Чорний рік — чи стане 2024 катастрофою для лісової галузі?

9 бальний шторм вже розпочався. Деревообробна та меблева галузі  — «в комі», торги деревиною у 2023 році завершились на провальній ноті, а у 2024 – буксують.  Немає продажів – немає ресурсів для виживання лісової галузі.

«Так буде не завжди» –  говорить відоме прислів’я. Ріст ринку продукції з деревини та меблів у 2020-2021 році стимулював і ріст цін на деревину. Великі доходи від продажів деревини «розбалували» лісову галузь, змусили помилково думати, що це завжди і ціни йтимуть тільки вгору. Але не так сталось, як гадалось…

Війна в Україні, падіння профільних світових ринків, тотальне скорочення попиту на будівельну деревину та меблі, зменшення запасу міцності деревообробних та меблевих компаній, блокування кордонів, профіцит деревини на європейському ринку.

Через високу собівартість деревини переробники вже працюють у збиток, і не можуть переробити вже викуплену деревину і продати продукцію з високою доданою вартістю. Навіть що тоді купувати ще деревину у збиток?  Особливо в часи, коли для збереження життєво необхідних міжнародних контрактів, деревообробники та меблевики вже не перший місяць змушені продавати готову продукцію суттєво нижче собівартості. Вибору немає, бо аналогічніі товари, вироблені в Європі з європейської деревини, — дешевші. А те, що не з’їла собівартість, добиває дорога логістика і блокування кордонів.  Виробники втрачали клієнтів  у 2023 році, і це триває й цьогоріч. Бо де гарантії, що кордон не заблокують знову вже за місяць?

Підприємства  з 4 кварталу 2023 виживають виключно через внутрішній запас міцності. Але на скільки його вистачить? Чи є ще перспективи, окрім повної зупинки? Дрібні переробники вже закрились.

Все – змінилось, а цінова політика ДП «Ліси України» — ні.  Стартові ціни на рівні 2021 — року, а мали б зменшити ледь не вдвічі. Звичайно, кінцеву ціну нібито регулює ринок, але стартові ціни все одно одноосібно визначає продавець.

У 2020-2021 роках лісгоспи продавали 19-20 млн кубів деревини – галузь росла і розвивалась. В 2023 році ДП «Ліси України» виставили на продаж менше 12 млн кубів. З них понад 1 млн кубів (!) не продалось і поступово гниє в лісі.

В першому місяці 2024 року торги завмерли. Стартові ціни  і надалі суттєво не відкриговані до реалій ринку. Ба більше, окремі аукціони на дров’яну деревину у січні 2024 проводилися з цінами вищими , ніж були в 4 кварталі 2023.

Як це змінити? Потрібні правила функціонування ринку деревини — не усні і декларативні, а детально приписані в профільному законі. Також потрібен швидкий план реанімації – а це робота з профільним бізнесом, щоб зрозуміти, як вийти з «коми» без суттєвих наслідків для здоров’я промисловості, зокрема,  деревообробної та меблевої галузей.

Про складну ситуацію вже говорив у своїй колонці генеральний директор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець. Тим часом в коментарях на Facebook прості лісівники скаржаться, що частина працівників філій ДП «Ліси України»  у січні перевели на 0,5 ставки, а декого взагалі звільнили, тут же підрядники ДП «Ліси України»  нарікають на постійне зростання дебіторської заборгованості. Мовляв, скоро вже не буде кому заготовляти та перевозити деревину…

Якщо так піде далі… А воно піде, бо передумов для росту ринку немає… Далі доведеться вже ДП «Ліси України» рятувати від банкрутства… На вулиці опиняться сотні тисяч працівників лісової, деревообробної та меблевої галузі, а воююча країна недоотримає мільярди гривень таких потрібних для армії податків? Хто від цього виграє? Явно не Україна…