24/02/2016
0Некоторые начальники ОУЛМГ возможно ещё помнят, что в 2001 году «Украинский лесовод» возник в виде печатного, правда очень мало тиражного, сборника, который НИЦЛ в течении года готовил к каждой коллегии. Сегодня случайно, копаясь в архивах наткнулся на эти сборники. На мой взгляд некоторые материалы могут быть полезными и сегодня. Буду потихоньку их размещать, под рубрикой «Листая старые страницы» М.П.
Для начала приведу вступление к первому номеру сборника, с тем чтобы было ясно для чего он задумывался.
Дорогие коллеги!
Вы держите в руках первый выпуск лесного бюллетеня. Мы дерзнули назвать его «Украинский лесовод». В 20-е годы отраслевой журнал с таким же названием выходил регулярно. Долгое время он не знал ни цензуры, ни прямого чиновничьего «редактирования», поэтому до сегодняшнего дня остается интересным и популярным. Мы живем в другое время, но будем стараться достигнуть высокого уровня, заданного нашими предшественниками.
Подчеркну то, что вы держите не журнал, а именно бюллетень. Он рассчитан на отраслевых руководителей и специалистов высшего уровня, содержит самую разнообразную информацию о лесном хозяйстве и лесном секторе экономики, которая может быть полезной для использования в работе.
Лесной бюллетень – двуязычное украинско-русское издание. Материалы, в исходном виде написанные на русском, нами не переводились. В том случае, если они доступны на двух языках предпочтение отдавалось украинскому варианту.
Структура и содержание бюллетеня только формируется. Они будут меняться при подготовке следующих выпусков с учетом Ваших пожеланий и замечаний. Первый выпуск состоит из автономных разделов, название которых приведены в верхних колонтитулах. Разделы имеют собственную нумерацию, а многие и собственное оглавление. Кратко о содержании первого выпуска:
• Раздел «Новости и комментарии» содержит информацию о последних наиболее важных событиях в стране и отрасли;
• Раздел «Пресса о лесах и лесном секторе Украины» включает следующие подразделы:
• «Новости прессы» – периодика последних 2-х месяцев;
• «Нас критикуют и обвиняют» – наиболее острые статьи, содержащие критику и обвинения в адрес отрасли и ее руководителей;
• «Зеркало недели» – подборка статей о проблемах лесов и лесного хозяйства, опубликованных в еженедельнике в 2000-2002 годах;
• В разделе «Народные депутаты и лесное хозяйство» представлена информация о членах комитета Верховного Совета по вопросам экологической политики, природопользования и ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы, а также других депутатах, публично высказывавшихся по проблемам лесного хозяйства;
• Раздел “Лесные новости за рубежом” включает дайджест основных лесных новостей Европы и мира, а также наиболее интересные свежие статьи о проблемах лесного хозяйства, изданные в странах бывшего Союза;
• В разделе “Обзор рынков лесопродукции” вы сможете найти свежую информацию о состоянии рынка лесопродукции различных стран Европы и мира, его ценах на отдельные товары, аналитические статьи по лесной торговле, справочные и иные материалы;
• В раздел “Архивариус” мы поместили доклад (заявление) жены Борткевича, знаменитого когда-то лесничего, достигшего в дореволюционное время значительных успехов в облесении Нижнеднепровских песков, а также несколько, на наш взгляд, и сегодня актуальных статей из “Украинского лесовода” 20-х годов.
• В разделе «Избранное не изданное» содержатся статьи по актуальным проблемам лесного хозяйства, написанные в разные годы. Их издание было запрещено или «не рекомендовано». Информационная записка «О состоянии отраслевой науки и система мероприятий по преодолению кризиса» когда-то готовились для председателя ГКЛХ Самоплавского В.И. В исходном варианте (он находится у Медведя Н.М.) она имела объем более 70 страниц и содержала массу таблиц и графиков, которые нами не приводятся.
В Приложении представлены Указы Президента, касающиеся лесного хозяйства, официальный текст Государственной программы «Леса Украины», а также вариант новой редакции Лесного Кодекса, разосланный для ознакомления в другие министерства и ведомства в конце мая 2002 года.
Над первым выпуском бюллетеня работали лесоводы: Кирилюк С., Кожушко Е., Олейник Р., Полякова Л., Попков М., Савущик Н., Сторожук В.
От их имени разрешите поблагодарить Вас за проявленный интерес к нашей работе.
Ждем ваших отзывов и пожеланий.
Всего самого доброго М.Попков
Ниже одна из статей раздела Архивариус, которая на мой взгляд интересна и сегодня.
Питання пошуку раціональної моделі управління лісовим господарством для лісового господарства не можна назвати новим. Воно має досить велику історію. Йому присвячено не одну публікацію. А численні перебудови за часів існування Радянського Союзу не можливо було б вмістити в рамках окремої, навіть і об’ємної статті. Воно стало навіть предметом окремої монографії (Колданов В.Я.) Проте за такий довгий історичний проміжок часу представляє окремий інтерес період становлення лісового господарства в післяреволюційні 20-і роки. Адже при цьому ще були присутні корифеї вітчизняного лісового господарства, галузевий печатний орган «Український лісовод» не зазнавав а ні жорсткої цензури, а ні прямого чиновницького «редагування» і відкрито публікував критичні матеріали, навіть і від спеціалістів, чиї призвища і імена нічого нам сьогодні не говорять. Проте думки, які були викладені у таких роботах варті уваги і сьогодні. Одну із таких робіт наводимо нижче. Вибір саме її зроблено по тій причині, що мова йде не лише про прості перебудови апаратних прямокутничків у ієрархічній драбині, а аналізуються і окремі фінансові аспекти реорганізації, які в деякій мірі похожі на сьогоднішні.
Волинський І. Реорганізація управління лісовим господарством // Український лісовод, 1928.-№ 11.-С.8-10.
Знов реорганізація. Але на цей раз, як кажуть, остаточна.
— „Зорганізуємо, посадимо всіх на свої місця та й досить… Нехай керують та працюють на користь державі!"
Проте, ми категорично протестуємо проти остаточної реорганізації. Це значило б захолонути на місці, завмерти, що зовсім неприпустимо в теперішньому велетенському розвитку господарства й будові нового життя. Отже, треба вважати це за чергову реорганізацію, але досить ґрунтовну, що дасть себе відчути всьому лісовому господарству зверху донизу.
Виникла ця ідея реорганізації в стінах ВУПЛ'у /Всеукраинское управление лесами М.П./. Майже всі робітники висловились за те, що досить класти латки на хворому тілі лісового господарства, досить структурних змін. Треба корінної реорганізації зверху донизу. /Как это не похоже на нынешнее Гослесагентство…где и идей, тем более такого уровня, у роботников практически не возникает (пьянки не в счет)…да то что думают "майже всі робітники" руководству "по барабану"… М.П./
Та як реорганізувати? Покищо маємо два варіянти. Ми не підтримуємо ні першого ні другого, отже подбаємо про те, щоб викласти їх тут цілком об'єктивно. Нехай всі лісоробітники колективною думкою обміркують ці варіянти та висловлять свій погляд на доцільність того чи іншого проекту, а може внесуть і інші свої пропозиції. / Этих слов от АПК так и не дождались… ни аппарат Гослесагентсва, ни отрасль..М.П./
Не зважаючи на те, що лісове господарство пережило багато експериментів у структурній побудові господарчого аппарату, все ж теперішню структуру апарату, як і систему фінансування, не можна вважати за удосконалену та відповідну до вимог лісового г-ва.
За першим варіянтом ВУПЛ має формально залишатися відділом НКЗС і виконувати функції, покладені на НКЗС, але разом із цим і функції господарчого характеру, що говорить за неудосконаленість організаційної системи, бо дві природи в одному й тому ж тілі— несполучимі.
По-друге, в середині самого ВУПЛ'у також існує подвійність: одну частину фінансують за бюджетовим порядком, другу тримають на госпрозрахунку.
Невдосконалена також і структура лісогосподарчого апарату: в центрі маємо дві самостійні планові та адміністративно-керовничі й оперативні організації: ВУПЛ і ВЧ /Производственная часть ВУПЛ М.П./. На місцях—також дві організації: ОЛУ підлеглі ВУПЛ'у та райконтори, як передаточні інстанції ВЧ. Ці обидві паралелі з'єднуються в первичній господарчо-виробничій одиниці—збільшеному лісництві на чолі з головним лісничим, який і об'єднує функції по лінії ВУПЛ'у і по лінії ВЧ.
Далі, ВУПЛ збудовано за принципом ув'язки з адміністративним розподілом території України, а ВЧ ВУПЛ'у—за принципом суто-виробничого характеру.
Таке становище не дає змоги запроваджувати раціоналізацію основних моментів виробництва, знизити накладні видатки та вносить диспропорцію в загальний розвиток і реконструкцію народнього господарства в цілому. Щоб позбутися цих хиб, а також з метою відокремити функції загальнодержавного планування, розробки проектів законоположень і заходів що до загального напрямку лісової політики від безпосереднього господарювання в своєму господарстві, слід в апараті НКЗС, як органі планово-регулюючому, утворити окремий лісовий відділ, а функції господарчо-виробничі в державних лісах зосередити в спеціяльному органі—Управлінні державними лісами УСРР (Укрдержліс).
Лісовий відділ НКЗС за проектом має розроблювати законодавчі проекти що до лісового господарства, керувати всією лісовою політикою, затверджувати плани лісового господарства. Укрдержліс, як у селянських лісах, так по всіх лісах України контролює правильність запровадження лісового господарства.
Лісовому відділові НКЗС безпосередньо підлеглі в розумінні планового керовництва: а) Укрдержліс; б) Лісова інспектура при окрземвідділах; в) Лісові досвідні станції.
Укрдержліс (УДЛ) окрема організація, що існує на підставі спеціяльного положення, аналогічно Укррадгоспу, цебто на підставі господарчого розрахунку. Має в своєму складі відділи (функції): 1) лісовпорядний, 2) експлоатаційно-лісозаготовний; 3) відділ механічної та хемічної переробки деревини, що провадить переробку сировини для місцевих потреб, селянства тощо та проробляє проекти механізації робіт у лісовому господарстві; 4) лісокультурний; 5) комерційно-розподільчий,—що відае розподілом та реалізацією лісонродукції поміж споживачами; 6) загально-адміністративний. УДЛ має в свойому розпорядженні ревізорсько-інспекторський апарат, що доглядає за діяльністю обласних (районових), управлінь та лісництв. На чолі УДЛ має стояти правління, затверджене НКЗС. ОЛУ ліквідуються. Замість ОЛУ утворюється обласні управління, які існують, як тимчасові органи до того часу, коли через зміцнення первісних одиниць-лісництв можна буде зробити їх безпосередньо підлеглими Центральному управлінню державних лісів. Мережа обласних управлінь орієнтовно встановлюється в кількості 6 одиниць: Житомир, Київ, Чернігів, Вінниця, Харків, Дніпропетровськ або Кремінчук.
Обласні управління мають в свойому складі такі ж відділи, як і УДЛ. Тільки лісовпорядних відділів обласні управління не мають, бо цей аппарат повинен бути централізований.
Первісні господарчо – виробничі одиниці — лісництва—перетворюються в лісгоспи. На чолі лісгоспу стоїть керовник лісгоспу, що має двох заступників, лісгоспи складають плани лісового господарства та запроваджують їх у життя. Завдання лісгоспів полягають в організації лісокультурної роботи, експлоата-ції кошторисної лісосіки, в забезпеченні місцевих потреб лісоматеріялами та паливом, в організації підсочного господарства, в механізації та хемічній переробці сировини.
Лісгоспи розподіляються на лісництва на чолі з лісничими, які виконують лише технічну роботу.
Далі, при 03В організуються лісові підвідділи, що провадять роботу в контакті з місцевими філіями Укрдержлісу. Вони стежать за правильним запровадженням лісового господарства в селянських лісах та в лісах різних установ, провадять культурну роботу серед населення, розглядають та затверджують плани лісового господарства місцевого населення, організують лісовпорядження селянських лісів, лісомеліорацію тощо.
Лісові досвідні станції провадять досвідну роботу за планом, що їх затверджує лісовий відділ НКЗС.
Укрдержліс утримується на госпрозрахунку, а лісовий відділ НКЗС—на державному бюджеті.
Обігові кошти Укрдерждісу складаються:
а) з початкового обігового капіталу; б) прибутків від експлоатації лісів, що залишаються в розпорядженні УДЛ після оплати НКФ ренти, розмір якої вираховується на кожний кубометр знятої з пня для відпуску на ринок деревини.
Такий, власне, в загальних рисах зміст першого варіянту.
В другому проекті реорганізацій передбачено позбутися таких недоліків у теперішній системі лісового господарства: 1) недостатня самостійність Центрального лісового управління у розвязуванні основних, як і суто навіть технічних питань лісового господарства; 2) вилучення з відання лісових органів лісомеліорації; 3) фактична відсутність керовництва ВУПЛ'у лісовим господарством у селянських лісах та в лісах переданих держустановам; 4) невідповідність ОЛУ системі збільшених лісництв; 5) подвійність апарату через недостатнє об'єднання з основним апаратом лісового господарства апарату ВЧ;
6) недостатня придатність для лісового господарства держбюджетової системи фінансування.
Усі властивості сучасного стану лісового господарства на Україні вимагають визнати за безумовно своєчасне й потрібне зосередити всі процеси лісового виробництва в одній господарчій організації. В першу чергу слід з'єднати з основним лісовим господарством усі лісозаготівлі (щоб перейти на відпуск лісу в заготовленому стані), поширити керування та догляд за селянськими лісами та лісами держустанов, а також зосередити в лісових органах лісомеліоративну справу. Реорганізацію сучасної структури лісового господарства слід повести в такому напрямку:
1. Керовництво всім лісовим господарством на Україні зосередити в єдиному центральному лісовому органі—ВУПЛ'і, який відповідає за все лісове господарство в цілому, за вірний напрямок лісової політики в дусі соціялістичного будівництва, як і за правильне її здійснення в процесах лісогосподарчого виробництва.
Зокрема, ВУПЛ здійснює: а) безпосереднє керовництво лісовим господарством та лісорозробками в державних лісництвах; б) загальне керовництво та догляд за лісовим господарством у лісах, що їх передано селянству та держустановам і підприємствам, в) керовництво лісовою меліорацією на нездатних для сільського господарства землях.
2) ВУПЛ має залишитися в складі НКЗС, як окрема юридична одиниця. Обов'язки начальника ВУПЛ'у доцільно покласти на заступника НКЗС.
Разом з цим слід: а) поширити право ВУПЛ'у на самостійне й остаточне розвязання, на підставі чинного лісового кодексу, всіх справ лісового господарства; б) згори донизу об'єднати апарат ВУПЛ'у з основним апаратом лісового господарства.
3. Ліквідувати ОЛУ збільшених лісництв, а замість ОЛУ утворити міжокругові (районові) лісові управління на Україні числом 9, в яких зосередити також лісорозробки; систему фінансування слід змінити, лісове господарство в цілому слід перевести на сальдовий розрахунок.
4. ВУПЛ ділиться на такі відділи: 1)планово-економічний; 2)лісогосподарчий; 3)експлоатації та лісозаготівель; 4)фінансово-комерційний (з бухгалтерією); 5)секретаріят.
5. ОЛУ та ВЧ ВУПЛ'у об'єднуються в 9 міжокругових лісових управліннях, а саме: 1) Коростенське; 2) Волинське; 3) Київське; 4) Чернігівське; 5) Подільське; 6) Шевченківське; 7) Полтавське;8) Харківське та 9) Дніпропетровське.
Система збільшених лісництв залишається.
6. Фінансування лісового господарства повинно бути сальдово-бюджетового розрахунку.
В цьому полягає суть другого варіянту. Треба сказати, що перший і, особливо, другий варіянт недосить пророблено, особливо з фінансового боку. Але вважаємо, що для наших читачів принципи цих двох варіянтів цілком зрозумілі.
Від редакції. Вважаючи на важливість цього питання, а також на те, що відповідні установи (РСІ, ВУК спілки, НКЛС та інші) зацікавлені правильно розвязати цю справу, редакція закликає всіх окр. НТС, низові осередки та окремих лісоспеціялістів і всіх, хто зацікавлений у правильному розвиткові лісового господарства, поставити цю справу на обговорення широких мас лісробітників.
