«Бували гірші часи, але не було підлею…»

В українській лісовій торгівлі все йшло відносно добре, доки за неї не взялися реформатори лісової галузі. У природі та суспільстві, все взаємопов’язано, нічого не відбувається просто так. Кожна подія є наслідком попередніх подій і є причиною виникнення наступних подій, вибудовуючись у певну конфігурацію практичних дій, що свідчать про розвиток реальних, а не пропагандистських тенденцій розвитку заявлених реформ. У рамках цієї статті для стислості зупинимося тільки на трансформації лісового ринку, не торкаючись інших сфер лісової галузі.

Лісовий ринок – це місце зіткнення та знаходження консенсусу інтересів лісових господарств лісової галузі та деревообробних підприємств та інших споживачів деревини, що виражається у формуванні ціни реалізації заготовлених круглих лісоматеріалів (необробленої деревини). При цьому головними факторами впливу на ціну реалізації є собівартість виробленої продукції продавця і собівартість продукції деревообробки (покупця), що забезпечує її конкурентоспроможність на ринку, нижче за які угода неможлива або збиткова, а ось маржа прибутку вже може бути предметом для обговорення.

З липня 2021 р. в Україні створено так званий організований товарний ринок через спеціалізовані товарні біржі, що передбачає, що він існує у певному місці, де угоди між продавцем та покупцями відбуваються на підставі встановлених правил та процедур, затверджених розпорядженням НКЦПФР. Тобто він ще називається біржовий ринок. Він рекламується ще як найпрогресивніший, чесний, відкритий, справедливий і з рівними можливостями для всіх учасників торгів, який прийшов на зміну ринку за прямими договорами, який оголосили «корупційним» без будь-якого серйозного аналітичного дослідження та спроб його покращення. З чого можна зробити висновок, що він заважав чиїмось інтересам встановити нову форму ринку з метою централізації та контролю лісових ресурсів та грошового потоку з єдиного центру управління в особі створеного в ході реформи Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» (ДСПЛУ) під кураторством всесильного офісу президента , який використовує всі державні органи як інструменти свого впливу, при цьому не несучи на собі жодної відповідальності за свої дії, що підтверджується  письмовими зверненнями на його адресу, які він автоматично переадресує на адресу відповідного державного органу, який на його думку є компетентним за цим питанню і має конкретно його розглянути.

Прямі договори, не мудруючи лукаво, звинуватили джерелом корупції та заборонили торгівлю за ними, нібито вбивши при цьому одразу двох зайців: прибрали конкурента та нібито викорінили корупцію. Деякі гарячі голови навіть заявили, що з корупцією в лісовій галузі покінчили назавжди.

Цікаво, що ринок за прямими договорами теж підпадає під визначення організованого товарного ринку з встановленим порядком та правилами, визначеними Цивільним кодексом України. Тож «первородний гріх» треба шукати не серед юридичних норм, а серед конкретних людей. На Заході, куди прагне Україна, торгівля за прямими договорами є стійкою повсякденною нормою комерційної діяльності, яка не має корупційної складової. Біржові торги для лісового ринку там відіграють другорядну, а не чільну роль. Лише у сусідній Білорусі необроблена деревина виключно реалізується через одну товарну біржу, яка є державною. В Україні державне лісове підприємство реалізує деревину через комерційні біржі, які можуть відігравати роль улюблених чиновниками прокладок, що може нести корупційні ризики. Постає питання, що змінилося в ході реформи лісової торгівлі? Дрібна розрізнена корупція може стати великою та централізованою?

Але повернемося до наших ринкових реалій і постараємось у них розібратися.

“Перш ніж сперечатися, давайте домовимося про терміни”, говорив Вольтер.

Отже, “необроблена деревина”, що означає цей термін? Колода, пень чи гілка? Жодних роз’яснень цього терміна в «Регламенті з організації та проведення торгів з купівлі-продажу необробленої деревини та пиломатеріалів на товарній біржі» ви не знайдете, хоча в тексті цього терміна як мурашок у мурашнику. Найцікавіше, що якщо під необробленою деревиною маються на увазі круглі лісоматеріали, то вони не є біржовим товаром, тому що на відміну від пиломатеріалів вони не відповідають вимогам стандартизації у межах однієї номенклатурної групи.

Тобто під маркою класу якості А можуть продаватися лісоматеріали та інших класів якості – В, С, D, але за ціною класу якості А. Інакше це називається «пересортицею». Це пов’язано з особливостями сортування заготовленого лісу, що лежить на землі чи навіть у штабелі, тобто з частковим оглядом поверхні колод та з великою наявністю дефектів на неоглянутих поверхнях. На одиночній автомобільній партії кількість рекламаційних колод може бути невеликою, в межах 3-5 м3, а на великих обсягах це може становити пристойний обсяг і не менш пристойну суму недостачі. Це часто ще супроводжується наявністю недостачі колод в отриманої партії. Коли круглий ліс придбано за порівняно низькою ціною, така недостача не може вплинути на формування собівартості готової продукції. Коли ж ліс придбано за порівняно високою чи завищеною ціною, кожна копійка береже гривню собівартості.

Виникає питання, якщо покупець заплатив за сорт А, а отримав, наприклад, С, то як повинен відбуватися остаточний взаєморозрахунок між покупцем і продавцем у цьому випадку, якщо невідповідність виявлено в ході приймання на складі покупця, коли покупець вже сплатив придбаний ліс на рахунок продавця і біржі? При торгівлі за прямими договорами це вирішувалося просто: дефектна колода повертається продавцю, а натомість покупець отримує необхідну за якістю колоду. У Регламенті біржі щодо цього жодних роз’яснень немає. Це явище є одним з факторів формування цінового міхура. Тобто реальна об’єктивна ціна, яка може обростати різними ціновими бульбашками, збільшуючи загальну ціну без жодної підстави. У розмовній мові така ціна називається ще обрахунком чи шахрайством.

Інший фактор закладений у механізмі формування стартової ціни на торгах, яка може бути на 20% і більша за реальну ринкову ціну, а в ході торгів ще більше збільшитися.

Продавець начебто іноді йде «назустріч» покупцям і проводить голландські аукціони на зниження ціни, на яких стартова ціна на сосновий пиловник іноді починається з 2700 грн/м3, піднімається до 3000 грн/м3 і більше, а потім торгується на зниження максимум 10 % (на більше продавець не згоден) і в результаті продається, наприклад, по 2700 грн/м3 і більше, коли середньозважена ціна за січень становить 2512 грн/м3, але і вона не відповідає кон’юнктурі ринку. При цьому відвантаження виграних лотів на голландських аукціонах не завжди гарантоване. Пріоритет у першочерговому відвантаженні завжди за лотами із високою ціною реалізації. Що це? Профанація, ідіотизм, знущання чи відкритий геноцид деревообробної галузі? І це явище штучного завищення цін в умовах стагнуючого ринку є головним фактором утворення цінового міхура, який не дозволяє багатьом деревообробникам вписатись у необхідну собівартість готової продукції.

Але на цьому цінові дива не закінчуються. Фактична ціна на складі покупця може бути значно вищою аукціонної ціни, якщо продавець відвантажить значно більше дорогого лісу, ніж це було визначено аукціонним свідоцтвом. У своїй практиці мав випадок (2021 р), коли купив на аукціоні 1 500 м3 круглого лісу за середньою ціною 3 500 грн/м3 при стартовій 2500 грн/м3, а отримав по 4500 грн/м3 з різницею в 1,5 млн грн, оскільки більшість лісу була класу якості А, тобто. не було витримано пропорцію якості відповідно до аукціонного бюлетеня. Продавець пояснив, що він не мав іншого лісу. При прийманні лісу було виявлено пересортицю за якістю близько 25%. Потім довго розбиралися. Так що варіантів маніпуляцій із ціною в аукціонній торгівлі більш ніж достатньо. При торгівлі за прямими договорами таке було б неможливим.

Назва самих торгів постійно плутається. Чи то вони біржові, чи то вони аукціонні. Біржовими вони бути не можуть, тому що круглі лісоматеріали не є біржовим товаром. Аукціонними торгами вони теж не можуть, оскільки на них повинен реалізовуватися готівковий товар з попереднім оглядом, а не ф’ючерси.

У результаті виходить, що на новоявленому, нібито організованому товарному ринку проводяться незрозуміло якісь торги, незрозуміло якого товару і при цьому дуже сумнівної якості, за недосконалими правилами, та ще й за спекулятивними цінами. Від гри в наперсток цей «організований товарний ринок» мало чим відрізняється. Фактично ми маємо гібридну торгівлю із прихованими можливостями, результатами яких можуть скористатися лише посвячені, але цілком відкрито. Подобається відвертість? Отримайте, будь ласка!

На численні звернення Асоціацій деревообробників до центральних державних профільних органів чиновники «включають дурня» і пишуть всякі порожні відписки, кому що на думку спаде, але тільки не по суті поставлених питань про наведення порядку на лісовому ринку. Зі зразками чиновницького епістолярного жанру охочі можуть ознайомитися на сайті. На диво «мерзенне» чтиво без будь-якої конкретики по суті.

У той же час стан справ на місцях провадження тільки погіршується.

За організацію та регулювання всієї торгівлі в країні відповідає КМУ, а не НКЦПФР (очолює колишній заступник голови ОП), який своїм рішенням буквально узурпував лісовий ринок на користь двох ліцензійних бірж. Ліцензії, ймовірно, виконують роль індульгенцій. Отримав – роби, що хочеш. До цього все регулювання торгівлі йшло виключно через КМУ. Який організований товарний ринок створив у результаті НКЦПФР було описано вище.

Причина не в тому, що біржова торгівля погана, а в тому, що форма торгівлі не відповідає товару, який не є біржовим. Спроба поєднати непоєднуване і дала такий результат. Круглі лісоматеріали на світовому ринку реалізуються переважно за прямими договорами або на аукціонах. Для останніх не потрібно біржа, навіть якщо вона і ліцензійна, цілком достатньо електронного торгового майданчика. Наприклад, ЛІАЦ або Prozorro.Продажі. В останнього діє триетапний аукціон, що виключає шалене зростання цін задля розваги та скорочує час торгів. Аукціон з реалізації круглих лісоматеріалів повинен проходити з попереднім оглядом товару, що реалізується покупцем, щоб очі бачили, що вони купують. Эта процедура позволяет закрыть такой вопрос как пересортица и недостача бревен. 

Тим часом у деревообробній галузі склалася вкрай критична ситуація з настанням будь-якої миті ефекту доміно (дивися ілюстрацію в заголовку). Для вирішення питання потрібне термінове зниження середньозважених цін, вони ж стартові приблизно до 1800 грн/м3 для соснового пиловника. Ціни на іншу продукцію також потребують коригування. У 2021 році деревообробники платили лісовим господарствам подвійну і навіть потрійну ціну від номінальної ціни на деревину. Настав час лісникам зробити жест доброї волі деревообробникам щодо коригування цін у бік їх зменшення відповідно до кон’юнктури ринку. Орієнтовний середній рівень бажаних цін вказаний. Це зниження послужить спільним благом для всіх, крім спекулянтів, яких у воєнний час не повинно бути.

Якщо на фронті досягнення перемоги зрештою вирішується в ротах і батальйонах на передовій, то меч перемоги в тилу кується на всіх промислових підприємствах у тилу. У тому числі й на деревообробні, податки з яких підуть на забезпечення військових витрат. Для цього вони не повинні стояти або лежати, а працювати в режимі 24/7. Для цього їм лише потрібна сировина за доступною ціною, яку в даний час є вдосталь, навіть рубки скоротили, але вона реалізується за спекулятивними цінами, які гальмують і зупиняють деревообробне виробництво. Уряд водночас відчуває гостру потреба у грошових коштах на потреби війни. Що це? Ідіотизм, шалена жадібність? Суїцид? Так треба вбивати ворога, а не себе. ДПЛУ, наприклад, прибрало зі свого сайту пріоритет отримання максимального прибутку, і це добрий знак. Непогано б стримати апетит і біржам.

Надзвичайна ситуація потребує надзвичайних та оперативних заходів.

1. Асоціаціям деревообробників України необхідно визначити перелік першочергових заходів для покращення умов виробничої діяльності та донести їх до місцевих органів влади.

2. У разі неможливості вирішення проблемних питань на місцях направити їх для розгляду до відповідних центральних органів влади: ГАЛРУ, ДПЛУ, КМУ.

3. Асоціаціям деревообробників України клопотати перед Кабінетом Міністрів України про термінову зміну правил торгівлі деревиною згідно з умовами воєнного часу. З цією метою запропонувати встановити реалізацію необробленої деревини у пропорціях: 70% необробленої деревини, що заготовляється, за прямими договорами та встановленими прейскурантними цінами; 30% необробленої деревини через ліцензійні біржі. Зазначений порядок реалізації необробленої деревини може діяти тимчасово до затвердження та набрання чинності Законом про ринок деревини.

4. Асоціаціям деревообробників України взяти активну участь у доопрацюванні проекту Закону України Верховною Радою та надати до робочої групи ВР свої пропозиції щодо зміни та доповнення положень проекту Закону.

5. Асоціаціям деревообробників випробувати ефективність заявленого президентом України нового механізму комунікацій з бізнесом – Всеукраїнської економічної платформи.

Велике значення має організація різних форм торгівлі круглими лісоматеріалами: за прямими договорами, різні форми аукціонів, роздрібна торгівля. Торгівля круглим лісом не повинна бути монобіржовою чи моноаукціонною. Якщо почати продавати продукти харчування населенню лише через аукціони, в країні швидко почнеться голод, а продавці можуть казково заробити. Щось подібне ми спостерігаємо зараз на лісовому ринку, внаслідок чого виробництво переважно стоїть. Тому в основі організованого товарного ринку має бути торгівля за прямими договорами та прейскурантними цінами, як це робиться практично в усьому світі. У Скандинавських країнах, наприклад, найнижчі ціни на круглий ліс, але найвищі на пиломатеріали та іншу продукцію з деревини, що забезпечує їм високу конкурентоспроможність і рентабельність на світових ринках за будь-якої кон’юнктури.

В даний час пропозиція щодо круглого лісу перевищує попит, тому для торгівлі за прямими договорами взагалі немає жодних перешкод. Але так буде не завжди. В умовах обмеженої пропозиції круглого лісу ринку його реалізація може здійснюватись у пропорціях, наприклад, 70% заготовленого лісу за прямими договорами, а 30% через аукціони. У реалізації круглого лісу за прямими договорами не повинно бути зрівнялівки та легкої доступності. Для цього встановлюється рейтинг, в якому враховується основні параметри ефективності підприємства: обсяг переробки, історія продажу та взаєморозрахунків, додана вартість продукції, кількість робочих місць, податкові платежі та інші показники.

Список підприємств, складений у порядку, визначеним рейтингом та зазначеним обсягом переробки та максимально допустимим обсягом придбання деревини за прямими договорами в залежності від наявного ресурсу, який може становити, наприклад, від 10 до 50% необхідного обсягу. Прейскурантні ціни реалізації ДПЛУ визначає на кожен квартал та інформує про це на своєму сайті. Це дозволить планувати стабільну роботу як лісовим господарствам, і підприємствам. Недостатній для виробництва обсяг деревини купується на конкурентних аукціонних торгах на загальних підставах для всіх учасників. Перекупники як різновид спекулянтів, які не мають власного виробництва до закупівель за прямими договорами, не допускаються.

Асоціації деревообробників можуть виконувати функції громадського контролю, щоб унеможливити зловживання. За такої змішаної форми торгівлі враховуються інтереси як продавців, так і покупців. А залежність обсягу деревини, що закуповується, за прямими договорами від місця в рейтингу стимулюватиме деревообробників у розвитку власного виробництва. Приблизно таку форму торгівлі хотілося б бачити у проекті Закону про ринок деревини. Все відкрито та прозоро, хочеш більше деревини – працюй краще.

Але Законом про ринок деревини справа не закінчується. На його основі ДПЛУ має розробити загальнонаціональні правила торгівлі необробленої деревини, які конкретизували б положення Закону для торговельної практики та уточнили б інші організаційні питання, пов’язані з купівлею продажем необробленої деревини: порядок прийому-передачі купленої деревини, порядок дій при виявленні невідповідностей поставленої партії товару у різних умовах, порядок остаточного взаєморозрахунку тощо.

Насамкінець хочеться побажати всім асоціаціям успіхів у роботі, повідомляти про стан справ на місцях та першочергові проблеми, що потребують термінового вирішення.

Всім удачі!

Валерій Подкоритов