ВОНИ ДОВОДЯТЬ МЕНЕ ДО САМОСПАЛЕННЯ ЦІЄЮ НЕСПРАВЕДЛИВІСТЮ.

Очень похоже, что даже высшие силы не одобряют действия  ДП “Ліси України”, несмотря на все информационные судороги его руководства. Иначе как объяснить, что этот материал полностью уничтожает позитивный имидж Юрия Болоховца как друга демобилизованных лесников именно сегодня и именно в Карпатах, где представляют нового межобластника Игоря Чебана?

Также не знаю, как после такого Спілка воїнів-лісівників будет продолжать нам рассказывать про “…Особисто дякуємо Юрію Віталійовичу за таку результативну зустріч та сприяння у вирішенні особистих проблем наших демобілізованих”. Парни, не ведитесь на хотелки и пиар главного лесного офиса, они вам и без того должны как земля колхозу. Вы не филиал их ручного профсоюза и ТЛУ. С ув. к аудитории сайта, Даниил Маландий.

Даниил… Ты – юрист, а я лесовод… И поэтому я знаю, что во все века лес, в трудные времена, вставал своей грудью на защиту народа. Кормильцем его  назвали, как раз в военные и после военные времена, когда вести сельское хозяйство было не возможно… 

Наш лес, и в Карпатах особенно переполнен дровами… Совсем не сложно обеспечить их самозаготовку и обеспечение жителей , беженцев, школы, детские сады и больницы… Кто и почему стоит на пути этого? Догадайтесь сами… Вы же аналитик?

Если знаете, расскажите всем о новом назначенце… А я завтра свои архивы посмотрю…М.П.

ВОЇН ЗСУ, БОЙВИЙ МЕДИК ІВАН ПАЛІЙЧУК: «ВОНИ ДОВОДЯТЬ МЕНЕ ДО САМОСПАЛЕННЯ ЦІЄЮ НЕСПРАВЕДЛИВІСТЮ, КОЛИ НА РІДНІЙ КОСІВЩИНІ З ЇЇ ЛІСАМИ НІ Я, НІ МОЇ ПОБРАТИМИ НЕ МОЖЕМО ПРИДБАТИ ДРОВ І МУСИМО МЕРЗНУТИ В ДОМІВКАХ, ЯК НА ВІЙНІ В ОКОПАХ»

Поки гендиректор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець прилюдно присягає, що усі бійці ЗСУ та їхні родини ніби цілком забезпечені паливними дровами, воїни з косівських сіл, що захищали і захищають Україну в боях з рашистським агресором, у тому числі воїни-лісівники, вимушені виходити на мітинг біля контори філії «Кутський лісгосп», щоб викупити нарешті у лісгоспі дрова, обіцяні їм ще з осені минулого року.

Вперше саме при реформі Юрія Болоховця в несамостійному статусі філії (директор Юрій Сойма) місцеве лісогосподарське підприємство зіткнулося з проблемою цілковитої відсутності дров. Ніхто не міг раніше навіть уявити, що керівництво лісгоспу, прекрасно знаючи про цю проблему, залишить людей мерзнути посеред зими. Адже більше половини населених пунктів району не газифіковані. Електроприладами будинки не нагрієш.

«Це при тому, що ліс буквально дивиться на нас. Ми живемо в горах посеред лісу. Є звідки взяти дрова і навіть потрібно взяти. Адже обов’язок лісівників розчищати вітровали, буреломи, забирати з ділянок всохлі дерева, уражені короїдом. Ми завжди це робили. Не розумію, що сьогодні відбувається у моєму рідному лісгоспі», – розповідає лісоруб Косівського лісгоспу Василь Білецький, який недавно повернувся з війни.Як багато хто з українців, Василь Васильович серед перших пішов добровольцем захищати країну, тільки почувши про напад ворога. Воював на Донецькому, Харківському напрямках. «Два місяці прошу нового директора машину дров, всього якихось 5 кубів, за які плачу гроші, – каже Василь Білецький.

– Колективним договором передбачено, що лісгосп має не тільки забезпечити дровами своїх працівників, які опинилися у скруті, але й завести їм дрова додому. Хай не завозять, хай просто їх випишуть, бо всі запаси вже скінчилися!»

У бойового медика Івана Палійчука з високогірного села Бабин взагалі ситуація важка. Він не став чекати милості від державного підприємства. «А скільки можна було просити? Від вересня прошу, як тільки демобілізувався за станом здоров’я. Чому я маю мерзнути в рідній хаті? Я дві зими відмерзнув в окопах на сході! – з болем каже Іван Олександрович.

– Так, я взяв сокиру і пішов врубав два краки коло хати, яка, вважай, живе у лісі. Я не наніс лісові аніякої шкоди, бо то були всохлі стовбури, це зафіксовано в поліцейських протоколах. Не знаю, звідки взялися ті поліцейські. Подали на мене в суд, бо я, виявляється, рубав ліс на території природно-заповідного фонду. Суд виніс мені вирок 4 роки з конфіскацією майна і півмільйона гривень штрафу. Сказали, будуть вираховувати з моєї військової пенсії. Мені так болить ця несправедливість, так до сліз обідно, що, от повірте, готовий підпалити себе на знак протесту. Але є сім’я, син воює…

Там на фронті страшне пекло. Хто там не був, не може уявити, що переживають на передовій наші хлопці. То навіщо, скажіть мені, тут, у мирній стороні, свої ж так над нами знущаються?!».

Тому мешканці косівських сіл прийшли вчора, 20 лютого, до контори лісгоспу задати це питання його керівникам.«Твориться безчинство. Обідно і позорно», – кажуть люди. «Справа навіть не в дровах – справа в повазі до людей, в повазі до нас, військових, – пояснює Віталій Мосійчук з села Пістинь, який, пішовши добровольцем на війну у перші дні, воював у найгарячіших точках в Бахмуті, Костянтинівці, отримав поранення під Авдіївкою.

– Як можна не дати дров учасникам бойових дій?! Тим більше з наших лісів, де повно повалених дерев, сухостою. Хай дадуть людям можливість самим вивозити деревний непотріб на опалення. Як спеціально нас змушують самовільно рубати деревину, щоб потім штрафувати на великі гроші».

«Того клятого москаля треба бити, Україну захищати. Але бачимо, що тут у нас є всякі недоброзичливці. Маємо згуртовано домагатися вирішення наших проблем, допомагати один одному, не залишати у біді наших воїнів та їх рідних», – виступив перед зібранням військовий Микола Волошенюк з села Стопчатів, який воював під Бахмутом. Однак директор філії «Кутський лісгосп» Юрій Сойма, знаючи про зібрання, раптом терміново виїхав у відрядження.

До людей вийшли начальник лісового відділу Кутської філії Інна Гринюк і помічник лісничого Косівського лісництва Петро Пліхтяк.«Ми знаємо про цю проблему. І намагаємося допомогти людям, особливо військовим, як тільки можемо в цій непростій ситуації, що опинилося наше лісогосподарське підприємство, – зазначає Петро Пліхтяк.

– Приміром, в селі Соколівка дружина загиблого військового залишилася сама з малими дітьми. Їй потрібні були дрова. Ми, звичайно ж, їх завезли. Допомогли й іншим таким сім’ям. Але ми на рівні лісництв не можемо вирішити питання відсутності дров в нашому районі. Це може зробити тільки вище керівництво».

Учасники зібрання підписали і направили чергове звернення до директора Кутської філії Юрія Сойми, щойно призначеного директора Карпатського лісового офісу Ігоря Чебана та генерального директора столичного підприємства «Ліси України» Юрія Болоховця з проханням-вимогою забезпечити дровами домогосподарства району та заклади соціальної сфери. В чому конкретно полягає проблема дров в Косівському районі, хто її породив і до чого вона, врешті, може призвести, про шляхи її вирішення, а також про бездіяння і злочинну байдужість до проблем простих людей зі сторони Міністерства екології (міністр Руслан Стрілець), Державного агентства лісових ресурсів (голова Віктор Смаль) та ДП «Ліси України» (гендиректор Юрій Болоховець) – в наступній статті.