Про колегії, біди лісової галузі, цинічні оборудки і «королівські» полювання

Данная статья получена на электронную почту. Времени нет: размещаю без своих комментарий, но с указанием на то, что не несу ответственности за возможные неточности, а также не разделяю некоторые авторские оценки. М.П

9 лютого об 11.00 ранку відбудеться засідання колегії Держлісагентства України. На цей захід телеграмами запрошені 53 учасники. Примітно, що 6 лютого анонс про засідання колегіального органу українських лісівників на якусь мить з’явився на «сайті» відомства (слово «сайт я не випадково заключив в лапки, наприкінці про нього скажу окремо), а згодом зник, як зникає з відкритої пляшки камфорний спирт. І правда. Навіщо, щоб про це знали багато людей, та й ще з гаслами приїхали під похмуру будівлю на Шота Руставелі, 9а!?

Підсумки господарської діяльності за 2015 рік, проблеми з фінансування галузі у 2016 році, різне – такі питання, винесені на обговорення колегії. Як на мене, то порядок дня так «мистецьки» поданий, що багато «найгарячіших» питань заховані в «різному». Що тут скажеш: такий стиль роботи вченого агронома, «кризового менеджера». Гадаю, що в «різному» мова йтиме про правомірність грошової чи «натуральної» допомоги Півдню, невиплату зарплат, масові звільнення працівників, роботу деяких лісових підприємств один день в тиждень, відпустки без збереження заробітної плати тощо, погрози людей розпочати страйк чи приїхати в Київ з пікетом профільного міністерства.

Сьогодні в державі, в окремих її підрозділах і структурах – «час пік». Не оминув він і Держлісагентство України, але це лише квіточки, а ягідки – попереду. До них залишилось недовго – вони надто скороспілі. Тому лісівники України сьогодні мають великий шанс позбутися свого ерзац-керівника. Але тут існують певні нюанси…

У зв’язку такими неприємними (критичними!) обставинами в галузі, вельми цікаво, чи підніметься на засіданні колегії хтось з консервативних начальників регіональних управлінь, які сьогодні мужньо терплять «реформи» агрономів і зоотехніків? Мається на увазі, з претензіями до недолугого керівництва, зокрема, до Олександра Ковальчука і Христини Юшкевич? Що на це відповість «кризовий менеджер» (а сказати немає чого)? Яке пояснення чи виправдання прозвучить щодо заяви про відставку? Чи скаже щось по суті усіх справ запрошеним на засідання колегії неповторна Христина, чи зачарує їх шоколадною засмагою ніжного сонця Аравійського півострова? Як поведуть себе інші працівники Держлісагентства, серед яких є міцні, грамотні спеціалісти? Обстановка в галузі така, що варто лише піднести сірник… І якщо ніхто не підніметься (а це цілком ймовірно), то чи дорахуємось ми «консерваторів» в найгіршому розумінні цього слова на посадах вже навіть на початку літа? Питання… Важкі, як свинець.

Чи виступить, врешті, хтось з начальників управлінь лісоресурсних областей з чи не найважчою проблемою – питанням допомоги південним регіонам? Адже сьогодні жоден висококваліфікований економіст, фінансист чи головний бухгалтер будь-якого поважного підприємства не візьмуться стверджувати про те, що методи «допомоги», запропоновані вченим агрономом, не являють собою прямий фінансовий злочин, що механізму повернення грошей не існує, що кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду держлісгоспам в першу чергу понесуть виконавці злочинного розпорядження – середня ланка галузі, керівники тих же держлісгоспів. З нетерпінням чекаю завтрашнього дня.

Не усе буде сказано, якщо не згадати, з якими «здобутками» приїде на засідання колегії волинський начальник Олександр Кватирко. Волинь – моя земля з діда-прадіда, і мене болить за мою малу батьківщину. А їде завтра Кватирко до столиці з низкою передумов на нові кримінальні провадження. Нехай вибачають мені відвідувачі сайту за довге цитування, але ось одна з них, про яке пише місцеве видання «ВолиньPost»:

«27 січня т. в.о. начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства (ВОУЛМГ) Олександр Кватирко провів з директорами лісових господарств закриту термінову нараду. Примітно, що на захід не був запрошений жоден журналіст. Головним питанням наради було доведення до присутніх вказівок голови Держлісагентства України Олександра Ковальчука про придбання для потреб держлісгоспів (патрулювання лісу) позашляховика Renault Duster (Рено Дастер). Модель, залежно від комплектації, як повідомляє офіційний сайт дилера, коштує від 360 до 500 тис. грн., а ціна позашляховика «Нива» (ВАЗ 21214) – 260 тис. грн.

Широка градація ціни імпортного позашляховика дає широке поле для різного роду махінацій і «відмивання» грошей. Олександр Кватирко вважає, що наявність таких позашляховиків «значно покращить охорону лісів Волині» (???).

Цікаво, як сприйме цю цинічну оборудку система державних закупівель «proZorro», видання «Наші Гроші», місцеві правоохоронні органи? Хто дасть цьому марнотратству належну правову оцінку?

Можна погодитися, що французький автомобіль має суттєві переваги над російським, але сьогодні лісівники з вини того, хто пропонує цю чергову мотузку на їх шию, залишились без державного фінансування та й ще за рахунок своїх прибутків повинні підтримувати безлісні дотаційні регіони України. Декілька держлісгоспів вже здійснили перші платежі.

Виникає запитання: що діється за лаштунками розподілу коштів прибутків лісових господарств і чи має право новоспечений в.о. начальника управління давати вказівки на придбання автомобілів поза тендером? Разом з тим, чому голова Держлісагентства Олександр Ковальчук пропонує лісівникам такі брудні оборудки, хто тут в долі, скільки кому перепаде, у кого на зап’ястях брудних волохатих лап можуть клацнути кайданки?..».

А про «королівські полювання» цього новоявленого лісового божка Волині і його поплічників мої колеги в області витрачають чорнило відрами. Це стало таким звичним, як осіння мряка. Про вчорашнє полювання сьогодні можна читати на сторінках місцевих видань електронних видань «Піл прицілом», «Волинські новини», «ВолиньPost».

А тепер повернемось до «сайту», чи то ба, до його стану. Сайт – це яскрава візитка будь-якої організації. З нього багато можна судити про те, що відбувається у його власника. Відкриваю рубрики: «Новини»: остання – за 4 лютого нинішнього року; «ЗМІ про нас» – остання інформація датована 27-м грудня минулого року (з того часу про галузь написані сотні статей!); «Міжнародні новини лісового сектору» – 23 квітня 2014-го року; «Реагування на критику» (!) – 30 квітня 2014-го року; «Інтерв’ю» – 27 червня 2014-го року з колишнім головою агентства Валерієм Черняковим; «Опитування» з гаслом «Ми відкриті для суспільства» – порожньо, жодної інформації…

Зайдіть, подивіться, лише потім ретельно з милом помийте руки, аби у вас не залишилося стійке враження про те, що ви відвідали сільський нужник в поганого господаря. Нічого дивного: державна організація, у якій усе вкрай погано, сайт – не виняток. Я б порадив керівництву ДАЛР взагалі зняти з соціальних мереж це, затягнуте старою-престарою павутиною, електронне творіння. Зняти разом з працівниками прес-групи відомства.