімко наближав вогонь до соснового лісу. Неймовірними зусиллями 50 років тому на суцільних пісках тут було створено біля 1000 га насаджень сосни кримської, які кожен рік доводиться рятувати від вогню.
Чотири майстри лісу на чолі з лісничим Вилківського лісництва Пащенком Ю.О. на пожежному модулі виїхали до місця пожежі. На їхніх очах вогонь перекинувся з очерету на суху траву…і пішло… Почали гасити водою, а де можливо було підійти ближче – хлопавками. Під’їхали і два екіпажі пожежників, чотири робітники ТОВ «Екосервіс» (займаються заготівлею очерету) та інспектор Дунайського біосферного заповіднику. Загальними зусиллями пожежу вдалося локалізувати, а потім і загасити. Двоє майстрів залишилися чергувати до 8 години ранку. Таким чином, низовою пожежею було пройдено 3,5 га насаджень. На щастя, ліс не постраждав. Волога (все ж таки, триває лютий місяць) не дала вогню набрати сили. Проте вирішальним був людський фактор. Загоряння виявлено вчасно, швидко виїхали і професійно загасили. Але лісівники завдяки «реформам» працюють в умовах неповного робочого дня. Скільки б згоріло лісу, якби пожежу не виявили вчасно? І ще черга запитань: Що буде навесні та влітку без фінансування? Як дивитися в очі тим, хто виростив цей ліс, і хто понесе за це відповідальність? Може колись отямляться «там нагорі», але лісу вже не буде. І хто після цього наважиться щось садити знову.
